Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
7 results
Search Results
Item Посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки в контексті російсько-української війни (Оглядова стаття)(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Івасечко, Ольга; Данів, Віра; Ivasechko, Olha; Daniv, Vira; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУвагу сфокусовано на аналізі причин посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки (Б9) в контексті збройної агресії рф проти України. Висвітлено цілі консолідування країн Центрально-Східної Європи для співпраці у рамках Бухарестського формату. Визначено передумови для змін у видатках на оборону в межах НАТО, які спричинені російсько-українською війною. Досліджено реакцію Північноатлантичного альянсу на широкомасштабне вторгнення росії в Україну. Розглянуто основні результати саміту НАТО у Мадриді, що відбувся у 2022 р., зокрема ухвалення нової Стратегічної концепції НАТО. Виокремлено особливості презентованої Є. Столтенберґом нової моделі безпеки й оборони, що включає захист східного флангу Альянсу та ґрунтується на трьох ключових принципах, а саме: 1) збільшення передової присутності з більшою кількістю бойових операцій; 2) попереднє розгортання військового обладнання для економії часу в умовах, коли потрібна мобілізація сил; 3) попереднє визначення підрозділів – це сили, які проходитимуть навчання на певній території, де матимуть певні обов’язки. Представлено динаміку оборонних витрат кожної з країн-учасниць формату Бухарестської дев’ятки від початку російсько-української війни в 2014 р. і до періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 р. Висвітлено інформацію щодо формування новітніх бойових груп високого реагування Північноатлантичного альянсу та їх розташування на території держав-учасниць Б9 для посилення військової присутності в країнах, що перебувають в зоні ризику у випадку подальшої ескалації російсько-української війни. Проаналізовано дані, що стосуються військових навчань НАТО в межах укріплення східних кордонів у контексті активізації збройної агресії рф. У результаті дослідження зроблено висновки про те, що російська агресія щодо України вважається державами-членами Альянсу найбільш значущою загрозою для існування миру і безпеки у євроатлантичному регіоні. Прогнозовано подальше зростання військового потенціалу держав Б9 для збереження стабільної безпекової ситуації в субрегіоні.Item NATO’s Role in Ensuring Energy Security in the Conditions of Changes in the Global Energy Landscape(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВизначено ключові проблеми на шляху гарантування енергетичної безпеки та роль НАТО у їх вирішенні. Висвітлено позицію Альянсу в енергетичному питанні. Проаналізовано документи самітів НАТО в Бухаресті від 2008 р., Чикаго від 2012 р., та Стратегічну Концепцію НАТО від 2010 р. З’ясовано, що Альянс розподілив свою роль у вирішенні енергетичних проблем на три сфери, як-от: підвищення рівня обізнаності; захист критичної енергетичної інфраструктури; поглиблення енергоефективності у військових. Досліджено роль Центрів передового досвіду, їхню спеціалізацію, а також цілі. Акцентовано увагу на деструктивному впливі гібридних війн на енергетичну безпеку. Висвітлено дії РФ щодо погіршення енергетичної безпеки за допомогою кібератак, задля послаблення ролі та оборонних дій НАТО. Зазначено, що перспективним напрямом з метою забезпечення енергетичної безпеки Альянсу є співпраця з Україною. Репрезентовано ключові завдання, які стоять перед Україною для стабільності її енергетичної системи. Зроблено висновок про те, що діяльність НАТО посідає важливе місце в захисті енергетичної безпеки, адже Альянсу вдалося чітко визначити напрямки своєї діяльності в цій сфері.Item Institutional and legal aspect of international cooperation in the formation of the European information society, its effective functioning and safety providing(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Ільницька, Уляна; Ilnytska, Uliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітлено актуальну проблему формування, ефективного функціонування Європейського інформаційного суспільства, створення системи безпеки та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Наголошено, що Європейське інформаційне суспільство є невід’ємною частиною глобального інформаційного простору, важливою інформаційно-комунікативною складовою міжнародної співпраці, створення ефективних інституційних механізмів та розроблення нормативно-правової бази – пріоритетне завдання суб’єктів як європейського, так і світового політичних процесів. Розглянуто концептуальні документи, які становлять нормативно-правову основу Європейського інформаційного суспільства; особливу увагу зосереджено на інституційному вимірі його функціонування та досліджено роль міжнародних організацій у втіленні стратегічної моделі розвиненого безпекового інформаційного суспільства Європи. У результаті комплексного дослідження інформаційної політики регіональних європейських й міжна- родних інститутів, урядових міжнародних організацій та низки неурядових об’єднань обґрунтовано, що визначальна роль у формуванні нормативно-правової бази, регулюванні інформаційних відносин належить ООН, Раді Європи та ЄС; активізація міждержавної співпраці в інформаційній сфері, реалізація демократичних цінностей – стратегічне завдання ЮНЕСКО; пріоритетна функція Міжнародного Союзу електрозв’язку – технічне забезпечення розвитку інформаційної сфери на міжнародному та європейському рівнях; домінантним інституціями у формуванні європейської інформаційної безпеки, боротьбі з кібератаками – є НАТО, ОБСЄ. Крім того, (у контексті активізації інформаційної агресії з боку Російської федерації) значно посилилась роль Європейського союзу у протидії пропагандистським негативним інформаційно-психологічним технологіям. Обґрунтовано визначальну роль Європейського союзу в інтенсифікації конструктивного міжнародного та регіонального інформаційного співробітництваItem Теоретико-правовий аналіз державної кадрової політики Воєнної організації України(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Ортинський, В. Л.Проаналізовано наукові погляди стосовно теоретико-правових засад державної кадрової політики Воєнної організації України. Аналізується нормативно-правове регулювання у сфері, що визначається сукупністю об’єктивно зумовлених суспільних відносин, спрямованих на забезпечення кадрами військових формувань і правоохоронних органів. Розкриваються найважливіші проблеми кадрового забезпечення Воєнної організації держави, а також пропозиції щодо їх дослідження та практичного розв’язання. Проанализированы научные взгляды относительно теоретико-правовых основ государственной кадровой политики Военной организации Украины. Анализируется нормативно-правовое регулирование в сфере, которая определяется совокупностью объективно обусловленных общественных отношений, направленных на обеспечение кадрами военных формирований и правоохранительных органов. Раскрываются важнейшие проблемы кадрового обеспечения военной организации государства, а также предложения по их исследованию и практическому решению. The article analyzes the scientific views regarding the theoretical and legal foundations of the state personnel of the Military organization of Ukraine. Analyzes the legal regulation in the area of which is determined by a set of objectively determined social relations aimed at ensuring personnel of military forces and law enforcement agencies. Disclosed are the most important problems of staffing the state military organization, as well as proposals for their research and practical solutions.Item Членство Польщі в Європейському Союзі: військово-політичний вимір(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Івасечко, ОльгаАкцентовано увагу на проблемі вдосконалення другої опори ЄС, а саме: Спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС. Сфокусовано увагу на тому, що внесок Польщі як члена ЄС у вирішення цієї проблеми, можна розглядати неоднозначно. Позитивом виступає можливість Польщі посісти одне з ключових місць у процесі перетворення ЄПБО на ефективний механізм забезпечення безпеки всередині ЄС та можливо і в регіоні близького оточення Співтовариства. Негативною тенденцією є процес гальмування ЄПБО і СЗППБ, орієнтуючись насамперед лише на НАТО, відсутність політичної волі керівництва Польщі дійти згоди із європейськими партнерами. In this article the attention is paid to the problem of improving ‘the second pillar’ of the EU – that is the Common Foreign and Security Policy of the EU, which is actual according to the progress of current international events. It is emphasized that the security environment of both the world and Europe in particular, is not constant, but it undergoes constant changes and needs an effective response of member-countries to the new challenges and threats which are emerging now. The article states that the CSDP is unlikely to become the initiative for the EU, since apart from high-profile titles like «Battle Groups» and «fundamental priority», there are no historical practice of special operations. It is told that these changes are especially important for new members of the European Security and Defense Policy, that is, the States which have recently entered the European family. It has been pointed out that the US is no longer to act as a world policeman: countries that benefit from «American Peace» and the results of free trade and the rule of law and those who also share the generalWestern view of human rights, have a duty to help USA to maintain an order. First of all, the new EU member-countries should turn from the role of «consumers» of security to the role of the «creators», particularly in the European region. The attention is focused on the fact that the contribution of Poland as a new and quite promising member of the EU to the solving of this problem can be seen from a positive and a negative side. Thus, the positive opportunity for Poland is to play one of the most important role in the process of conversion of ESDP into an effective security mechanism within the EU and, perhaps, in the region that have a close proximity to the Community. In its turn, the negative tendency is braking process of CFSP and ESDP, focusing mainly only on NATO, and in particular on the United States; the lack of political will of the leaders of Poland to reach agreement with European partners, and insufficient policy of the state when talking about ESDP activity. The today’s challenge is to grand the EU so-called ‘the second pillar’s support’ that can let the Association to be an important figure and make decisions in the world politics. The response to the new challenges and threats is the reforming of the Common Foreign and Security Policy of the European Union in accordance with changes and institutional innovations that have been enshrined in the Treaty establishing a Constitution for Europe.Item Новітній пріоритет співпраці України та США: союзні відносини(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Дорош, ЛесяРозглянуто специфіку, передумови та наслідки надання Україні статусу «основного союзника США поза НАТО». Стверджено, що низькі шанси на отримання Україною плану набуття членства в НАТО остаточно не позбавляють нашу державу можливості налагодження тіснішої та активнішої військової співпраці зі США. Зіставлено переваги та недоліки союзних відносин у такому форматі. Доведена необхідність всебічного вивчення нового етапу розвитку систем колективної безпеки планети та нових векторів відносин України зі США, державами Західної Європи та Росією. The specifics, conditions and consequences of recognizing Ukraine «as the major USA Non-NATO Ally» is considered. It is stated that a little chance of getting by Ukraine a plan to be a member of NATO does not completely deprive our country the possibility of establishing more tight and active military cooperation with the United States of America. The advantages and disadvantages of allied relations in such a format are correlated. It has been found that the possibility for Ukraine to obtain the status of «major Non-NATO Ally» appeared, when there was brought into the draft the law № 2277 «Russian Aggression Prevention Act 2014» that foresaw the strengthening of cooperation within NATO, a new sanction against Russia, an extra help for Eastern Europe and supporting of Russian opposition. Its key point was to give Ukraine, Moldova and Georgia the official status of «major Non-NATO Ally». At the end of 2014, the president of USA B. Obama signed a bill that had been accepted by the US House of Representatives № H.R.5859 «To impose sanctions with respect to the Russian Federation, to provide additional assistance to Ukraine, and for other purpose» in which there was not any information about giving Ukraine status mentioned above, taking into account the fact that it is the prerogative of the administration of US President only. At the same time, the document emphasizes on the military support of Ukraine, including providing with the defensive weaponry and assistance in solving the energy issues. It has been stated about the lack of a single point of view among political and administrative elite of USA about allied status of Ukraine. In January 2015 the official status of Ukraine as a major Non-NATO Ally of the United States of America is not provided, however, it had been guaranteed a broad support for our country, especially in the military and energetics fields.Item Призначення сил спеціальних операцій країн–членів Північноатлантичного альянсу(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Лозинський, П. І.; Пасічник, С. М.Висвітлено загальну організацію та спектр завдань сухопутного компонента Сил спеціальних операцій Збройних сил деяких країн–членів Північноатлантичного альянсу. The article deals with the general organization and range of land component tasks of Special Operations forces of some NATO member countries.