Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
7 results
Search Results
Item Структури латерального витискання в Карпатах(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Гнилко, О. М.; Hnylko, O.; Гнилко, О. М.; Інститут геології і геохімії НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of NAS of Ukraine; Институт геологии и геохимии НАН УкраиныМета. Метою роботи є виявлення структурних форм латерального витискання у західній частині Українських Карпат і розроблення попередньої концептуальної моделі їх утворення. Методика. Застосовано методи геологічного картування та структурний аналіз. Важливу роль, особливо для діагностики зсувних зон, відігравали аналіз прирозривних складок, інших деформацій (зокрема меланжів), реставрація стандартним методом полів напружень за спряженими тріщинами, дешифрування космознімків. Виявлені структурні форми порівнювались з діагностичними структурними рисунками, характерними для зон латерального витискання. Результати. Вперше у західній частині Українських Карпат виявлено структурні ансамблі, вірогідно, утворені під час латерального витискання. До них належать, по-перше: видовжені блоки – західні частини Буркутської і Свидовецької тектонічних одиниць Східних Зовнішніх Карпат, які обмежені на флангах попутніми зсувами, а на язикоподібних західних закінченнях – дугоподібними поперечними структурами; по-друге: більш крупна структура – клиноподібний тектонічний блок флішових утворень, обмежений з північного сходу Латорицько- Стрийською правосторонньою зсувною зоною, а з південного заходу – лівосторонніми зсувами, розвиненими вздовж Пенінської зони. Наукова новизна. Запропонована концептуальна модель утворення цих структурних форм: горизонтальне витискання флішових мас Зовнішніх Карпат із сильно стисненої області (перед терейном Тисія-Дакія) до північного заходу в менш стиснену область (перед терейном Алькапа). Практична значущість. Виявлені в долині р. Пиня (поблизу джерел мінеральних вод) зсувні зони і тектонічні меланжі, які приурочені до границь між блоками Східних і Західних Зовнішніх Карпат, можуть мати глибоке проникнення та виводити на поверхню вуглекислі мінеральні води, породжуючи відомі родовища типу “Поляни Квасової”. Картування цих утворень підвищить ефективність пошуків мінеральних вод.Item Коровые проводники и астеносфера в Карпатском регионе(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Рокитянский, И. И.; Бабак, В. И.; Терешин, А. В.Карпатская аномалия электропроводности (КАЭ) прослежена путем построения и анализа векторов индукции: оценена максимально возможная глубина залегания (20-25 км) и интегральная проводимость (порядка 108 См×м). Истинная глубина определяется методами зондирования: МТЗ над осью КАЭ выполнено только на двух участках, на которых свойства КАЭ оказались различны. Электрическая астеносфера в Паннонском бассейне начинается на меньшей глубине (50-100 км), чем на платформах (100-250 км), но результаты неточны, местами противоречивы. Работа обосновывает целесообразность Проекта синхронных ЕМ-наблюдений вдоль оси КАЭ и в удалении с упором на МТЗ и магнитный тензор. Карпатська аномалія електропровідності (КАЕ) простежена шляхом побудови та аналізу векторів індукції: оцінена максимально можлива глибина залягання (20-25 км) і інтегральна провідність (порядку 108 См×м). Істинна глибина визначається методами зондування: МТЗ над віссю КАЕ виконано тільки на двох ділянках, на яких властивості КАЕ виявилися різними. Електрична астеносфера в Паннонському басейні починається на меншій глибині (50-100 км), ніж на платформах (100-250 км), але результати неточні, подекуди суперечливі. Робота обґрунтовує доцільність Проекту синхронних ЕМ-спостережень уздовж осі КАЕ та на віддалі з упором на МТЗ і магнітний тензор. Carpathian electrical conductivity anomaly (CEA) is traced by construction and analysis of induction vectors from which maximum possible depth (20-25 km) and integral conductance (about 108 Sm×m) were estimated. The true depth is determined by sounding methods: MTS over the axis of CEA was performed in only two areas in which properties of the AEC were different. Electric asthenosphere in Pannonian Basin begins at smaller depth (50-100 km) than on platforms (100-250 km), but results are not accurate, sometimes contradictory. This work proves the feasibility of the Project of synchronous EM-observations along the CEA axis and apart focusing on MTS and magnetic tensor.Item Особливості геологічної будови і геодинамічної еволюції південно-східної частини Волино-Подільської плити в контексті перспектив нафтогазоносності(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Крупський, Ю. З.; Різун, Б. П.; Бодлак, В. П.Узагальнено дані з історії геологічного розвитку південно-східної ділянки зони зчленування Волино-Подільської плити і Передкарпатського прогину. Описано основні структурно-тектонічні елементи , які формувались на різних етапах розвитку цього району. Проаналізовано геодинамічні фактори утворення пасток вуглеводнів і виділено головні перспективні ділянки. Обобщены данные по истории геологического развития юго-восточной части зоны сочленения Волыно- Подольской плиты и Предкарпатского прогиба. Описаны главные структурно-тектонические элементы, которые формировались на разных этапах развития этого района. Проанализированы геодинамические факторы формирования ловушек углеводородов и выделены главные перспективные участки. Data on the history of geological evolution of the sout h-eastern part of zone of junction of Volyn-Podolsk plate and Carpathian foredeep are generalized. The main structural and tectonic elements are describe which are formed at different stages of development of this area. Geodynamic factors of format ion of hydrocarbon traps are analyzed and the main prospective areas are selected.Item Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Гнилко, О. М.Розглянуто тектонічні одиниці Карпат з позицій терейнового аналізу. Покриви Флішових Карпат та Самбірська моласова одиниця інтерпретуються як давня акреційна призма. Ріст призми був зумовлений альпійською субдукцією фундаменту Карпатського флішового басейну під терейни АЛКАПА та Тисію-Дакію. У крейдово-палеогеновий час перед фронтом Тисії-Дакії формувалась Передмармароська флішова призма, а у форланді АЛКАПА–Пієнінсько-Магурська-Дуклянська призма. Ці дві крейдово-палеогенові внутрішні призми розділяються Стрийсько-Латорицькою зсувною зоною. В неогені об’єднані внутрішні призми нарощувались зовнішніми флішово-моласовими одиницями. Рассмотрены тектонические единицы Карпат с точки зрения террейнового анализа. Покровы Флишевых Карпат и Самборской молассовой единицы интерпретируются как древняя аккреционная призма. Рост призмы был обусловлен альпийской субдукцией фундамента Карпатского флишевого бассейна под террейны АЛКАПА и Тисию- Дакию. В мелпалеогеновое время перед фронтом Тисии-Дакии формировались Предмармарошская флишевая призма, а у форланда АЛКАПА–Пиенинско-Магурско-Дуклянская призма. Эти две мел- палеогеновые внутренние призмы разделены Стрыйско-Латорицкой сдвиговой зоной. В неогене объединенные внутренние призмы наращивались внешними флишево-молассовыми единицами. The tectonic units of the Carpathians are considered in terms of the terrane analysis. The Flysch Carpathian nappes and Samdir molasse unit are regarded as the ancient accretionary prism. Growing the prism was caused by the Alpine subduction of the Carpathian Flysch basin basement beneath both the ALCAPA and Tisza-Dacia terranes. At the Cretaceous-Paleogene time the Fore-Marmarosh flysch prism was formed in the front of Tisza-Dacia terrane and the Pieniny Klippen Belt–Monastyrets–Magura–Duclya wedge was builded in the forland of ALCAPA one. These two Cretaceous-Paleogene inner prisms are divided by the Struy-Latorytsa shear-zone. At the Neogene time amalgamated inner accretionary wedges incorporated the outer flysch-molasse units.Item Відображення тектоніки Східних Карпат в тепловому полі(Національний університет "Львівська політехніка", 2011) Кутас, Р. І.Густина теплового потоку змінюється від 35-40 мВт/м2 в південно-західній частині Східно-Європейського кратону і Передкарпатському прогині до 50-60 мВт/м2 в Зовнішніх Карпатах і до 80-120 мВт/м2 в Панонському басейні. Декілька рівнів теплового поля відображають головні етапи тектонічного розвитку і особливості структури літосфери. Аномалії високих теплових потоків обумовлені кайнозойськими геодинамічними процесами, зв’язаними з колізією між Європейською плитою і мікроплитою Алькапа. Плотность теплового потока изменяется от 35-40 мВт/м2 в юго-западной части Восточно-Европейского кратона и Предкарпатском прогибе до 50-60 мВт/м2 во Внешних Карпатах и 80-120 мВт/м2 в Паннонском бассейне. Несколько уровней теплового потока отображают главные этапы тектонического развития и особенности структуры литосферы. Аномалии высоких тепловых потоков обусловлены кайнозойскими геодинамическими процессами, связанными с коллизией между Европейской плитой и микроплитой Алькапа. Heat flow density changes from 35-40 mW/m2 in the south-western part of East-European Craton and the Carpathian foredeep to 50-60 mW/m2 in the Outer Carpathians and to 80-120 mW/m2 in the Pannonian basin. Several levels of thermal field reflect main stages of tectonic evolution and feature of lithosphere structure. High heat flow anomaly was created by Cenozoic geodynamic processes related to collision of the European plate and Alcape microplate.Item Геологічна еволюція Карпат у світлі терейнового аналізу(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Гнилко, О. М.Запропонована модель геологічного розвитку Українських Карпат з точки зору терейнового аналізу та з врахуванням нових геологічних матеріалів, одержаних при геолого-картувальних роботах. Предложена модель геологического развития Украинских Карпат с точки зрения террейнового анализа и с учетом новых данных, полученных при геологическом картировании. The model of the geologic evolution of the Carpathians both in terms of the terrane analysis and in the light of the new data of the geologic mapping are represented.Item Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Гнилко, О. М.Розглянуто тектонічні одиниці Карпат з точки зору терейнового аналізу. Карпатський ороген складений трьома головними елементами: мікроконтинентальними терейнами, сутурами і флішово-моласовою акреційною призмою. У регіоні розташовані два основні терейни: північний АЛКАПА та південний Тисія-Дакія. Сутури (Примармароська, П’єнінська зона та ін.), які маркують давні океанічні басейни, обмежують ці терейни. Флішові Карпати інтерпретуються як крейдово-неогенова акреційна призма. Ріст призми був зумовлений альпійською субдукцією фундаменту Карпатського флішового басейну як під терейн АЛКАПА, так і під Тисію-Дакію. Рассмотрены тектонические единицы Карпат с точки зрения террейнового анализа. Карпатский ороген сложен тремя главными елементами: микроконтинентальными террейнами, сутурами и флишево-молассовой аккреционной призмой. В регионе размещены два основных террейна: северный АЛКАПА и южный Тисия-Дакия. Сутуры (Предмармарошская, Пьенинская зона и др.), маркирующие древние океанические бассейны, ограничивают эти террейны. Флишевые Карпаты интерпретируются как мелово-неогеновая аккреционная призма. Рост призмы был обусловлен альпийской субдукцией фундамента Карпатского флишевого бассейна как под террейн АЛКАПА, так и под Тисию-Дакию. The tectonic units of the Carpathians are considered in terms of the terrain analysis. Carpathathian orogen is build up of three main elements: microcontinental terrains, sutures and flysch-molasse accretionary prism. There are two main terrains: a northern ALCAPA and a southern Tisza-Dacia. Sutures (Fore-Marmarosh suture, Pieniny Klippen Belt and others), marking the ancient oceanic basins, bound these terrains. The Flysch Carpathians are regarded as the Cretaceous-Neogene accretionary prism. Growing the prism was caused by the Alpine subduction of the Carpathian Flysch basin basement beneath both the ALCAPA and Tisza-Dacia terrains.