Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Thumbnail Image
    Item
    Ініціативи Європейського Союзу у боротьбі з пропагандою тероризму
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Карпчук, Наталія; Karpchuk, Nataliia; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки; Lesya Ukrainka Eastern European National University
    У статті проаналізовано ініціативи ЄС, які дають змогу запобігати й протидіяти радикалізації, зменшити вплив деструктивного контенту, посилити обізнаність громадян й можливості відрізняти об’єктивну інформацію від фейків та дезінформації. Наголошено, що боротьба ЄС з радикалізацією, екстремізмом й тероризмом базується на чотирьох “стовпах”: запобігти, захистити, переслідувати, дати відповідь. Кожна країна-член розробляє власну превентивну політику, але Комісія надає певні регулятивні рамки для обміну досвідом і позитивними практиками, тому особливу увагу приділено дослідженню діяльності Мережі посилення обізнаності з радикалізації (RAN), яка є інструментом політики ЄС, бо має на меті розробку програм з дерадикалізації й реабілітації, допомоги вчителям та молоді у боротьбі з причинами радикалізації. Зроблено висновок про те, що лише спільними зусиллями інституцій ЄС, країн-членів, країн-партнерів, медіа й технологічних організацій можна ефективно протидіяти пропаганді екстремізму й тероризму.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ядерна програма Ірану в контексті теорії неореалізму
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Завада, Ярина; Zavada, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто розвиток ядерної програми Ірану крізь призму концепції “ядерного миру” Волца в межах теорії структурного реалізму. Ця теорія пояснює необхідність держав отримати ядерну зброю на декількох рівнях. Так на рівні теорій найвищого рівня абстракції пояснюється необхідність отримання ядерної зброї, яка зумовлена дилемою безпеки. Виділено основні положення концепції “ядерного миру”. В межах запропонованого підходу Волц робить висновок про те, що за певних умов ядерна зброя може сприяти стабільності і знижувати ймовірність розвитку повномасштабних конфліктів між країнами. На основі теоретичного підходу Волц показав динаміку розвитку конфлікту навколо ядерної програми Ірану. У статті наголошено, згідно з гіпотезою неореалізму ядерна зброя є “зброєю миру” та найефективнішою гарантією безпеки, тому держави, наприклад, такі, як Іран, будучи раціональними акторами міжнародних відносин повинні прагнути володіти нею чи здобути її.
  • Thumbnail Image
    Item
    Громадський контроль за виконанням зобов’язань у рамках виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Костенко, Андріана; Kostenko, Andriana; Сумський державний університет; Sumy State University
    Структуровано сучасні теоретичні підходи до розуміння громадянського суспільства та обґрунтовано необхідність активного залучення громадянського суспільства під час виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Особлива роль у цьому процесі належить Українській стороні Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, головними завданнями якої є підготовка неупередженого аналізу виконання Угоди у різних сферах, вироблення рекомендацій щодо пріоритетних кроків для прискорення реформ, роз’яснення завдань та значення Угоди про асоціацію широкій громадськості та налагодження співпраці з європейським громадянським суспільством. Систематизація та аналіз основних форм громадського контролю: громадська експертиза, громадське розслідування, громадський аудит, громадський моніторинг, контрольна перевірка, дали змогу оцінити реалізацію органами державної влади України протягом січня 2015 – березня 2017 рр. положень восьми сфер Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС за допомогою громадського моніторингу та в результаті підготувати рекомендації органам державної влади.
  • Thumbnail Image
    Item
    Non-alignment strategy: politics and theory
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Цебенко, Олег; Шимчук, Олександр; Tsebenko, Oleh; Shymchuk, Oleksandr; Національний університет “Львівська політехніка”; Вільнюський університет; Lviv Polytechnic National University; University of Vilnius
    Досліджено політику неприєднання як одину з ключових стратегій діяльності держави у міжнародних відносинах. Проаналізовано основні теоретичні та методологічні підходи дослідження політики неприєднання, виокремлено дефініції цього поняття та виявлено ключові ознаки стратегії не приєднання держав. Простежено історичний аспект виникнення ідеї руху неприєднання. Досліджено вплив глобалізації на зміну політики неприєднання та нейтралітету держав. Члени Руху неприєднання зобов’язані, як зазначено в Гаванській декларації 1979 року, забезпечити національну незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та безпеку країн, що не приєдналися “до їх” боротьби проти імперіалізму, колоніалізму, неоколоніалізму, расизму та всіх форм зовнішньої агресії, окупації, панування, втручання або гегемонії, а також проти політики великої держави та блоку. Політика неприєднання вимагає від держави, яка слідує за її принципами реалізації зовнішньополітичних намірів, спрямованих на поділ світу на два ворожі блоки. Декларуючи статус неприєднання статусу, держава передусім стежить за внутрішніми чинниками, економічними або політичними, та зовнішніми чинниками, тобто сильною економічною незалежністю, можливістю зовнішньополітичного або військового тиску. Крім того, курс на неприєднання є можливим лише за відсутності будь-яких очевидних або прихованих територіальних претензій до держави, яка прагне проводити політику неприєднання. Беручи до уваги реалізації статусу неприєднання, держава краще базується на досвіді європейських вже неприєднаних держав, а також сьогодні міжнародній ситуації. Однак сучасні умови дещо змінюють концепцію неприєднання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Neutrality as a strategy of national security
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Цебенко, Олег; Шимчук, Олександр; Tsebenko, Oleh; Shymchuk, Oleksandr; Національний університет “Львівська політехніка”; Вільнюський університет
    Досліджено нейтралітет як один з основних державних стратегій. Проаналізовано основні теоретичні та методологічні підходи дослідження проблеми нейтралітету, вивчено різноманітні дефініції цього поняття та виявлено основні ознаки нейтралітету держави. Досліджено історичну еволюцію становлення стратегії нейтралітету у міжнародних відносинах. Виокремлено погляди зарубіжних та вітчизняних вчених на стратегію нейтралітету держави. Визначено основні держави, що дотримуються політики нейтралітету, а також Україна, яка колись дотримувалась цієї стратегії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Situation in Ukraine andways to solve it according to poles
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Мацієвська-Мєшковська, Катерина; Maciejewska-Mieshkowska, Katarzyna; Університет Вармінсько-Мазурський
    Досліджено формування громадської думки у Польщі на тему ситуації в Україні від 2014 року. Зокрема, проаналізовано медійну інформацію як головний чинник впливу на громадську думку. Показано ступінь відповідності поглядів поляків образу ситуації в Україні, витвореному польською пресою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Порівняльний аналіз Європейської стратегії безпеки (2003) та Глобальної стретегії Європейського Союзу (2016)
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Горбач, Олександр; Сиґідус, Каміл; Horbach, Olexander; Sygidus, Kamil; Національний університет “Львівська політехніка”; Університет Вармінсько-Мазурський в Ольштині
    Порівняно Європейську стратегію безпеки 2003 року і Глобальну стратегію Європейського Союзу 2016 року з метою простежити еволюцію сприйняття загроз і викликів міжнародній системі. Це порівняння дає відповіді на низку наукових запитань. Зокрема, чи залишаються актуальними ризики безпеки в Європі, опубліковані 2003 року; чи зазнали змін методи і засоби боротьби з труднощами впродовж 13 років; які методи були вирішальними; чи стратегія безпеки ЄС, незважаючи на окремі косметичні зміни, залишається актуальною?