Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Оцінка параметрів безпілотних авіаційних комплексів військового призначення(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Кравець, Т.; Полець, О.; Анікольчук, О.; Kravets, T.; Polets, O.; Anikolchuk, O.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; Hetman Petro Sahaidachnyi National Army AcademyМета статті – аналізування безпілотних авіаційних комплексів, які використовують для розвідки противника, та визначення характеристик, які повинен мати БпАК, щоб відповідати потребам артилерійської розвідки. Наведено результати моделювання ефективності різних зразків безпілотних авіаційних комплексів в інтересах артилерії (засоби артилерійської та повітряної розвідки) на основі SWOT-аналізу. Точність і доцільність на належному рівні ще не досліджені й потребують детальних обґрунтувань. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування безпілотних авіаційних комплексів. Виконано моделювання ефективності наявних зразків безпілотних авіаційних комплексів у інтересах артилерії на основі SWOT-аналізу. Здійснено порівняння отриманих результатів з даними застосування безпілотних авіаційних комплексів у бойових умовах та їхніми тактико-технічними характеристиками. Результати. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку БпАК військового призначення. Обґрунтовано параметри, яким повинен відповідати БпАК для артилерійської розвідки. Необхідність цього дослідження зумовлена тим, що, хоч з 2014 р. і до сьогодні ведуться бойові дії на сході нашої держави, досі чітко не визначено, якими повинні бути характеристики безпілотного авіаційного комплексу, щоб здійснювати розвідку противника в інтересах артилерії. До сьогодні не визначено факторів, які підвищують потенціал БпАК чи понижують його. На основі моделювання та аналізу визначено, які тактико-технічні характеристики найістотніше впливають на виконання завдань, а які найменше; встановлено, які чинники це спричиняють та які заходи необхідні для поліпшення ситуації. Виявивши розходження, ми розрахували основні параметри безпілотних авіаційних комплексів, які найкраще відповідають заявленим параметрам. Результати зіставлень та аналіз інформації з відкритих джерел дали змогу встановити такі характеристики: дальність роботи БпЛА ‒ близько 30‒50 км, що дає змогу працювати в радіусі, необхідному для артилерійської розвідки; час польоту ‒ близько 2‒3 год, що потрібно для виконання завдань на максимальних відстанях; можливість програмування більше ніж 50 маршрутних точок, щоб змінювати маршрут у випадку негайної потреби; серед можливостей корисного навантаження має бути: камера з високою роздільною здатністю і кратністю понад 20х, для отримання чіткого зображення, нічний або тепловізійний прилад, щоб вести розвідку в умовах поганої видимості, захист від засобів РЕБ і РЕР, що надає змогу БпЛА безперебійно працювати та забезпечує його безпеку, максимальна швидкість ‒ не менше ніж 100 км/год. Наукова новизна полягає в аналізі активного застосування сучасних безпілотних авіаційних комплексів у зоні бойових дій, що забезпечує впровадження принципово нових засобів отримання інформації про противника та координат цілей. Вивчення досвіду застосування розвідувальної безпілотної авіації дає підстави стверджувати про зростання її ролі у системі повітряної розвідки в збройних конфліктах і локальних війнах другої половини ХХ ст. і сучасності. Це зумовлено необхідністю оперативного виявлення об’єктів противника і своєчасного доведення розвідувальних даних до органів управління військами і зброєю, а також потребою у точних, повних і достовірних даних про характеристики і координати важливих наземних об’єктів противника, які підлягали знищенню високоточною зброєю. Практичне значення. Встановлено напрями, у яких найдоцільніше коригування дій для підвищення ефективності застосування БпАК. Результати дослідження будуть корисні для державних структур та приватних підприємств, які плануватимуть внесення змін до чинних БпАК та проєктування нових зразків, у контексті збільшення масштабу бойових дій. Виокремлено географічні особливості, на які потрібно звернути найбільшу увагу, аналізуючи застосування БпАК. Висвітлено методику здійснення дослідження. Описано особливості імітаційної моделі з параметрами, необхідними для забезпечення потреб РВіА, а також зроблено висновки щодо ефективності запропонованих характеристик БпАК для артилерійської розвідки порівняно із наявними зразкамиItem Використання сучасного програмного забезпечення для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Кравець, Т.; Полець, О.; Пащетник, В.; Kravets, T.; Polets, O.; Paschetnik, V.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; National Academy of Land Forces named after Hetman Petro SagaidachnyМета статті – оцінити точність способу визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків за допомогою апаратури споживачів супутникових навігаційних систем. У сучасних умовах є кілька основних способів визначення дирекційних кутів для прив’язки, проте з розвитком навігаційної апаратури у військах і у зоні бойових дій, зокрема, все частіше використовують координатний спосіб визначення дирекційних кутів. Точність і доцільність цього способу на належному рівні не вивчені й потребують польових досліджень, які і виконано в ході експерименту. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу наявних літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування координатного способу визначення дирекційних кутів. Проведено експериментальні дослідження здійснення прив’язки координатним способом за допомогою навігаційної апаратури без перешкод, які б заважали проходженню супутникових сигналів, та з перешкодами, на основі яких зроблено висновки. Здійснено порівняння отриманих результатів з еталонними даними та з визначенням дирекційних кутів іншими способами, враховано точність та особливості виконання. Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми використання ПАК “Кропива”, “Укроп” та “Базальт-М” у військах для визначення дирекційного кута координатним способом. Для оцінювання точності визначення дирекційних кутів координатним способом виконано експеримент. Визначено координати на пунктах Державної (ДГМ) та спеціальної геодезичних мереж (СГМ). За результатами вимірювань координат точок розраховано дирекційні кути між пунктами ДГМ та СГМ. Отримані дирекційні кути порівнювали з розрахованими дирекційними кутами, які отримані за координатами пунктів із каталогу координат геодезичних пунктів. За підсумковими розходженнями розрахували СКП та серединні похибки отримання дирекційних кутів координатним способом. Результати виконаних експериментів та аналіз інформації із відкритих джерел підтвердили, що точність визначення дирекційних кутів координатним способом залежить від точності визначення координат та відстані між точками, координати яких знаходять за допомогою приладів СНС. Прилади СНС, які є на озброєнні в РВіА, дають змогу використовувати координатний спосіб для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів під час топогеодезичної підготовки за умови, якщо відстань між точками не менша за 400–500 м, а СКП визначення прямокутних зональних планових координат за допомогою приладів СНС не перевищує 3–5 м. Наукова новизна полягає в активному застосуванні сучасних засобів супутникових навігаційних систем (СНС) та програмних засобів у зоні проведення ООС, що забезпечують упровадження принципово нових засобів координатних визначень та пришвидшують виконання робіт. За підсумками експерименту можна зробити висновок, що точність орієнтування переважно залежить від точнісних характеристик СНС та кількості супутників, які перебувають у полі зору СНС. У разі використання СНС із СКП до 1 м відстань між точками можна істотно зменшити. Практичне значення. На основі аналізу середньоквадратичного відхилення з використанням навігаційної апаратури та порівняння щодо каталогу координат геодезичних пунктів розроблено рекомендації стосовно використання командирам підрозділів тактичного рівня. Виокремлено часові особливості застосування навігаційної апаратури та визначено необхідну відстань між точками, їх вплив на точність визначення дирекційного кута координатним способом. З’ясовано, коли найдоцільніше застосувати навігаційну апаратуру для прив’язки. Результати дослідження сформульовано для командирів підрозділів, які за їх допомогою можуть ефективніше виконувати поставлені бойові завдання.Item Застосування методики визначення координат за даними GNSS-спостережень із прив’язкою до мережі активних референцних станцій(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Савчук, С.; Проданець, І.; Федорчук, А.; Savchuk, S.; Prodanets, I.; Fedorchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Закарпатська регіональна філія ДП “УКРДАГП”; Lviv Polytechnic National University; Transcarpathian regional branch of SE “UKRDAGP”Одне із основних завдань геодезії – визначення координат з високою точністю за допомогою GNSSспостережень. Для виконання таких завдань зазвичай застосовують відносний метод визначення координат у статичному режимі. Статичний режим спостережень здебільшого використовують для побудови геодезичних мереж, оскільки він найточніший. Методика відносного методу основана на визначенні координат невідомого пункту щодо відомого. Координати базового пункту повинні бути відомі, найчастіше точно задані на підставі державних геодезичних мереж. У цьому дослідженні базовими пунктами прийнято активні референцні станції, координати яких задано із тижневого комбінованого розв’язку GNSS-мережі. Мета роботи – дослідити точність застосування методики визначення координат за даними GNSS-спостережень із прив’язкою до мережі активних референцних станцій. Методика. У роботі використано дані GNSS-спостережень, виконаних на пунктах тріангуляції Державної геодезичної мережі, та дані референцних станцій. На їхній основі створено умовні GNSS-мережі, які складаються із трьох референцних станцій та одного пункту тріангуляції. Процес опрацювання даних у програмному пакеті передбачав, що контрольним пунктом слугували найближчі референцні станції, уточнені координати яких фіксували як контрольні та задані в системі ETRF2000. Отримані набори координат однойменних пунктів та станцій були трансформовані в систему УСК2000. Точність визначених у такий спосіб координат проаналізовано на основі різниць координат та їх стандартних відхилень. Різниці для референцних станцій визначали відносно уточнених тижневих координат, а для пунктів тріангуляції щодо середнього значення. Результати. Отримані різниці на пунктах державної мережі містяться у межах 1–2 см, набуваючи як додатних, так і від’ємних значень. Виняток – лише п’ята сесія спостережень, де різниці становлять 2–4 см із додатним знаком. На референцній станції KOVL різниці координат змінюються від –1,2 см до +1,8 см, а на станції MEL2 від 0 см до 5,4 см. Зміни координат на пунктах тріангуляції оцінено стандартним відхиленням на рівні 2,1 см, 1,1 см та 1,9 см для XYZ, відповідно. Точність усіх інших координат референцних станцій становить 0,3–1,6 см, із середнім коливанням від –2,7 см до +1 см. Наукова новизна та практична значущість. У роботі показано методику визначення координат у системі УСК2000 за даними GNSS-спостережень із прив’язкою до мережі активних референцних станцій. Запропонована методика дає змогу використовувати супутникові методи для визначення координат у державній системі УСК2000 із забезпеченням точності на рівні 1–2 см, а також істотно спростити і пришвидшити процес польових робітItem Аналіз середньоквадратичного відхилення апаратури “Кропива”,“Укроп”,“Artos” та “Базальт-М” відносно каталогу координат геодезичних пунктів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Кравець, Т.; Полець, О.; Щерба, Ф.; Kravets, T.; Polets, O.; Shcherba, A.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; National Academy of Land ForcesМетою статті є подання результатів аналізу глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) і геоінформаційних систем (ГІС) у військових підрозділах на прикладі програмно-апаратних комплексів (ПАК) “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, зокрема порівняння точності визначення координат приладами відносно каталогу координат геодезичних пунктів та списку координат пунктів спеціальних геодезичних мереж. Методика. Дослідження виконано на основі аналізу наявних літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, порівняння точності визначення координат й розроблення на їх основі рекомендацій. Здійснено експериментальні дослідження визначення координат за допомогою програмного забезпечення без перешкод, які б заважали проходженню супутникового сигналу, та з перешкодами, на основі якого зроблено висновки. Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми використання ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М” у військах для визначення координат. Проаналізовано тенденції та перспективи досліджуваного ПАК, враховуючи похибку, яку дають прилади під час визначення координат, та доцільність їх використання для топогеодезичного забезпечення підрозділів. Зіставлено й ґрунтовно проаналізовано чотири засоби для визначення координат. Окреслено способи застосування супутникових навігаційних систем і геоінформаційних систем у військових підрозділах на прикладі ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, обґрунтовано їх провідні завдання. Експериментально досліджено визначення координат різними ПАК та через різні проміжки часу отримані дані зіставлено з каталогом координат геодезичних пунктів. Наукова новизна. Необхідність цього дослідження пояснюється тим, що хоч ПАК “Кропива”, “Укроп” і “Artos” допущені до використання у ЗС України, а “Базальт-М” на озброєнні у військах або активно використовуються, зокрема в зоні проведення Операції Об’єднаних Сил (ООС), досі не здійснювалось порівняння точності визначення координат і не надавались рекомендації щодо їх застосування. Наукові праці, які б стосувались точності визначення координат приладами відносно каталогу координат геодезичних пунктів та списку координат пунктів спеціальних геодезични мереж, взагалі відсутні в Україні. Основний акцент у дослідженні зроблено на особливостях застосування ПАК, їх проаналізовано та висвітлено їхні перспективи у військовій сфері. Практичне значення. На основі аналізу середньоквадратичного відхилення апаратури “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М” відносно каталогу координат геодезичних пунктів розроблено рекомендації щодо їх використання для командирів підрозділів тактичного рівня. Виокремлено часові особливості застосування ПАК та їх вплив на точність визначення координат. Визначено ПАК, які найдоцільніше застосувати. Результати дослідження призначені для командирів підрозділів, які з їх допомогою можуть ефективніше виконувати поставлені бойові завданняItem Possibility of applying smartphones for positioning in the middle of the room(Видавництво Львівської політехніки, 2020-11-20) Белей, О.; Колесник, К.; Belej, O.; Kolesnyk, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаттю присвячено проблемі навігації усередині приміщень в умовах недоступності сигналу супутникових засобів. У цьому випадку для визначення місця розташування об’єктів використовуються альтернативні джерела їх позиціювання. Використання для задач навігації усередині приміщень смартфонів дає змогу отримати вичерпні дані про його роботу. Для вирішення завдання навігації найважливішими елементами масивів даних є унікальний ідентифікатор спостережуваного пристрою і відносний рівень потужності прийнятого від нього сигналу. Дані розрахунків та експериментів показують, що навігаційні вимірювання з допомогою смартфонів дають можливість якісно вирішити завдання спостереження на заданих відстанях між датчиками, які не перевищують 5–7 метрів. При цьому важливими є взаємне розташування датчиків і рухомих об’єктів. При відстані між маяками і об’єктом 5 м реально досяжна точність визначення координат об’єкта становить 1–2 м, що є достатньою умовою для традиційних завдань навігації всередині будівель.Item Exploring the accuracy of lengths constructions when solving the engineering geodesy issues with RTN method(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Бурак, К.; Лиско, Б.; Burak, K.; Lysko, B.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GaМета цього дослідження – експериментальне визначення точності вимірювання порівняно коротких віддалей, характерних для виконання вишукувальних, розпланувальних та розмічувальних інженерно- геодезичних робіт, GNSS-приймачем за різних умов спостережень, під час використання RTN-технології на передгірській території Прикарпаття. Методика. Для дослідження точності вимірювання коротких віддалей у цій науковій роботі виконано сім експериментів, які відрізнялись взаємним розміщенням перманентних станцій та фізико-географічними умовами місцевості. Для мінімізації випадкових похибок та збільшення достовірності отриманих результатів дослід у місті Івано-Франківськ виконувався на закладеному базисі, який дозволяє примусове центрування приладів. Особливістю цього базису є те, що він розташований безпосередньо близько від перманентної станції (10 км) на відкритій місцевості. Цей фактор практично компенсує систематичні складові похибок у результатах відносних вимірів. Спостереження проводились у RTN-режимі з приймачем, налаштованим на прийом диференційних поправок від мережі System Solutions. Результати. За результатами цих досліджень отримано точність визначення віддалей залежно від взаємного розміщення пунктів мережі System Solutions; виконано аналіз можливості під’єднання та отримання фіксованого розв’язку в режимі RTN залежно від зон покриття; на основі перевірки гіпотези про рівність генеральних дисперсій двох нормально розподілених сукупностей знайдено оптимальну кількість необхідних усереднень відліків під час побудови ліній довжиною до 200 м. Наукова новизна та практична значущість. Встановлено, що точність визначення побудованих векторів (ліній) GNSS-приймачем за різних умов спостережень завжди вища за точність визначення координат тим самим приладом; розроблено методику досліджень базисів для різних умов спостережень; встановлено оптимальну кількість необхідних усереднень відліків для забезпечення заданої точності результатів; визначено середню квадратичну похибку вимірювання довжин ліній залежно від взаємного розміщення перманентних станцій.