Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 323
- ItemПрисвоєння державі поведінки окремих осіб як елемент міжнародного протиправного діяння(Видавництво Львівського національного університету ім. І. Франка, 2016) Гачкевич, Андрій; Національний університет «Львівська політехніка»Cтаттю присвячено критерію присвоєння державі поведінки в контексті Статей про відповідальність держави 2001 р. у світлі обставин, зумовлених інформаційними атаками проти іноземної держави. Розглядаються інформаційні атаки на національну інфраструктуру Естонії навесні 2007 року. Вивчається одне з найбільш дискусійних питань, які виникають в контексті міжнародно-правової відповідальності – за чию поведінку держава несе відповідальність як суб’єкт міжнародного права. Автор досліджує класичні ідеї відомих вчених у галузі міжнародного права, зокрема Діонісіо Анцілотті, Ігоря Лукашука та Ласси Оппенгейма. Відзначено необхідність нести відповідальність за дії чи бездіяльність державних органів, навіть якщо вони перевищують свої повноваження (в тому числі – коли недержавні суб’єкти виконують доручення державних органів). У статті розглядаються основні причини незастосовування звичаєвих норм міжнародного права до держав, які вважаються відповідальними за організацію та проведення актів інформаційної агресії. Автор показує, що міжнародне право стосується міждержавних відносин, заснованих на публічній політиці. Крім того, держави можуть не пояснювати своїх рішень щодо інших держав, але повинні нести відповідальність за свою поведінку на міжнародному рівні. Інформаційні атаки, наприклад DoS-атаки з великою кількістю запитів персональних комп’ютерів, спрямованих одночасно на певний веб-сайт, становлять загрозу державній безпеці та міжнародному правопорядку. The article has been dedicated to the criterion of “attributable to the state” conduct regarding Articles on State Responsibility 2001 in the light of circumstances influenced by information attacks against foreign state. Information attacks against Estonia targeting national infrastructure in spring 2007 are expounded. The author contributes to one of the most discussed questions concerning the responsibility of states – for whose actions the state is responsible being the subject of international law. The author describes classical ideas of outstanding scholars in the field of international law: Dionisio Ancilotti, Ihor Lukashuk and Lassa Oppenheim. It is revealed that a state is responsible for acts or omission of state bodies even if they exceed their authority (or when non-state agents fulfil the instructions of state bodies). The article examines main reasons for misapplication of customary norms of international law towards states assumed to be responsible for organizing and providing acts of information aggression. The author has shown that international law deals with interstate relations based on public policy. Moreover, each state is not expected to explain its decision considering other states but is responsible for its behavior at international level. The results of the research conclude that information attacks, DoS-attacks involving large number of personal computers requests aiming at particular web-site simultaneously, pose a threat to state security and international legal order.
- ItemДо питання походження терміна «міжнародне право» (на основі поглядів Людвіка Ейрліха)(Видавничий дім «Ін Юре», 2010) Гачкевич, Андрій; Національний університет «Львівська політехніка»У статті вивчається етимологія терміна "міжнародне право" через призму наукової спадщини Людвіка Ейрліха. Показується, що загальний вжиток цього терміна на зміну "праву народів" характерний для першої половини XX століття. Надається порівняльна характеристика обох термінів, враховуючи їхній зв’язок з поняттям jus gentium римського права. Зазначається, що Л. Ейрліх розмежовував міжнародне публічне право та приватне міжнародне, що охоплює галузі приватного та публічного права. У статті уточняється предмет міжнародно-правового регулювання. Наведено альтернативи назви правової системи для відносин між державами, наприклад, міждержавне право. Крім ідей Л. Ейрліха, автор використовує у дослідженні ідеї таких вчених, як Ф. Ліст, Ц. Березовський, В. Незабитовський та ін. The article examines the etymology of the term "international law" through the prism of Ludwik Ehrlich's scientific heritage. It is shown that the general usage of this term instead of " law of nations" is typical for the first half of the 20th century. A comparative characteristic of both terms is provided, taking into account their connection with the concept of jus gentium of Roman law. The author explains that Ehrlich distinguished public international law and private international law. The latter covers the fields of private and public law. The article specifies the subject of international legal regulation. Alternatives to the name of the legal system aimed at relations between states are suggested, for example, interstate law. In addition to the ideas of Ehrlich, the author describes in his research the ideas of F. Liszt, C. Berezowski, V. Nezabytovskyi, and others.
- ItemТеорія природного договору як підстава обов’язкової сили норм міжнародного права (на основі поглядів Людвіка Ейрліха)(Видавничий дім «Ін Юре», 2009) Гачкевич, Андрій; Національний університет «Львівська політехніка»Стаття присвячується проблемі обгрунтування юридичної обов'язковості міжнародного права. Пояснюються наведені видатним польським вченим-міжнародником Людвіком Ейрліхом порівняння держави та людини на предмет самостійності у прийнятті рішень. З'ясовується той момент, коли суб'єкти відчувають необхідність укласти домовленості між собою та сформувати правову спільноту. Вивчається явище суспільного договору у міжнародному праві та роль Ради Безпеки ООН в управлінні міжнародною спільнотою. У статті осмислюються такі міжнародно-правові категорії, як jus cogens та pacta sunt servanda. Крім Л. Ейрліха, автор досліджує окремі ідеї Жан-Жака Руссо, Томаса Гоббса, Джона Локка, Емера де Ваттеля та ін. Результати обгрунтовують обов’язкову силу норм міжнародного права принципом добросовісності, який бере початки від bona fide у Стародавньому Римі та випливає з наявності суверенітету. The article is devoted to the problem of substantiating the legal binding force of international law. The comparison between the state and person on the subject of autonomy in decision-making given by a prominent Polish scholar Ludwik Ehrlich is explained. The moment when subjects face the need to make agreements and form a legal community is revealed. The phenomenon of a social contract in international law and the role of the UN Security Council in the governance of the international community are discussed. The article considers such international legal categories as jus cogens and pacta sunt servanda. In addition to Ehrlich, the author describes relevant ideas of Jean-Jacques Rousseau, Thomas Hobbes, John Locke, Emer de Vattel, and others. The results explain the obligatory nature of international law norms with the principle of good faith which originates from bona fide in ancient Rome and derives from the existence of state sovereignty.
- ItemОсновні права та обов’язки держав: концепція Л. Ейрліха(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Гачкевич, Андрій; Національний університет «Львівська політехніка»Стаття присвячується вивченню фундаментальних прав та обов’язків держав на основі поглядів вченого-міжнародника Людвіка Ейрліха, відомого також як практика за участь суддею ad hoc у вирішенні окремих справ Постійною палатою міжнародного правосуддя. Показано, що він вбачав подібність між концепціями прав держави та прав людини, які своєю чергою поділяються на природжені та набуті. В статті виділяються окремі події на шляху до формування та закріплення сучасного переліку мінімальних стандартів прав людини. Охарактеризовано спроби узагальнити права держав, які так і не отримали індивідуального схвалення на міжнародному рівні (Резолюція Всезагального конгресу миру 1896 р., Декларація прав та обов’язків народів 1916 р. та ін.). У статті згадується про деякі обов’язки держав – відмову від нав’язування державного устрою, заборону здійснювати антиурядову пропаганду – які в цілому зумовлені необхідністю забезпечувати ті самі права. Тематика пов’язана з концепцією прав та обов’язків держав, яка не отримала широкого визнання в соціалістичній доктрині XX століття, де більша увага приділялась основним принципам міжнародного права або засадничим ідеям мирного співіснування держав. Автор розглядає систему основних прав держав відповідно до поглядів Ейрліха, до якої належать право на існування в межах державних кордонів, право регулювання відносин на власній території, права, що стосуються відносин з іншими державами. Крім Л. Ейрліха, наводяться окремі ідеї В. Корецького, Ф. де Віторії, М. Лозинського, Г. Курдюкова, П. Корбетта та ін. The article is devoted to the study of fundamental rights and duties of states based on the views of Ludwik Ehrlich. He is considered to be a prominent Polish theoretician in the field of international law and a practitioner appointed as ad hoc judge to the Permanent Court of International Justice. Concepts of state rights and human rights are discussed as similar, which might be divided into primary and acquired. The article highlights some of the events on the way to the formation and acceptance of a modern list of human rights minimum standards. Attempts to codify the rights of states that have never received approval at the international level are characterized (Resolution of the International Peace Congress 1896, Declaration of the Rights and Duties of Nations 1916, etc.). The article mentions existing duties – refusal to impose a state structure, prohibition of anti-governmental propaganda – generally explained by the need to ensure other states’ rights. It is claimed that the category of rights and duties of states was not widely recognized in the socialist doctrine of the 20th century, where much more attention was paid to the general principles of international law (the fundamental ideas of state peaceful coexistence). The author examines the system of main rights of states in accordance with Ehrlich's views, which includes the right to exist within state borders, the right to regulate relations in one's own territory, and rights related to relations with other states. In addition to L. Ehrlich, relevant ideas of V. Koretskyi, F. de Vitoria, M. Lozynskyi, H. Kurdiukov, P. Corbett, and others are given.
- ItemМетод моделювання в політології(Академія, 2012) Гачкевич, Андрій; Національний університет «Львівська політехніка»Глава присвячується побудові та використанню моделей для вивчення політичних явищ та процесів. Розглядається розуміння слова «модель» у політично-науковому контексті. Відзначається використання моделей для розуміння суспільства як класичними мислителями Арістотелем, Гоббсом та Ньютоном, так і в сучасних реаліях комп’ютерного прогнозування, наприклад, модель Річардсона. Автор наводить перелік загальних принципів, характерних для прогнозування в цілому (об’єктивність, системність, альтернативність, плюралізм та детермінізм) та спеціальних принципів моделювання (дистинктивність, екстраполяція, змінюваність, відзагальний рух). Пояснюються такі поняття, як оригінал, зразок, гомоморфність, гіпотеза. У главі описується модель «Діаграма Нолана» та визначаються гіпотези, використані при її побудові. Автор класифікує моделі за об’єктом, часом, рівнем та формою. Встановлено, що для розв’язання нових проблем без наявних математичних алгоритмів застосовуються евристичні моделі. Показано побудову моделі встановлення підсумків виборів Президента України на основі конституційно-правового законодавства. Результати дослідження узагальнюють теоретико-методологічні засади моделювання в суспільно-гуманітарних науках. This chapter is devoted to the building and use of models for the study of political phenomena and processes. The author explores appoaches to the understanding of a word "model" in the political science. Social modeling in the works of classic scholars Aristotle, Hobbes, and Newton alongside with modern computer forecasting like Richardson model is examined. The author provides a list of principles for forecasting in general (objectivity, systematicity, alternativeness, pluralism and determinism) and special principles of modeling (distinctiveness, extrapolation, changeability, movement from general). Such concepts as a pattern, original, homomorphism, and hypothesis are explained. The chapter describes the Nolan Chart and identifies the hypotheses used in its building. The author classifies models taking into consideration objects, time, level and forms. It is revealed that heuristic models are used to solve new problems without existing mathematical algorithms. The construction of a model for establishing the outcome of the presidential elections in Ukraine based on the constitutional legislation is elaborated. The results of the study generalize the theoretical and methodological principles of modeling in social sciences and humanities.