Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
69 results
Search Results
Item Становлення та розвиток прав людини в античні часи(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Турянський, Ю. І.; Turiansky, Y. I.; Турянский, Ю. И.; Конституційний Суд України; Constitutional Court of UkraineРозглянуто деякі історичні періоди створення, розвитку та формування інституту прав людини. Досліджено основоположні ідеї найвидатніших мислителів цього періоду. З часів Давньої Греції поступально почало зароджуватись поняття прав людини, що відображається в філософській думці тогочасних мислителів. Змінювалось сприйняття місця людини у державному та соціальному житті. Такі мислителі, як Геракліт, Платон та Аристотель, заклали наріжні камені у створення цього поняття ще у античності. Епікур – давньогрецький філософ-матеріаліст, його вважають творцем основ філософської концепції правового індивідуалізму та лібералізму, а також концепції етики, яка є утилітарною та оптимістичною. Цей філософ розглядав людину як центр, і кожен у житті повинен відповідати за вибір своєї поведінки. Так мислитель розглядав індивідуальну свободу та певну мінімальну автономію особи, називаючи людину “соціальним атомом”. І акцентував на такому співжитті людей, щоб вони не зашкодили один одному. Марк Аврелій – імператор, давньоримський філософ-стоїк, якого іменують також “філософом на троні”, відзначався втіленням помірної політики, у його правлінні відображалась повага до людей, сенату та до його членів. Час правління Аврелія названо “сенатським ренесансом”, адже він і сам підкреслював свою покору сенату, що на той час був вищою імперською владою. Епікур проголосив ідею мирного співжиття у соціумі, щоб не завдавати шкоди іншому для загального блага. Сенека продовжував розвивати ідею духовної свободи та рівності людей, формуючи засадничі ідеї громадянського суспільства. Марк Аврелій змінив підходи до рабства та започаткував ідею лібералізму, що виявлялася і у часи його правління. Цицерон робив акцент на важливості законів та їхнього дотримання, що вважалося джерелом правосуддя та самою душею держави. Держава була створена із метою збереження принципу справедливості та рівності усіх перед законом і повинна діяти у інтересах та від імені самого народу.Item Філософсько-правовий концепт дефініції «громадянське суспільство»: сучасні наукові підходи(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Шак, Р.; Shak, R.; Шак, Р.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа основі новітніх наукових розвідок ґрунтовно проаналізовано філософсько-правовий концепт дефініції «громадянське суспільство», систематизовано сучасні підходи щодо розуміння означеного поняття. В основу дослідження покладено наукові погляди визначних філософів, а також запропоновано власний авторський підхід та висновки щодо проблематики дослідження. Обґрунтовано, що громадянське суспільство – це система забезпечення життєдіяльності соціальної, соціокультурної та духовної сфер, їх відтворення і передачі від покоління до покоління, система самостійних і незалежних від держави громадських інститутів і відносин, покликаних забезпечити умови для самореалізації приватних інтересів і потреб, або індивідуальних, або колективних.Item Академічна мобільність українського студентства в умовах глобалізованого простору: філософсько-правові аспекти(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Романинець, М. Р.; Romanian, M. P.; Романинець, М. Р.; Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv State University of Internal AffairsУ статті на основі ґрунтовного аналізу чинного національного й міжнародного законодавства, сучасних наукових розвідок окреслено теоретико-правові аспекти академічної мобільності українського студентства в умовах глобалізованого простору. З’ясовано, що академічна мобільність, як свідчить практика, є системним явищем. Вона враховує об’єктивну сторону (державну політику в галузі освіти – професійної освіти (навчання), державну кадрову політику в різних професійних групах, нормативноправові умови освіти, навчання, зокрема і професійного, професійної діяльності) та суб’єктивну (особисті якості людини в академічному та професійному середовищах) як певну структуровану модель, парадигму забезпечення такого виду мобільності як основної складової успішності в навчанні, а згодом – професіоналізму. Доведено, що головною метою процесу мобільності є переміщення, перспектива, працевлаштування. Побудова концепції розвитку міжнародної діяльності та участь у спільних освітніх проектах мають стратегічне значення для закладів вищої освіти. У такому випадку новітні освітні стратегії ведуть до якісних зрушень чи вдосконалення робочого процесу або структури університету та узгоджуються з концепцією розвитку, проблематикою наукової діяльності та навчальними планами закладу.Item Громадянське суспільство як філософсько-правова категорія: підходи до розуміння(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Дашо, Тарас; Dasho, Taras; Дашо, Тарас; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВизначено основні підходи до розуміння громадянського суспільства як філософсько-правової категорії, котрі дали змогу показати плюралізм цієї дефініції. Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософськоправового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливості, суспільні цінності та чесноти. Наголошено, що сучасне громадянське суспільство виступає гарантом демократизації та потребує належного правового забезпечення у контексті глобалізаційних викликів.Item Незалежність як домінанта адвокатського самоврядування(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Бочуляк, Назарій; Bochlylyak, Nazari; Бочуляк, Назарий; Адвокатське об’єднання “Бочуляк і партнери”; Lawyers’ union “Bochuliak and partners”Ґрунтовно досліджено незалежність як домінанту адвокатського самоврядування. Актуалізується питання про місце та роль адвокатури у державі та суспільстві, висвітлено сутнісну характеристику цього правозахисного інституту. Виокремлено структурні елементи, за допомогою яких забезпечується незалежність адвокатської діяльності. Проаналізовано проблеми реалізації принципу незалежності адвоката під час виконання його професійних обов’язків. Доведено, що адвокатура є одним із головних інститутів громадянського суспільства, позаяк забезпечує захист прав, свобод й законних інтересів фізичних чи юридичних осіб наданням професійної правничої допомогиItem Громадянське суспільство як проблемна категорія філософсько-правового дискурсу(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Чорнописька, Виктория; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано теоретико-методологічні основи становлення правової категорії “громадянське суспільство”. Громадянське суспільство як філософсько-правову категорію досліджено у двох вимірах: феноменальному (практичному) та абстрактнопонятійному. У феноменальному контексті категорія розглядається як явище, властиве сучасному соціуму, що являє собою живу субстанцію, яка за природою є флективною та перебуває у стані перманентного розвитку. В абстрактно-понятійному вимірі категорію “громадянське суспільство” трактують як ідеологічний компонент, а відтак виводять поза межі практично-прикладної сфери суспільства. Доведено, що громадянське суспільство – складний та суперечливий феномен, істотні зрушення у дослідженні якого залежать від того, чи вдасться створити ефективну методологію.Item Інноваційна модель закладу вищої освіти у контексті аналізу національного законодавства(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Романинець, Марта; Romanian, M.; Романинець, Марта; Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv State University of Internal AffairsНа основі чинного національного законодавства з урахуваннях сучасних викликів окреслено інноваційну модель закладу вищої освіти в Україні. У системі закладів вищої освіти України можна виділити такі чотири основні типи за формою власності: заклад вищої освіти державної форми власності – заснований державою, фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади; заклад вищої освіти, що перебуває у власності Автономної Республіки Крим – заснований органами влади Автономної Республіки Крим, фінансується з бюджету Автономної Республіки Крим і підпорядкований органам влади Автономної Республіки Крим; заклад вищої освіти – заснований місцевими органами влади, фінансується з місцевого бюджету і підпорядкований місцевим органам влади; заклад вищої освіти приватної форми власності – заснований на приватній власності і підпорядкований власнику чи власникам. Доведено, що перспективи розвитку закладу вищої освіти на інноваційній основі залежать від тих реформ, які регулюють цю сферу діяльності, і, як це не прикро, – від політичного вектора. Специфічною особливістю процесу реформування освіти є те, що практично неможливе поетапне його здійснення. Реформа повинна відбуватись системно за всіма напрямами й відображати всі аспекти діяльності вищої школи не тільки тепер, а й на перспективу.Item Правосуддя як основна функція судової влади(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Гуменний, Олег; Humennyi, Oleh; Гуменный, Олег; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розглянуто важливу проблему – правовий механізм реалізації основної функції судової влади правосуддя. З’ясовано роль інших функцій судової влади в забезпеченні здійснення правосуддя. Аргументовано конституційну правову природу правосуддя, що підтверджує її виключність серед функцій судової влади.Item Концепт прав людини: філософсько-правовий дискурс антитетичних позицій(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Чорнописька, Виктория; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityТеоретичне розуміння та філософське осмислення всіх правових феноменів розпочалося з традиційного поділу права на позитивне і природне, відтак вони у загальній свідомості вважаються певними антиподами, які разом з тим є практично найбільш значущими типами праворозуміння. Нам вдалося простежити те, що саме інтенсивний розвиток гуманістичних ідей у контексті нових політичних та економічних тенденцій обумовив виникнення доктрини “природних прав людини”. Дедалі більше серед широкого загалу набирала популярності твердження про те, що кожен індивід уже від народження користується певними правами, які належать людині від самої її природи, а тому жодна влада не може їх обмежувати чи скасовувати. Конститутивний вплив, згідно з твердженням більшості науковців, на розвиток прав людини справила природно-правова концепція, яка визначила примат прав людини, окресливши нові можливості взаємовідносин особи та влади.Item Реалізація державної кадрової політики у правоохоронній сфері України(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Ковалів, Мирослав; Kovaliv, Myroslav; Ковалив, Мирослав; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті акцентовано увагу на реалізації державної кадрової політики у правоохоронній сфері України. Розглядаються суб’єкти державної кадрової політики, які наділені відповідними повноваженнями, що реалізують кадрову політику через відповідні гілки влади та об’єкти державної кадрової політики, якими є кадровий потенціал суспільства, всі людські ресурси.