Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Реставрація творів мистецтва та архітектури з каменю – виклики та відповіді(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто реставраційні дипломні роботи студентів спеціальності “Реставрація творів мистецтва з каменю”. Проаналізовано виклики, з якими зустрілися студенти, та методику й аргументацію запропонованих відповідей.Item Monks’ cemeteries of the Holy Dormition Univ Lavra. Their current condition and restoration issues(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗа кілька кілометрів від Перемишлян розташовується село Унів, у якому зберігся архітектурний комплекс однієї з найбільших християнських святинь Галичини – Святоуспенської унівської лаври. Цей монастир є одним з найстаріших в Україні. Виникнення унівського монастиря овіяно легендами. На жаль, найдавніші документи монастиря загинули під час татарських нападів XV –XVI ст. Проте відомо, що саме у другій половині XIII ст. в північно-західному підніжі Чернечої Гори виникає новий Унівський чоловічий монастир. Після розорення та трагедії Чернеча Гора майже на два століття потрапила у запустіння. Частину території колишнього монастиря зайняло чернече кладовище. Це кладовище частково збережене і зараз. Вище на горі в минулому столітті було закладено новий чернечий цвинтар, який функціонує і сьогодні. Ці об’єкти є цінним джерелом історичної інформації, а також унікальною, дуже cвоєрідною галереєю творів мистецтва. На жаль, історичні цвинтарі є дуже вразливими до руйнувань – це фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також людський фактор, як то звичайний вандалізм або звичайна некомпетентність під час виконанняремонтних чи опоряджувальних робіт. Для того, щоб успішно створити і втілити програму збереження історичних кладовищ необхідно ретельно їх дослідити задокументувати, інвентаризувати, а також ретельно вивчити матеріал, з якого виконані ці пам’ятки. Дослідивши існуючий стан цвинтарів стало зрозуміло, що два чернечі цвинтарі є в абсолютно різному стані. Теперішній, новіший цвинтар на вершечку пагорба доглянений і впорядкований. Давній чернечий цвинтар на схилі гори є забутий і занедбаний. Цей цвинтар загаом, як і окремі пам’ятники цього цвинтаря, потребують реставрації. Саме територія цього цвинтаря є недоглянутою. Першим викликом пов’язаним із реставрацією і збереженням історичних чернечих цвинтарів Унева є впорядкування території давнього цвинтаря. Можливо варто взяти за приклад теперішній новіший цвинтар, який є бездоганно впорядкований. Наступним викликом є відповідно реставрація окремих пам’яток. Це стосується знову ж таки давнього цвинтаря. Реставрацією повинні займатися фахівці. Що стосується кам’яних хрестів, то їх належить насамперед стабілізувати статично – відповідно підняти, вирівняти, укріпити, тобто зробити все належне, щоб пам’ятник рівно і міцно стояв. Далі належить зайнятися розчищенням і хрестів, і плит, відповідно за потреби, укріпленням самого кам’яного матеріалу, склеювання і скріплювання поламаних частин пам’ятників. Історичні чернечі цвинтарі Святоуспенської унівської лаври потребують визначення і затвердження свого правового статусу і прийняття концепції щодо їх подальшого функціонування і використання. Виклики щодо способу і методики збереження мусять вирішувати фахівці з урахуванням особливого пам’яткового статусу.Item Current situation and conservation issues of the cemetery near the church of the Holy Spirit in Rohatyn(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРогатин є містечком давнім та історичним. Воно є відомим і знаменитим своїми історичними, культурними й архітектурними пам’ятками. Історичні цвинтарі, як і церкви є невід’ємною складовою частиною культурного пейзажу кожного міста і містечка. Для українців сам храм є надзвичайно важливим – це унаочнення, матеріальне втілення духовної сутності християнства. У давнину християн ховали довкола церков, а також в церковних криптах. На жаль історичні цвинтарі є дуже вразливими до руйнувань – це фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також людський фактор, як то звичайний вандалізм або звичайна некомпетентність при виконанні ремонтних чи опоряджувальних робіт. Для того, щоб успішно створити і втілити програму збереження історичних кладовищ необхідно ретельно їх дослідити задокументувати, інвентаризувати, а також ретельно вивчити матеріал з якого виконані ці пам’ятки. Дослідження має за мету вивчити існуючий стан історичного цвинтаря біля церкви Св. Духа в Рогатині. Дослідити матеріал, зокрема кам’яний, меморіальної пластики цвинтаря, проаналізувати причини його знищення і пошкоджень. Показати виклики та завдання, які пов’язані з реставрацією і збереженням цього об’єкту. Сьогодні Рогатин роблять відомим: ім’я Роксолани і пам’ятка включена у список світової спадщини ЮНЕСКО – дерев’яна Церква Зішестя Святого Духа. Історичний цвинтар біля церкви Зішестя Святого Духа перебуває в задовільному стані і зберіг свою історичну й мистецьку цінність. Щодо матеріалу надгробних пам’ятників, то він, зокрема, є дуже різний. А що стосується руйнувань і пошкоджень, то всі природні чинники руйнування – працюють. На діючому цвинтарі додається ще людський фактор – наприклад, нефаховий ремонт чи впорядкування пам’ятників. Дуже шкідливою є й бездіяльність. Як кожен окремий пам’ятник, так і цвинтар вцілому, для того, щоб постійно перебувати в доброму стані, вимагають постійного догляду. Історичний цвинтар біля церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині вимагає визначення і затвердження свого правового статусу і прийняття концепції щодо його подальшого функціонування і використання. Виклики щодо способу й методики збереження, мусять вирішуватися фахівцями з урахуванням особливого пам’яткового статусу, а значить, крім українського, ще й міжнародного законодавства.Item Materials and architectural details from natural and artificial stone of king Daniel Romanovich’s XIII century residence in cholm(Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-10) Ґазда, Люціан; Бевз, Микола; Gazda, Lucjan; Bevz, Mykola; Lublin University of Technology; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано будівельні матеріали та архітектурні деталі, отримані під час археологічних розкопок на Високій Гірці в Холмі (сьогодні Хелм, Польща), в районі комплексу резиденції короля Данила Романовича з 13 століття. Домінують тесані блоки з каменю глауконітиту та вапняку. Глауконітитовий камінь у великій кількості знайдено в розкопах. Він слугував будівельним матеріалом для стін у формі тесаних блоків. Такі блоки можна поділити на дві групи: 1 – блоки у формі паралелепіпеда обтесані та шліфовані з усіх сторін; 2 – блоки у формі, наближеній до паралелепіпеда, які тесано та шліфовано лише з лицевої сторони; а решта сторін мають ламану поверхню та груботесану. Особливістю є те, що ці блоки часто використовувалися повторно у пізніших будівлях. Глауконітитовий камінь зустрічаємо також у формі архітектурних деталей з різьбленими елементами. У результаті археологічних досліджень виявлено сьогодні близько 50 таких деталей. Частина з них (близько 20 деталей) належить до так званої колекції П.Покришкіна – з розкопів виконаних у 1911–12 роках у південній частині гірки. Решта деталей виявлені розкопками останніх 8 років. Усі ці архітектурні деталі можемо поділити на кілька груп: 1). Найчисельніша група – це профільовані наріжні блоки з півваликом (їх налічуємо 8 та ще 5 – у розкопах Покришкіна); 2). Інша група – це профільовані наріжні блоки з четвертною викружкою, півваликом та вертикальними тягами (1 блок та ще 3 таких блоки у колекції Покришкіна); 3). Криволінійні профільовані блоки з четвертною викружкою, яких знайдено три; вони були частиною архівольта арки перспективного порталу. Аналіз архітектурних форм цих деталей дає змогу зробити висновки про їхню приналежність до таких частин будівель замку: песпективного порталу, обрамлення вікон та дверей, карнизи, колони, капітелі та ін. Штучний камінь виступає у вигляді цегли та глазурованої плитки, а також значних безформних мас застиглого камяного тіста, що вказують на залишки процесу виготовлення. Матеріали штучні – білі, зелені та різнобарвні. Вони доповнюють застосовані тут галицькі алебастри та зелений глауконіт із Холма. Була проведена експертиза білих матеріалів. Їх діагностували за допомогою мікроскопа SEM та рентгенографії. Крім того, був проведений хімічний аналіз мікрострукутри за допомогою мікроскопа SEM з модулем EDS. Проведена експертиза показала, що матеріали, про які йдеться, виготовлялися за іншими технологіями, ніж керамічні, але подібні до тих, що використовуються для виготовлення силікатних матеріалів у наш час. Як сировину використовували крейду та біогенний кремнезем, отриманий із хвоща. Процедура скам’яніння проводилася в гідротермальних умовах. У результаті був отриманий матеріал, структурно схожий на мармур. Успішне виготовлення штучних матеріалів, уможливило реалізацію ідейних структур, побудованих під явним впливом стилю Тосканської школи 13 століття.Item Кам’яна меморіальна пластика історичних кладовищ Борислава: сучасний стан(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Стасюк, О. С.; Stasyuk, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено меморіальну пластику двох найстаріших цвинтарів Борислава. Проведено аналіз пошкоджень і втрат ансамблів цвинтарів загалом та їх окремих пам’яток. Виконано ідентифікацію кам’яного матеріалу надгробних пам’ятників, проаналізовано стан збереження їх фізичної субстанції.