Колівінг як модель сучасного орендного житла. Аналіз планувальних рішень

Abstract

Проведено аналіз об’ємно-планувальних рішень комплексів типу “колівінг” (співжиток), що задають помітний тренд на ринках орендно- го житла, особливо у найбільших містах роз- винутих країн світу. Розглянуто переваги цього типу житла, особливості, що формують його унікальність та забезпечують високу ефектив- ність у проєктуванні, будівництві та експлуа- тації, а також потенціал для ринку орендного житла України. Перші колівінги виникли у другій поло- вині ХХ ст., проте саме зараз, з інтенсифіка- цією процесів урбанізації та глобалізації, вони стали особливо актуальними. У статті розгля- нуто приклади з різних країн світу, що ілюст- рують широкі можливості цього типу житла в контексті забезпечення потреб різноманітних груп орендарів, від студентів та молодих спеціалістів, що віддають перевагу мобільному способу життя (так звані digital nomads) до малих сімейних груп, самотніх та літніх людей. Частина з цих комплексів є об’єктами нового будівництва, в той час як інші є результатом реконструкції та зміни призначення існуючих будівель. Формат колівінга дозволяє поєдну- вати різні типи житлових одиниць (кімнати, квартири, окремі будинки) з повним набором комунальних функцій, як то кухні, їдальні, пральні, місця для роботи та відпочинку тощо. На цей час в Україні колівінги не є надто поширеними, їх географія обмежується лише окремими великими містами. Проте цей тип орендного житла має значні перспективи роз- витку в умовах повоєнної відбудови та забез- печення якісним сучасним житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та інші групи насе- лення, що постраждали від війни.The article analyzes the spatial and planning solutions of co-living complexes, which have become a notable trend in rental housing markets, particularly in the largest cities of developed countries. The article explores the advantages of this housing type, the features that shape its uniqueness and ensure high efficiency in design, construction, and operation, as well as its potential for the rental housing market in Ukraine. The first co-living projects emerged in the second half of the 20th century, but they have become especially relevant today with the intensification of urbanization and globalization processes. The article examines examples from various countries around the world that illustrate the broad potential of this housing model in meeting the needs of diverse groups of tenants — from students and young professionals who prefer a mobile lifestyle (the so-called digital nomads), to small families, single individuals, and elderly people. Some of these complexes are newly built, while others result from the renovation and repurposing of existing buildings. The co-living format allows for the combination of different types of housing units (rooms, apartments, standalone houses) with a full set of communal functions, such as kitchens, dining areas, laundries, workspaces, and recreational areas. Currently, co-living is not widely spread in Ukraine, and its presence is limited to a few major cities. However, this type of rental housing has significant development potential in the context of post-war reconstruction and in providing high- quality modern housing for internally displaced persons (IDPs) and other population groups affected by the war.