Вплив євроскептицизму на зовнішню політику Європейського Союзу

Date

2020-02-24

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Видавництво Львівської політехніки
Lviv Politechnic Publishing House

Abstract

В оглядовій статті проаналізовано вплив євроскептицизму на зовнішню політику ЄС. Зокрема визначено основні суб’єкти реалізації європейської спільної зовнішньої політики та ступінь їхньої прихильності ідеям євроскептицизму. Найменше євроскептичні ідеї підтримують комісари ЄС, а також Верховний представник із зовнішньої політики та питань безпеки та працівники Європейської служби зовнішніх дій. Проте вони не мають достатнього політичного впливу на процес прийняття рішень. В інших інституціях ЄС, таких як Рада ЄС та Європейська Рада, рівень опозиції до ЄС дещо вищий, оскільки деякі глави держав та урядів і міністри критикують та не довіряють ЄС. Європейський парламент у таких самих питаннях більшою мірою залежить від політики держав-членів. Позиції держав-членів теж дещо відрізняються. У державах Центрально-Східної Європи спостерігається значно вищий рівень опозиції до посилення внутрішньої інтеграції у сфері зовнішньої політики, але вони підтримують розширення ЄС. Держави Північної Європи, навпаки, підтримують поглиблення співпраці у зовнішній політиці, проте дещо з осторогою сприймають приєднання нових членів. У статті наведено аргументи того, що найбільшими опозиціонерами до активізації спільної зовнішньої політики є держави-члени ЄС. Ще однією перешкодою до поглиблення інтеграції є надмірне втручання у справи ЄС Росії, Китаю та США. Попри це, громадяни держав-членів ЄС підтримують посилення співпраці у цій сфері, за умови вирішення міграційної проблеми. Крім того, під спільною зовнішньою політикою громадяни розуміють механізм протидії втручанню третіх держав у справи ЄС. З метою вироблення ефективної спільної зовнішньої політики ЄС потрібно знизити рівень опозиції до ЄС і серед держав-членів, і в державах, які не є членами спільноти.
In the article, the author overviews and analyzes the impact of Euroscepticism on EU foreign policy. In particular, we identify the key actors involved in implementing the European common foreign policy and level of their affiliation with the ideas of Euroscepticism. EU Commissioners, the High Representative of the Union for Foreign Affairs and Security Policy and the staff of the European External Action Service are not eurosceptic. However, they do not have sufficient political influence decision making process. Thus, the European Council faces some obstacles achieving a compromise on international relations' issues. The European Parliament is more dependent on the Member States. Positions of the Member States are also different. The countries of Central and Eastern Europe have a much higher level of opposition to strengthening internal integration in foreign policy, but they support EU enlargement. The Nordic countries support the deepening of foreign policy cooperation but are wary of the accession of new members. Therefore, the biggest opposition to the common foreign policy observed in the EU member states. Under the influence of Eurosceptic ideas, they slow down the process of integration. The population supports the common foreign policy with hopes to resolve the migration problem. Besides, citizens believe that common foreign policy can prevent the economic intervention of third countries. Excessive interference in the EU by Russia, China and the United States is also an obstacle to deepening integration. Despite this, European officials and citizens of EU member states support of strengthening cooperation in this area. To sum up, it is difficult to realise a common foreign policy without decreasing level of eurosceptism.

Description

Keywords

євроскептицизм, зовнішня політика ЄС, інституції ЄС, держави-члени ЄС, зовнішній євроскептцизм, Euroscepticism, EU foreign policy, EU institutions, EU member states, external Euroscepticism

Citation

Якимчук М. Вплив євроскептицизму на зовнішню політику Європейського Союзу / Марина Якимчук // Гуманітарні візії. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. — Том 6. — № 2. — С. 8–14.