Феномен сучасного публічного управління: деякі теоретичні підходи до проблеми розвитку в умовах інформаційного суспільства (правовий аспект)

Abstract

У статті, підготовленій на стику теорії права, адміністративного права і науки державного управління, запропоновано авторський погляд на розвиток публічного управління у сучасних умовах інформаційного суспільства. Наголошується на суперечливості публічного управління як феномену сьогодення й зростання значущості інформаційної складової частини в сучасному управлінському процесі. Виявлення суперечностей у сучасній практиці публічного управління уможливило застосування діалектичного методу пізнання суспільно-політичних й правових явищ та процесів. Як універсальний метод наукового пізнання він становить методологічну основу підготовленої статті, основна мета якої – обґрунтувати необхідність виокремлення інформаційної функції у самостійну функцію публічного управління. Акцентується на категоріях публічного інтересу й публічності як на пріоритетних ознаках сучасного публічного управління. Публічний інтерес мотивовано як ознаку, що засвідчує дотримання суспільно значущих цілей в діяльності публічного управління. А публічність запропоновано розглядати як ознаку публічного управління, що відіграє роль запобіжника потенційного порушення публічного інтересу. Обстоюється думка, що саме публічність органів публічного управління закладає у їхню діяльність механізми прозорості, а також сприяє залученню активних громадян до формування публічної політики й надання оцінки такій практиці. Підкреслено, що досягнення відкритості та суспільної прозорості в публічному управлінні назагал можливе винятково через піднесення значущості інформаційної складової частини в його функціонуванні. Висловлено переконання щодо пріоритетності за цих умов інформаційної функції публічного управління. У статті, підготовленій на стику теорії права, адміністративного права і науки державного управління, запропоновано авторський погляд на розвиток публічного управління у сучасних умовах інформаційного суспільства. Наголошується на суперечливості публічного управління як феномену сьогодення й зростання значущості інформаційної складової частини в сучасному управлінському процесі. Виявлення суперечностей у сучасній практиці публічного управління уможливило застосування діалектичного методу пізнання суспільно-політичних й правових явищ та процесів. Як універсальний метод наукового пізнання він становить методологічну основу підготовленої статті, основна мета якої – обґрунтувати необхідність виокремлення інформаційної функції у самостійну функцію публічного управління. Акцентується на категоріях публічного інтересу й публічності як на пріоритетних ознаках сучасного публічного управління. Публічний інтерес мотивовано як ознаку, що засвідчує дотримання суспільно значущих цілей в діяльності публічного управління. А публічність запропоновано розглядати як ознаку публічного управління, що відіграє роль запобіжника потенційного порушення публічного інтересу. Обстоюється думка, що саме публічність органів публічного управління закладає у їхню діяльність механізми прозорості, а також сприяє залученню активних громадян до формування публічної політики й надання оцінки такій практиці. Підкреслено, що досягнення відкритості та суспільної прозорості в публічному управлінні назагал можливе винятково через піднесення значущості інформаційної складової частини в його функціонуванні. Висловлено переконання щодо пріоритетності за цих умов інформаційної функції публічного управління, яка має стати його самостійною функцією. Розглянуто нормативно-правову базу, на яку спирається інформаційна функція публічного управління.The article, prepared at the intersection of legal theory, administrative law and public administration science, offers the author’s view on the development of public administration in the modern conditions of the information society. The author emphasizes the contradictory nature of public administration as a modern phenomenon and the growing importance of the information component in the modern management process. Identification of the contradictions existing in the modern practice of public administration made it possible to apply the dialectical method of cognition of socio-political and legal phenomena and processes. As a universal method of scientific cognition, it forms the methodological basis of the article, the main purpose of which is to substantiate the need to separate the information function into an independent function of public administration. The author emphasizes the categories of public interest and publicity as the priority features of modern public administration. The public interest is motivated as a feature which certifies compliance with socially significant goals in the activities of public administration. And the author proposes to consider publicity as a feature of public administration which plays the role of a preventive measure against potential violation of the public interest. It is argued that it is the publicity of public administration bodies that introduces transparency mechanisms into their activities, and also facilitates the involvement of active citizens in public policy making and assessment of such practices. It is emphasized that achieving openness and public transparency in public administration is generally possible only through increasing the importance of the information component in its functioning. The author is convinced that under these conditions the information function of public administration should be prioritized, which should become its independent function. The legal framework on which the information function of public administration is based is considered.