Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
17 results
Search Results
Item Геодезичний моніторинг будівель, пошкоджених внаслідок військових дій, з використанням ВІМ-технологій(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Анненков, А.; Дем’яненко, Р.; Куліченко, Н.; Annenkov, A.; Demianenko, R.; Kulichenko, N.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Civil Engineering and ArchitectureМета цієї роботи – вдосконалення методики геодезичних робіт під час технічного обстеження будівель, пошкоджених внаслідок бойових дій, із залученням комплексу засобів BIM-технології для оцифрування геодезичних вимірювань. Методика. Розглянуто питання щодо застосування інтерактивного геодезичного контролю будівель, пошкоджених внаслідок бойових дій, із застосуванням BIM-моделювання під час технічного обстеження будівель та споруд. Величезна кількість зруйнованих будівель на території України призводить до збільшення потенціалу технічного обстеження, підвищення трудомісткості робіт та зменшення термінів видавання технічних звітів. Відповідно до цього постає питання коригування використовуваних методик геодезичного контролю з урахуванням сьогоднішньої складної ситуації. Розглянуто технології застосування сучасних геодезичних методів, які дають змогу збирати великі масиви даних з високою точністю та оперативністю. Ці методи основані на базі програмних продуктів Autodesk (Revit, Autodesk Point Layout, Navisworks, VERITY). Моніторинг полягає у порівнянні цифрової моделі з хмарою точок, отриманою після сканування пошкодженої конструкції. Результати. Застосування ВІМ-геодезії у моніторингу пошкоджених об’єктів у декілька разів підвищує оперативність робіт з технічного обстеження, максимально виключає людський фактор під час складних розрахунків та поліпшує якість прийнятих рішень. Наукова новизна та практична значущість Технологія ВІМ-геодезії має значний потенціал для створення 3D моделі будівель і споруд у ході технічного обстеження. Технічному експерту вже не потрібно за файлами dwg викреслювати каркас, огородження, покриття, ландшафт тощо. В інформаційній ВІМ-моделі є вже вся необхідна інформація, яку можна експортувати в потрібний формат даних і передавати всім виконавцям та користувачам на всіх етапах життєвого циклу об’єкта. Після визначення всіх розрахункових обсягів, залежно від висновку технічного звіту, працівники відповідного відділу розробляють проєкт організації будівництва (ПОБ) та проєкт виконання геодезичних робіт (ПВГР). BIM програма автоматично складає календарний графік виконання всіх робіт. У ВІМ-модель вводять логістичні дані, що визначають кількість, види матеріалів та обладнання, які мають бути доставлені на будівельний майданчик, та терміни доставляння. Істотна економія людського ресурсу завдяки використанню сучасних високотехнологічних геодезичних технологій, безумовно, дає підстави стверджувати про перспективність і, відповідно, майбутній розвиток ВІМ-технології під час вирішення будівельних завдань.Item Organization of geoinformation monitoring of geospatial data of green plants of the street and road network of the city of Odesa(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Бакова, Катерина; Карпінський, Юрій; Bakova, Kateryna; Karpinskyi, Yurii; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureМета цієї роботи – впровадження постійно діючої системи безперервних спостережень за зеленими насадженнями з оновлення геопросторових даних. Методика. Для реалізації поставленої мети за допомогою ГІС технологій запроваджено моніторинг зелених насаджень, де щодо кожного насадження відображається актуальна інформація та зберігається історія змін кожного об’єкта. Зазначені роботи поділяються на декілька етапів. Перший етап передбачає проведення інвентаризації зелених насаджень та складання паспорту об’єкта, другий – внесення змін, які відбуваються в реальний момент часу, на кшталт посадки, обрізки, корчування пня, пошкодження внаслідок стихійних лих тощо. Таким чином, маємо базу даних зеленого господарства на будь-який момент часу та хронологію догляду за рослинами. Такий підхід дає змогу розглядати облік зелених насаджень як можливу складову Національній інфраструктурі геопросторових даних (НІГД) та використовувати ті ж методи, адже принципи актуальності цифрових топографічних даних є базовими в геоінформаційних системах підтримки прийняття управлінських рішень, у системах автоматизованого створення й ведення кадастрів різного призначення. Наукова новизна та практична значущість. Питання обліку зелених насаджень населених пунктів є актуальним у сучасному світі. Не менш важливим є питання підтримання актуальності отриманих даних. За допомогою геопорталу “Моніторинг зелених насаджень міста Одеса” забезпечено впровадження постійно діючої системи безперервних спостережень з оновлення геопросторових даних зелених насаджень та можливістю відслідкувати зміни щодо кожного окремого дерева. Це допоможе у прийнятті управлінських рішень щодо озеленення міст, значно скоротити бюджетні витрати на догляд за зеленим господарством у майбутньому, контролювати кількість та якість проведених робіт.Item About metric and angular dependencies of spatial straight-line notches and their use in engineering and geodetic works(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Фис, Михайло; Віват, Анатолій; Церклевич, Анатолій; Лозинський, Віктор; Fys, Mykhailo; Vivat, Anatolii; Tserklevych, Anatolii; Lozynskyi, Victor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ прикладних задачах геодезії може виникати потреба у визначенні просторових кутів. Під час виносу 3D проєкту будівель і споруд у натуру за просторовими координатами їх характерних точок з використанням електронного тахеометра (ЕТ) також з’являється необхідність у перевірці просторових кутів між різними елементами будівельних конструкцій (наприклад, конструкцій, які формують перекриття дахів, нахилених анкерів тощо). Сучасні геодезичні прилади забезпечують достатньо високу точність вимірювання (до 1" та 1 мм відповідно). Проте не завжди можна здійснити вимірювання необхідних кутів за допомогою геодезичних приладів з різних причин. Насамперед неможливо розмістити прилад у вершині кута, якщо місце його положення недоступне. Метою цієї роботи є розробка методу визначення просторового кута, вершина якого недоступна для вимірювань. Методика та результати. Для реалізації мети розглянуто один із варіантів його визначення через застосування теореми косинусів із попереднім вимірюванням або обчисленням примикаючих сторін і вертикальних кутів. Алгоритм вирішення поставленої задачі з оцінкою точності визначення необхідних параметрів також наведений в цій статті. Запропоновано основні формули для визначення кутів просторового трикутника з оцінкою їх точності. Виконано дослідження впливу значень лінійних вимірів довжин сторін на величини кутів просторового трикутника з відповідною оцінкою точності. Зокрема, на основі цих обчислень та математичного моделювання, а саме відношення сторін трикутника, було встановлено середньоквадратичні похибки обчислення кутів. На прикладі визначення нахилу стріли баштового крану до основи та визначення кута шпилю даху покриття собору отримано відповідні значення просторового кута: α=910.712±51"та α= 150.109±35" за результатами опосередкованих вимірювань елементів, пов’язаних із цим кутом. Наукова новизна та практична значущість. На основі запропонованої методики та проведених числових експериментів визначено просторові кути та проведено аналіз їх апріорної оцінки точності, що підтверджує вплив значень лінійних вимірів довжин сторін на величини просторових кутів. Отримані результати надають можливість застосувати запропонований метод в інженерно-геодезичних роботах із використанням BIM технологій у 3D просторі. Цей метод може бути використаний у прикладному програмному забезпеченні виробників електронних тахеометрів для визначення просторових кутів у просторі під час вирішення інженерних задач.Item On the accuracy of gravimetric provision of astronomo-geometric leveling on geodynamic and technogenic polygons(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Бурак, Костянтин; Burak, Kostyantyn; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета цієї роботи – теоретично обгрунтувати вимоги до точності гравіметричного забезпечення астрономічного і астрономо-геометричного нівелювання на геодинамічних і техногенних полігонах, з врахуванням точності сучасного високоточного геометричного нівелювання. Методику досягнення мети забезпечено теоретичними дослідженнями існуючих способів астрономо-геометричного нівелювання, сучасних методів прогнозу неотектонічних процесів, точності ГНСС та геометричного нівелювання. Основні результати – встановлено вимоги до точності гравіметричного забезпечення високоточного астрономо-геометричного нівелювання висотної мережі геодинамічних та техногенних полігонів. Встановлена теоретична можливість визначення ортометричних і нормально-ортометричних висот практично на 90 % території України з точністю порядку навіть 0,2 мм на 1км подвійного ходу. Наукова новизна і практична значущість: доведено, що навіть при максимальних значеннях аномалій гравіметричного поля Землі можна вважати ортометричні і нормальні висоти відрізками нормалі до референц-еліпсоїда, як і геометричні висоти; якщо при астрономічному нівелюванні визначати відхилення виска з точністю ср = 0,2" (точність сучасних зеніт- систем навіть 0,08"), то це внесе похибку в визначення різниці геоїдальних частин геодезичних висот 0,2 мм на 1 км ходу, якщо ж визначати це значення з наявних гравіметричних карт відхилення виска, то ця похибка складе 0,5–1 мм на 1 км ходу, що також відповідає нівелюванню навіть І-го класу; непаралельність еквіпотенціальних поверхонь при обчисленні висот слід враховувати вже тоді, коли різниця сили тяжіння на еквіпотенціальній поверхні початкової точки ходу і в точці перетину цієї поверхні з нормаллю в кінцевій точці ходу перевищує 2 мГал; силу тяжіння на станції нівелювання і на силовій лінії поля в кінці ходу, на висоті, що відповідає висоті відповідної станції нівелювання, треба знати при сумі перевищень в ході до 10 м на 1 км ходу з точністювсього 20 мГал, відповідно, при сумі перевищень 100 м на 1 км – 2 мГал, тому навіть модель EIGEN-CG03C (точність оцінюються в межах 8 мГал) на більшій частині рівнинної території України може забезпечити гравіметричними даними високоточне нівелювання при проведенні інженерно-геодезичних робіт та робіт на геодинамічних і техногенних полігонах.Item On prospects of astronomo-geodesic leveling for coordinate support of geodynamic and technogenic polygons(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-12) Бурак, Костянтин; Ярош, Костянтин; Burak, Kostyantyn O.; Yarosh, Kostiantyn; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Одеський національний політехнічний університет; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Odessa National Polytechnic UniversityМета цієї роботи – теоретично обґрунтувати необхідність продовження робіт в Україні зі створення зенітних систем та астрономо-геометричного нівелювання з використанням Глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) та приладів, які забезпечують точність вимірів відхилень виска 0,1– 0,2", для вивчення неотектонічних процесів як на геодинамічних полігонах, так і техногенних, які створюють для побудови геодезичної основи для будівництва та експлуатації надзвичайно важливих об’єктів. Методику досягнення мети забезпечено теоретичними дослідженнями існуючих способів астрономо-геометричного нівелювання, сучасних методів прогнозу неотектонічних процесів, точності ГНСС та геометричного нівелювання. Основні результати – встановлено теоретичну можливість використання повторного астрономо-геометричного нівелювання для оцінки змін радіусів кривизни еквіпотенціальних поверхонь, контролю результатів геометричного і ГНСС нівелювання. Наукова новизна: теоретично обґрунтовано можливість використання повторного астрономогеометричного нівелювання спеціально створених профілів на геодинамічних полігонах для оцінки змін радіусів кривизни еквіпотенціальних поверхонь, з якими сучасні наукові гіпотези пов’язують можливість прогнозу землетрусів, контролю ГНСС і геометричного нівелювання з використанням геоїдальної складової на цих профілях, ідея синхронних спостережень з використанням зеніт систем при астрономо-геометричному нівелюванні.Item Calibration of automated verticality monitoring system of radiocommunication masts and towers using geodetic measurements(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Кіріяк, В.; Чіклікчі, В.; Chiriac, V.; Ciclicci, V.; Технічний університет Молдови; Societatea pe Acţiuni SOFTCOM; Technical University of Moldova; Societatea pe Acţiuni SOFTCOMМетою дослідження є розробка методики калібрування автоматизованої системи моніторингу вертикальності щогл та веж радіозв'язку з використанням геодезичних вимірювань з метою отримання поправок в інклінометричних вимірах щодо вертикальної осі конструкції. Існують два різні методи, які використовуються для визначення вертикальності вежі: використання спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS); тривимірні наземні геодезичні вимірювання з використанням тахеометрів або традиційних методів геодезичних вимірювань. Ця стаття зосереджена на використанні мікроелектромеханічних систем (MEMS) з двоклінічним інклінометром для вимірювання малих кутів на радіокомунікаційній вежі для отримання змін відносно вертикальної осі конструкції. Однак початковий нахил вежі можна обчислити, моделюючи змінні, отримані з даних інклінометрів у поєднанні з геодезичними вимірюваннями. Метод досягнення цієї мети забезпечується теоретичними та експериментальними дослідженнями для виконання збору помилок калібрування з використанням даних інклінометрів та вимірювань за допомогою тахеометрів. Основним результатом дослідження є можливість врахування вихідного положення датчика MEMS, визначеного як кут між інклінометром та конструкцією щогл та веж. Різниці між обчисленими та виміряними нахилами інклінометра та кутами нахилу одночасно дають коригування, яке слід застосувати до даних датчика. Крім того, для високоточної калібрування датчиків інклінометрів був оцінений вплив точності тахеометра на визначення параметрів відхилень. Наукова новизна: На основі співвідношення загальної станції та топоцентричної системи координат були отримані формули для розрахунку параметрів орієнтації платформи датчика. Практичне значення: запропонована методологія дозволяє калібрувати датчики MEMS, встановлені на щоглах і вежах радіозв’язку, використовуючи вимірювання тахеометром з однієї опорної точки.Item Методи непрямого передання координат пунктів внутрішньої геодезичної мережі будівлі на монтажний горизонт(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Баран, П. І.; Baran, P.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasРозглянуто методи непрямого передання координат пунктів внутрішніх геодезичних мереж (ВГМ) будинків на монтажний горизонт (МГ), зокрема вертикального оптичного або лазерного проеціювання, механічної (струнної) вертикалі та створно-обернених лінійно-кутових засічок, які не потребуютьвлаштування зенітних отворів у плитах перекриття будинків та споруд. У методах вертикального проеціювання використовують стаціонарні й переносні навісні металеві консолі або столики, які закріплюють на зовнішніх стінах та плитах перекриття будівлі. Переважно здійснюють передання координат двох-трьох вихідних пунктів, розташованих на продовженні головних або основних осей споруди. Для побудови розмічувальної геодезичної мережі на монтажному горизонті на переданих наверх пунктах встановлюють трипельпризми або візирні марки та прокладають між ними ходи осьової полігонометрії з координатною або азимутальною прив’язками до напрямків на віддалені орієнтирні місцеві об’єкти. За відсутності умов для побудови позабудинкових вертикалей застосовують методи обернених створно-орієнтованих лінійно-кутових засічок (СОЛКЗ) із електронними тахеометрами для визначення планового (або просторового) розміщення пунктів ВГМ на МГ на основі наземних (трансляційних) пунктів зовнішньої геодезичної мережі (ЗГМ) будівельного майданчика або прилеглої до нього території. Проаналізовано різні моделі побудови СОЛКЗ залежно від умов забезпечення спостережень наземних пунктів, розташованих в зоні розміщення об’єкта будівництва. З метою спрощення технології інженерно-геодезичних робіт із передання пунктів ВГМ з вихідного на МГ та опрацювання результатів виконавчого знімання несних конструкцій на кожному поверсі координати трансляційних пунктів доцільно визначати в осевій системі координат ВГМ, побудованій на вихідному ярусі. Розрахунки точності вказаних методів свідчать, що середні квадратичні похибки передання пунктів та побудови внутрішньої геодезичної мережі на МГ не перевищать 5–9 мм, встановлених ДБН В.1.3.2 -2010 для чотирьох категорій споруд.Item Особливості виготовлення та закладання центрів геодезичної мережі для спостережень за деформаціями на території Підгорецького монастиря(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Балян, А.; Ямелинець, С.; Кубрак, О.; Balian, A.; Yamelynets, S.; Kubrak, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; ТзОВ “Інститут геоінформаційних систем”; Lviv Polytechnic National University; LLC “Institute of geological information systems”Item Застосування ефективних технологій з “GYROMAXTMAK 2M” для автономного орієнтування у просторі(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Тревого, І.; Ковтун, В.; Trevoho, I.; Kovtun, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; ПАТ “Київметробуд” Державної корпорації “Укрметротунельбуд”; Lviv Polytechnic National University; PAT “Kyivmetrobud” State Corporation “Ukrmetrotunelstroy”Розгляднуто особливості й переваги використання технологій орієнтування у просторі з використанням гіроосадка GYROMAXTMAK 2М в різних сферах діяльності, у тому числі і військовій, без використання в КББ.Item Determination of plumb lines with using trigonometric levelling and GNSS measurements(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Двуліт, П. Д.; Двуліт, З. П.; Сідоров, І. С.; Dvulit, P.; Dvulit, Z.; Sidorov, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University