Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Комунікативний потенціал частки “мовляв” у сучасних українських онлайн-медіатекстах
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Chrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Актуальність дослідження зумовлена потребою пошуку оптимальних для реалізації комунікативних завдань журналіста засобів досягнення “багатоголосся” медіатексту; одним із таких засобів є частка мовляв. Стаття має на меті дослідити комунікативний потенціал частки мовляв у сучасних онлайн-медіатекстах українською мовою, завдання – виявити функції частки мовляв, емоційно-оцінне навантаження, яке вона надає текстові. Дослідження показало, що частка мовляв щоразу частіше актуалізується в онлайн медіатекстах, у яких засвідчує чуже мовлення, позначає переповідну, рідше гіпотетичну модальність. У медіатекстах відбувається інтерференція переповідності й гіпотетичності: реально висловлені чужі слова сприймаються з відтінком сумніву, недостовірності, а ймовірні, гіпотетичні – з відтінком правдивості, що такі думки справді могли б прозвучати. Частка мовляв передає негативну оцінку, емоційне забарвлення несприйняття, недовіри, зневаги, сумніву, іронії як щодо чужих (висловлених чи ймовірних) слів, так і щодо їхнього автора, позначає інакшість позиції автора тексту, тому її можна вважати своєрідним маркером поділу “свій – інший”, “свій – чужий”. Діалог між автором онлайн-медіатексту і автором чужих слів виявляється в невисловленій реакції на ці слова; реципієнт онлайн-медіатексту як свідок цього діалогу може прийняти позицію будь-якої із сторін, однак емоційно-оцінне навантаження речень із часткою мовляв схиляє до позитивного сприйняття саме авторської позиції. Збільшення дистанції між “своїм” та “чужим” унаслідок вказівки на фейковість повідомлення, введення в текст додаткових слів із негативним забарвленням, заперечує можливість подальшої комунікації. Частотна актуалізація частки мовляв із додатковими комунікативними емоційнооцінними функціями може закріпити сприймання цього слова насамперед не як засобу евіденції, а як маркера недостовірності, неправдивості, негативної оцінки чужих слів. Тому рекомендуємо журналістам використовувати інші засоби введення чужого мовлення у текстах, де є потреба тільки лаконічно маркувати його, не висловлюючи у прямий чи непрямий спосіб ставлення до сказаного іншою особою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теоретичне обґрунтування проблеми орбітальних масмедіа
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Фінклер, Юрій; Finkler, Juryj; Чорноморський національний університет імені Петра Могили
    Сучасні засоби масової комунікації (наприклад, радіо, газети, телебачення чи інтернет-журналістика), та й увесь спектр засобів масової комунікації (наприклад, театр, музика, виставки, кіно, драма, опера, візуальне мистецтво тощо) просувають наратив – інтерпретаційні як журналістом, так і аудиторією контексти реалій, про які йдеться в журналістській подачі. Але із запровадженням цілісних систем ідеологічно об’єднаних масмедіа наратив вже не піддається характеристиці тимчасовості чи розлогості інтерпретацій. Контексти і наративи масмедійного контенту вже більше не маскують під припущення чи гіпотези конкретну ідеологічну, партійну, світоглядну позицію, яка є далекою від розмірковувань про пізнавальність життя, журналістики, роботи журналіста. Колись дуалістичне використання контексту інтерпретаційного середовища перетворилось на позаконструктивістську модель тиску на аудиторію не за допомогою сюжетів, а фундаментальних світоглядних та ідеологічних, а часто – прямих партійних пропозицій. Пропонується розглянути контекст як підґрунтя для взаємодії та різних засобів масової інформації, які не лише об’єднані спільними ідеологічними наративами, але й мають певний центр, навколо якого здійснюється весь контент. Маємо ефект орбітальних масмедіа – в межах їхніх контентних пропозицій відбувається взаємодія авторів і аудиторії з метою розподілу такого контенту, який в рамках інформування про щось чи про когось не стільки покращує взаємодію медіа та аудиторії, скільки слугує елементом жорсткого контентного тиску на аудиторію в межах тих журналістських подач, які транслюються цими групами медіа.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальне самовизначення майбутнього журналіста у контексті професійної підготовки
    (Видавництво Львівської політехніки, 2012) Дяченко, Марія
    В статье освещены научные взгляды на процесс подготовки будущего журналиста к профессионально-творческой деятельности, раскрыта сущность понятий “социальное самоопределение”, “профессиональное самосознание”; сделана попытка определить связь между социальным и профессиональным самоопределением. The article highlights the scientific views on the process of preparing future journalist to professional and creative activity. The author reveales the essence of the notions of “social self-determination”, “professional identity” and makes an attempt to define the relationship between social and professional self-determination.
  • Thumbnail Image
    Item
    Концептуальні засади підготовки майбутніх журналістів до професійно-творчої діяльності
    (Видавництво Львівської політехніки, 2012) Дяченко, Марія
    В статье освещены научные взгляды на процесс формирования творческой личности, сделана попытка раскрыть сущность журналистского профессионализма, определить педагогические условия для развития творческой личности будущего журналиста в процессе профессионального образования. The article deals with the scientific views on the process of formation of the creative personality. The author makes an attempt to reveal the essence of the journalistic professionalism and to determine the pedagogical conditions for the future journalists’ creative personality development in the process of professional education.