Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 10
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема толерантності правоохоронців у сучасному мультикультурному суспільстві
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті розглядаються проблемні питання рівності, толерантності і недискримінації у правоохоронній діяльності, розкриваються особливості комунікації працівників правоохоронних органів в сучасному мультикультурному суспільстві. Визначено, що проблема комунікативної толерантності працівників правоохоронних органів нині є вкрай актуальною, позаяк це є необхідна риса, що визначає характер і специфіку взаємовідносин правоохоронця з оточенням, враховуючи його особистий досвід, інтереси, схильності, моделі поведінки та особливості спілкування. З’ясовано, що діяльність працівників Національної поліції в сучасному мультикультурному суспільстві передбачає налагодження ефективної комунікації та довірливих відносин з населенням, підвищення авторитету та позитивного іміджу поліції. Саме якість комунікації поліцейських з громадянами є одним з головних факторів ефективності діяльності правоохоронних органів. Реформування правоохоронних органів України є одним із найважливіших кроків на шляху становлення демократичної держави, в якій пануватиме верховенство права. Їх ефективна діяльність стає необхідною умовою захисту конституційного ладу, забезпечення законності та правопорядку, дотримання прав і свобод людини та громадянина. Розбудова демократичної держави в Україні та докорінне реформування правоохоронних органів, закріплення партнерської моделі взаємовідносин правоохоронців та суспільства, забезпечення реальної громадської й особистої безпеки з особливою гостротою актуалізують питання щодо толерантності в стосунках між працівниками правоохоронних органів та громадянами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Право та мультикультуралізм: аспекти відмінностей та взаємовпливу
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто проблеми, які спричинені певними аспектами відмінностей та взаємовпливу права та мультикультуралізму, оскільки законодавство держави має враховувати тенденції, що відбуваються зокрема в культурній автономізації і глобалізації сучасного суспільства. Головною ідеєю правового мультикультуралізму є твердження про те, що якщо не існує цілісної, єдиної у своєму роді для всіх суспільств культури, яку можна виявити через визначену, неподільну, ідеальну ціннісну систему з деякою ієрархічною будовою, будь-яке із культурних суспільств повинно володіти власною системою норм права і керуватися виключно нею. З’ясовано, що яку б модель мультикультуралізму не взяла країна за основу, базовим принципом її на практиці, у державній політиці є принцип культурної свободи, тобто надання індивідам права жити згідно з власним вибором, маючи реальну можливість оцінити й інші варіанти. Тому зміни в “політичному полі” неминуче приводять до зміни не лише законодавства, але й уявлень про право широких мас населення і правові практики.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теоретико-правові проблеми мультикультуралізму як традиційної моделі адаптації
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Шай, Роман; Shai, Roman; Шай, Роман; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто проблеми мультикультуралізму, оскільки розвиток різноманітних процесів у світі ставить під питання цю традиційну модель адаптації, доводячи її недієвість і невідповідність сьогоденню.
  • Thumbnail Image
    Item
    Філософсько-правова інтерпретація основних етапів становлення мультикультуралізму
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Юрійчук, Олена; Yuriichuk, Olena; Юрийчук, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто основні етапи становлення доктрини мультикультуралізму. Особливу увагу зосереджено на еволюції теорії мультикультуралізму залежно від часових та політичних умов і вимог соціуму. Автор розглядає вплив теорій лібералізації та комунітаризму, “побудови нації” та “диференційованого громадянства” на становлення теорії мультикультуралізму, наводить погляди науковців, аналізує їхній вплив на сучасний мультикультуралізм.
  • Thumbnail Image
    Item
    Єдність, множинність і фрактальність культури в сучасному світі
    (Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Мєлков, Юрій; Міжрегіональна академія управління персоналом (м. Київ)
    Досліджено феномен множинності та єдність людської культури в сучасному світі, використовуючи нелінійні методи сучасної постнекласичної парадигми наукового пізнання. Зроблено висновок, що мультикультуралізм можна розуміти як фрактальність людської культури, як “єдність багатоманітності”: на противагу квазікласичному підходові, єдність і множинність культури не виключають, а доповнюють один одного. The article is dedicated to philosophical investigation of the problem of unity and plurality as features of culture in the contemporary world, which is carried out on basis of the methodology peculiar to the present-day paradigm of understanding science. The paradigm in question is denoted as “post-non-classical” and features non-linear, dialectical approach to its objects of study that appear as unique and human-commensurable self-organizing systems. Taking such an approach into account, it is argued that the phenomenon of multiculturalism in today’s world could be adequately understood as a kind of fractality of human culture, as ‘unity in plurality’ that is opposed to quasi-classical assertion of unity and plurality of culture as factors that are said to exclude each other. In fact, not only many cultures could coexist in one national country – they do present a form of coexistence in many human beings, in the form of their plural cultural identity. Such a supposition, in its turn, allows to define national cultural identity as the one that cannot justify its claims for an exclusive status – as well as to set up a framework of hierarchy of human identities which proliferate. Under such a hierarchy, acknowledgment of the universal all-human culture as a certain “higher stage” of the constitution of human cultural identity does not contradict or exclude national, gender, professional, religious, or other plural identities. On the contrary, such a multitude and a proliferation of identities is made possible by the whole non-linear understanding of the hierarchy in question, where the ability to consider ourselves as human beings per se allows us to concretise universal identities in the multitude of other forms while providing the base for mutual understanding in the complex contemporary world and affirmation of humanistic values.
  • Thumbnail Image
    Item
    The public space and the revival of multicultural identity in the city of Lviv
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Cherkes, Bohdan; Linda, Svitlana; Lviv Polytechnic National University
    Models of architectural representation of multiculturalism related to the revival of historical myths about the “Polish” and “Jewish” Lviv are presented in this article. У статті розглянуто приклади архітектурної репрезентації культурної поліетнічності сучасного Львова, пов’язані із відродженням історичних міфів про “польський” та “єврейський” Львів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Міграційна криза в ЄС: проблема безпеки зовнішніх кордонів та загострення міжетнічних
    (Lviv Politechnic Publіshing House, 2015) Луцишин, Галина
    Розглянуто проблему сучасної міграційної кризи в країнах ЄС, основні загрози безпеці зовнішніх кордонів ЄС та загострення міжетнічних конфліктів. Проаналізовано сучасну міграційну політику країн ЄС, проблеми інтеграції мігрантів у європейські суспільства, заходи, які застосовують окремі європейські держави у боротьбі із нелегальною міграцією, а також наголошено на необхідності вдосконалення сучасної міграційної політики країн ЄС, розробки нових умов та принципів адаптації мігрантів. This article covers the problem of the current migration crisis in the EU countries. Special focus is placed on analyzing problems with the security of EU external borders and aggravating inter-ethnic conflicts. The author notes that the migration wave brings along the problem of the integration of migrants in European societies, revives the ethnocentric rhetoric of many European politicians. Further, the theory of multiculturalism is criticized, anti-Islamic sentiment is intensifying, ultra-right and nationalist parties are developing in European countries. Issues such as the protection of EU external borders, a fair allocation of refugees who are already in the European territory among EU countries are especially topical for the EU because today Hungary and Croatia can no longer manage the great numbers of refugees who have crossed their borders. Steps taken by individual European countries against illegal migration, including the decision of the Hungarian government to engage the military in holding back migrants, fail to solve the problem. Liability introduced for refugees crossing the border illegally has low effectiveness. The current situation commands an overhaul of the existing migration policy of EU countries, the development of new conditions and principles of the adaptation of immigrants. Of course, critical elements of the institutionalization of migrants include their national and network organizations. Their Diaspora has a special influence on the integration of migrants in host societies. The objective of the integration of immigrants, which is of top priority for Europeans, is unlikely to involve meaningful concessions for them. Continued tough focus on immigration policy in terms of both individual states. and the overall European Union will only strengthen the antagonism between migrants and native Europeans.
  • Thumbnail Image
    Item
    Маргіналізм в аспекті міжкультурного виміру міжнародної трудової міграції
    (Видавництво Львівської політехніки, 2015) Гуменюк, Ю. П.
    Доведено потребу дослідження міжнародного руху робочої сили з міждисциплінарних позицій, що дасть можливість примножити економічну теорію новим трактуванням причин, умов та наслідків трудової міграції. Розвинений погляд на маргінальність трудового емігранта як ресурсу, що сприяє багатоманітності взаємопроникнення культур народів, поєднаних трудоміграційними коридорами, формуючи в такий спосіб новий напрямок глобалізації – глобалізацію культури та розвиток її традиційних проявів. It has been proved the researches necessity of international labor movement from crossdisciplinary perspectives that can increase the economic theory by new interpretations of labor migration causes, conditions and consequences. It has been formulated five-stage model of international work force migration from the aspect of changing social status of a person, as the consequence of changes in his/her work force quality; within this model it has been proved that international labor migration should be consider as a social lift that determines the global fluctuation of regional productivity. At the same time, the importance of regional productivity depends on several factors among which a special place occupies the socio-cultural environment of the existing work force. However, in a situation where the migrant workers along with the economically active population of the country form the available work force, the socio-cultural environment becomes a clash sphere of adepts’ cultures. The cultural adaptation in the host society depends on which social class the immigrant flows to (from the country of other level of development). Based on the comparison of intercultural integration and development prospects of the USA metropolitan cities, it has been marked out the positive factors that potentially make circumstances of sustainable globalization, which will caused the positive consequences for all ethnic groups and social stratum of planet population. From the historical aspect, it has been given a characterization of migrant concepts of “melting Pot” and “multiculturalism” as closely related stages of social and economic integration of foreigners with local communities. It has been developed a view of marginality of labor immigrant as a resource that promotes the diversity of cultures interpenetration of combined by labor migration corridors, creating a new trend of globalization - the globalization of culture and the development of its traditional manifestations. It is also focused on the mutual commitment between the receiving and sending societies, the object of which is migrant worker, as the personification of homeland household.
  • Thumbnail Image
    Item
    Комунікація у праві: до проблеми міжкультурної комунікації
    (Видавництво Львівської політехніки, 2014) Ситар, І. М.
    Розглядається комунікація як філософська категорія крізь призму набуття нею статусу правової комунікації між західною традицією права і національним правом. Зазначається, що правова комунікація – це природний процес, соціальне явище, зумовлене інтенсифікацією економічно-політичного розвитку суспільства, а також певними антропологічними властивостями права. Правова комунікація розглядається як діалоговість між належним та ідеальним у процесі формування і застосування права у сучасному біполярному світі. Вказано на взаємодію чинників міжкультурної комунікації, а саме – глобалізації і мультикультуралізму. Рассматривается коммуникация как философская категория, через призму приобретения ею статуса правовой коммуникации между западной традицией права и национальным правом. Отмечается, что правовая коммуникация – это естественный процесс, социальное явление, обусловленное интенсификацией экономико-политического развития общества, а также определенными антропологическими свойствами права. Правовая коммуникация рассматривается как диалоговость между должным и идеальным в процессе формирования и применения права в современном биполярном мире. Подчеркивается взаимодействие факторов, влияющих на межкультурную коммуникацию, а именно – глобализации и мультикультурализма. We consider communication as a philosophical category in the light of its entry into the legal status of the communication between the Western tradition of law and national law. It is noted that legal communication – a natural process, a social phenomenon, caused by the intensification of economic and political development of society and certain anthropological qualities rights. Corporate communication is seen as dialohovist between proper and perfect in the formulation and application of the law in modern bipolar world. Specified on the interaction of the factors of intercultural communication – namely, globalization and multiculturalism.
  • Thumbnail Image
    Item
    Культурно-освітня складова діяльності кримськотатарської спільноти в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2011) Щерба, Оксана
    Проаналізовано політику Української держави щодо відродження національно культури, захисту прав і свобод кримськотатарського населення України. Проаналізовано стан культурно-освітнього розвитку кримськотатарської спільноти в Україні. Визначено завдання культурно-освітньої політики України щодо досягнення міжетнічної гармонії етнокультурної рівноваги в Криму. Запропоновано вирішувати етнокультурні проблем Криму в межах мультикультуралізму, поважного і позитивного ставлення до різних етнокультурних груп і добровільної орієнтації соціальних інститутів суспільства на її потреби. The policy of the Ukrainian state in relation to the revival of national culture, defence of rights and freedoms of Crimean tatars population is analysed. Cultural and educational development of Crimean tatars community status in Ukraine is analysed. Task of cultural and educational policy of Ukraine in relation to achievement of interethnic harmony and ethnic-cultural equilibrium in Crimea is shown. To settle the ethnic-cultural problems of Crimea within the limits of multiculturalism, worthy and positive attitude toward different ethnic-cultural groups and voluntarily orientation of social institutes of society on their necessities.