Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
8 results
Search Results
Item Меми як важлива складова контенту ЗМІ під час війни: мета, функції та теми(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”Меми нині стали невіддільною частиною контенту ЗМІ. Редакції створюють власні гумористичні картинки та публікують найпопулярніші. Також меми стали “героями” публікацій та важливою окрасою журналістських матеріалів. Меми – це переважно інформативні картинки, які нерідко гумористичного спрямування, передають новину та факти смішно, оригінально та цікаво. Такі зображення часто стають віральними та привертають увагу. Під час війни спостерігаємо появу великої кількості жартівливих картинок у журналістських матеріалах, на сторінках ЗМІ, у соціальних мережах та месенджерах. Збільшення мемів у публікаціях та на сторінках мас-медіа пов’язано з тим, що аудиторії подобається гумористичний та оригінальний контент у формі зображень. А також він привертає увагу до публікацій, вдало передає новину та тему журналістського матеріалу. Окрім розважальної та інформативної функцій у мас-медіа меми також допомагають справитися з емоціями, тривогою та переживаннями. Вони проникають у свідомість людей непомітно та знімають певні бар’єри. Під час війни меми виконують такі функції: інформаційна, психологічна та практична. Інформаційна – повідомляють про новину, психологічна – допомагають справитися з переживаннями, а практична функція полягає у тому, що за допомогою гумористичних картинок аудиторію закликають до певних дій (наприклад, допомоги ЗСУ). А також меми є ефективним інструментом інформаційної війни та боротьби з російською пропагандою. В основі мемів є гумор, який пом’якшує переживання проблем чи й зовсім позбавляє тривоги. Меми, які публікують мас-медіа під час російсько-української війни у 2022 році, мають конкретні завдання – це висміяти ворога, і таким чином зробити його смішним, недолугим, не таким страшним, достатньо слабким. А воїнів, які захищають свою землю, меми возвеличують, зображують сильнішими. І таке приниження ворога знешкоджує страх.Item Види та жанри аудіоподкастів від ЗМІ(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Мудра, Ірина; Майхровська, Юстина; Mudra, Iryna; Majchrowska, Justyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Жешувський університет; Lviv Polytechnic National University; Uniwersytet RzeszowskiРинок ЗМІ стрімко розвивається. Мас-медіа в Інтернеті є конвергентними, разом з текстом створюють і публікують фото-, аудіо- та відеоконтент. Тому не дивує, коли, наприклад, газети/журнали створюють відеоматеріали, а телеканали – аудіопродукцію. Розвиток всесвітньої мережі Інтернет призвів до того, що мас-медіа є у постійному пошуку перспективних платформ для розповсюдження своєї медіапродукції та залучені нової аудиторії. Останні роки все популярнішими стають подкасти. І викликає здивування. Адже спостерігається тенденція, що люди менше часу хочуть приділяти довгим текстам та відеоматеріалам, але одночасно прагнуть отримувати більше різної інформації, тому набувають популярності короткі журналістські медіапродукти. Аудиторія в інтернеті зменшує свій час на перегляд відео та читання текстів. Але поряд із тим щороку зростає увага та популярність аудіоподкастів на ресурсах ЗМІ та на аудіо- і відеоплатформах. Аудіоподкасти – це зручний формат аудіоматеріалів для отримання актуальної та цікавої інформації під час прогулянки, виконання домашніх справ, перебуваючи в транспорті, в спортзалі тощо. Вони є різних видів та жанрів, на різноманітні теми та безкоштовні для аудиторії. Аудіоподкасти записують не лише журналісти, а й блогери та інші учасники мережі Інтернет. У досліджені розглянуто особливості аудіоподкастів, показано їх історію виникнення, охарактеризувано жанри та види. Детально проаналізовано аудіоподкасти від якісних мас-медіа (“Суспільне”, “Громадське”, “Ліга”, “Українська правда”, “Укрінформ”, “Радіо Свобода”, “НВ” та “Бабель”) на подкастових платформах. З’ясувано, що онлайн-ЗМІ все частіше продукують аудіоматеріали для подкастових платформ. Аудіоподкасти записують на різні теми та у різноманітній жанровій палітрі, але домінує інтерв’ю.Item Медіамістифікація у контенті всеукраїнських телеканалів: український досвід(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Пуцята, Ірина; Putsiata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблемою є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених до визначення поняття “медіа містифікація”. Визначено, що значна кількість дослідників підкреслюють, що до однієї з основних ознак містифікації належить правдоподібність, яка характеризується як критерій її якості, оскільки ефективною медіамістифікацією вважатиметься в тому випадку, коли буде найвищий рівень правдоподібності. З’ясовано, що медіамістифікація орієнтована на те, щоб показати глядачу фрагмент дійсності в його правдивості, щоб не виникало підозр. Визначено, що на сьогодні існують загальновживані технології містифікації, які застосовують на українському телебаченні: фільмування “від першої особи”, “ефект тремтячої камери”, непопулярні актори чи невідомі представники органів влади. Для створення хороших та позитивних сюжетів містифікатори почали розтягувати правду, наголошувати на найбільш сенсаційних кутах своїх історій, вигадувати цікаві подробиці та перебільшувати, поки деякі історії не стали вигадкою. У рамках нашого дослідження акцентовано увагу на сатиричних фейкових новинах, які спрямовані на створення мотиваційних установок до саморефлексивного аналізу новинного медіаконтенту. Сатиричні фейкові медіа не прагнуть до прихованої пропаганди, не намагаються приховати свої цілі та обдурити, дезінформувати, маніпулювати громадською думкою, не створюють ілюзію дійсності, не наділяють авторів масками справедливих, об’єктивних журналістів, а навпаки, визнають вигаданість описаних подій та явищ (як приклад, можемо навести такі розважальні програми: “95-квартал”, “Дизель Шоу” тощо). Крім використання містифікації через прийом сатири, основною метою медіамістифікації є і матеріальне збагачення. Так, як відомо, сучасні мас-медіа прагнуть не лише виконувати свою високу соціальну місію, а й приносити прибуток редакції та власнику інформаційного ресурсу. Сформовані висновки, що медіамістифікація – це створення та закріплення в інформаційному поліфіктивної історії чи події, що підкріплюється переліком правдоподібних фактів, які виступають яскравим інформаційним приводом для засобів масової інформації протягом тривалого часу з метою досягнення соціально-значущого результату. А мета медіамістифікації може бути корисливою, тобто сприяти матеріальному збагаченню; пропагандистською, що сприяє розповсюдженню відповідний ідей; розважальною, наприклад, жарт із метою отримання популярності.Item Instagram stories as a tool for promoting and sharing content in mass media(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Мудра, Ірина; Сільченко, Анастасія; Mudra, Iryna; Silchenko, Anastasia; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет імені Івана Франка; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of LvivСоціальні мережі є популярним каналом для популяризації та поширення контенту ЗМІ. Вони допомагають залучити аудиторію, втримати її та збільшують переходи на сайт мас-медіа. Соціальна мережа Instagram є однією з найпопулярніших у світі і редакції ЗМІ її часто використовують для залучення молодої аудиторії та популяризації своєї медіапродукції. Але в Instagram у звичайних дописах гіперпосилання не активні, що ускладнює збільшення трафіку на сайт ЗМІ. Тому потрібно приглядатися до такого інструменту як Stories. Це можливість за допомогою картинки чи короткого відео (до 15 секунд) розказати найважливіше і привернути увагу аудиторії до новини. А також можна розмістити активне гіперпосилання на опублікований матеріал на фотографію чи текст. Stories нині є популярною функцією не лише в Instagram, а й в інших соціальних мережах. Нині її можна побачити окрім Instagram, ще у Snapchat, Facebook, Facebook Мessenger, Youtube, Linkedin, TikТok. Stories вперше з’явилася у соцмережі Snapchat, але популярність свою отримала завдяки Іnstagram, у якій це інструмент з’явився у 2016 р. і відтоді постійно розвивається та вдосконалюється. Іnstagram Stories легко створити і розмістити, опубліковані історії знаходяться в самому верху стрічки і відразу ж привертають увагу аудиторії соціальної мережі. Адже швидко і лаконічно повідомляють найважливішу інформацію. Тому цей інструмент потрібно використовувати реакціям ЗМІ для збільшення, зацікавлення і охоплення нової аудиторії, а також для збільшення трафіку на сайт мас-медіа. Але Іnstagram Stories має особливості щодо розміщення самого контенту. Це дослідження демонструє, наскільки є популярним Instagram Stories серед відомих українських Інтернет-ЗМІ, також наводимо стратегії, які вони застосовують та контент поширюють за допомогою цього інструменту. Контент-аналіз був проведений із вибірки з 10 найпопулярніших онлайн-медіа, які використовують Instagram Stories.Item Класифікація журналістських блогів(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Мудра, Ірина; Mudra, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”Блоги – поширене явище на терені інтернету, вони є не лише на спеціальних платформах, на сторінках інтернет-ЗМІ, але й у соціальних мережах. Спочатку блоги з’явилися в інтернеті на спеціальних блогових платформах, згодом інтернет-ЗМІ започаткували блоги на своїх сторінках. Блоги популярні серед читачів, вони розширюють аудиторію мас-медіа в інтернеті, а також збільшують трафік. Коли з’явилися та стали популярними соціальні мережі, багато блогерів перейшли до нових видів медіа. Значний сегмент української блогосфери становлять журналістські блоги. Багато журналістів є блогерами, адже це дає їм можливість висловити свою суб’єктивну думку. Ці блоги вирізняються серед інших не лише тим, що їх автори є журналістами, а й тим, що опублікований текст блогера відповідає основним принципам журналістики: оперативність, професійність, об’єктивність, баланс думок, професійний підхід до написання матеріалу тощо. Але, незважаючи на професійний підхід до висвітлення теми, вони все одно суб’єктивні й чітко висвітлюють позицію автора. Тому варто відразу наголосити, що блоги, навіть журналістські, – це не журналістика. Журналістські блоги є не лише у соціальних мережах, а й на сторінках інтернет-ЗМІ та на блогових платформах. Популярні блоги журналістів мають велику аудиторію та доволі популярні, їх популярність зумовлена, насамперед, свободою слова, інтерактивністю та конвергентністю медіа в інтернеті, оскільки часто автор блогу є збирачем інформації, дописувачем та редактором – матеріал публікується в оригінальному вигляді, без правок редакторів та з можливістю справді висловити те, що на думці, а також дає можливість автору відстежити реакцію читачів, відповідати на їхні коментарі та бути відкритим для нової інформації. У цій публікації наведемо класифікацію журналістських блогів, яку сформували на основі дослідження блогів, автори яких журналісти, з’ясуємо перспективи їх розвитку та їх специфіку.Item Психологічні тригери в ЗМІ: поняття, особливості, види, протистояння їх впливу(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Кузнецова, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто проблему психологічних тригерів у традиційних і новітніх ЗМІ в умовах інформаційної війни Росії проти України, що миттєво чинять запланований маніпуляторами психологічний вплив на реципієнтів, які втрачають рівновагу, конструктивне сприйняття контенту, стають неспроможними самостійно врегулювати свій стан; виявлено основні особливості, види психологічних тригерів у сучасних ЗМІ, розкрито схему протистояння впливу мас-медійних психологічних тригерів.Item Застосування конкурсів і лотерей для просування своєї медіапродукції(2018-03-12) Мудра, ІринаКонкурси і лотереї спонукають актив-ніше аудиторію мас-медіа до певних дій. Коли тиражі падають, або потрібно за-охотити купувати певні видання, то редакції мас-медіа вдаються до розігра-шів та конкурсів серед своєї аудиторії. Редакції ЗМІ придумують різні цікаві конкурси для своєї аудиторії, які нага-дують ігри. Кілька з них розглянемо у цій статті.Item Роль телебачення як ефективного інформаційного ресурсу під час виборів Президента України 1999 р.(Видавництво Львівської політехніки, 2010) Станкевич, Б.Розглянуто питання використання телебачення як інформаційного ресурсу під час проведення виборчої кампанії в Україні. Обґрунтовано, що телебачення має істотний вплив на думку виборців, проте рівень цього впливу залежить від складної сукупності чинників. Сформульовано ключові рекомендації політико-правових норм стосовно поліпшення можливостей участі та умов використання телебачення у виборчому процесі. In the article the question of the use of television is considered as an informative resource during the leadthrough of hustings in Ukraine. Grounded, that television is produced by substantial influence in opinion of electors, however much the level of this influence depends on the difficult aggregate of factors. Key recommendations politik and legal norms are formulated in relation to the improvement of possibilities of participation and terms of the use of television in an electoral process.