Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Subject: search.filters.subject.culture

Search Results

Now showing 1 - 10 of 30
  • Thumbnail Image
    Item
    Cultural and entertainment programs on television: problem and prospects of functioning
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Кіца, Мар’яна; Куль, Марія; Kitsa, Mariana; Kul, Maria; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Культурно-розважальні програми займають важливу нішу на телебаченні. Більшість молоді віддає перевагу саме такому жанру. Через це, щоб зацікавити аудиторію такою передачею, потрібно докласти великих зусиль при створенні розважального сюжету. Зважаючи на те, що розважальні телепередачі набувають популярності, кожне шоу має бути індивідуальним і відповідно відрізнятися одне від одного. Стосовно рекомендацій, котрі ми б хотіли зробити для покращення культурно-розважальних програм, це насамперед мова. Мовлення телебачення розглядають як важливий фактор емоційної взаємодії трьох елементів – зображення, звуку і слова. Проте найважливіше значення в сучасному телебаченні відіграє слово, воно є головним “інструментом” майстерності журналіста. Прагнення до чистоти мовлення, його зрозумілості – один з основних професійних принципів тележурналістів. Як показує аналіз ток-шоу, майстерний ведучий є запорукою успіху телепередачі. Ведучий – це людина, яка насамперед є обізнаною і постійно збагачує свої знання в професійному руслі. Це особа, яка має професійні навики, а саме: володіння інтонацією та тембром голосу, манера жестикуляції перед камерою і сама робота з камерою. Ведучий – це творча людина, яка виконує роботу журналіста, режисера, оператора та редактора. Ведучий має бути розумним, ненудним, талановитим та енергійним. Адже, саме таких людей вимагає глядач в телепередачі. Ведучі мають розвивати думку, інтерпретувати події та проводити ефіри з природньою манерою та інтонацією. Ведучий, безумовно, є представником певної соціальної групи, і його взаємодію можна розглядати як, “представницьке спілкування”, тобто спільні інтереси, цінності, ідеали і настанови цієї групи. Він повинен сам представляти себе глядачеві як партнера у спілкуванні. Встановлення міжособистісних контактів у процесі телевізійного спілкування відбувається завдяки аудіовізуальному характеру телевізійної комунікації. Глядач одержує повідомлення від конкретної особи, ведучого телевізійної передачі, саме тому таке повідомлення має персоніфікований характе
  • Thumbnail Image
    Item
    Окремі аспекти філософсько-соціологічного розуміння злочину
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Колич, Ольга; Сесюк, Юрій; Kolych, Olha; Sesiuk, Yuri; Національний університет “Львівська політехніка”; АО “Чаша правосуддя”; Lviv Polytechnic National University; Lawyer association “Bowl of Justice”
    Зазначено, що суто позитивістське розуміння злочину є недостатнім для його всебічного дослідження, вивчення цього феномену повинно виходити за межі права на соціально-філософський рівень. Проаналізовано злочин як соціальне явище. Наголошено на кореляції розвитку права та еволюції злочинної поведінки, обґрунтовано взаємний вплив зазначених процесів. Розглянуто роль свободи волі людини при виборі моделі поведінки. Зазначено, що призначення кримінальної відповідальності за злочин пов’язано із наявністю в особи свобідної волі на момент вчинення діяння.
  • Thumbnail Image
    Item
    Історико-архітектурна характеристика міста Сколе до початку промислової революції
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Тарас, В. Я.; Taras, V.; Інститут народознавства НАН України; The Ethnology Instituteof National Academy of Sciences of Ukraine
    Проаналізовано процес виникнення та становлення міста Сколе. Визначено рівень впливу власників міста Сколе на планувальну структуру, оборонну, торговельну, ремісничу, адміністративну, репрезентативну, духовно-релігійну, культурно-освітню функції. Розглянуто колонізаційні процеси, які відбувались на Сколівщині.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема виховання колективу й особистості в творчості А. С. Макаренка та їх роль у навчально-виховному процесі МВС України (до 90-ліття від дня смерті)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Коваль, Ігор; Коваль, Марія; Koval, Igor; Koval, Mariia; Коваль, Игорь; Коваль, Мария; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагогноватор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні, але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості. Ці проблеми і у наш час є актуальними, особливо в підготовці й вихованні нової генерації поліцейських України. Для удосконалення системи підготовки кадрів правоохоронців необхідно впроваджувати в систему навчальних закладів новітню систему філософії, яка ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної духовності та християнських чеснотах, пріоритетах особи. Цим завданням повинен бути підпорядкований не тільки навчальний процес, а і вся виховна робота із курсантами. Професорсько-викладацькому і командному складу і загалом всьому колективу Львівського державного університету внутрішніх справ необхідно докласти чимало зусиль, щоб під час навчально-виховного процесу формувати європейську модель особистості поліцейського, який поєднує високий ступінь розвитку професійно-ділових, морально-психологічних і комунікативних якостей з високим рівнем загальної культури і професійно-службової етики та етикету, що створює міцне підґрунтя для ефективного виконання службових обов’язків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Збереження та використання пам’яток архітектури на західноукраїнських землях в добу тоталітаризму (II половина ХХ ст.)
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Божко, Наталія; Цубов, Леонід; Bozhko, Nataliia; Tsubov, Leonid; Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Danylo Halytsky National Medical University; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто дії радянського тоталітарного режиму на західноукраїнських землях у другій половині ХХ ст. щодо збереження і використання пам’яток архітектури регіону. Звернено увагу на стан збереження пам’яток архітектури, переданих владою в користування закладам охорони здоров’я.
  • Thumbnail Image
    Item
    Cultural processes in the Ukrainian SSR in Mykhaylo Demkovych-Dobriansky’s publications (1950s–1980s)
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Кравець, Данило; Kravets, Danylo; Львівська національна бібліотека імені В. Стефаника; Vasyl Stefanyk Lviv National Scientific Library
    На основі особового архівного фонду М. Демковича-Добрянського та його опублікованих робіт простежено ставлення автора до подій у радянській Україні 1950–1980-х рр. М. Демкович-Добрянський (1905–2003) – відомий історик, очільник української редакції радіо “Свобода” (1956–1972), публіцист та громадсько-політичний діяч, член Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) та голова Союзу українців у Великій Британії (СУВБ). Архів фондоутворювача зберігається у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника (фонд №298). Висвітлено життєвий і творчий шлях фондоутворювача, автора численних праць на тему українсько-польських та українсько-російських відносин; акцентовано увагу на радіопрограмах, які висвітлювали різні сторінки історії України: проблеми українсько-російських взаємин, історію, мову, аналіз феномену шістдесятників та дисидентів у СРСР тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Спадщина світового освітнього простору та його вплив на взаємодію освіти й культури
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Барановська, Надія; Baranovska, Nadia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті проаналізовано особливості розвитку світового освітнього простору як успішної трансформації традиційної освітньої системи у гуманізований простір культури освіти в нових глобалізаційних, конкурентних умовах. Теоретично обґрунтовано різносторонній вплив світового освітнього простору на створення нової освітньої та культурної реальності, в якій відбувається самореалізація особистості, розширення діалогу культур та збереження національно-культурних особливостей. Увагу закцентовано на ролі та значенні світового освітнього простору для модернізації європейської системи вищої освіти та зміни освітніх і культурних парадигм.
  • Thumbnail Image
    Item
    Концепція естетики в архітектурі. “традиційна” і “академічна” архітектура
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марковський, А. І.; Markovskyi, A.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and Architecture
    Подано передумови виникнення сучасних критеріїв у естетиці щодо архітектури на тлі кризи у мистецтві в першій половині ХХ століття. Розглянуто категорії “краси” та “корисності” в архітектурі, як місці синтезу мистецтва та інженерних наук. Наведено дефініцію “традиційної”, “академічної” та “сучасної” архітектури
  • Thumbnail Image
    Item
    Музеї ХХІ століття в умовах глобалізації: нові смисли, виклики та тенденції
    (Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Панас, Н. Б.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Визначено сучасну парадигму розвитку музеїв як основних презентаторів історико-культурної спадщини, наведено провідні тенденції в середовищі європейських музеїв, окреслено основні проблеми щодо інтерпретації фондів музеїв. Велику увагу звернено на аналіз негативних тенденцій у розвитку культурного сектору. Розглянуто роль музею як ефективного інструменту для формування іміджу “відкритого суспільства”, його здатності до інтеграції громадськості до інтелектуального європейського і світового співтовариства. Modern museum environment intensively passes the process of transformation in the context of global geopolitical, economic, social and cultural changes. It is impossible to forget that exactly museums are for today that perform the duty of forming of historical memory of the Ukrainian people and identities, promotes self-actualization of nation. Museum is now regarded not only as a storage center of cultural heritage and cultural values. Accordingly, the museum collections serve as an attractive resource for historical and cultural, social and economic environment. Traditional for museums educational activity changes its shape and scale, active recreational function of the museum is examined. The question of how the audience perceives the museum as a whole, as well as various types of displays and forms of cultural and educational activities that expectations of museums in society is actualizes. We can see changing the role of the museums in contemporary society, including in matters of education of patriotism, tolerance and overcoming cultural, ethnic fragmentation, as each of us can contribute to this area and had a positive effect on this interaction. The purpose of this article is to define modern paradigm for the development of museums as main presenters of historical and cultural heritage, to review leading trends in European museums and to identify the main problems of museums collections interpretation. Great attention is paid to the analysis of negative tendencies in the development of cultural industry, dictated by the imperatives of market relations – the imposition of consumer’s culture on exhibits presentation, the necessary of adaptation the collection and its interpretation in accordance with the ”primitive tastes” of the visitors. The role of the museum as an effective tool for formation openness of the society, its ability to integrate public to intellectual European and world community is also reviewed. Main results obtained through usage of intermediate and empirical levels of knowledge by application methods of observation, analysis, comparison, modeling of researched sources and simulation processed sources. This set of methods ensured the validity of results.
  • Thumbnail Image
    Item
    Культурно-мистецькі заклади Львова наприкінці XVIII–XIX століть та їхній вплив на розвиток міста
    (Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Божко, Н. М.; Цубов, Л. В.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Проаналізовано діяльність культурно-мистецьких установ Львова, що з’явилися наприкінці XVIII і XIX століть та їхній вплив на соціально-економічний розвиток міста. Lviv has never been a large manufacturing center with the huge enterprises, factories, and integrated producers. This city has never been related to the populous cities of Ukraine. The success of this city is in a beneficial geopolitical position, an attractive investment climate, a great amount of academic and cultural institutions and the most important is a high qualification of the staff that lives there. The aim of this article is an effort to analyze the development of cultural and art institutions of Lviv at the end of XVIII during XIX centuries, their appearance, functioning and the influence on economic and social development of the urban infrastructure. In 1772, as a result of the first division of Poland, Galicia became a part of Austro-Hungarian Empire. In the ХІХ of September 1772 Hungarian troops penetrated into Lviv, which became an administrative centre of newly created Hungarian province – “The Kingdom of Hungary and Lodomeria”. At the end of 18th century Lviv was a provincial city where the first manufactures just began to appear. The main kinds of production in the city still remained a trade and raw material manufacturer. A deficiency of large and medium enterprises in the city caused that just 30.8% of active population were engaged in an industrial production. The most of Lviv population, it was 25 thousand in 1772, consisted of employees, renters, servants and freelance job’s people. It was situation in which Lviv still remained in a role of back country empire. As late as in 30s of XIX century, the population of Lviv increased in two times. The city became more attractive and more comfortable to live in. From that time, in Lviv were living many officials, merchants, doctors, lawyers, students, artists, litterateurs and other representatives of freelance jobs, who weren’t just the citizens – they became creators of the city. In the 90s mostly multi-storey habitable buildings and numerous administrative, cultural and art purpose buildings were built. Lviv became attractive for people of broad professions and rich representatives of region’s population. Art associations, societies, museums were organized in the city. Archives and literary private collections were set and then given to public organizations. All that enriched Lviv’s cultural life influenced the development of the multinational city and formed its identity.