Конвергенція глобалізації правового простору та кіберзлочинності

Abstract

У статті проведено аналіз проявів, поширення та ролі кіберзлочинності у сучасному глобалізованому суспільстві. Глобалізація світу розглядається як результат розвитку інформаційних технологій, особливо під час використання кіберпростору як електронного комунікаційного середовища для поширення інформації всім світом. Умотивовано, що технічний прогрес, який є результатом діяльності людини і культури, окрім позитивного впливу, у тому сенсі, що використовується на благо людства, також негативно впливає на розвиток людини та цивілізації загалом, а саме: збереження слабких сторін соціально-правової комунікації (вразливостей), які, безперечно, дуже небезпечні. Глобалізація правового простору через розвиток технологій принесла багато позитивів у реалізації громадянином прав та законних інтересів. Серед негативних проявів є загроза виникнення і значного поширення злочинності у віртуальному середовищі, яке стало реальністю світової спільноти, відоме як кіберзлочинність. Конвергенція глобалізації правового простору та кіберзлочинності вказує на потребу розроблення уніфікованих правових стандартів для ефективної боротьби з кіберзлочинами у глобальному масштабі. Оскільки кіберзлочинність не має географічних кордонів, національні правові системи часто не здатні впоратися з новими викликами, що виникають у кіберпросторі. Глобалізація потребує гармонізації законодавства різних країн, а також міжнародної співпраці, щоб створити спільну базу для протидії кіберзлочинності. Це допоможе не тільки забезпечити правовий захист на світовому рівні, але й зміцнить координацію зусиль між державами у цій сфері. У висновку авторка зазначає, що концептуалізація кіберзлочинності є складним завданням, оскільки швидкий розвиток технологій, таких як штучний інтелект, вносить нові виклики у сферу кібербезпеки та правопорядку. Потрібна єдина та узгоджена система класифікації, яка враховуватиме всі аспекти цих злочинів та їх вплив на суспільство. Розроблення таких підходів має ґрунтуватися на міждисциплінарному співробітництві та врахуванні різних поглядів учасників, від нормотворців до правоохоронних органів, щоб досягти ефективного реагування на кіберзлочинність.The article analyzes the manifestations, spread and role of cybercrime in modern globalized society. The globalization of the world is considered as a result of the development of information technologies, especially when using cyberspace as an electronic communication medium for the dissemination of information around the world. It is reasoned that technical progress, which is the result of human activity and culture, in addition to a positive impact, in the sense that it is used for the benefit of humanity, also has a negative impact on human development and civilization, namely the preservation of the weak sides of socio-legal communication (vulnerabilities), which are definitely very dangerous. Globalization of the legal space due to the development of technologies has brought many positives in the realization of rights and legitimate interests by citizens. Among the negative manifestations is the threat of the appearance and significant spread of crime in the virtual, which has become a reality of the world community, known as cybercrime. The convergence of the globalization of the legal space and cybercrime indicates the need to develop unified legal standards to effectively combat cybercrime on a global scale. As cybercrime knows no geographical boundaries, national legal systems are often unable to cope with the new challenges emerging in cyberspace. Globalization requires the harmonization of the legislation of different countries, as well as international cooperation to create a common basis for countering cybercrime. This will help not only to ensure legal protection at the global level, but also to strengthen the coordination of efforts between states in this area. In the conclusion, the author notes that conceptualizing cybercrime is a difficult task, as the rapid development of technologies such as artificial intelligence introduces new challenges to the field of cyber security and law enforcement. A single and coherent classification system is needed that takes into account all aspects of these crimes and their impact on society. The development of such approaches must be based on interdisciplinary collaboration and take into account the different perspectives of actors, from policymakers to academics and law enforcement agencies, to achieve an effective response to cybercrime.