Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив полівінілхлориду на хімічну стійкість поліестерних композитів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Катрук, Д. С.; Гуменецький, Т. В.; Левицький, В. Є.; Бойко, М. В.; Katruk, D. S.; Humenetskyi, T. V.; Levytskyi, V. Ye.; Boiko, M. V.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра хімічної технології переробки пластмас
    Досліджено вплив полімерного модифікатора – полівінілхлориду на хімічну стійкість поліестерних композитів. Встановлено вплив компонентного складу та природи неорганічного дрібнодисперсного наповнювача на стійкість поліестер- полівінілхлоридних матеріалів до дії агресивних середовищ. Виявлено, що введення дрібнодисперсних наповнювачів у поліестерну матрицю призводить до зростання коефіцієнта дифузії середовища у досліджувані матеріали. На підставі електрохімічних досліджень виявлено, що введення наповнювачів, зокрема CaCO3 та Al2O3 у модифіковану поліестерну матрицю, призводить до підвищення антикорозійних властивостей матеріалу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив полімерного модифікатора на процес структурування ненасиченої поліестерної смоли
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Катрук, Д. С.; Бораковська, О. М.; Левицький, В. Є.; Katruk, D. S.; Borakovska, O. M.; Levytskyi, V. E.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Досліджено вплив полімерного модифікатора полівінілхлориду на процес структурування ненасичених поліестерних смол. На підставі ротаційної віскозиметрії виявлено, що введення полівінілхлориду у кількості 2-5 мас.ч. пришвидшує наростання значення в’язкості досліджуваних систем, що зумовлено впливом полімерного модифікатора на характер міжмолекулярних взаємодій між компонентами системи. Встановлено, що введення полівінілхлориду у композиції на основі ненасичених поліестерних смол зменшує як час гелеутворення, так і час мікрогелеутворення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Синтез магнітонаповнених перехресно-зшитих частинок поліестеру на основі похідних глутамінової кислоти, двохатомних спиртів та гліцерину
    (Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2015) Тарас, Р. С.; Самарик, В. Я.; Надашкевич, З. Я.; Ільчук, В. О.; Нагорняк, М. І.
    Отримано магнітонаповнені перехресно зшиті частинки поліестеру на основі похідних глутамінової кислоти, двохатомних спиртів та гліцерину. Такі поліестери було одержано в умовах реакції Стегліха при 15°С. Прищеплення поліестеру до магнетиту відбувається за рахунок модифікації частинок магнетиту 3-амінопропіл-триетоксисиланом. Не модифікований магнетит не можна використати для прищеплення до його поверхні поліестеру, оскільки має здатність до коагуляції. Показано, що формування перехресно-зшитого каркасу структурованого гелю визначається кількістю модифікатора поверхні. Magnet-containing cross-linked polyester particles based on the derivatives of glutamic acid, diatomic alcohols, and glycerol have been obtained. The polyester synthesis has been carried out under the Steglich reaction conditions at 15°С. Covalent grafting of polyester onto magnetite surface is due to the modification of magnetite particles with 3-aminoprophyltrietoxysilane. Unmodified magnetite cannot be used for covalent grafting because of its coagulation capacity. The study results demonstrate that the formation of the cross-linked scaffold of the structured gel is defined by the amount of surface modifier.
  • Thumbnail Image
    Item
    Закономірності структурування модифікованих полівінілхлоридом поліестерних композитів
    (Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2015) Самойлюк, Д. С.; Левицький, В. Є.; Гуменецький, Т. В.; Фігурка, О. М.
    Досліджено вплив полімерного модифікатора полівінілхлориду (ПВХ) та метал-силікатних наповнювачів на фізико-хімічні закономірності структурування ненасиченої поліестерної смоли. Встановлено, що введення у поліестерну композицію Zn-вмісних силікатних утворень сповільнює швидкість тверднення, а введення Ni–вмісних силікатних утворень і ПВХ пришвидшує процес тверднення поліестерних олігомерів. Запропоновано можливий механізм структурування ненасичених поліестерних смол у присутності полівінілхлориду та металовмісних полімерів-силікатних утворень. The influence of polyvinyl chloride (PVC) polymer modifier and metal-silicate fillers on the physico-chemical regularities of unsaturated polyester resin patterning. The results suggest that adding Zn-containing silicate structures in polyester composition leads to slower cure rate, while introduction of Ni-containing silicate structures and PVC accelerates process of curing of polyester oligomers. A possible mechanism for patterning the unsaturated polyester resins in the presence of polyvinyl chloride and metal-containing polymers, the silicate structures, has been suggested.
  • Thumbnail Image
    Item
    Поліестери N-стеарил глутамінової кислоти та діолів для створення самостабілізованих дисперсних систем
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Варваренко, С. М.; Носова, Н. Г.; Тарас, Р. С.; Вострес, В. Б.; Самарик, В. Я.; Воронов, С. А.
    Обґрунтовано чинники, що дають змогу отримувати стабільні полімерні дисперсії у воді нових амфіфільних поліестерів на основі поліетердіолів як гідрофільних фрагментів та N-ацилпохідних глутамінової кислоти як ліпофільних фрагментів. Встановлено залежність стабільності отриманих дисперсій від структури макромолекули та молекулярної маси поліоксиетильованих фрагментів у їх складі. Макромолекули нових псевдополіамінокислот за своїми колоїдно-хімічними та медико-біологічними параметрами можуть бути використані для конструювання полімерних систем транспорту терапевтичних засобів. The factors which allow obtaining stable polymer dispersions in the water of new amphiphilic polyesters based on the polyeterdiols as hydrophilic blocks and N-acylderivatives of glutamic acid as lipophilic blocks were proved. The dependence of the stability of the obtained dispersions on the macromolecule structure and polyoxyethylene fragment molecular mass in its structure was established. The macromolecules of new pseudo-poly(amino acid) according to their colloidal, chemical and biomedical parameters can be used for polymer systems shipping design of therapeutic means.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив будови макромолекули на поверхнево-активні властивості амінофункційних поліестерів -псевдополіамінокислот
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Дронь, І. А.; Варваренко, С. М.; Тарнавчик, І. Т.; Фігурка, Н. В.; Коваль, Ю. Б.; Воронов, С. А.
    Встановлено, що структура макромолекулярного ланцюга амінофункційних поліестерів псевдополіамінокислот впливає на величину їх поверхнево-активних властивостей. Псевдополіамінокислоти з регулярним чергуванням гідрофільних та ліпофільних фрагментів у структурі макромолекули мають найвищу здатність до пониження поверхневого натягу їх водних дисперсій. За концентрацій, близьких до ККМ, макромолекули псевдополіамінокислот утворюють у водному середовищі стабільні міцелярні структури. Такі міцелярні структури можуть бути використані для конструювання полімерних систем доставки ліків. The influence of the structure of macromolecular chain of aminofunctional polyesters of pseudo-polyamino acid on the value of their surface active properties is established. Pseudopolyamino acids with the regular alternation of hydrophilic and lipophilic fragments in macromolecule’s structure have the highest ability to decrease the surface tension of their water dispersions. The pseudo-polyamino acid macromolecules at near CCM concentration form the stable micellar structures in water medium. Such micellar structures can be used for construction of polymer drug delivery systems.
  • Thumbnail Image
    Item
    Polyesters on the basis of petroleum resin and polyethylene glycols
    (Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2007) Bratychak, Michael; Brostow, Witold; Pietkiewicz, Dorota; Topilnytskij, Petro
    На основі нафтополімерної смоли з карбоксильними групами і поліетиленгліколів одержані нові поліестери. Середня молекулярна маса нафтополімерних смол є 1050, функціональність 1,74. Для синтезу поліестерів оптимальним є еквімолярне співвідношення вихідних компонентів. Реакцію проводять у розчині в присутності пара-толуолсуль- фокислоти як каталізатора. При оптимальному температурному інтервалі 423 –463 К вихід реакції становить 91–94 % і залежить від умов процесу. Швидкість реакції утворення поліестеру практично не залежить від довжини ланцюга молекул кислоти чи гліколю. Функціональність є головним чинником. Наведені ступені поліконденсації нових поліестерів. Newpolyesters have been obtained on the basis of petroleum resin with carboxyl groups and polyethylene glycols. The average molecular mass of the petroleum resin is 1050, its functionality = 1.74. Optimal for the polyesters synthesis is the equimolar ratio between the initial compounds. The reaction is performed in the melt in the presence of p-toluenosulphuric acid as the catalyst. In the optimal temperature range 423-463 K the yield of the process ranges from 91 to 94 % depending on the conditions. The rate of the polyester formation reaction practically does not depend on the length of the acids or the glycol chainmolecules. The functionality is the decisive factor. We report the degrees of polycondensation of the new polyesters.