Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
20 results
Search Results
Item Інформаційна технологія аналізу динаміки вуглецевого балансу лісів Польщі(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-28) Стрямець, С. П.; Стрямець, Г. В.; Stryamets, S. P.; Striamets, H. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Природний заповідник "Розточчя"; Lviv Polytechnic National University; Nature reserve "Roztochchya"Ведення лісового господарства пов'язане з використанням значних земельних площ і великою кількістю пов'язаної з ними інформації. Тому для оброблення, аналізу і візуалізації інформації в лісових екосистемах логічним є використання геоінформаційних систем (ГІС). Зелені рослини, дерева, що депонують вуглець і утримують його тривалий час, є основними поглиначами вуглецю на суші, тому дослідження приросту деревини, нагромадження фітомаси в лісових екосистемах необхідне для визначення вуглецевого балансу. Розроблено інструментарій визначення георозподіленої фітомаси лісів для розрахунку депонованого вуглецю за статистичними даними запасу насадження, породного складу, класу віку та інших лісівничо-таксаційних показників, які наводяться офіційними джерелами. Наведено опис лісів Польщі, засобами ГІС проведено аналіз табличних даних таксаційних показників лісових екосистем, наведено діаграми та створено цифрові карти лісів. Проведено аналіз стану лісів окремих воєводств Польщі у 2009 та 2019 роках на предмет оцінки викидів та поглинання парникових газів лісовими екосистемами. Описано трирівневу схему інвентаризації парникових газів, рекомендовану методикою IPCC. Наведено порівняльний аналіз лісівничо-таксаційних показників лісів Польщі за період від 2009 до 2019 років та методи, які використовують для обчислення емісій та поглинань парникових газів. Визначено кількість депонованого вуглецю за десятирічний період лісовими екосистемами Польщі. Удосконалено та доповнено архітектуру геоінформаційної технології просторового аналізу процесів депонування вуглецю та емісії парникових газів у секторі лісового господарства Польщі. Проведено розрахунки депонованого вуглецю за статистичними даними запасу насадження, породного складу, класу віку та інших лісівничо-таксаційних показників, які наводяться офіційними джерелами.Item State and prospects of Lviv plans research(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Сосса, Ростислав; Бортник, Сергій; Лозинський, Віктор; Sossa, Rostyslav; Bortnyk, Serhii; Lozynskyi, Victor; Інститут історії України НАН України; Університет імені Яна Кохановського; Національний університет “Львівська політехніка”; Institute of History of Ukraine NASU; Jan Kochanowski University; Lviv Polytechnic National UniversityМета дослідження – визначення стану досліджень особливостей картографування та картографічних творів Львова і на цій основі – розроблення завдань з продовження таких досліджень на системній основі з використанням ГІС-технологій. Теоретичну та методологічну основу дослідження становили сучасні уявлення про значення карти як важливого документа геопросторової інформації та про картографію як важливий метод фіксування стану подій та явищ. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, системності, усебічності. Використано методи структурно-функціонального та бібліографознавчого аналізу, аналітичний, порівняльного аналізу. Результати. Численні плани Львова здавна були об’єктами досліджень науковців і фахівців. Проведений аналіз виконаних раніше досліджень виявив поряд із очевидними здобутками, насамперед у картознавчому плані, певні прогалини. Досі відсутній повний перелік виданих і рукописних планів Львова, не всі періоди картографування міста вивчені належним чином. Геоінформаційні технології практично не застосовувались під час аналізу планів. На початковому етапі перебуває дослідження точності планів Львова з допомогою ГІС-інструментарію. На основі вивчення стану досліджень планів міста запропоновано головні напрями системного вивчення картографічної спадщини Львова. Результатом картбібліографічного дослідження стане бібліографічний покажчик друкованих і рукописних планів Львова. Створенням бібліографічного покажчика літератури з історії картографування Львова завершаться історіографічні пошуки. Визначальний вплив на подальші дослідження планів матиме застосування геоінформаційних технологій. На часі створення геопорталу планів міста, на якому будуть представлені наявні друковані та рукописні плани, а також історичні плани-реконструкції. Геопортал стане якісним джерелом інформації про давні плани для проведення досліджень фахівцями різних галузей, а також виконуватиме важливу суспільну функцію зі збереження національної картографічної спадщини. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні головних напрямів системного вивчення планів Львова: картбібліографія, історіографія, створення геопорталу, використання геоінформаційних технологій. Практичну значущість результатів дослідження становить узагальнена інформація про вивчення картографічної спадщини Львова та її історіографія, місця зберігання давніх планів.Item Organization of geoinformation monitoring of geospatial data of green plants of the street and road network of the city of Odesa(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Бакова, Катерина; Карпінський, Юрій; Bakova, Kateryna; Karpinskyi, Yurii; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureМета цієї роботи – впровадження постійно діючої системи безперервних спостережень за зеленими насадженнями з оновлення геопросторових даних. Методика. Для реалізації поставленої мети за допомогою ГІС технологій запроваджено моніторинг зелених насаджень, де щодо кожного насадження відображається актуальна інформація та зберігається історія змін кожного об’єкта. Зазначені роботи поділяються на декілька етапів. Перший етап передбачає проведення інвентаризації зелених насаджень та складання паспорту об’єкта, другий – внесення змін, які відбуваються в реальний момент часу, на кшталт посадки, обрізки, корчування пня, пошкодження внаслідок стихійних лих тощо. Таким чином, маємо базу даних зеленого господарства на будь-який момент часу та хронологію догляду за рослинами. Такий підхід дає змогу розглядати облік зелених насаджень як можливу складову Національній інфраструктурі геопросторових даних (НІГД) та використовувати ті ж методи, адже принципи актуальності цифрових топографічних даних є базовими в геоінформаційних системах підтримки прийняття управлінських рішень, у системах автоматизованого створення й ведення кадастрів різного призначення. Наукова новизна та практична значущість. Питання обліку зелених насаджень населених пунктів є актуальним у сучасному світі. Не менш важливим є питання підтримання актуальності отриманих даних. За допомогою геопорталу “Моніторинг зелених насаджень міста Одеса” забезпечено впровадження постійно діючої системи безперервних спостережень з оновлення геопросторових даних зелених насаджень та можливістю відслідкувати зміни щодо кожного окремого дерева. Це допоможе у прийнятті управлінських рішень щодо озеленення міст, значно скоротити бюджетні витрати на догляд за зеленим господарством у майбутньому, контролювати кількість та якість проведених робіт.Item Інвентаризація об’єктів садово-паркового господарства скверу Т. Масарика м. Ужгород із використанням НЛС(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Ваш, Я.; Губар, Ю.; Калинич, І.; Четверіков, Б.; Vash, J.; Gubar, Y.; Kalynych, I.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National UniversityМета. Мета роботи – висвітлити основні етапи і перспективи аналізу отриманих даних наземного лазерного сканування незначних груп зелених насаджень міст на прикладі скверу Т. Масарика в м. Ужгороді, а також порівняти цю технологію із класичним методом інвентаризації зелених насаджень. Методика. В роботі розкрито особливості інвентаризації об’єктів садово-паркового господарства із використанням даних наземного лазерного сканування (НЛС). Запропоновано методику визначення не тільки наявності об’єктів зеленого господарства, але і їх характеристик. Описано здійснення інвентаризації зелених насаджень та результати її виконання на прикладі скверу Т. Масарика в Ужгороді. Виконано порівняння даних інвентаризації, зібраних аналоговими методами у 2017 р., та даних НЛС 2021 р. Інвентаризація зелених насаджень здійснюється відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України раз на п’ять років із квітня до жовтня і передбачає: визначення загальної площі, зайнятої об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; визначення кількості дерев і чагарників за видами насаджень, породами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначення вартості об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасне внесення змін, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Під час інвентаризації: визначено загальну площу, зайняту об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; встановлено кількість дерев і чагарників за типом насаджень, видами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначено вартість об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасно внесено зміни, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Результати. В результаті досліджень виконано лазерне сканування скверу Т. Масарика у м. Ужгороді та опрацьовано отримані дані. Здійснено детальну інвентаризацію зелених насаджень на набережній Незалежності, а саме на території меморіального скверу ім. Т. Масарика. Після подеревного обліку досліджено 106 деревних порід різних видів. Хвойних – три види, листяних – дванадцять. Під час інвентаризації за санітарним станом підраховано кількість дерев у кожній категорії: І категорія – 49; ІІ категорія – 33; ІІІ категорія – 1; ІV категорія – 27; V категорія – 1. Загальна санітарна оцінка насаджень – задовільна із незначним сухостоєм та аварійними насадженнями тополі білої, що потребують заміни. Вперше на Закарпатті створено просторову модель об’єктів садово-паркового господарства на основі якісних даних за допомогою програмного забезпечення Archicad та створено 3D-моделі зелених зон із можливістю їх відображення за допомогою технології BIMх із різних ракурсів. Практична цінність. Отриманими результатами може скористатися муніципальна влада для упорядкування та догляду за сквером Т. Масарика у м. Ужгороді.Item Методика визначення планового положення інфраструктури зруйнованого Звенигородського замку(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Четверіков, Б.; Ванчура, Р.; Смолій, К.; Chetverikov, B.; Vanchura, R.; Smoliy, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Західноукраїнський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Western Ukrainian National UniversityМета. Метоюроботи є визначення планового положення на сучасному космічному знімку зруйнованого замку в м. Звенигород Львівської області та його інфраструктурних об’єктів за архівними картами XVIII–XIX ст. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Виконано аналіз подібних реалізованих проєктів, зокрема стосовно Звенигородського замку. Першим етапом роботи було виконання геометричної корекції вхідних графічних матеріалів. Геометрична корекція передбачала трансформування вхідних графічних даних, а саме: космічного знімка м. Звенигород, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2017 р, архівної карти фон Міга XVIII ст., польської архівної карти XVIII ст., плану археологічних досліджень за проєктом ЛОДА. Під час трансформування архівних карт максимальна СКП становила 6 пікселів або 7,3 м на місцевості. Максимальна середня квадратична похибка трансформування сучасних графічних матеріалів становила 1 піксель або 0,5 м на місцевості. Всі матеріали було трансформовано у ПП MapInfo у внутрішній ортогональній проєкції програми План-схема/Метри. З архівних карт XVIII ст. та з топографічного плану археологічних досліджень були векторизовані об’єкти інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території. Виконано порівняльний аналіз векторизованих об’єктів за різночасовими матеріалами. Визначено, що дані археологічних досліджень дещо відрізняються від об’єктів, позначених на архівних картах. Можливо, це спричинено генералізацією карт. Але в будь-якому випадку ці об’єкти не можна відкидати під час подальших радіометричних досліджень цієї території. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичний макет фотоплану масштабу 1:2000, підосновою якого слугує трансформований космічний знімок, отриманий із супутника GeoEye-1 у 2017 р., на який нанесено векторні шари інфраструктури Звенигородського замку та прилеглої території із карт XVIII ст., а також археологічні дані із сучасного топографічного плану. Практична цінність. Отримані результати може використовувати музей історико-культурного заповідника “Древній Звенигород”. Ці дані застосовні в майбутньому для визначення вертикальних зміщень території замку за радіолокаційними космічними знімками та результатами георадарних досліджень.Item Аналіз забезпечення територій пунктами Державної геодезичної мережі(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Тревого, І.; Кухтар, Д.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Kukhtar, D.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета роботи – дослідити можливості використання геопросторового аналізу з метою оцінювання стану геодезичного забезпечення територій для картографування різних масштабів на прикладі Івано-Франківської області. Методика. Для досліджень використано методи геопросторового аналізу, зокрема зонування території за допомогою буферних полігонів, а також застосування гексагональної сітки. Результати. Запропоновано алгоритм оцінювання стану геодезичного забезпечення територій із застосуванням методу буферних зон і методу гексагональних полігонів. Виконано порівняння методів і подано графічні схеми обох методів. Аналіз результатів дав змогу встановити, що стан геодезичного забезпечення територій досліджуваних районів варіює у широких межах. Для картографування у масштабах 1:10000 та 1:25000 геодезичне забезпечення коливається у межах 65–92 %, залежно від району. Найвищі показники у Богородчанському районі, найнижчі – у Городенківському. Відсоткова забезпеченість територій знижується для більших масштабів 1:5000 та 1:2000. Картографування у таких масштабах потребує додаткового згущення мережі. Метод гексагональних полігонів у середньому показав кращі на 6,4 % результати, ніж метод буферних зон. Максимальна різниця забезпечення, обчисленого двома методами, 9,7 %; мінімальна – 2,4 %. Наукова новизна та практична значущість. Дослідження забезпечення пунктами ДГМ за допомогою геопросторового аналізу (на прикладі Івано-Франківської області) засвідчило доцільність його використання для вказаних цілей. Порівняння методів геопросторового аналізу для оцінювання стану геодезичного забезпечення на основі графічних матеріалів і кількісних характеристик показало, що кращі результати можна отримати у разі використання методу гексагональних полігонів. Метод буферних зон дає менш достовірні результати. Запропонований і досліджений підхід можна використати для вивчення забезпеченості пунктами Державної геодезичної мережі як всієї території України, так і територій окремих ОТГ, районів та областей.Item INSPIREID implementation in the topographic database of the main state topographic map of Ukraine(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Карпінський, Ю. О.; Лазоренко-Гевель, Н. Ю.; Кінь, Д. О.; Karpinskyi, Yurii; Lazorenko-Hevel, Nadiia; Kin, Danylo; Науково-дослідний інститут геодезії і картографії; Київський національний університет будівництва і архітектури; Research Institute of Geodesy and Cartography; Kyiv National University of Construction and ArchitectureДосліджено принципи побудови та присвоєння унікального ідентифікатора inspireId об’єктам класів у базі топографічних даних (БТД), яку розроблено на основі концепції модельно-керованої архітектури. Розглянуто питання автоматичної генерації унікального ідентифікатора inspireId та правила його життєвого циклу. Мета роботи – дослідити принципи та вимоги до структури і присвоєння унікального ідентифікатора inspireId об’єктам класів БТД та реалізувати автоматичну його генерацію у мові структурованих запитів (SQL) для забезпечення зв’язку з наборами Інфраструктури геопросторових даних Європейського Союзу (Infrastructure for Spatial Information in the European Community – INSPIRE) та EuroRegionalMap (ERM). Відповідно до загальних принципів та вимог ЕRM до структури унікального ідентифікатора inspireId об’єктам класів бази топографічних даних, розроблено його структуру для ідентифікації об’єктів БТД “Основна державна топографічна карта”. Розроблено функцію для автоматичної генерації inspireId у середовищі об’єктно-реляційної системи керування базами даних (ОР СКБД) PostgreSQL. Детально розглянуто правила життєвого циклу унікального ідентифікатора у БГД, що забезпечує його стабільність. Використання унікального ідентифікатора inspireId у базі топографічних даних “Основна державна топографічна карта” забезпечує зв’язок із наборами інфраструктури геопросторових даних ЄС та EuroRegionalMap.Item Сучасні технології дослідження старовинних карт(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Говадікова, А.; Hovadikova, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem Методика створення туристичної гіс Буського району з використанням картографічних матеріалів та ДЗЗ(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Кузик, З.; Руцька, Л.; Kuzyk, Z.; Rutska, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою роботи є дослідження методики створення туристичної ГІС та її оптимізація у програмному середовищі ГІС ArcGis для Буського району Львівської області, а також розроблення картографічного веб-додатка туристичних маршрутів за допомогою онлайн-сервісу ArcGis. Методика виконання експериментальних робіт передбачає комплексний і системний підходи, позаяк геоінформаційні системи є складним аналітично-прикладним комплексом для збереження, опрацювання, візуалізації та аналізу різнорідних інтегрованих даних. У роботі використано графічні та атрибутивні дані, а саме цифрові растрові й векторні зображення, семантичну інформацію, принцип пошарової класифікації та кодування об’єктів туристичного призначення, застосовано растрово-векторне перетворення для оцифрування даних та створення тематичних шарів карти, з використанням топокарти і космічного знімка оцифровано об’єкти різної локалізації – точкові, лінійні, полігональні. Враховуючи теоретичні основи об’єктно- орієнтованої моделі, з урахуванням різних типів даних, організовано структуровану базу даних у вигляді різнойменних таблиць. Під час створення туристичної ГІС засобами ArcGis виконано цифрове моделювання рельєфу за методом інтерполяції висот Nearest Neighbor та отримано регулярну ЦМР з гіпсометричною шкалою висот у двовимірному і тривимірному поданнях. Аналітичні функції ГІС застосовано для визначення топологічних зв’язків та відстаней між об’єктами у цифровій моделі місцевості, для здійснення пошукових операцій, вибору даних та одержання інформації про об’єкти. Результати. Експериментальні роботи виконували, зважаючи, насамперед, на рекреаційно-культурний потенціал та інфраструктуру Буського району, враховуючи нагальні потреби туристичної галузі цього району в забезпеченні інформаційними ресурсами та актуальні запити туристів. Відповідно до вимог щодо створення інформаційно-довідкових геоінформаційних систем та функціональних можливостей ГІС ArcGis, пропонуємо технологічну схему виконання комплексу робіт зі створення туристичної ГІС та веб-додатка туристичних маршрутів. Ці види робіт передбачають геоприв’язку топографічної карти і космознімка до єдиної глобальної геодезичної системи координат, векторизацію контурів, створення шейп-файлів та оновленої, потужної графічно- атрибутивної бази даних. Атрибутивні характеристики туристичних об’єктів отримано з різних джерел даних – статистичних, енциклопедичних, картографічних, з Інтернету та польових обстежень. Виконано фотографування об’єктів, фотознімки внесено у базу даних. За допомогою програмних модулів ArcMap та ArcScene, опрацювавши SRTM-зображення, виконали цифрове моделювання рельєфу, побудову матриці висот та регулярної гіпсометричної 2D i 3D ЦМР. Застосовано бібліотеку просторових умовних символів для локалізації туристичних об’єктів, створено віртуальну цифрову модель місцевості. Проектування туристичних маршрутів виконано на створеній цифровій моделі місцевості, базовій online-карті, з урахуванням топології, рельєфу та рекреаційних можливостей вибраної території. У програмних середовищах GPSies та ArcGis online створено картографічний web-додаток чотирьох пішохідних, вело- та автомобільних туристичних маршрутів на територію Буського району. Наукова новизна та практична значущість. Запропонована методика дає можливість створювати точні та якісні цифрові моделі місцевості й туристичні ГІС з використанням топографічних карт та даних дистанційного зондування. Розроблена та апробована технологічна схема дає змогу оптимізувати виконання комплексу робіт зі створення високоякісних картографічних продуктів із застосуванням ГІС-технологій для туристичної індустрії. Замість трудомісткого процесу векторизації ізоліній запропоновано швидке опрацювання SRTM-зображення та автоматичне генерування горизонталей, що істотно спрощує побудову гіпсометричної ЦМР. Туристична довідково-інформаційна система містить великий обсяг корисної інформації, що візуалізується за запитом користувачів у інформаційних вікнах. Туристична ГІС та web- додаток туристичних маршрутів є сучасними картографічними продуктами, вони відповідають інформаційним запитам туристів та вперше створені для Буського району Львівщини, що неодмінно сприятиме туристичній привабливості та економічному розвитку цього краю.Item Technology of optimal site selection for solar photovoltaic power plants using GIS and remote sensing techniques(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Перович, Л.; Кереуш, Д.; Perovych, L.; Kereush, D.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВикористання наземних сонячних фотоелектричних електростанцій (СЕС) для виробництва електроенергії протягом останніх десяти років суттєво збільшується по всьому світу. Це зростання обумовлено політичними стимулами, такими як «зелений» тариф, а також низька вартість та висока продуктивність сонячних панелей. Оскільки використання сонячних енергоносіїв зростає, необхідність пошуку кращих місць для їх розташування також збільшуватиметься. Оптимальне розміщення СЕС важливе для максимізації корисних характеристик проектів, одночасно мінімізуючи негативні. Зокрема, оптимальне розміщення може максимізувати виробництво електроенергії на таких електростанціях, мінімізуючи витрати, вплив на навколишнє середовище та соціальне середовище. Тому метою є розроблення концепції, яка становить інтегрований алгоритм для оцінювання придатності землі для оптимального розміщення сонячних електростанцій. Методика. Запропоновано загальну комплексну основу (алгоритм) для оцінювання придатності земель для оптимального місця розташування сонячних електростанцій, яка є поєднанням географічної інформаційної системи (ГІС), методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), аналізу та прийняття управлінських рішень. Використано винятково безкоштовне та відкрите програмне забезпечення (Free and Open Source Software). Результати. Доведено достовірність технології для оптимального розташування сонячних електростанцій на території “пілотного” Заставнівського району Чернівецької області (Україна). Опрацювання даних складається з двох частин: опрацювання критерія оцінки та критерія виключення. На результуючій карті придатності земель для розміщення сонячних електростанцій визначено 58 найоптимальніших земельних ділянок для будівництва СЕС із загальною площею 7,44 кв. км або 743,91 га – це 1,2 % площі “пілотного” району. Для висвітлення комерційної життєздатності обраних земельних ділянок запропоновано визначення кількості енергії, яку можна отримати з однієї сонячної електростанції, розташованій на експериментальній земельній ділянці. Як інструмент для оцінювання продуктивності енергосистеми використовують веб-додаток “PVGIS” (EU JRC). Визначено, що щорічна продуктивність експериментальної СЕС становить близько 250 МВт з оптимальним нахилом панелей 36º. Загальна втрата в цьому випадку становить 20,3 %. Наукова новизна та практична значущість. Наведено комплексний аналіз природних факторів, що впливають на вибір місця розташування сонячної ферми, а також використання методів дистанційного зондування та методології багатокритеріального аналізу для отримання остаточної карти. Відповідно до літературних оглядів, експертного висновку та міжнародного досвіду запропоновано класифікацію окремих критерій у декількох діапазонах на підставі придатності земель для сонячної енергетики. Вперше в Україні, зокрема, у Заставнівському районі (Чернівецька область) отримано достовірні дані щодо оптимального розташування фотоелектричних сонячних електростанцій. Варто зазначити, що запропоновано використання винятково даних, які є у вільному доступі у мережі Інтернет, а також вільного програмного забезпечення з відкритим кодом.