Аналіз навчальних програм відділу архітектури Національного університету «Львівська політехніка» за 1919–1939 навчальні роки

Abstract

Стаття присвячена окресленню загальних тенденцій формування архітектурної освіти на архітектурному відділ Львівської політехніки у міжвоєнний період (1919–1939). На підставі методики історико-статистичного аналізу було розглянуто 21 навчальну програму Львівської політехніки, які були опубліковані у 1919– 1939 рр. У результаті аналізу була визначена ди- наміка зміни структури професорсько-викла- дацького складу, розвиток кафедр архітектур- ного відділу, кількість годин аудиторного на- вантаження та кількість дисциплін у кожному окремому семестрі кожного навчального року, розглянута динаміка структурно-логічної схе- ми викладання дисциплін (зміна послідовності викладання дисциплін, зміна кількості годин, відведених на кожну дисципліну), якісне на- повнення дисциплін (вибрані дисципліни). Особливістю навчального процесу на архітектурному відділі у 1919–1922 рр. був поділ на два напрямки: мистецький і конструк- ційний, пізніше цей поділ був усунутий. Вияв- лено, що програми відзначалися гнучкістю, вони щороку змінювалися і щодо кількості годин і щодо кількості навчальних предметів. Лише починаючи із 1935–1936 н. р. програма стає відносно сталою і збалансованішою за семестрами щодо кількості тижневого наван- таження, яке коливається у межах 35–46 годин. Встановлено, що на першому році сту- денти вивчали базові дисципліни і поступово готувалися до проєктування, яке було голов- ною дисципліною на факультеті. Курс архітек- турного проєктування розпочинався у п’ятому семестрі та був розділений між проєктними кафедрами, проєктування займало важливу частину аудиторного навантаження і складало до 18 годин щотижня. Студенти виконували дуже детальний проєкт, починаючи від есізу і закінчуючи робочими кресленнями. Встановлено, що програми відображали актуальні зміни у потребі актуальних умінь та компетентностей на тодішньому ринку, що дозволяло готувати висококласних професіо- налів у сфері архітектури.The article is devoted to outlining the general trends in the formation of architectural education at the Architecture Department of Lviv Polytechnic in the interwar period (1919–1939). Based on historical and statistical analysis, 21 educational programmes of Lviv Polytechnic, published in 1919–1939, were examined. The analysis revealed the dynamics of changes in the structure of the teaching staff, the development of the departments of the Architecture Department, the number of classroom hours and the number of disciplines in each semester of each academic year, and examined the dynamics of the structural and logical scheme of teaching disciplines (changes in the sequence of teaching disciplines, changes in the number of hours allocated to each discipline), and the qualitative content of disciplines (selected disciplines). A feature of the educational process at the Department of Architecture in 1919–1922 was the division into two directions: artistic and structural, later this division was eliminated. It was found that the programs were characterized by flexibility, they changed every year both in terms of the number of hours and the number of subjects. Only starting from 1935–1936 did the program become relatively stable and more balanced by semester in terms of the number of weekly workload, which fluctuated within 35–46 hours. It was established that in the first year, students studied basic disciplines and gradually prepared for design, which was the main discipline at the faculty. The architectural design course began in the fifth semester and was divided between design departments, design occupied an important part of the classroom load and amounted to up to 18 hours each week. Students completed a very detailed project, from concept to working drawings. It was found that the programs reflected current changes in the need for relevant skills and competencies in the market at that time, which allowed training of high-quality professionals in the field of architecture.