Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Subject: search.filters.subject.sacral building

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    The role and meaning of a sacral building in the process of evolution of the architectural and planning structure of Galician towns founded in the second half of the 16th – 17th century (Evidence from artistic heritage of Vasyl Hahirnyi)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Світлана, Топилко; Topylko, Svitlana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто еволюційні етапи архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI–XVII ст. від часу закладення до сьогодні. Власне цей період характеризується закладенням великої кількості міських поселень, понад 200. Ці містечка є прикладами реалізації ренесансних містобудівних ідей, що формувались і розвивались у певних політичних та соціально-економічних умовах. Типове місто, яке було одночасовим закладенням, – це регулярна забудова навколо ринку з прямокутно-сітчастою структурою. Важливими домінантами архітектурно-планувальної структури, поряд із ринковою площею та будівельною парцелею, є сакральні об’єкти. Розташування сакральних споруд в архітектурно-планувальній структурі підпорядковувалось загальній композиції міста. Архітектурно-містобудівна структура містечок протягом століть пройшла складний еволюційний шлях у ході історичного процесу, як відповідь на соціально-економічні, культурні і духовні потреби різних історичних епох. Можна виділити кілька етапів еволюції архітектурно-планувальної структури містечок Галичини: зміни архітектурнопланувальної структури містечок від закладення до початку ХХ ст.; будівельні заходи у містечках у міжвоєнний період – 1918–1939 рр.; втрати в архітектурно-планувальній структурі містечок від 1939 до 1990-х років; сучасний стан архітектурно-планувальної структури містечок. Розглядаючи кожен з етапів, виявлено, що найстійкішим елементом планувальної структури та композиційними домінантами є сакральні споруди, які є найкраще збережені на сьогодні. І саме церкви, збудовані за проєктом Василя Нагірного, слід розглядати як об’єкти, які доцільно включити в перелік культурної спадщини України. Йдеться про розроблення та здійснення адміністративно-правових, науково-методичних, архітектурно-реставраційних, культурно-просвітницьких та фінансово-економічних заходів, які дадуть змогу забезпечити належне збереження, використання та популяризацію пам’яток сакральної архітектури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Генеза верху та його значення для будівельного мистецтва України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2011) Тарас, Я. М.
    На основі археологічного матеріалу та етимологічного аналізу термінів: курінь, колиба, колимага, комора, клуня, кліть тощо установлено, що в основі українського будівництва лежало дерев’яне склепінне перекриття у вигляді накоту, намету, яке стало провідною темою розроблення на їхній основі різноманітних форм верхів, визначило необхідність мати досконалий інтер’єр та його повну відповідність з екстер’єром; зумовило власний розвиток українського сакрального будівництва, який не має прямих аналогів у будівельному мистецтві Європи та світу. On the basis of archaeological material and etymologic analysis of terms: kurin, kolyba (cabin), barn, drying barn, cage et al set, that Ukrainian building the wooden roof ceiling was underlaid special form, will sweep together, what became the leading theme of development on their basis of various forms of tops, defined a necessity to have a perfect interior and him complete accordance with an exterior; stipulated own development of Ukrainian sacral building, which does not have direct analogues in a build art of Europe and world.