Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Вплив євроскептицизму на зовнішню політику Європейського Союзу(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Якимчук, Марина; Yakymchuk, Maryna; Національний університет “Острозька академія”; National University Ostroh AcademyВ оглядовій статті проаналізовано вплив євроскептицизму на зовнішню політику ЄС. Зокрема визначено основні суб’єкти реалізації європейської спільної зовнішньої політики та ступінь їхньої прихильності ідеям євроскептицизму. Найменше євроскептичні ідеї підтримують комісари ЄС, а також Верховний представник із зовнішньої політики та питань безпеки та працівники Європейської служби зовнішніх дій. Проте вони не мають достатнього політичного впливу на процес прийняття рішень. В інших інституціях ЄС, таких як Рада ЄС та Європейська Рада, рівень опозиції до ЄС дещо вищий, оскільки деякі глави держав та урядів і міністри критикують та не довіряють ЄС. Європейський парламент у таких самих питаннях більшою мірою залежить від політики держав-членів. Позиції держав-членів теж дещо відрізняються. У державах Центрально-Східної Європи спостерігається значно вищий рівень опозиції до посилення внутрішньої інтеграції у сфері зовнішньої політики, але вони підтримують розширення ЄС. Держави Північної Європи, навпаки, підтримують поглиблення співпраці у зовнішній політиці, проте дещо з осторогою сприймають приєднання нових членів. У статті наведено аргументи того, що найбільшими опозиціонерами до активізації спільної зовнішньої політики є держави-члени ЄС. Ще однією перешкодою до поглиблення інтеграції є надмірне втручання у справи ЄС Росії, Китаю та США. Попри це, громадяни держав-членів ЄС підтримують посилення співпраці у цій сфері, за умови вирішення міграційної проблеми. Крім того, під спільною зовнішньою політикою громадяни розуміють механізм протидії втручанню третіх держав у справи ЄС. З метою вироблення ефективної спільної зовнішньої політики ЄС потрібно знизити рівень опозиції до ЄС і серед держав-членів, і в державах, які не є членами спільноти.Item Activity of International non-governmental organizations in the field of human rights protection in conditions of Russian-Ukrainian conflict(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Луцишин, Галина; Зазуляк, Зоряна; Lutsyshyn, Halyna; Zazuliak, Zoriana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено роль міжнародних неурядових організацій у сфері захисту прав людини в Україні, особливо в контексті війни, котра зараз відбувається на Сході України. Дослідження охоплює результати діяльності Міжнародної федерації прав людини, Міжнародної амністії, Human Rights Watch, Міжнародний комітет Організації Червоного Хреста та інших неурядових організацій, що привертають увагу громадян та урядів з усього світу до порушень прав людини та норм міжнародного гуманітарного права у зоні конфлікту. Відзначено, що діяльність неурядових інституцій у вирішенні цієї проблеми є ефективною, впливає на врегулювання проблеми порушення прав людини та необхідність вирішення цього питання на урядовому та громадському рівнях. Наголошено, що роль міжнародних неурядових інституцій в українському суспільстві зростає, їхня діяльність впливає на вирішення порушень сфері захисту прав людини в умовах російсько-українського конфлікту, зокрема, вони допомагають жертвам як серед цивільного населення, так і серед військовослужбовців, пораненим особам, військовополоненим, цивільному населенню на окупованій території.Item European external action service (EEAS) as an instrument for intensification of EU international influence: the state and the proposals for the changes(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Турчин, Ярина; Димінська, Юля; Turchyn, Yaryna; Dyminska, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВиокремлено ключові принципи зовнішньополітичної та дипломатичної діяльності Європейського Союзу, а також основні органи, що відповідають за її реалізацію. Розглянуто Європейську Службу зовнішньої діяльності як “дипломатичну агенцію” Союзу і встановлено спільні та відмінні риси інституційного механізму дипломатії національних держав і ЄС. Робота виконана із застосуванням таких наукових методів, як-от: порівняння, аналізу документів, структурно-функціонального, а також неоінституційного підходу. Актуальність теми зумовлена внутрішніми процесами, які зараз відбуваються в Українській дипломатичній службі, зокрема, її реформацією відповідно до кращих зразків світового досвіду. З огляду на те вивчення досвіду Європейської практики, виявлення її позитивних і негативних особливостей матиме безумовну користь у реалізації процесу реформації Української дипломатичної служби. Водночас з’ясування особливостей організації зовнішньополітичної діяльності ЄС можна розглядати як інструмент оптимізації співпраці між ЄС і Україною. Загалом організаційна структура Європейської Служби зовнішньої діяльності потребує вдосконалення. Їй як єдиному органу регулювання зовнішніх відносин бракує ресурсів для ефективної політичної координації зовнішньополітичної діяльності ЄС. Зрештою, єдиного бачення Європейської Служби зовнішньої діяльності як суб’єкта, який відіграє ключову роль у зовнішній політиці та дипломатії ЄС, ще не сформовано. Процес її формування, перш за все, залежатиме від прагнень національних держав зміцнювати позицію ЄС на світовій арені, а також від здатності Європейської Служби зовнішньої діяльності сприяти реалізації цих намірів, одночасно виконуючи свої функції з максимальною користю для національних інтересів окремих держав. Розроблення пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури Служби може бути предметом подальшого наукового дослідження.