Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Peculiarities of the implementation of the legislation on public-private partnership in the field of environmental protection(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Сірант, Мирослава; Sirant, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розглядаються теоретико-правові питання державно-приватного партнерства у галузі охорони навколишнього природного середовища. На підставі комплексного системного підходу до дослідження правових явищ досліджено особливості реалізації чинного законодавства про державно-приватне партнерство у галузі охорони навколишнього природного середовища. Під формою державно-приватного партнерства розуміють набір прав і обов’язків приватного та державного партнера, які складаються з обов’язкових і факультативних елементів, надаючи право приватному та державному партнерам будувати взаємини у конкретній формі у межах закону. Загальний порядок укладання та виконання угод про державно-приватне партнерство застосовується щодо всіх проєктів, зокрема й у галузі охорони навколишнього природного середовища. Здійснено аналіз етапів реалізації державно-приватного партнерства, прав і обов’язків державного та приватного партнерів на різних етапах реалізації проєктів. Мета та завдання проєкту повинні відповідати цілям, визначеним у Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики на період до 2030 року. При реалізації проєкту державно-приватного партнерства у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюватиметься кілька видів державного контролю. Державний партнер наділений повноваженнями контролю виконання угоди, у тому числі щодо дотримання приватним партнером законодавства, наприклад при проєктуванні, будівництві та експлуатації об’єкта. Другим видом нагляду із боку держави є нагляд уповноваженими органами над виконанням приватним партнером законодавства під час реалізації угоди. Йдеться про види нагляду (контролю), які передбачені галузевим законодавством. Екологічні проєкти потребують системного підходу. Порядок укладання угод має бути доповнений необхідністю надавати інформацію про позитивний екологічний ефект, який виникне у результаті реалізації проєкту.Item Право людини на громадянство в об’єктиві Європейського суду з прав людини(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Софінська, Ірина; Sofinska, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ сучасному глобалізованому світі громадянство – це один із найважливіших та найфундаментальніших правових інститутів, які визначають правовий статус особи, а також дихотомію взаємовідносин між особою та державою. Розмірковуючи під правовим кутом зору, вважаємо, що право кожної особи на громадянство є особистим невід’ємним, немайновим та невідчужуваним правом. У світі з давніх-давен громадянство було саме тим правовим індикатором і гуманітарним стандартом, який покликаний убезпечити політичну особливість та конституційну (національну) ідентичність кожної держави і гарантувати їй певну самобутність, збалансований та стабільний розвиток, незважаючи на перманентну геополітичну турбулентність у світовому масштабі. Однак, такі гарантії мають бути синхронізованими із поступовою інтеграцією громадян у суспільство, їхньою інклюзивністю в життєдіяльність держави, гарантуванням прав людини, поваги до їхнього приватного та сімейного життя, зменшенням проявів (прямої/непрямої) дискримінації. Це доводять проаналізовані нами рішення Європейського суду з прав людини у справах (Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. The United Kingdom (1985), Riener v. Bulgaria (2006), Genovese v. Malta (2012), Wagner and J.M.W.L. v. Luxemburg (2007), Stamose v. Bulgaria” (2013), Menneson v. France (2014) і Labassee v. France (2014), Biao v. Denmark (2016), Ramadan v. Malta (2016), Paradiso and Campanelli v. Italy (2017).Item Філософсько-правові витоки громадянства(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Софінська, Ірина; Sofinska, Iryna; Софинская, Ирина; Український Католицький Університет; Ukrainian Catholic UniversityОсновною метою статті є спроба проаналізувати філософсько-правові витоки концепції громадянства, її первинну сутність та правову природу. Особливу увагу автор звертає на античний хронополітичний та історичний етап її еволюції, оскільки саме під час нього зародилася концепція громадянства, яка набула філософсько-правого трактування та законодавчого регламентування, яке зберігається і донині.