Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item The influence of long term dynamic and vibratory loads on bearing structures of the ammonia refrigerating system building(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Крамарчук, А. П.; Ільницький, Б. М.; Бобало, Т. В.; Барабаш, О. В.; Литвиняк, О. Я.; Kramarchuk, A.; Ilnytskyy, B.; Bobalo, T.; Barabash, O.; Lytvyniak, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДля забезпечення безпечних умов експлуатації будівель і споруд першорядного значення набуває підтримання на належному рівні технічного стану будівель і споруд, виявлення ступеня їх фізичного зносу та причин, що зумовлюють їхній технічний стан. Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об’єктів найбільш небезпечна. Знакозмінні напруження, спричинені вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень в матеріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і доволі швидко руйнування об’єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Значні пошкодження обстежуваної будівлі виникли внаслідок її неналежних умов експлуатації та виконанням будівельних робіт із влаштування конструкцій під час зведення будівлі. Переважно це стосується фундаментів та стін, які зазнали найбільших руйнувань від постійних динамічних впливів та вібрації. Постійний динамічний вплив вібрації на фундаменти створюють компресори, які розміщені у машинному залі. Ще більшим є вплив вібрації внаслідок відсутності деформаційного шва між бетонною підлогою машинного залу та фундаментами компресорів, а також відсутність деформаційного шва між бетонною підлогою та стінами будівлі. Фундаменти будівлі також постійно підмиваються відпрацьованими водами та мають неналежну глибину закладання із різною основою опирання їх підошви. У нашій роботі ми вказуємо на основні причини, які привели до руйнувань фундаментів та стін будівлі АХУ і пропонуємо методи вирішення усунення динамічних, вібраційних та інших впливів на конструкції будівель. Відповідно було досліджено вплив тривалих вібраційних та динамічних навантажень на несучі конструкції будівлі аміачно-холодильної установки (АХУ) на фармацевтичному підприємстві у м. Львові. Візуальним та інструментальним обстеженням і контрольними розрахунками встановлено несучу здатність та придатність до експлуатації основних конструктивних елементів споруди. Розроблено варіант підсилення фундаментів за допомогою буронабивних паль та бетонної сорочки. Сформульовано рекомендації для усунення чинників, які призвели до пошкоджень та руйнувань конструкцій будівлі АХУ.Item Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Шлапінський, В. Є.; Shlapinskyi, V.; Шлапинский, В. Е.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible minerals of the National Academy of Sciences of Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН УкраиныМетою дослідження є аналіз впливу Покутського глибинного розлому на тектоніку і нафтогазоносність південно-східної частини Українських Карпат. Методика. Полягає у детальному комплексному аналізі геолого-геофізичних матеріалів по цій ділянці. Результати. Вплив Покутського глибинного розлому на структуру флішу проявився у Бориславсько-Покутському покриві як серія розривних порушень північно-східної орієнтації на границі Гуцульського і Бойківського сегментів зі зміщенням структур на 10 км по горизонталі і до 1,5 км по вертикалі – лівосторонній скидо-зсув. У Скибовому покриві – це розмив передової його частини у Гуцульському сегменті. У Дуклянсько- Чорногорському покриві і Бітлянсько-Свидовецькому субпокриві – це сигмоїдальні вигини їх частин в зоні розлому з амплітудами горизонтальних зміщень до 10 км. У результаті Красношорська і Говерлянська одиниці сполучуються в єдиний субпокрив, а луски Бітлянсько-Свидовецького субпокриву в значній мірі перекриваються ним і Скупівським субпокривами. Внаслідок постпокривних вертикальних рухів у пліоцен-плейстоцені Гуцульський сегмент був піднесений. Найбільш інтенсивно здіймалася ділянка з Дуклянсько-Чорногорським покривом. З-під нього фрагментарно відслонюються структури Бітлянсько-Свидовецького субпокриву. На території Румунії їм структурно відповідають з півночі – луска з олістостромою Слон у нижньоверховинських відкладах олігоцену, а з півдня – тектонічні одиниці Тороклеж і Макла. Покутський розлом зміщує Передкарпатський регіональний мінімум (амплітуда бл. 10 км), а також Ужоцький глибинний розлом, з ознаками правостороннього зсуву. Не помітний вплив Покутського розлому на субмеридіональний Радехівсько-Вікторівський розлом. Місця перетину названих розломів, так звані вузли, за наявності пасток, є сприятливими зонами для концентрації вуглеводнів у промислових масштабах. У світлі нових даних про геологічну будову району підвищується перспективна оцінка виділених раніше структур у флішовому чохлі в районі Ворохти-Ясіні (Лазещинської, Ясінської, Стебнійської і Вороненківської), а також Семаківської і Гринявської, де отримані промислові припливи вуглеводнів. Це зауваження стосується і структур фундаменту Лопушнянської підзони Зовнішної зони Передкарпатського прогину під насувом Карпат. Наукова новизна. Вперше, з використанням нових геологічних даних, доведений вплив Покутського розлому у зоні його дії у формі лівостороннього скидо-зсуву на структури флішового чохла. Проведена структурна паралелізація Бітлянсько-Свидовецького субпокриву Кросненського покриву Українських Карпат з тектонічними одиницями Румунських Східних Карпат. Взаємодія цього розлому з Передкарпатським регіональним мінімумом і Ужоцьким глибинним розломом має характер правостороннього зсуву. Ділянки, пов’язані з цими дислокаціями, є перспективними, щодо пошуків скупчень вуглеводнів промислових масштабів. Практична значущість. У результаті проведеного дослідження внесені значні корективи стосовно геологічної будови південно-східної частини Українських Карпат. Це в комплексі з геохімічними показниками відкриває нові можливості для пошуків тут вуглеводнів.Item “Геодинамика” и раннедокембрийская геология щитов древних платформ(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Кирилюк, В. П.Термин “ геодинамика ” в контексте тектоники литосферных плит, как и концепцию неомобилизма в целом , невозможно использовать для определения условий формирования раннедокембрийского фундамента щитов древних платформ. По отношению к раннему докембрию необходимо применять его другие известные определения. В обоснование этого приведены основные структурно - вещественные особенности щитов, подтверждающие их возникновение в иных, по сравнению с неогеем, геодина-мических обстановках в интервале от более чем 4000 до 1900–1600 млн . лет назад. Термін “геодинаміка” в контексті тектоніки літосферних плит, як і концепцію неомобілізму загалом, не можна застосувати для з ’ ясування умов формування ранньодокембрійського фундаменту щитів древніх платформ. Стосовно раннього докембрію доцільно використовувати його інші відомі визначення . Для обґрунтування цього наведено основні структурно -речовинні особливості щитів, які підтверджують їхнє утворення в інших , порівняно з неогеєм, геодинамічних обстановках в інтервалі від 4000 до 1900–1600 млн . років тому. The term “geodynamics” in the context of the tectonics of lithospheric plates, as well as the concept of neo-mobilism as a whole, cannot be used for the study of the formative conditions of the early Precambrian basement of the shields of ancients platforms. Other known definitions need to be used with respect to Early Precambrian. To reasoning that the pa per demonstrates the major structural-material specifics of shields which confirm that they were formed in geodynamic condition s other that neogey, during an interval over 4000 to 1900–1600 million years ago.