Philosophical and legal substitution of organic laws of society

Abstract

Стаття присвячена філософсько-правовому обґрунтуванню органічних законів суспіль- ства та їхньому значенню для стабільності соціального організму та реалізації прав і свобод людини. Органічні закони вважаються фундаментальними принципами, що визначають внут- рішню цілісність суспільства, забезпечують гармонію між індивідуальною автономією та колек- тивними інтересами і виступають критерієм легітимності та ефективності позитивного права. Органічні інтереси не є продуктом політичної волі чи примусу, а є невід’ємною частиною політичної волі чи примусу, а також оголошенням кількох внутрішніх і зовнішніх гарантій встановлення стабільних соціальних цілей. У статті також детально аналізуються онтологічні, гносеологічні та аксіологічні аспекти орга- нічних законів: онтологічний – як фундаментальна структура соціального буття; гносеологічний – через призму пізнання життєвого досвіду та інтерсуб’єктивної практики; аксіологічний – як сукупність моральних і культурних цінностей, що забезпечують справедливість, свободу та солідарність у суспільстві. Особлива увага присвячується феноменологічному підходу, який дозволяє розглядати права людини не лише як формальні правила, а як живе соціальне явище, що народжується в практиці людської взаємодії і лише потім кристалізується у формальні норми. Сучасні виклики, зокрема глобалізація, технологічні трансформації та конфлікти, показують, що органічні закони виступають стабілізувальними факторами та орієнтирами для адаптації правових систем до нових умов. У статті демонструється, що без врахування органічних законів суспільства право втрачає свою ефективність, а права та свободи людини залишаються декларативними, що підкреслює необхідність інтеграції цих принципів у сучасну правову та соціальну практику. Актуальність цієї теми зумовлена тим, що сучасне суспільство дедалі більше стикається з кризою нормативності: правові системи часто втрачають довіру, закони сприймаються як фор- мальні інструменти політичної боротьби, а права людини – як декларації без належного під- твердження. У такому контексті звернення до органічних законів суспільства дає змогу знайти глибинні основи права, які не зводяться до позитивістської логіки, а відображають внутрішню сутність соціального буття.The article is devoted to the philosophical and legal justification of the organic laws of society and their significance for the stability of the social organism and the realization of human rights and freedoms. Organic laws are considered fundamental principles that determine the internal integrity of society, ensure harmony between individual autonomy and collective interests, and serve as a criterion for the legitimacy and effectiveness of positive law. Organic interests are not the product of political will or coercion, but are an integral part of political will or coercion, as well as the declaration of several internal and external guarantees for the establishment of stable social goals. The article also analyzes in detail the ontological, epistemological and axiological aspects of organic laws: ontological – as the fundamental structure of social existence; epistemological – through the prism of knowledge of life experience and intersubjective practice; axiological – as a set of moral and cultural values that ensure justice, freedom and solidarity in society. Special attention is paid to the phenomenological approach, which allows us to consider human rights not only as formal rules, but as a living social phenomenon that is born in the practice of human interaction and only then crystallizes into formal norms. Modern challenges, including globalization, technological transformations and conflicts, show that organic laws act as stabilizing factors and guidelines for the adaptation of legal systems to new conditions. The article demonstrates that without taking into account the organic laws of society, law loses its effectiveness, and human rights and freedoms remain declarative, which emphasizes the need to integrate these principles into modern legal and social practice. The relevance of this topic is due to the fact that modern society is increasingly facing a crisis of normativity: legal systems often lose trust, laws are perceived as formal instruments of political struggle, and human rights are perceived as declarations without proper confirmation. In such a context, turning to the organic laws of society makes it possible to find the deep foundations of law, which are not reduced to positivist logic, but reflect the inner essence of social existence.