Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
9 results
Search Results
Item Зародження та розвиток екуменічного руху в Україні та світі крізь призму медіа(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Бабенко, Оксана; Babenko, Oksana; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivВідтоді як помісна Православна Церква України отримала Томос про автокефалію, Україну відвідав Вселенський Патріарх Варфоломій, а найближчим часом очікується візит Папи Франциска, релігійна і зокрема екуменічна тематика у пресі стала однією з топових. Саме тому, є потреба проаналізувати її розвиток і відображення у різних медіа. У статті проаналізовано основні етапи становлення екуменічного руху: від витоків, які призвели до актуалізації теми міжцерковного порозуміння у Європі до історичних обставин, які створили передумови до підписання документів, які б упорядкували та уможливили якісний екуменічний діалог. Зокрема закцентовано на функціонуванні екуменічного руху у протестантських спільнотах, Католицькій та Православній Церквах. Розглянуто особливості функціонування Екуменічної концепції УГКЦ, її відображення у пресі, а також видозміна цього документу у 2021 р., з огляду на потребу оновлення та актуалізації. Екуменічна концепція УГКЦ (оновлена та попередня) знайшла свій відголос у нішевих тематичних онлайн-ресурсах. Після отримання Томосу активніше свою комунікаційну стратегію з іншими конфесіями запровадила ПЦУ. Відтак проаналізовано передумови заснування та розвиток Комісії з міжхристиянського діалогу у ПЦУ та її представлення у пресі. Зосереджено увагу на конкретних угодах і меморандумах, які були підписані у ХХ ст. і ілюструють поступ екуменічного діалогу у релігійних християнських спільнотах. Також у статті презентовані публікації екуменічної тематики в українській пресі, які мають свою хронологічну тяглість, адже спираються на журналістський досвід минулих поколінь. Наголошено що екуменізм – це не просто світовий церковний рух, але реальний інструмент, який й у сьогоденні впливає на релігійне життя, а також оновлюється, видозмінюється. Це втілено зокрема у оновленій Екуменічній концепції УГКЦ, яку також, проаналізовано у статті. Найбільшого розвитку екуменічний рух зазнав у ХХ ст. Він є тим важелем, який допомагає християнським релігійним спільнотам шукати мирного діалогу, позбуватися історичних ран минулого, водночас поважаючи конфесійну індивідуальність одне одного.Item Медійний складник сучасної літератури та літературної критики(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Темченко, Лілія; Бучарська, Ірина; Temchenko, Lilia; Bucharska, Iryna; Дніпровський національний університет імені Олеся ГончараРозглянуто специфіку висвітлення літературної та літературно-критичної тематики в спеціалізованих часописах (“Літературна Україна”, “Українська літературна газета”) і часописах суспільної та культурознавчої проблематики (“Критика”, “Zbruč”). Сучасний етап розвитку літературних часописів та літературних розділів видань розглядається як обумовлений логікою діалогу між традиційною й модерною течіями в літературно-критичній царині сучасного українського гуманітарного знання. Повторення деяких ключових питань у дискусії “модерне – традиційне” на межах ХІХ–ХХ та ХХ–ХХІ століть дозволяє припустити “повернення” української літератури на шлях розвитку, визначений її культурною специфікою. Літературні часописи дають змогу підтримувати певний рівень дискусії в процесі усвідомлення літературного спадку ХХ століття, революційних змін у сучасній літературі, визначення завдань для літераторів. Логічним жанровим втіленням цього процесу стають бесіди, діалоги, розмови (Юрій Андрухович, Олександр Бойченко, Орест Друль “Ворохтаріум: літературний тріалог з діалогом і монологами”, 2017; Леся Українка, Оксана Забужко, Блаженніший Святослав Шевчук “Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку”, 2020; “Бесіди. Михайло Сидоржевський – Григорій Штонь”, 2020). Проаналізовані видання та стильова специфіка критичних текстів унаочнюють динамічність літературно-критичного процесу, дозволяють представити інтелектуальний “портрет” зацікавленого сучасною літературою читача. Порівняння жанрово-стильових характеристик текстів “Української літературної газети” і матеріалів видання “Zbruč” вимагає розмежування понять світоглядної публіцистики, яка зазвичай належить перу письменників, та літературної критики авторства літературознавців та журналістів, “на межі” яких виникають особливо цікаві зразки культурознавчої есеїстики.Item Чи має майбутнє філософія діалогу? (Рецензія на монографію Bartłomiej Sipiński. Dialog. Poznań: Pracownia Humanistycznych Studiów Interdyscyplinarnych UAM, 2015. 259 s.)(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто феномен діалогу в контексті філософії діалогу та персоналізму. Відтак, його позиція, яка представлена в монографії, визначається як «діалогічний персоналізм». Це означає, що учасники діалогу сприймають себе та інших як особистостей. Метод дослідження діалогічного персоналізму – це феноменологічна дескрипція. Центральним поняттям, яке розглядається в монографії, є поняття інтенціональності. Автор розглядає різні рівні інтенціонального зв’язку між Я і Ти, Я та Іншим. Інтенціональний зв’язок між Я і Ти є амбівалентним і непостійним, симетричним і несиметричним та залежить від особистостей Я і Ти. В цій монографії доводиться, що поняття інтенціональності потребує нового визначення. Без сумніву, що філософія діалогу має майбутнє, бо в Європі тривають дві великі кризи: криза мігрантів та українсько-російська війна. Європейці не можуть розв’язати ці кризи негайно. Діалог як фундаментальний екзистенціал людського буття здається дещо утопічним у контексті воєн у Сирії та Україні. Проте людина завжди має вибір і волю до прийняття рішення. Автор намагається розглядати Діалог як певний вид консенсуальної угоди між усіма сторонами за межами мови ненависті, ксенофобії, фашизму та расизму. Тому Діалог потребує нової мови – метамови Діалогу. Цей новий вид мови може виникнути лише разом із Діалогом у просторі Діалогу. Людина не можемо створити цю мову штучно. Це означає, що філософія діалогу, як це показав автор, перебуває у пошуках «сітки понять», нової мови – мови Діалогу.Item Екуменічні ініціативи Митрополита Андрея Шептицького(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-11) Волинець, Оксана; Volynets, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”Проаналізовано теоретичний та практичний аспекти екуменічної діяльності Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Досліджено праці Митрополита про екуменічні ідеї та можливості проголошення Патріархату Української Церкви.Item Слово, закорінене у національний дух (до 150-річчя від дня народження М. Грушевського)(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Токарська, А.Оцінено одну із геніальних рис патріарха українського національного устремління та його роль як творця історії – володіння подвижницьким талантом комунікувати, Словом вершити історію нації. У контексті об’єктивних оцінок М. Грушевського для нових штрихів до портрета потрібно заповнити прогалини у наукових розвідках його спадку як митця пробудження українського суспільства через діалог з ним. В статье оценена одна из гениальных особенностей патриарха украинского национального устремления и его роль как творца истории – владение творческим талантом коммуниковать, Словом созидать историю нации. В контексте объективных оценок М. Грушевского для новых штрихов к портрету существует потребность устранения пробелов в научных исследованиях его наследства как художника пробуждения украинского общества через диалог с ним. One of the genial features of patriarch of Ukrainian national aspiration and his role as creator of history-ownership of selfless talent to communicate and to manage the history of nation by the word is considered in this article. Spaces in scientific reseaches of his patrimony need to be overcome for a new features of portrait of M. Gryshevskiy in the context of objective assessments him as the master of awakening of Ukrainian society by dialog with them.Item Діалог органів державної виконавчої влади та громадянського суспільства(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Дніпров, О. С.Розглянуто проблеми функціонування органів виконавчої влади в Україні. Особливу увагу приділено взаємодії влади та громадянського суспільства. Визначена потреба активізації таких аспектів діалогу громадськості та влади: налагодження взаємодії шляхом удосконалення функціонування органів державної влади; активізації діалогу шляхом забезпечення змоги громадянам брати участь в управлінні державними справами; використання новітніх інформаційних технологій для удосконалення врядування, через ініціативу “Партнерство” Відкритий Уряд; посилення комунікативної діяльності органів державної виконавчої влади; подолання корумпованості чиновницького апарату. Рассматриваются проблемы функционирования органов исполнительной власти в Украине. Особое внимание уделено взаимодействию власти и гражданского общества. Определяется необходимость активизации следующих аспектов диалога общественности и власти: налаживание взаимодействия путем усовершенствования функционирования органов государственной власти; активизация диалога путем обеспечения возможности гражданам принимать участие в управлении государственными делами; использование новейших информационных технологий для совершенствования управления, среди прочего через инициативу “Партнерство” Открытое Правительство; усиление коммуникативной деятельности органов государственной исполнительной власти; преодоление коррумпированности чиновничьего аппарата. In the article the problems of executive power in Ukraine. Particular attention is paid wikis interaction between government and civil society. Determine the need to intensify dialogue following aspects of public and government: establishing interaction by improving the functioning of public authorities; intensification of the dialogue by providing opportunities for citizens to participate in public affairs; the use of new information technologies to improve governance, inter alia through the initiative "Partnership" Open Government; strengthening communication activities of state executive; overcoming corruption in bureaucracy.Item Цивілізаційна ідентифікація України(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Хімяк, ОксанаВизначено цивілізаційну ідентифікацію України, а також досліджено сучасні міжнародні відносини як арену міжцивілізаційної взаємодії та з’ясовано місце України в цьому просторі. Усвідомлення Україною свого цивілізаційного статусу має сприяти як виробленню нею оптимальної моделі соціально-економічного розвитку, так і правильній орієнтації у системі міжнародних зв’язків, що є плюралістичними в основі. The purpose of this paper is to define the civilization identification of Ukraine, as well as to study the contemporary international relations as an arena of interaction among civilizations and the place of Ukraine in this space. In order to achieve this goal and with the consideration of the object under research in the development and interrelationship different research methods are used: comparative, chronological and methods of classification and periodization. Ukraine is a country that has its own civilizational nature and its own interests which do not always correspond to the Western and Eastern projects concerning the place of our country in the world. The awareness of Ukraine of its civilizational status should promote the development of its optimal model of socio-economic development and the clear orientations in the system of international relations. Development of civilizational issues has not only theoretical but also practical and economic value. Ukraine, in fact, being at the junction of several modern civilizations with its intellectual potential should find the format of a dialogue between them. Both Ukraine and the communicating civilizations will benefit from this dialogue. It seems that now the overall geopolitical and geo-economic situation in the Eurasian continent and even the world depends on this. Regarding the development of the country, Ukraine is a country divided into Western Ukraine (mostly Uniate, nationalist, pro- Western) and Eastern Ukraine (mostly Orthodox, Russian-speaking and pro-Russian). Ukraine could be denominated as a model of coexistence of different ethnic groups and civilizations. Civilization choice of Ukraine is not a striving somewhere towards Europe but a way to escape from the web of Russian globalization influence. In terms of civilizational factor Ukraine occupies a unique position, it is a kind of bridge between the Western, Orthodox and Muslim world. In terms of the global distribution of power, Ukraine also has a unique position to provide an effective balance of powers in Eurasia. Thus, the awareness of Ukraine of its civilizational status should promote the development of its optimal model of socio-economic development and also the correct orientation in the system of international relations which are basically pluralistic.Item Навчання студентів-економістів англійському діалогічному мовленню(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Орищин, І. С.; Цубова, О. Л.Розглянуто проблему формування навичок англійського діалогічного мовлення студентів-економістів. Рекомендуються методи формування навичок. Вказано на роль ділових ігр у навчанні діалогічного мовлення. In the article, the authors consider the problem of formation of English oral communication skills of students and try to solve it. The methods of forming skills are recommended. The role of role-plays in teaching oral communication is indicated.Item Повсякдення: важка спадщина модерну(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008) Карівець, ІгорДосліджені причини фраґментації повсякдення та його складові. Автор стверджує, що “проблема” повсякдення виникає в часи Модерну. Внаслідок розчаклування та десакралізації світу виникає поняття “повсякдення” і пов’язані з ним проблеми: одноманітність, механічне повторення одного і того самого, несправжність. The author of this article examines the reasons of everyday life fragmentation and its constituents. The author states that the problem of everyday life arises in Modern Age. This problem didn’t exist before. The notion “everyday life” came into being as the result of disenchantment and desacralisation of the world of life and problem related to it: monotony (routine), falseness and so on.