Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Richard Rorty and the Expediency of the History of Philosophy Foreword to Ukrainian Translation Richard Rorty’s Article «The Historiography of Philosophy: Four Genres»)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityЧитачам журналу запропоновано перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа-постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення. Для Річарда Рорті основне завдання історико-філософського дослідження полягає у тому, щоб постійно змінювати філософський канон, не давати йому закостеніти у певних стереотипних поглядах про добре відомих філософів, які належать до нього: Платон, Аристотель, Кант, Геґель, Гайдеґґер та інші. Тому він закидає доксографії те, що вона муміфікує «знаменитих філософів» і нехтує тими філософами, які працювали на межі філософії, науки, політики, економіки, моралі, медицини і навіть криміналістики. Залучення таких «недофілософів», якими їх вважають історики-доксографи, до філософського канону розширює філософську проблематику й стимулює формулювання нових філософських питань, які не на порядку денному застиглого філософського канону. Тому Річард Рорті відкидає доксографію, як жанр історико-філософського дослідження, натомість пропонує користуватися історичною реконструкцією, раціональної реконструкцією та інтелектуальною історією, як жанрами історико-філософських досліджень. Комбінуючи їх, дослідник філософії зможе побачити яскраву картину розвитку філософії, а не лише певні канонічні постаті, які закривають собою іншу історію філософії, яка складається з досліджень на межі філософії та інших гуманітарних, соціальних і природничих наук.Item Постановка проблеми ідентичності в німецькій трансцендентальній філософії(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005-03-01) Мазур, Л. І.; Національний університет “Львівська політехніка”Здійснено аналіз динаміки ідентифікаційного процесу в контексті пізнавальних здібностей людини; подано оцінку найбільш важливих здобутків німецької трансцендентальної філософії – введення часу в суб’єктивність, її активності і саморозвитку; прослідковано тенденції їх подальшого розвитку в феноменологічних і екзистенціальних дослідженнях ідентичності.Item Kultura buntu. Wzory kulturowe oporu społecznego(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Битнєвські, Павел; Bytniewski, Paweł; Bytniewski, Paweł; Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні; Maria Curie Skłodowska University in Lublin; Instytut Filozofii UMCS w LublinieХосе Ортеґа і Ґассет та Еліас Канетті – автори класичних творів про соціальні форми нонконформізму – вказують на соціальні та історичні витоки “масового бунту”. Канетті цікавився явищем “вибуху” людської маси, маси, яка долає якісь критичні цінності заради стабільності суспільства. Він особливо цікавився особливостями організації ефемерного виду бунту. Ортеґа і Ґассет наголошував на культурних змінах, в яких масовий бунт досягав свого найвищого прояву. У запропонованому значенні, культура бунту Модерності формує свій символічний зміст відповідно до вимог часу. Перш за все, культура бунту формується на основі свого ретроактивного відношення до минулого. Сучасні форми бунту виправдовують те, що не було здійснено в минулих бунтах. Тому культура бунту, в її відношенні до автентичності та самореалізації, виражає своє насильство щодо усіх форм символічної домінації, в яких вона вбачає власну хворобу та причину сорому. Знищення пам’ятників, заперечення емблем переслідувачів, є проявами символічного насильства, яким культура бунту відплачує актуальній, минулій владі. Такі прояви повторювалися з часу Французької революції всіма сучасними різновидами цієї культури. Тому виникають питання, чим відрізняється повстанець, бунтар, від людини, яка приймає соціальний лад, котрий вона чи він застає?; в чому полягає суть екзистенції людини, яка бунтує і яка схильна до радикальних дій, тобто дій, які спричиняють руйнування?; в чому полягає особливість специфічної тенденції ідентифікування бунтарів з символами, які були створені під впливом шаленства, запалу?; що таке культура бунту? Пошук відповідей на ці питання складає основне завдання статті.Item Теоретико-правові проблеми мультикультуралізму як традиційної моделі адаптації(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Шай, Роман; Shai, Roman; Шай, Роман; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблеми мультикультуралізму, оскільки розвиток різноманітних процесів у світі ставить під питання цю традиційну модель адаптації, доводячи її недієвість і невідповідність сьогоденню.Item Смерть чи переродження релігії. Відкриття нових горизонтів трактування тези Ніцше “Бог помер”(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Сінельнікова, Марія; Sinelnikova, Maria; Національний університет “Львівська політехніка”Досліджено ніцшеанську ідею “смерті Бога”, яку можна трактувати крізь призму філософської антропології, або як втрату сенсу, як прояв атеїзму, як іманентизм, як смерть теології чи, навіть, смерть людини, які докладно проаналізовано в статті. Наголошено, що “смерть Бога” необхідно розглядати передовсім як завершення метафізики крізь послідовне розгортання нігілізму та падіння самої людини, в її марних спробах досягти висоти Бога. Використано метод логічного та історичного, категоріального аналізу та компаративістики, аналогії та наукової об’єктивності.