Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
17 results
Search Results
Item Матриця оцінки візуального комфорту світлового середовища відкритих публічних просторів (Public space)(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-01) Кононенко, Ганна; Kononenko, Ganna; Харківський національний університет будівництва та архітектури; Kharkiv National University of Civil Engineering and ArchitectureВізуальний комфорт штучного освітлення відкритих публічних просторів є важливим фактором сталого функціонування міста. Стрімкий розвиток інновацій у галузі освітленості архітектурного середовища дозволив значно підвищити туристичну та рекреаційну привабливість багатьох міст світу. Однак поряд із позитивними змінами все більшу стурбованість викликає таке явище, як “світлове забруднення” - термін, що використовується для опису надмірного нічного штучного освітлення, особливо у великих міських агломераціях. Ефект світлового забруднення дуже помітний у густонаселених містах Європи, Східної Азії та Північної Америки (Cinzano, Falchi, Elvidge, 2001). Усе це може мати несприятливі наслідки для здоров’я людини. Ця проблема переважно пов’язана з надмірним та некерованим “захопленням” сітілайтами, рекламними медіапанелями, роботою неправильно спроєктованого вуличного освітлення, освітлення стадіонів, майданчиків будівництва, підсвічуванням фасадів та публічних просторів. До цього часу немає реально ефективної політики, яка б вирішувала проблему світлового “забруднення” міста (Zielinska–Dabkowska, 2021). На сьогоднішній день, на жаль, не існує серйозних державних програм та ефективних планів, орієнтованих на регулювання всезростаючого світлового тиску на мешканців міст. До того ж візуальна культура є сьогодні одним із основних засобів самоідентифікації людини, і архітектор, враховуючи це, повинен мати максимум засобів і можливостей для створення максимально ефективних і сприятливих для споживача візуальних рішень. Враховуючи це, у дослідженні створено ієрархічну структуру факторів, що формують основні параметри візуального комфорту, пов’язаного зі штучним освітленням публічних просторів міста.Item Демонстрації модних колекцій як засіб розкриття цінностей архітектурного середовища(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Крамарчук, Христина; Квасниця, Роксолана; Курдибаха, Ольга; Kramarchuk, Khrystyna; Kvasnytsia, Roksolyana; Kurdybakha, Olga; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ цій статті проаналізовано модні покази українського дизайнера та дизайнерів світу. Розкрито вплив показів на природне, міське й архітектурне середовище. А саме, завдяки демонстрації модних колекцій звертають увагу людей до проблем: екології, національної культури, ландшафту та пам’яток архітектури. Проаналізовано вплив природних і штучних факторів на тематику і атмосферу презентаційного середовища.Item Теорія гармонізації архітектурного середовища: передумови формування і орієнтири розвитку(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Шебек, Н. М.; Shebek, N. M.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureОкреслено причини утворення нового розділу теорії архітектури, названо наукові праці, що сформували його фундамент, розглянуто мету, об’єкт, суб’єкт, предмет, концепт, завдання, структуру та стратегічні напрями розвитку теорії гармонізації архітектурного середовища.Item To the issue of urban space identity: relevance of the distinction(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Дида, Ірина; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityАрхітектурна композиція міського простору і окремих його складових елементів під впливом об’єктивних обставин, починаючи з ХІХ ст., в цілому світі демонструє тенденцію до взаємного образного зближення. В Україні цілеспрямоване перепланування міст на «європейський» лад призвело до втрати більшості традиційних для українських міст характеристик, основою яких був композиційний і візуальний зв’язок архітектури з ландшафтом. Вважається, що це стало наслідком авторитарних адміністративних впливів в умовах відсутності власної державності, адже тоді відкидали проекти, зроблені українськими архітекторами згідно з місцевими містобудівними традиціями, а перевагу надавали класичним пропозиціям архітекторів з Москви і Петербурга. В той час західноєвропейські країни мали можливість розвивати архітектурний простір міст без стороннього тиску, згідно зі своїми власними поглядами і традиціями. Але, незважаючи на такі сприятливі обставини, в кінці ХІХ ст. міське середовище тогочасної Європи часто піддавалось критиці за втрату місцевої ідентичності. Якщо простір українського міста трансформувався у напрямі ущільнення забудови і втрати візуальних зв’язків з ландшафтом, то простір західноєвропейського міста змінювався у протилежному напрямі – через впровадження відкритих озеленених територій і втрату візуальної закритості міського простору – основної ознаки його архітектурної ідентичності. Отже, йдеться про загальну тенденцію до уніфікації композиції міського простору, яка почала проявлятися в ХІХ ст і триває дотепер. Незалежно від первісних композиційних характеристик середовища, їх поступово доповнюють їхні антиподи, наближаючи місто до певного середньостатистичного рівня, де жодна з характеристик не є настільки яскраво вираженою, щоб стати основою архітектурної ідентичності. У підсумку в сучасних умовах для архітектурного простору міста будь-якої країни існує спільна загроза – втрата традиційної ідентичності через відсутність індивідуальності.Item Similar urbanistic approach to foundation of the early middle age cities (up to 13th century) in Poland and in Ukraine(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Дида, Ірина; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityВ останні століття візуальний образ архітектурного середовища історичних міст Польщі й України суттєво відрізняється. Архітектурна організація історичних осередків польських міст, що ґрунтується на застосуванні візуально закритих просторів, виявляє ознаки, характерні для західноєвропейської урбаністичної традиції, тоді як більшість українських міст аж до ХІХ ст. розбудовувалися за принципом візуальної відкритості та інтеграції з ландшафтом. Складається враження, що ця істотна концептуальна відмінність архітектурного середовища існувала завжди, хоча обидві країни розташовані поруч на карті Європи. Але спосіб заснування польських та українських міст у період раннього середньовіччя (до ХІІІ століття), а також наукові бібліографічні джерела, дають підстави говорити про наявність у тогочасних містах ряду подібних композиційних характеристик. Це, зокрема, залежність містобудівної структури, архітектурного образу і загальної композиції архітектурного ансамблю міста від місцевого ландшафту, візуальна відкритість міського простору на околиці, розміщення основних домінант так, щоб вони добре сприймались з різної віддалі, а також формування міських осередків з кількох містобудівних елементів, різних за функціональним призначенням, розміром і потребами до розміщення в ландшафті. Таким чином, інтеграція з ландшафтом, яка аж до ХІХ ст. характеризувала забудову українських міст, може бути продовженням застосування тієї самої давньої концепції формування архітектурного середовища, яка в період раннього середньовіччя, до часу інтенсивного поширення на європейський схід процесів нової локації міст, застосовувалась також у Польщі, і яка щойно в ХІІІ–ХІV століттях, через історичні обставини, була здебільшого втрачена. В долокаційному розвитку польських і українських міст проявилися дуже давні регіональні урбаністичні традиції, і їх дослідження необхідне для належної оцінки спільного внеску обох країн в загальносвітову культуру.Item Дизайн архітектурного середовища: виклики сьогодення(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Шебек, Н. М.; Shebeck, N. M.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureРозглянуто проблему поступової трансформації парадигми дизайну архітектурного середовища, тенденції розвитку цієї сфери професійної діяльності. Серед останніхвіянь сьогодення: соціокультурна орієнтованість архітектурного середовища, що надає людині можливість самостійно регулювати ступінь контакту з іншими членами суспільства; інклюзивність архітектурного середовища, орієнтована на створення умов для рівноправної участі кожної людини в суспільному житті; інтелектуалізація штучного довкілля, яка проявляється у поширенні роботизованихта автоматизованихтехнологій; набуття архітектурним середовищем інтерактивних властивостей, що проявляється в його здатності адекватно та “у реальному часі” відповідати на дії споживачів; персоналізованість середовищнихоб’єктів, які можуть підлаштуватися під індивідуальні уподобання конкретної людини; адаптивність штучного довкілля, яке вміє трансформувати свої характеристики відповідно до зміни умов експлуатації; гейміфікація архітектурно-містобудівнихоб’єктів, які орієнтуються на ігрові форми взаємодії між споживачем та оточенням; енергоефективність, пов’язана зі здатністю елементів оточення отримувати електроенергію з відновлюванихджерел; екологічна ефективність середовищнихрішень, що досягається завдяки ощадливому використанню природних ресурсів та підтриманню рівноваги між штучними і природними компонентами оточення; продуктивність архітектурного середовища, що уможливлює отримання суспільством матеріальнихцінностей буквально з повітря; позасемантичність архітектурного середовища, яка проглядається у втраті архітектурно-містобудівними об’єктами зрозумілихширокому загалу форм і, як наслідок, позбавленні їхкомунікативних можливостейItem The concept of traditional architecture in terms of preserving identity of modern architectural space in Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Dyda, IrynaThe article deals with the issue of preserving a traditional Ukrainian architectural environment under conditions of present-day construction. It has been found out that an ecological approach and landscape integration, traditional for Ukrainian folk architecture, which could become the basis for preserving its identity in future, in most cases coincide with the concept of modern organic architecture as well as modern understanding the relationship between society and nature. One of the ways to continue the Ukrainian environment identity is to apply the principles of organic architecture to the process of up-to-date construction. Стаття стосується проблеми збереження традиційного для України архітектурного середовища в умовах сучасного будівництва. Виявлено, що традиційні для української народної архітектури екологічний підхід та інтеграція з ландшафтом, які могли б стати базою для збереження її ідентичності в майбутньому, в багатьох напрямах збігаються з концепцією сучасної органічної архітектури і сучасним розумінням відносин суспільства і природи. Одним із шляхів продовження української ідентичності середовища є застосування принципів органічної архітектури в процесі сучасного будівництва.Item Архітектура як метод психологічного впливу(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Ключковський, М. С; Богданова, Ю. Л.Розглянуто фактори впливу архітектурного середовища на людину залежно від його психологічного сприйняття. The factors of influence architectural environment based on human perception of space.Item Шляхи перетворення історичного садибного житла міста Чернівці відповідно до сучасних потреб(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Хілько, Н. О.Розглянуто передумови дослідження містобудівного аспекту щодо процесу обґрунтованої реконструкції та реставрації садибної забудови історичного житла 2-ї половини ΧΙΧ – поч. ΧΧ ст. щодо сучасних потреб міста Чернівці. The article deals with urban background research aspect of the process based reconstruction of the historic manor building of the second half of the 19th - early 20th century in the structure of the contemporary needs of Chernivtsi.Item Попередня пропозиція принципів архітектурної типології відкритих та “ландшафтних” театрів(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Проскуряков, В. І.; Гуменник, І. В.Розглянуто існуючу класифікацію відкритих театрів у сучасних умовах, попередньо систематизовано основні принципи типології відкритих та ландшафтних театрів з врахуванням місця їх розташування, визначені основно критерії при виборі оптимальної концепції проектування театрально-видовищної споруди відкритого типу. The existing classification of open-air theatres in modern previous typology of the basic principles of open-air and landscape theatres are analyzed, taking into account their location, the basic criteria for choosing the optimal concept design of outdoor theatrical and entertainment buildings are established.