Суб’єктивні права людини в цифрову епоху

Abstract

У сучасному світі, де технології розвиваються з неймовірною швидкістю, автома- тизовані системи збору інформації стали невід’ємною частиною нашого життя. Вони впли- вають на різні аспекти суспільства, з-поміж них і суб’єктивні права людини. Цей вплив можна розглядати з кількох перспектив. Насамперед це вагомі переваги автоматизованих систем. Такі системи збору інформації значно підвищують ефективність і точність у бага- тьох сферах. Вони дають змогу швидко обробляти великі обсяги даних, що сприяє прий- няттю обґрунтованих рішень. Завдяки цьому підвищується ефективність наступної оброб- ки інформації. Наприклад, у медицині такі системи допомагають у діагностиці захво- рювань, що може врятувати життя. У сфері безпеки вони сприяють виявленню потен- ційних загроз і запобіганню злочинам. По-друге, це істотні виклики для суб’єктивних прав. Одним із головних є питання конфіденційності. Збір і обробка персональних даних можуть призвести до порушення права на приватність. Часом порушується безпека та свобода вираження особистості. Люди часто не знають, які дані збираються і як вони використо- вуються, що викликає занепокоєння щодо можливого зловживання інформацією. Вико- ристання ШІ у державних і приватних системах спостереження, інструментах моніторингу та аналітики створює нові виклики для міжнародних правозахисних інституцій. Трап- ляються випадки, коли ці системи використовувалися для масового стеження, порушення конфіденційності та дискримінації. Це змушує переглядати сучасні правові рамки та механізми захисту прав людини, щоб враховувати виклики, які постають із появою ШІ. Стаття досліджує, як автоматизовані системи збору інформації змінюють концепцію важливих прав людини у цифрову епоху, а також пропонує можливі шляхи врегулювання цієї проблематики. Підкреслює нагальну потребу обізнаності людей про права у цифрову епоху.In today’s world, where technology is developing at an incredible speed, automated information collection systems have become an integral part of our lives. They affect various aspects of society, including subjective human rights. This impact can be viewed from several perspectives. First of all, it is the significant advantages of automated systems. Such information collection systems significantly increase efficiency and accuracy in many areas. They allow for the rapid processing of large amounts of data, which facilitates informed decision-making. This increases the efficiency of subsequent information processing. For example, in medicine, such systems help diagnose diseases, which can save lives. In the security sector, they help to identify potential threats and prevent crimes. Secondly, these are significant challenges to subjective rights. One of the main ones is the issue of confidentiality. The collection and processing of personal data can lead to a violation of the right to privacy. Security and freedom of expression are sometimes violated. People often do not know what data is collected and how it is used, which raises concerns about possible misuse of information. The use of AI in public and private surveillance systems, monitoring and analytical tools creates new challenges for international human rights institutions. There are cases where these systems have been used for mass surveillance, privacy violations, and discrimination. This makes it necessary to review current legal frameworks and mechanisms for the protection of human rights to take into account the challenges posed by the emergence of AI. The article explores how automated information gathering systems are changing the concept of important human rights in the digital age, and suggests possible ways to address this issue. It emphasizes the urgent need for people to be aware of their rights in the digital age.