Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Аналіз стійкості русла річки Свіча в місцях переходу об’єктів паливно-енергетичної інфраструктури(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Бурштинська, Х.; Бабушка, А.; Дзюба, М.; Burshtynska, K.; Babushka, A.; Dziuba, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою роботи є дослідження горизонтальних зміщень русла річки Свіча, а також аналіз місць розташування переходів об’єктів паливно-енергетичного комплексу через річку. Методика досліджень передбачає використання архівних топографічних карт, зокрема австрійського періоду (1874 р.), польського періоду (1933 р.) та радянського періоду (1989 р.), а також супутникових зображень. Для визначення горизонтальних зміщень русла річки Свіча архівні карти прив’язано за опорними точками та приведено до однієї системи координат зі знімками. Середня квадратична похибка визначення планових координат для архівних карт становить до 20 м, для топографічної карти радянського періоду – до 10 м. За кожним набором даних виконано цифрування русла річки. Результати. В результаті виконання вимірювань визначено максимальні зміщення на досліджуваних ділянках. Проаналізовано горизонтальні зміщення на чотирьох ділянках річки Свіча в місцях переходу об’єктів паливно-енергетичної інфраструктури. Встановлено, що на двох ділянках річка є нестійкоюі змінює горизонтальне положення, що призводить до періодичних аварій на об’єктах. Зокрема, на ділянках переходу біля с. Шевченкове та с. Підбереж встановлено значні горизонтальні зміщення русла, які сягають до 450 м. Також у цих місцях виникали надзвичайні ситуації внаслідок підняття рівня води в річці під час паводків, що призводило до розривів газопроводів. Наукова новизна та практична значущість. Застосовано методику геоінформаційного моніторингу горизонтальних зміщень для русла річки Свіча з метою визначення придатності наявних місць переходу об’єктів паливно-енергетичного комплексу.Item Using images obtained from UAVs to construct a DEM of riverbed territories with complex hydromorphological characteristics(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Бурштинська, Христина; Мазур, Анджей; Галочкін, Максим; Шило, Євген; Заяць, Ірина; Burshtynska, Khrystyna; Mazur, Andrzej; Halochkin, Maksym; Shylo, Yevhenii; Zayats, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Університет природничих наук; Lviv Polytechnic National University; University of Life Sciences in LublinМетою роботи є дослідження точності побудови ЦМР прируслових територій із використанням матеріалів БПЛА. Одним із важливих питань гідрологічного моделювання затоплень є високоточне створення ЦМР. За складного типу рельєфу, який пов’язаний із меандруванням русла річки, запропоновано для створення ЦМР використовувати знімання з БПЛА. Гідрологічне моделювання передбачає такі основні етапи: створення високоточних ЦМР, визначення коефіцієнтів Маннінга з метою врахування впливу підстильної поверхні та визначення змін рівня води на підставі графу, отриманого із спостережень на гідрометеорологічних пунктах. В цьому дослідженні подано побудову високоточної ЦМР на підставі знімання з БПЛА. Для високоточної побудови моделі принциповим питанням є врахування рослинності в приберегових ділянках і вибір оптимального часового періоду знімання. Завдання дослідження полягає в опрацюванні методики побудови високоточної ЦМР за матеріалами, отриманими з БПЛА, дослідження можливостей усунення впливу рослинності на позначки точок з використанням програмних методів, визначенні планових зміщень русла та порівнянні точності побудови ЦМР за зніманнями, проведеними у червні 2017 року та у листопаді 2021 року. Об’єктом досліджень слугувала ділянка при переході від гірської до болотисто-горбистої частини річки Дністер поблизу міста Старий Самбір, із складними морфометричними та гідрологічними характеристиками русла та берегів в місці складного меандрування річки в перетятій ярами місцевості. Результати: встановлено, що за 4 роки між двома зніманнями планові зміщення деяких точок становлять до 25–31 метрів. Здійснено апріорну оцінку визначення координат за точками з ГНСС-приймача, точність визначення координат точок якого становить 2–3 см. Апріорна оцінка точності визначення координат точок за вхідними даними знімання становить: для планових координат – 4–6 см для двох періодів знімання, похибка визначення позначок точок для різних значень базису – 21–31 см. Встановлено, що програмні методи врахування впливу високої рослинності не дають можливості повного її врахування, середня квадратична помилка, у місцях такої рослинності становить 0,64 м. Тому, знімання з БПЛА необхідно проводити в безлистяний період року, ранньою весною або пізно восени. Наукова новизна полягає у дослідженні можливостей побудови високоточної ЦМР для різного типу рослинності за матеріалами, отриманими з БПЛА. Результати можуть бути використані для гідрологічного моделювання русел рік із складними гідроморфологічними характеристиками.Item Analysis of factors influencing the formation of the channel flow of the rivers of Prykarpattia(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-03) Гнатів, Р. М.; Яхно, О. М.; Гнатів, І. Р.; Hnativ, Roman; Yakhno, Oleg; Hnativ, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”; Львівський національний університет природокористування; Lviv Polytechnic National University; National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”; Lviv National University of Nature ManagementРуслові процеси є найдинамічнішими екзогенними геоморфологічними процесами. Цей науковий напрям досліджень вирішує багато складних наукових проблем та давно розробляється в Україні та у світі в різних галузях науки, а саме геоморфології, гідрології та технічних науках. Русловий процес постійно та тісно зв’язаний із геологічними, геоморфологічними, кліматичними та ґрунтовими умовами цієї території. Склад продуктів вивітрювання і вихід на поверхню корінних порід визначає спільно із вищевказаними факторами кількість твердого матеріалу, що зноситься водою, а разом із тим і зміну форми русла цих потоків. Досліджено зміни руслових процесів річок Прикарпатського регіону, які підтвердили розвиток активних екзогенних процесів у басейнах річок гірських річок, особливо на схилових територіях. Основними причинами активізації ерозійних процесів у басейні р. Стрий та її приток є забір гравію із русла річки біля м. Стрий та збільшення стоку води під час повеней, що відображається на поздовжніх профілях аналізованих річок. Цей висновок підтверджується також поширенням та розвитком вертикальних деформацій в інших річкових системах Українських Карпат. Відбір гравійно-галькового матеріалу та випрямлення русел річок характерні майже для всіх річкових систем верхньої частини басейну Дністра. Наявність на русловій території піщано-гравійних сумішей спонукає до їх видобування, яке часто є несанкціонованим, що спричиняє деформаційні процеси русла річки та її берегів. Легкі за механічним складом ґрунти розмиваються, особливо під час паводків. Це спричиняє розвиток ерозійних процесів у руслах та на прилеглих територіях.