Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Методика визначення планового положення інфраструктури зруйнованого Звенигородського замку(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Четверіков, Б.; Ванчура, Р.; Смолій, К.; Chetverikov, B.; Vanchura, R.; Smoliy, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Західноукраїнський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Western Ukrainian National UniversityМета. Метоюроботи є визначення планового положення на сучасному космічному знімку зруйнованого замку в м. Звенигород Львівської області та його інфраструктурних об’єктів за архівними картами XVIII–XIX ст. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Виконано аналіз подібних реалізованих проєктів, зокрема стосовно Звенигородського замку. Першим етапом роботи було виконання геометричної корекції вхідних графічних матеріалів. Геометрична корекція передбачала трансформування вхідних графічних даних, а саме: космічного знімка м. Звенигород, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2017 р, архівної карти фон Міга XVIII ст., польської архівної карти XVIII ст., плану археологічних досліджень за проєктом ЛОДА. Під час трансформування архівних карт максимальна СКП становила 6 пікселів або 7,3 м на місцевості. Максимальна середня квадратична похибка трансформування сучасних графічних матеріалів становила 1 піксель або 0,5 м на місцевості. Всі матеріали було трансформовано у ПП MapInfo у внутрішній ортогональній проєкції програми План-схема/Метри. З архівних карт XVIII ст. та з топографічного плану археологічних досліджень були векторизовані об’єкти інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території. Виконано порівняльний аналіз векторизованих об’єктів за різночасовими матеріалами. Визначено, що дані археологічних досліджень дещо відрізняються від об’єктів, позначених на архівних картах. Можливо, це спричинено генералізацією карт. Але в будь-якому випадку ці об’єкти не можна відкидати під час подальших радіометричних досліджень цієї території. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичний макет фотоплану масштабу 1:2000, підосновою якого слугує трансформований космічний знімок, отриманий із супутника GeoEye-1 у 2017 р., на який нанесено векторні шари інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території із карт XVIII ст., а також археологічні дані із сучасного топографічного плану. Практична цінність. Отримані результати може використовувати музей історико-культурного заповідника “Древній Звенигород”. Ці дані застосовні в майбутньому для визначення вертикальних зміщень території замку за радіолокаційними космічними знімками та результатами георадарних досліджень.Item Методика картографування об’єктів історико-культурної спадщини засобами ГІС-технологій з використанням архівних картографічних та аероматеріалів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Четверіков, Б.; Хінціцький, О.; Калинич, І.; Chetverikov, B.; Khintsitsky, O.; Kalynych, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National UniversityМетою роботи є опрацювання архівних картографічних матеріалів та даних ДЗЗ для інтерпретації об’єктів історико-культурної спадщини (ОІКС) м. Черкаси, зокрема тих, що не збереглися. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Згідно з нею першим кроком було проаналізовано вхідні дані дослідження, серед яких: карту м. Черкаси 1895 р. у масштабі 1:42000; німецький аерознімок 1944 р.; фрагмент космічного знімка м. Черкаси, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2018 р. Геометричну корекцію вхідних матеріалів виконано в проєкції Меркатора і системі координат WGS84, в яких було отримано трансформований знімок. Наступним кроком було векторизовано об’єкти історико-культурної спадщини м. Черкаси, згідно із переліком, одержаним із сайта міста. Векторизовано об’єкти двох типів: точкові й полігональні. Під час векторизації полігональних об’єктів історичні межі уточнювали за допомогоюархівних карт і аерознімків. Розроблено спеціальні умовні позначення для кожного із типів об’єктів історико-культурної спадщини, відповідно до запропонованої класифікації. Поряд із цим створено атрибутивну базу даних цих об’єктів такої структури: номер паспорта об’єкта, назва пам’ятки, адреса ОІКС, номер рішення про взяття під охорону, довідка про ОІКС. Отримані векторні дані експортовано в обмінний формат із розширенням kmz і створено онлайн-версію тематичної карти на основі безкоштовного ресурсу GISFile. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичну ГІС об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси, що нанесені на космічний знімок високого просторового розрізнення, отриманий у 2019 р. Створено онлайн-версію ГІС об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси на основі безкоштовного картографічного сервісу GISFile, з можливістюздійснення за потреби аналізу розташування цих об’єктів і побудови оптимальних туристичних маршрутів. Наукова новизна. Запропоновано можливі алгоритми створення офлайн- та онлайн-версій тематичних ГІС. Практична цінність. Отримані результати картографування об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси можуть використовувати структури охорони об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси при Міністерстві культури.Item Визначення історичних меж “Старого юдейського кладовища” у Львові за допомогою картографічного методу та інтерпретаційних можливостей архівних аерознімків(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Четверіков, Б.; Кілару, В.; Chetverikov, B.; Kilaru, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Західне геодезичне товариство УТГК; Lviv Polytechnic National University; Western Geodetic Society USGCItem Методика визначення перенесення меж Нового єврейського кладовища у Львові за допомогою геоінформаційних систем(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Четверіков, Б.; Chetverikov, B.; Четвериков, Б.; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто метод геоінформаційного визначення зміни меж Нового єврейського цвинтаря у Львові. Визначено, що частина цвинтаря зазнала руйнівних змін. На ній прокладено проїжджу вулицю, частину забудовано.Item Визначення місць масових поховань часів Другої світової війни за допомогою ГІС-технологій(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Четверіков, Б. В.; Процик, М. Т.Метою роботи є встановлення та відображення за архівними даними території базування Якутського полку, що розташовувався в м. Кременець Тернопільської області в першій половині XX ст., на сучасних картографічних матеріалах. За допомогою інтерпретаційних можливостей архівних аерофотознімків, отриманих німцями у 1944 році, визначити місця масових розстрілів і поховань радянських військо¬вополонених та мирного населення під час Другої світової війни на цій території. Методика. Запропоновано технологічну схему визначення місць масових поховань часів Другої світової війни в межах сучасної містобудівної ситуації за допомогою ГІС-технологій. На основі вхідних даних, а саме: фрагменту сучасного топографічного плану м. Кременець масштабу 1:1000, фрагменту топографічної карти м. Кременець 1915 року масштабу 1:10000, фрагменту архівного аерофотознімка 1952 року, фрагменту архівного аерофотознімка 1944 року та сучасного космічного знімка, створено оверлейні шари. Усі матеріали пов’язані між собою за допомогою опорних точок об’єктів, що присутні на кожному з них. За допомогою сумісного опрацювання всіх перелічених даних векторизовано тир Якутського полку та визначено місце масових поховань на його території. Векторні шари нанесено на сучасний космічний знімок, що отриманий з супутника GeoEye-І у 2014 ропі. Кінцевим етапом створено оглядові плани території сучасної містозабудови м. Кременець з нанесеними межами Якутського полку станом на 1944 рік. На основі отриманих результатів чітко визначено місце розташування тиру Якутського полку з 1915 по 1952 рік та визначено, яку його частину використовували нацисти під поховання радянських військовополонених та мирного населення у часи Другої світової війни. Результати. За архівними та сучасними картографічними матеріалами і даними ДЗЗ відображено місце розташування тиру Якутського полку у м. Кременець на сучасній містобудівній ситуації. На основі інтерпретації архівних аерофотознімків встановлено місця масових поховань. Наукова новизна. Запропонована технологічна схема визначення масових поховань часів Другої світової війни дає змогу достовірно та з прийнятною точністю визначити ці території на сучасних картографічних матеріалах. Практична значущість. Оверлейний аналіз різночасових картографічних матеріалів та аерофотознімків дав можливість отримати уявлення про розташування тиру Якутського полку в межах сучасної містобудівної ситуації в м. Кременець, а також визначити, яка його частина стала місцем масових поховань під час війни. Отримані картографічні матеріали доцільно використати для відображення історичних подій, що відбулись на досліджуваній території. Результати цієї роботи пропонуються відділу збереження культурної спадщини Тернопільської обласної ради як додаток до Паспорта об’єкта культурної спадщини. Целью работы определено визуализировать и отобразить по архивным данным территории базирования Якутского полка, располагавшегося в г. Кременеи Тернопольской области в первой половине XX века на современных картографических материалах. С помощью интерпретационных возможностей архивных аэрофотоснимков, полученных немцами в 1944 году, определить места массовых расстрелов и захоронений советских военнопленных и мирного населения во время Второй мировой войны на данной территории. Методика. Предложена технологическая схема определения мест массовых захоронений времен Второй мировой войны в пределах современной градостроительной ситуации с помощью ГИС-технологий. На основе входных данных, а именно: фрагмента современного топографического плана г. Кременец масштаба 1: 1000, фрагмента топографической карты г. Кременец 1915 года масштаба 1: 10000, фрагмента архивного аэрофотоснимка 1952 года, фрагмента архивного аэрофотоснимка 1944 года и современного космического снимка, созданы оверлейные слои. Все материалы связаны между собой с помощью опорных точек объектов, присутствующих на каждом из них. При совместной обработке всех перечисленных данных векторизирован тир Якутского полка и определено место массовых захоронений на его территории. Векторные слои нанесены на современный космический снимок, полученный со спутника GeoEye-1 в 2014 году. Конечным этапом созданы обзорные планы территории современной застройки г. Кременец с нанесенными границами Якутского полка по состоянию на 1944 год. На основе полученных результатов четко определено местоположение тира Якутского полка с 1915 по 1952 год и какая его часть использовалась нацистами для захоронений советских военнопленных и мирного населения во время Второй мировой войны. Результаты. По архивным и современным картографическим материалам и данным ДЗЗ отражено местоположение тира Якутского полка в г. Кременец на современной градостроительной ситуации. На основе интерпретационных возможностей архивных аэрофотоснимков указаны места массовых захоронений. Научная новизна. Предложенная технологическая схема определения массовых захоронений времен Второй мировой войны позволяет оперативно определить данные территории на современных картографических материалах. Практическая значимость. Анализ созданных оверлеев дал возможность получить представление о расположении тира Якутского полка в пределах современной градостроительной ситуации в г. Кременец, а также определить его часть, которая стала местом массовых захоронений во время войны. Полученные графические материалы можно использовать для отображения исторических событий, произошедших на данной территории. Результаты этой работы могут быть переданы в отдел сохранения культурного наследия Тернопольского областного совета в качестве приложений к Паспорту объекта культурного наследия. Aim of the work is determined graphically visualize historical data fragment of territory-based regiment of Yakutsk, is located in Kremenets of Ternopil region in the first half of the twentieth century on modern maps. With interpretive possibilities archival aerial photographs obtained by the Germans in 1944, to determine the place of mass execution and burial of Soviet prisoners of war and civilians during the World War II on the territory. Methods. A flow chart of the definition of mass graves from the World War II within the modern urban setting with the help of GIS technologies. On the basis of the input data, namely a fragment of the modern topographical plan Kremenets scale of 1: 1000, a fragment of topographic map Kremenets 1915, scale 1: 10,000 aerial photograph archive fragment 1952, a fragment of archival aerial photograph of 1944 and the modern space image, created overlay layers. All the materials are interconnected by means of reference points of objects present on each of them. When the co-processing of all these data vectorized shooting Yakut regiment and the place of mass graves on its territory. Vector layers are deposited on a modern satellite image obtained from the GeoEye-1 satellite in 2014. The final stage of review established plans Kremenets territory of modern buildings with marked boundaries of the Yakut regiment as of 1944. The results obtained clearly defined location shooting gallery Yakut regiment from 1915 to 1952, and which part of it was used by the Nazis for the graves of Soviet prisoners of war and civilians during the World War II. Results. According to archival and contemporary maps and remote sensing data showing the location of the shooting gallery Yakut regiment Kremenets on a modern urban setting. On the basis of interpretive possibilities archival aerial photographs indicated mass graves. Scientific novelty. The proposed flowsheet definition of mass graves from World War II can quickly identify the data area on modern maps. The practical significance. Analysis created overlays gave an opportunity to get an idea of the location of the shooting gallery Yakut regiment within the current urban situation in Kremenets and to determine which part of it became a place of mass graves during the war. These graphics can be used to display historical events that occurred in the area. The results of this work can be transferred to the Department of preservation of cultural heritage of Ternopil Oblast as annexes to the passport cultural heritage.