Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 15
  • Thumbnail Image
    Item
    Assessment of the possibility of transferring Ukrainian district heating systems to low-temperature coolants
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Савченко, О. О.; Юркевич, Ю. С.; Возняк, О. Т.; Савченко, З. С.; Savchenko, O.; Yurkevych, Yu.; Voznyak, O.; Savchenko, Z.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Основними причинами активного впровадження централізованих систем теплопостачання у країнах Євросоюзу є підвищення енергетичної незалежності країни та скорочення шкідливих викидів у довкілля. У таких випадках як джерела енергії застосовують відновлювальні джерела енергії. Одним із застережень під час використання відновлювальних джерел як джерела енергії є їх низький температурний потенціал, оскільки це потребує відповідних температурних параметрів теплоносія у системах централізованого теплопостачання. Досліджено можливість переходу систем централізованого теплопостачання України на параметри низькотемпературних систем. Дослідження були проведені для багатоквартирного житлового будинку, побудованого за типовим проєктом у Львові. Як показали дані дослідження, вимоги існуючих нормативних документів України не дозволяють суттєво зменшити теплове навантаження на джерело теплоти. Так, значення максимального теплового потоку на систему опалення зменшилося на 36 %, а максимальний тепловий потік на систему гарячого водопостачання – на 7,7 %, а сумарна максимальна годинна витрата теплоти, відповідно, зменшилася на 23 %. Крім того, у дослідженнях встановлено, що для таких значень теплової потужності джерела теплоти зменшення температурних параметрів теплоносія може призвести до збільшення витрати теплоносія для забезпечення тепловою енергією будинку майже у 3 рази. А це, своєю чергою, за однакового діаметру трубопроводу, призводить до збільшення питомих втрат тиску у понад 5 разів та, відповідно, до збільшення потужності циркуляційних насосів, споживання електричної енергії та собівартості цих насосів. Це означає, що на сьогодні перехід великих систем централізованого теплопостачання України на низькотемпературні теплоносії можливий лише за реконструкції теплових мереж. Можливим є поетапне переведення на низькотемпературні теплоносії окремих груп споживачів, зокрема теплові мережі, які забезпечують теплотою квартали житлової забудови, де проведено термореноваційні заходи, а потреби гарячого водопостачання забезпечуються протічними газовими водонагрівачами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Heat Transfer Process During Filtration Drying of Grinded Sunflower Biomass
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-16) Kindzera, Diana; Hosovskyi, Roman; Atamanyuk, Volodymyr; Symak, Dmytro; Lviv Polytechnic National University
    Запропоновано фільтраційне висушування подрібнених стебел соняшника, як стадії технологічної лінії для виробництва твердого біопалива. Проаналізовано теоретичні аспекти процесів теплообміну під час фільтраційного висушування. Встановлено вплив збільшення швидкості теплового агенту від 0,68 до 2,05 м/с на інтенсивність теплообміну. Значення коефіцієнтів тепловіддачі розраховані на основі даних експерименту у тонкому шарі та залежності at=DQ / F×(t T- p.)×D. Розраховані коефіцієнти для подрібнених стебел соняшника узагальнені за допомогою безрозмірної залежності 0.90.33 Nu = 0.3×× Re Pr у межах діапазону чисел Рейнольдса 20££ Re 100 та для розрахунку коефіцієнтів тепловіддачі запропоновано рівняння 0.90.33 0.3 /// teea=×ul×dv××vad, яке є важливим для прогнозування затрат теплової енергії на етапі проектування обладнання для реалізації фільтраційного висушування.
  • Thumbnail Image
    Item
    European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськи ми трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.
  • Thumbnail Image
    Item
    European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськими трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.
  • Thumbnail Image
    Item
    State and Prospects of Solar Energy Development
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-01) Petrushka, Kateryna; Hanuliak, Julianna; Petrushka, Ihor; Lviv Polytechnic National University
    The potential of solar energy in Ukraine is high enough for widespread implementation. The most promising method of obtaining electricity is a method of direct conversion of radiation into electricity using solar panels. The production of electricity using solar panels prevents air pollution compared to the production of electricity by thermal power plants and reduces greenhouse gas emissions. The conversion of solar energy into electricity is environmentally friendly compared to traditional energy sources, but at the same time, after their operation, they generate waste that is difficult to utilize.
  • Thumbnail Image
    Item
    Criterion Modelling of the Process of Redundancy of Renewable Energy Sources Power Generation Instability by Electrochemical Accumulators
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Лежнюк, Петро; Комар, Вячеслав; Рубаненко, Олена; Lezhniuk, Petro; Komar, Viacheslav; Rubanenko, Olena; Vinnytsia National Technical University
    В роботі аналізуються методи і способи резервування нестабільності генерування відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в електроенергетичних системах (ЕЕС). Показано, що це можуть бути маневрені потужності, зокрема теплові та гідроелектростанції, накопичувачі електроенергії, водневі технології, біогазові установки. Обгрунтовано, що з різних причин для розбудови і нарощування потужності ВДЕ в енергосистемах найбільш підготовленими для впровадження є електрохімічні накопичувачі та існуючі в ЕЕС високоманеврені потужності. Для них розроблено математичні моделі на основі теорії подібності і критеріального методу. Надано перевагу такому підходу через те, що він за мінімально доступної вихідної інформації забезпечує можливість порівнювати між собою різні способи резервування нестабільності генерування ВДЕ, оцінювати їх співрозмірність, а також визначfти чутливість витрат до потужності способів резервування. Сформовано критеріальні моделі, які дозволяють побудувати залежності витрат на резервування нестабільності генерування ВДЕ від потужності накопичувачів електрохімічного типу, від потужності системного резерву, а також від пропускної здатності ліній електропередачі. Такі залежності дають можливість обґрунтованіше обирати ті чи інші способи резервування відповідно до характеристик і вимог ЕЕС.
  • Thumbnail Image
    Item
    Prospects of using polymeric materials in the construction of solar collectors
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-11-11) Лабай, В. Й.; Пізнак, Б. І.; Гулай, Б. І.; Сухолова, І. Є.; Labay, Volodymyr; Piznak, Bohdan; Gulai, Bohdan; Sukholovak, Iryna; Національний університет "Львівська політехніка"; Lviv Polytechnic National University
    Хоча сонячна енергія, яка потрапляє на Землю, є безкоштовною, установки для перетворення енергії сонячного випромінювання на тепло, а також для транспортування та зберігання цього тепла потребують певних інвестицій. Значну частину компонентів цих системи становлять метали. Трубопроводи в сонячних колекторах і теплообмінниках виготовлені з міді, алюміній використовується для поглинача та корпусу, а сталь часто використовується у ємностях для зберігання теплоти. Одним із варіантів зменшення вартості сонячних колекторів та підвищення їх ефективності є використання полімерних матеріалів замість металів. Сонячні колектори виготовлені повністю з полімерних матеріалів, які б мали високу продуктивність, найскладніші у виготовленні з технологічного погляду і найцікавіші для виробництва через потенційний обсяг ринку. Основними перевагами використання полімерних матеріалів у сонячних теплових колекторах є їхня вартість, особливо з урахуванням зростанням ринку відновлювальної енергетики та зростання цін на метали. З використанням полімерів знижуються також витрати на виробництво, транспортування та монтаж для кінцевого споживача. Різноманітні технології виробництва, такі як екструзія, термоформування, вакуум-формування та лиття під тиском можна застосовувати для виготовлення сонячних колекторів. Процеси виробництва полімерних матеріалів істотно відрізняються від більшості відомих виробничих процесів у сонячній тепловій промисловості, де переважно використовують метали. Ці виробничі процеси дають можливість застосовувати інноваційний підхід до проектування продукції та компонентів. Полімерні матеріали дають свободу для виробництва колекторів з великими геометричними розмірами, гнучкість у інтеграції таких конструкцій у зовнішні захищення будівель з більшою естетичністю. Порівняно з іншими матеріалами, полімерні матеріали характеризуються своєю багатофункціональністю, надзвичайно гнучкою здатністю до опрацювання складних компонентів та малою вагою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Економічна ефективність сонячної електростанції в індивідуальному домогосподарстві за різних сценаріїв динаміки “зеленого” тарифу
    (Видавництво Львівської політехніки) Щур, І. З.; Галайко, Т. В.; Дзьоба, Т. Я.; Shchur, I. Z.; Halaiko, T. V.; Dzoba, T. Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnik National University
    “Зелений” тариф – спеціальна ціна, за якою купують електричну енергію, вироблену відновлюваними джерелами енергії – гідроелектростанціями, сонячними, вітровими установками. Підприємства і домогосподарства, які виробляють електроенергію за “зеленим” тарифом, продають її на ринок значно дорожче, ніж традиційні виробники теплової або атомної енергетики. У роботі проаналізовано законодавчі та нормативні акти щодо “зеленого” тарифу в Україні та проблеми їх виконання. Зокрема, розглянуто застосування сонячних електричних станцій (СЕС) в індивідуальних домогосподарствах. На основі електронної інформаційної бази погодинних регіональних метеорологічних даних у м. Львові, сформованої в середовищі Microsoft Excel, проведено розрахунок середньомісячного погодинного притоку питомої потужності сумарної сонячної радіації, що падає на стаціонарно розміщені й оптимально орієнтовані фотоелектричні панелі (ФЕП), та визначено потужність електричної енергії на їх виході. За результатами аналізу інформації з різних джерел визначено динаміку вартостей основних комплектуючих для індивідуальних СЕС, а також наведено аналіз динаміки та прогноз тарифу на електричну енергію для населення в Україні. На основі аналізу ситуації на енергоринку України розглянуто два можливі сценарії динаміки “зеленого” тарифу на електроенергію, генеровану в індивідуальних господарствах з сонячної енергії, – оптимістичний і песимістичний. Для кожного з цих сценаріїв на основі розробленої методики для СЕС потужністю 30 кВт, встановлених у 2015 р. та 2021 р. в досліджуваному типовому варіанті домогосподарства, визначено їх економічну ефективність і термін окупності. Проведені дослідження показали, що на термін окупності СЕС найбільше впливає рік її встановлення: СЕС, які встановлюються пізніше, мають значно коротший термін окупності, що пов’язано зі стрімким зниженням вартості ФЕП. Розглянуті варіанти сценаріїв динаміки “зеленого” тарифу показали, що за оптимістичного сценарію можна отримати на 30–40 % більший прибуток від експлуатації СЕС порівняно з песимістичним сценарієм, незалежно від року встановлення СЕС.
  • Thumbnail Image
    Item
    Macromodeling of electrical grids with renewable energy sources for assessing their energy efficiency
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Лежнюк, Петро; Комар, В’ячеслав; Кравчук, Сергій; Lezhniuk, Petro; Komar, Vyacheslav; Kravchuk, Serhii; Vinnitsa National Technical University
    В роботі на основі аналізу проблем забезпечення якісного електропостачання в умовах інтенсивної розбудови відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та визначених засобами кваліметрії характеристик електричних мереж, які є істотними для забезпечення якісного електропостачання, запропоновано застосовувати макромоделювання електричних мереж для оцінювання якості їх функціонування у вигляді інтегральної характеристики готовності електричної мережі з ВДЕ. Це сприятиме розробленню узагальнених рішень та стратегії розвитку мереж, особливо коли йдеться про розбудову ВДЕ. Складові інтегрального показника визначаються як імовірність відповідності фактичного режиму “ідеальному”. “Ідеальний” режим визначається, виходячи з принципу найменшої дії і відповідає заступній схемі мережі, сформованій за r-схемою. Визначений таким чином базис дає змогу знизити суб’єктивність і оцінки, і прийнятих на основі неї рішень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Innovative technology, operation and energy management of building: science & technology park, tuke
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Вранай, Ф.; Стон, С.; Vranay, F.; Stone, C.; Технічний університет в Кошице, Словаччина, Інститут архітектурної інженерії; Technical University of Kosice, Slovakia, Faculty of Civil Engineering, Kosice
    Нинішня мета підвищення енергоефективності будівель повинна бути реалізована цілісно, з урахуванням міждисциплінарних заходів на етапі проектування. Для застосування інноваційних технологій важливо знати функцію будівлі, оперативні вимоги, обсяг фінансування інвестора та умови або обмеження навколишнього середовища. Ця концепція є безперервним процесом для досягнення відповідних архітектурно-будівельних рішень, технічних систем та ефективного управління роботою будівлі. Результатом цього процесу має бути високоякісна конструкція з погляду системних зв'язків між будівлею, кліматом та енергією, яка повинна функціонувати як каталізатор стійкого суспільства. Дотримуючись цих критеріїв, реальні умови оцінюються в економічному плані. Цей аспект визначає дизайн системи та корелює з можливими застосуваннями систем із реальною віддачею інвестицій. Будівля, яка є предметом цієї статті, пройшла через цей процес розробки та є прикладом системи функціонування на рівні експлуатації та управління розумних будівель.