Новий Пенітенціарний кодекс України як частина пенітенціарної доктрини

Abstract

Ця стаття присвячена розробці нового Пенітенціарного кодексу як цивілізованої моделі законотворення у пенітенціарній сфері України шляхом трансформаційного пере- ходу Кримінально-виконавчого кодексу України до Пенітенціарного кодексу. У ній викла- дені основні положення, переваги і дискусійні моменти, які будуть корисні під час рефор- мування пенітенціарної системи України і розробки нового Пенітенціарного кодексу. У статті наглядно показано комплексне системне доктринальне бачення та розуміння ство- рення в Україні Пенітенціарного кодексу. Зокрема, доведено, що Міністерство юстиції України, як правонаступник Державної пенітенціарної служби України сьогодні вибудовує майбутню пенітенціарну систему у XXI столітті, яка має бути прозорою, спроможною забезпечити безпеку суспільства, шляхом ізоляції особи, яка вчиняє кримінальне право- порушення. Констатовано, що пенітенціарна система – це потужна складова державної політики у сфері виконання покарань та пробації, у якій задіяні як державні, так і недер- жавні інституції, завдання яких – повернути засуджену особу після відбуття покарання повноправним членом суспільства. Виокремлено головні напрями розробки нового Пені- тенціарного кодексу України. Доведено, що цивілізована модель законотворення у пенітен- ціарній сфері України шляхом трансформаційного переходу Кримінально-виконавчого кодексу України в Пенітенціарний кодекс України передбачає іншу конструкцію побудови, ніж КВК України. Зазначено, що пропозиція є інноваційною, а тому тільки системне напов- нення загальної і особливої частини Пенітенціарного кодексу відповідними статтями дасть відповідь на питання, наскільки розробка нового Пенітенціарного кодексу є частиною доктрини пенітенціарного права та проходження ним законотворення у пенітенціарній сфері України відповідає євроінтеграції України в європейське правове поле.The article states that the criminal-executive system of Ukraine is not only a system for holding convicts and detainees. It is a powerful component of state policy in the field of punishment and probation, involving significant human resources capable of ensuring order and the conditions for execution/serving of sentences and of restoring the legal and social status of convicted persons as full members of society. The author argues that because the legal construction of a new Penitentiary Code of Ukraine has not yet been the subject of separate study in penitentiary science, its development by Ukrainian scholars remains at the level of a doctrinal approach. On one hand, this underscores the relevance of the issue; on the other, it shows an active search for appropriate terminology in the provisions of the current criminal-executive legislation of Ukraine and in the scholarly works of Ukrainian researchers. Modern penitentiary theory and practice proceed from the premise that the creation of a new Penitentiary Code in Ukraine must comply with national and international standards and with procedures for restoring a convicted person’s legal and social status as a full member of society through social correction. Thus, the doctrine of penitentiary law should reveal the connection between existing criminalexecutive legislation and its evolution or cessation through transformational procedures. Unfortunately, current academic works have not yet offered a comprehensive view of the legal nature of the transition from criminal-executive legislation to penitentiary legislation, including the creation of a working group to draft the new Penitentiary Code. It has been demonstrated that close cooperation among Ukrainian scholars from various legal fields has made a significant contribution to reforming Ukraine’s criminal-executive legislation, bringing its transformation into a new vision of penitentiary law closer to reality. Nevertheless, the need to prepare a new Penitentiary Code is now on the agenda. This involves: updating legislative provisions adopted since 2003; reflecting the effectiveness of the legal framework governing the activities of institutions and agencies of the Ministry of Justice of Ukraine and assessing them; determining the necessity or rejection of ongoing modernization of the criminal-executive system as a legal tool for transforming criminal-executive legislation into penitentiary law; and taking into account the 2015 adoption of the Law of Ukraine “On Probation”, which introduced a new institution for carrying out non-custodial sentences for probation subjects. The article concludes that the development of a civilized model of lawmaking in the Ukrainian penitentiary sphere, through the transformational transition from the Criminal-Executive Code of Ukraine to the Penitentiary Code, requires a construction different from that of the current Criminal- Executive Code. It is emphasized that this proposal is innovative, and only a systematic structuring of the general and special parts of the Penitentiary Code with appropriate articles will show the extent to which the creation of a new Penitentiary Code, as part of the doctrine of penitentiary law, aligns with Ukraine’s European integration into the legal field of Europe.