Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Використання опитувань громадської думки у висвітленні місцевих виборів 2020 року у теленовинах(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДля багатьох українців «вікном» у світ новин є телебачення, насамперед телевізійні новини. На підставі вивчення новинних випусків всеукраїнських каналів можна зазначити, що незважаючи на те, що місцеві вибори були присутні на усіх телеканалах, вони не викликали в медіа такого великого інтересу, як президентські чи парламентські перегони, що може свідчити про незначну увагу центральних медіа до політики на місцях. З огляду на підвищений суспільний інтерес до соціології у виборчий період, важливе значення має грамотне поширення соціологічної інформації. Людям важливо дізнаватися з медіа про достовірні рейтинги, подані у супроводі обов’язкових методологічних відомостей. Як показує дослідження, найбільш проблемним під час поширення соціологічної інформації виявилося оприлюднення у медіа відомостей про замовників. Маніпуляції результатами опитування відбувалися і через використання досліджень від сумнівних і псевдосоціологічних структур та ігнорування при цьому інформації від відомих і авторитетних організацій. Подібне недотримання стандартів висвітлення опитувань громадської думки є порушенням вимог Виборчого кодексу і призводить до нехтування прав громадян на повну та об’єктивну інформацію про вибори. Можна зробити висновок, що телемовлення, як популярний серед українців канал отримання інформації, не дало аудиторії повноцінного доступу до результатів соціологічних досліджень про місцеві вибори. У статті запропоновані можливі шляхи виходу з такої ситуації. Це, зокрема, підвищення відповідальності ЗМІ за поширення неповної та недостовірної інформації про опитування. Важливо також, щоб соціологічні служби надавали вичерпні відомості про свої дослідження. Якщо соціологічні компанії будуть відкриті та подаватимуть у своїх звітах вичерпний обсяг інформації, у медіа буде більше можливостей надати громадськості повні відомості про опитування. Також підвищення загальної медіаграмотності, вміння інтерпретувати результати опитування та з’ясовувати їх достовірність і надійність сприятимуть опірності громадян до маніпуляції соціологічними відомостями в медіа.Item Особливості медіа-відображення конфліктності(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Гарматий, Ольга; Національного університету “Львівська політехніка”Досліджено журналістське висвітлення конфліктних процесів. Конфлікт розглянуто як важливий змістовий та формотворчий елемент журналістських творів. Проаналізованозмістове, жанрове, сюжетно-композиційне відображення конфліктності засобами журналістики. З’ясовано особливості висвітлення у ЗМІ таких параметрів конфліктних процесів як структура, типологія, причини, динаміка, функції. Розглянуто модель діяльності преси у конфліктних процесах, яка визначає стратегію і тактику журналістського відтворення конфліктності. Дано рекомендації щодо висвітлення конфліктної тематики.Item “Zamach na rozum” – rzetelne dziennikarstwo czy nieodpowiedzialna pogoń za sensacją?(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Wrońska, Marta; Wronska, Marta; Вронска, Марта; Uniwersytet Rzeszowski“Замах на розум” – якісна журналістика чи безвідповідальна гонитва за сенсацією Сучасні мас-медіа є важливим джерелом інформації, засобом формування різноманітних поглядів, інтересів, а також створюють нову реальність, що зменшує довіру до ЗМІ, перетворює їх на засоби підглядання, викриття, гонитви за сенсацією, нівелюючи місію журналістики, яка має сприяти вдосконаленню суспільстваItem Способи і засоби оцінювання в медіа-текстах на мистецьку тематику(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Chrystyna; Дацишин, Христина; Львівський національний університет імені Івана ФранкаДосліджено способи оцінювання в медіа-текстах на мистецьку тематику. Оцінку розглянуто як механізм, що скеровує реципієнта за шкалою “добре-погано”, значною мірою визначаючи ставлення реципієнта до мистецьких об’єктів, явищ і процесів. Засобами безпосередньої оцінки є слова, позитивне чи негативне значення яких закріплене в мовленні; безпосередня оцінка також має бути мотивована емоційно. Для опосередкованого оцінювання важливими є не лише мовні засоби вираження; журналісти переносять у текст готову оцінку, яка базується на відомих фактах чи досвіді інших осіб. В аналізованих текстах виявлено невелику кількість негативних оцінок, всі вони є безпосередніми; водночас позитивні оцінки переважно є опосередкованими.Item Fake news i post-truth: dwa nowe zjawiska w dziennikarstwie czy tylko dwa nowe terminy?(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Фурман, Войцех; Furman, Wojciech; Furman, Wojciech; Uniwersytet RzeszowskiУ 2016 р. відбулися дві значущі політичні кампанії: референдум щодо членства Великобританії в Європейському Союзі та президентські вибори у Сполучених Штатах. Поточне зображення обох кампаній базується на підтвердженні численних випадків розбіжності з правдою з боку переможців. Це було підтверджено оголошенням термінів “фейк-новин” та “пост-правда” словами року – 2016. Це широко використовували політики, журналісти та виборці. Мета статті полягала в тому, щоб перевірити, чи означають ці два терміни насправді нове явище в журналістиці.Item Модели медиа-действий в социальной журналистике(Видавництво Львівської політехніки, 2017-12-27) Степанов, Жоржетта; Stepanov, Georgetta; Степанов, Жоржетта; Государственный университет МолдовыЦілі соціальної журналістики вимагають від журналістів різних підходів у висвітленні соціальної реальності. Цей факт сприяє розвитку різних моделей медіа-дій, внаслідок чого в загальний інформаційний потік надходять матеріали, що сприяють формуванню громадянського сприйняття реальності, моделювання соціальних поглядів і життєвих позицій, розвитку суспільного діалогу. Вони, з одного боку, спонукають гро- мадян брати активну участь в житті суспільства і включатися в соціальні процеси, а з іншого, здійснюють моніторинг дій відповідальних осіб, орієнтуючи їх у потрібне суспільству русло. Отже, конструктивний характер і ефективність соціальної журналістики залежать безпосередньо від вибору і застосування певних моделей медіа-дій відносно різних категорій учасників висвітлюваних соціальних подій і процесів.