Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2016. – Випуск 83
Permanent URI for this collection
Міжвідомчий науково-технічний збірник
У збірнику опубліковано статті за результатами досліджень інженерної геодезії, супутникової геодезії, геодезичної гравіметрії, картографії, фотограмметрії, дистанційного зондування Землі, геоінформатики, кадастру та моніторингу земель. Входить до Переліку наукових фахових видань з технічних наук, який затвердило МОН України.
Геодезія, картографія і аерофотознімання : міжвідомчий науково-технічний збірник / Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка" ; відповідальний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. – Випуск 83. – 140 с. : іл.
Browse
Recent Submissions
Item The use of modern technology in the classical surveying(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Mielimąka, Ryszard; Sikora, PawełPurpose. The article presents examples of usage of modern technologies to improve classical geodetic measurements. Modern technologies such as 3d scanners or unmanned aircraft vehicles (UAV) can be applied to increase the accuracy of complex monitoring of tall and unreachable objects. There was shown an example of measurement of the wind speed impact on the Gliwice Radio Tower deflection. The Tower is one of the oldest and highest wooden (non-impregnated) towers in Europe and because of the historical past it’s very important object in the worldwide culture. The Tower is located in the open and undeveloped terrain. This means that it is exposed to strong winds. Unfortunately the life of the Tower is estimated at about 15-20 years and because of the fact that it’s very hard to mount on any additional sensor there was an idea to use the UAV to measure the wind speed. So far there was proved by classical tachometric observations and wind speed data adopted from publicly available information that the tower deflects in order to the wind speed and also that the average deflection from several levels of the Tower clearly correlate with the direction of the wind. Another example of utilization of modern technologies relate to the unreachable or hard to reach objects. There was shown an example of usage of UAV with mounted non metric camera to improve monitoring water basins surface in regions where coal extraction took place because of its significant impact on the landscape or agriculture. This paper demonstrates the idea of continuous monitoring of impacts of mining exploitation on location and reach of water bodies shoreline or shape and condition of river channels situated within the mining areas by appropriately equipped quadrotor. The last example presents the usage of 3d scanner and GNSS method to generate spatial map of underground labyrinths of the Fortress Klodzko. The fortress is a historical monument available to tourists, however underground there is a several-kilometer network of walkways. It’s important to inventory them in order to the safety, historical and tourism aspect. Some parts of these walkways are very hard to reach or sometimes even unreachable. By the usage of 3d scanner it was easy and fast to measure ale the nooks and crannies with millimetre accuracy and by binding the underground geodetic traverse with the reference points on the surface by GNSS technology it was easy to orientate the network of measured walkways. The aim of the article is to present possibilities of utilization of modern technologies in typical geodetic measurements on the basis of few examples. They were respectively selected to show that correctly applied technology can significantly improve the accuracy, reduce the time or costs of measurements or even both of them defined as efficiency. W artykule przedstawiono przykłady wykorzystania nowoczesnych technologii do zwiększenia szeroko pojętej efektywności typowych pomiarów geodezyjnych. Nowoczesne technologie pomiarowe jak np. skaning trójwymiarowy lub zastosowanie bezzałogowych obiektów latających (UAV) mogą być wykorzystane z powodzeniem do zwiększania efektywności, w tym także dokładności, kompleksowych pomiarów obiektów wysokich lub obszarów niedostępnych. W artykule został przedstawiony przykład pomiaru wpływu prędkości wiatru na wychylenie Gliwickiej Radiostacji. Radiostacja jest jedną z najstarszych i najwyższych w Eiuopie wież drewnianych (nieimpregnowanych) a ze względu na swoją przeszłość historyczną jest także ważnym obiektem dziedzictwa kulturowego. Wieża zlokalizowana jest w terenie otwartych i słabo zabudowanym. Oznacza to, że jest podatna na działanie silnych wiatrów. Niestety, z obecnych ekspertyz wynika, że trwałość konstrukcji szacowana jest na zaledwie 15-20 lat. Potencjalne wychylenia wieży z uwagi np. na wiejący wiatr dodatkowo osłabiają konstrukcję. Z uwagi na stan obiektu nie jest możliwe częste wchodzenie na obiekt lub montowanie dodatkowych czujników. Z uwagi na wymienione ograniczenia powstała idea pomiaru wychylenia wieży pod wpływem prędkości i kierunku wiatru z wykorzystaniem UAV, jako elementu kompleksowego pomiaru. Dotychczas wykazano pomiarami tachimetrycznymi oraz informacjami o sile wiatru z ogólnodostępnych źródeł informacji, że wieża wychyla się zgodnie z kierunkiem wiatru oraz wychylenie jest większe w zależności od średniej prędkości wiatru. Zaobserwowano jednak, że wychylenia są różne na różnych poziomach wieży. Kolejny przykład wykorzystania nowoczesnych technologii pomiarowych, przedstawiony w pracy, dotyczy monitoringu obiektu niedostępnego lub trudnego do pomiaru klasycznymi metodami. Przykład przedstawia pomiar konturów zalewisk wodnych powstałych jako skutek podziemnej eksploatacji złóż pokładowych. W wyniku obniżeń terenu na powierzchni mogą się tworzyć niecki bezodpływowe, które mają duże znaczenie z uwagi na np. rolnictwo i krajobraz. W artykule przedstawiono sposób systematycznego monitoringu polegający na zastosowaniu bezzałogowego obiektu latającego wyposażonego w kamerę niemetryczną. Z wykorzystaniem prostych zasad fotogrametrycznych w relatywnie prosty sposób można utworzyć metryczną ortofotomapę w celu wyznaczania ewentualnych zmian kształtu i rozmiaru powstałego zalewiska. Ostatni przykład przedstawia wykorzystanie skanera 3d oraz pomiarów GNSS do utworzenia przestrzennej mapy sieci podziemnych korytarzy minerskich w Twierdzy Kłodzkiej. Obecnie Twierdza jest w Polsce znanym zabytkiem historycznym. W podziemiach znajdują się wielokilometrowe chodniki, które udostępnione są turystom tylko w marginalnym stopniu. Kluczowe jest zinwentaryzowanie pozostałej części z uwagi na turystykę oraz aspekt bezpieczeństwa i historyczny. Część z tych chodników jest niemalże niedostępna lub niebezpieczna do wejścia. Z pomocą nowoczesnego skanera 3d o skutecznym zasięgu pomiaru ok. 300 m możliwe było zinwentaryzowanie chodników z dokładnością milimetrową. Natomiast poprzez dowiązanie podziemnej sieci pomiarowej do powier¬zchniowego układu współrzędnych z zastosowaniem pomiaru GNSS możliwe było dalsze zorientowanie sieci korytarzy w przyjętym układzie odniesienia. Celem artykułu było przedstawienie możliwości wykorzystania nowoczesnych technologii, często droższych od klasycznie stosowanych, w typowych pomiarach geodezyjnych na przykładzie kilku realizacji. Przykłady zostały tak dobrane aby wykazać, że prawidłowo dobrana technologia pozwala znacząco zwiększyć dokładność końcowego opracowania, zredukować czas lub koszty pomiarów co w sensie artykułu rozumiane jest jako efektywność pomiarów. Сучасні технології, такі як сканування тривимірних об’єктів або використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), можуть бути успішно впроваджені для підвищення ефективності, зокрема точності комплексних вимірювань високих будівель або недоступних районів. Наведено приклад вимірювання впливу швидкості вітру на коливання радіостанції Глівіце. Радіостанція є однією з найстаріших, найвищою дерев’яною вежею в Європі, а також є важливим об’єктом культурної спадщини. Вежа розташована у відкритому і погано забудованому районі. Це означає, що вона схильна до дії сильних вітрів. На жаль, поточні звіти показують, що стабільність конструкції оцінюється в 15-20 років. Коливання вежі, спричинене вітром, додатково послаблює конструкцію. З огляду на це, виникла ідея виміру коливань вежі під впливом швидкості і напрямку вітру із застосуванням безпілотних літальних апаратів. Досі вимірювання проводили тахеометрами, а інформацію про силу вітру черпали з публічних джерел про те, що вежа нахиляється в напрямку вітру і відхилення буває велике, залежно від середньої швидкості вітру. Зауважено, що коливання різні на різних рівнях вежі. Інший приклад використання сучасних вимірювальних технологій, поданий в роботі, стосується моніторингу недоступного об’єкта або такого, що важко виміряти класичними методами. Подано приклад виміру контурів переливання води внаслідок підземних гірських робіт. Просідання ґрунту може спричинити відтік басейну, що має велике значення для сільського господарства та ландшафту. Подано спосіб систематичного моніторингу, що ґрунтується на застосуванні безпілотних літальних апаратів, споряджених неметричною камерою. За допомогою простих засад фотограмметрії створено ортофотоплан для визначення зміни форми і розміру отриманої заплави. Останній приклад демонструє застосування 3D-сканування і вимірювання GNSS для створення просторової карти мережі підземних коридорів Клодзької фортеці. Сьогодні це добре відомий історичний пам’ятник у Польщі. У підвалі є багато-пішохідних доріжок, чимало коридорів фактично недоступні або небезпечні для входу. За допомогою сучасного 3D-сканера з ефективним вимірюванням дальності близько 300 м можна провести інвентаризацію коридорів з точністю до міліметра, а з використанням вимірювань GNSS - зорієнтувати мережу коридорів у прийнятій системі відліку. Мета - подати можливості застосування сучасних технологій і показати, як правильно обрана технологія дає змогу значно підвищити точність дослідження, скоротити затрати часу і коштів.Item Титульний аркуш до збірника «Геодезія, картографія і аерофотознімання» Випуск 83(Видавництво Львівської політехніки, 2016)Item Зміст до збірника «Геодезія, картографія і аерофотознімання» Випуск 83(Видавництво Львівської політехніки, 2016)Item Вимоги до оформлення статей збірника «Геодезія, картографія і аерофотознімання». Технічні вимоги до оформлення статей збірника «Геодезія, картографія і аерофотознімання»(Видавництво Львівської політехніки, 2016)Item Застосування штучних нейронних мереж для класифікації ділянок поверхні з певним рельєфом(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Рудий, Р.Мета досліджень. Головною метою досліджень є аналіз рельєфу різних поверхонь, а саме: виділення на загальній поверхні окремих ділянок певної форми, наприклад, схилів, що орієнтовані у заданому напрямку. Мета роботи - використання штучних нейронних мереж (ШНМ) для розв’язку задачі класифікації, яка полягає у створенні бінарного класифікатора та дослідження точності його роботи. Методика. Дослідження виконувались на ділянці земної поверхні. Для неї була створена цифрова модель, яка подана грідфайлом, тобто висотами у перехрестях регулярної сітки квадратів, або матрицею 21x17 висот у перехрестях. З цієї матриці були створені образи, тобто вікна окремих ділянок поверхні розміром 3x3 перехрестя. Кожен образ подавався як вектор ознак, якими були нахили з центральної точки вікна на інших восьми крайніх точках. Отже, рельєф взятої поверхні був поданий 77-ма образами. Наступним кроком було створення бінарного класифікатора. Він ділить об’єкти (ділянки поверхні) з нахилом із заходу на схід в одну групу, а усі інші - в другу. Для цього використовувався Модуль опрацювання даних на основі алгоритмів штучних нейронних мереж у пакеті прикладних програм МАТЛАБ. Була створена ШНМ, проведено її навчання, виконано моделювання та тестування, були вибрані вхідні, скриті та вихідні нейронні шари. На основі ШНМ був виконаний процес класифікації. Вхідні дані були представлені матрицею образів розміром 8x77. Матриця завдань (target) була розмірністю 2x77. Її елементи мали значення 0 або 1, залежно від того, до якого класу належить ця ділянка. Третя матриця (test) мала розмірність 8x8. Класифікація та її оцінка точності виконувались двома способами з використанням графічного редактора nntool і nprtool. Результати. Робота створеного класифікатора перевірялась за допомогою тестових образів. У дослідженнях тест був матрицею, що складалась з восьми стовпців. Два стовпці цієї матриці були образами схилів, орієнтованих із заходу на схід, один - близький до них, а решта - образами поверхонь довільної форми. Оцінка роботи класифікатора виконувалась за допомогою матриці неточностей (confusion matrix). У нашому випадку загальна кількість правильно класифікованих зразків становила близько 99 %. Наукова новизна і практична цінність. Проведені експериментальні дослідження з виділення ділянок поверхні зі схилами певної орієнтації та аналіз результатів дають змогу використовувати їх під час дослідженнь рельєфу земної поверхні та поверхонь інших об’єктів, наприклад, під час вивчення мікрорельєфу механічних деталей, різноманітних біологічних об’єктів рельєфу земної поверхні, який значною мірою визначає родючість сільськогосподарських угідь, впливає на екологічно небезпечні явища, а саме: повені, селі, зсуви та снігові лавини. Отже, розробка та вдосконалення об’єктивних методів класифікації ділянок поверхні є актуальним завданням. Цель исследований. Главной целью исследований является анализ рельефа различных поверхностей, а именно выделение на обшей поверхности отдельных участков определенной формы, например, склонов, ориентированных в заданном направлении. Целью статьи является использование исскуственных нейронных сетей (ИНС) для решения задачи классификации, заключается в создании бинарного классификатора и исследования точности его работы. Методика. Исследования выполнялись на участке земной поверхности. Для нее была создана цифровая модель, представленная гридфайлом, то есть высотами в перекрестках регулярной сетки квадратов, или матрицей 21x17 высот в этих перекрестках. С этой матрицы были созданы образы, то есть окна отдельных участков поверхности размером 3x3 перекрестий. Каждый образ подавался как вектор признаков, которыми были наклоны из центральной точки окна на остальных 8 крайних точках. Таким образом рельеф взятой поверхности был представлен 77-ю образами. Следующим шагом было создание бинарного классификатора. Он делит объекты (участки поверхности) с наклоном с запада на восток в одну группу, а все остальные - в другую. Для этого использовался Модуль обработки данных на основании алгоритмов исскуственных нейронных сетей пакета прикладных программ MATLAB. Была создана ИНС, проведено ее обучение, выполнено моделирование и тестирование. Для этого были выбраны входные, скрытые и выходные нейронные слои. На основе ИНС был выполнен процесс классификации. Входные данные были представлены матрицей образов размером 8x77. Матрица задач (target) была размерностью 2x77. Ее элементы имели значения 0 или 1, в зависимости от того, к какому классу относится данный участок. Третья матрица (test) имела размерность 8x8. Классификация и ее оценка точности выполнялись двумя путями с использованием графического редактора nntool и nprtool. Результаты. Работа созданного классификатора проверялась с помощью тестовых образов. В исследованиях тест был матрицей, состоящей из восьми столбцов. Два столбца этой матрицы были образами склонов, ориентированных с запада на восток, один - близкий к ним, а остальные - образами поверхностей произвольной формы. Оценка работы классификатора выполнялась с помощью матрицы неточностей (confusion matrix). В нашем случае общее количество правильно классифицированных образцов составляет около 99 процентов. Научная новизна и практическая ценность. Проведенные экспериментальные исследования по выделению участков поверхности с уклонами определенной ориентации и анализ результатов дают основания для их использования при исследованиях рельефа земной поверхности и поверхностей других объектов, например, при изучении микрорельефа механических деталей, различных биологических объектов и, конечно, рельефа земной поверхности, который в значительной степени определяет плодородие сельскохозяйственных угодий, влияет на экологически опасные явления, а именно: наводнения, сели, оползни и снежные лавины. Следовательно, разработка и совершенствование объективных методов классификации участков поверхности является актуальной задачей. The purpose of research. The main purpose of research is to analyze the relief of various surfaces. For example, to select on the surface the individual sections of a certain form, such as slopes that are oriented in a given direction. The main aim of the article is the use of artificial neural networks (ANN). To solve the problem of classification a binary classifier was created and its work and its accuracy was studied. Method. The research was carried out on the certain section of the earth's surface. The digital model, presented by greed file, was created. The heights at the intersections of grid squares, or matrix 21x17 were determined. From this matrix the images, that is separate windows of the surface areas measuring 3x3 intersection were made. Even image was made as a vector, that is the slopes from the central point of the window at the other 8 border points. The surface relief was presented by 77 images. The next step was to create a binary classifier. It divides objects (land surface) with the slopes from west to east into one group, and the rest - into the second. For this goal Module data processing algorithms based on artificial neural networks in MATLAB Software Package was used. It selected input, hidden and output neuron layers and conducted its study, performed the simulation and the testing. Classification process was carried on the base of ANN. Input data were presented by matrix size images 8x77. The matrix of targets had 2x77 dimensions. Its elements hada value of 0 or 1, depending on the class to wich the site belong. The third matrix (test) had 8x8 dimension. Classification and assessment of its accuracy was performed in two ways using the graphical editor nntool and nprtool. Results. The work of the created classifier was checked using the test images. The test, used in the studies was a matrix consisting of eight columns. Two columns of this matrix were images of slopes oriented from west to east - one close to them, and the rest - images of freeform surfaces. Assessment of the classifier was performed using confusion matrix. The total number of correctly classified samples was about 99 percent. Scientific novelty and practical value. Experimental research on the selection of surface areas with slopes of a certain orientation and analysis of the results give reasons for their use in different studies. It can be microrelief of the mechanical parts, various biological objects and, of course, the earth relief, which largely determines the fertility of agricultural lands, affects the ecological hazards such as: floods, mudflows, landslides and snow avalanche. So, development and improvement objective methods for classification surface areas is an urgent task.Item Cadastre in land market structure(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Perovych, L.; Muzyka, N.Purpose. Periodic prolonging of the moratorium on sale of agricultural lands does not solve the basic problem of land reform - free circulation of land in order to improve welfare of the population, increasing of social and economic development of territories through the development of new economic, financial and credit inter-farm linkages and mechanisms. Certain prerequisites of land market functioning, defining its function before this should be formed on the legislative and regulatory framework. According to the above, the objective function is defined as a combination of economic, technical, administrative and other actions, events, decisions, etc. on efficient and rational use of agricultural lands in the context of maximizing the social and financial status of the population of the territory. Methods. The research based on the method of analytical analysis of financial and economic activity of agricultural enterprises in different periods; structures and forms of financial and credit system; principles of formation of agricultural enterprises. Results. As a result of conducted research It was highlighted the major shortcomings of introduction of circulation of agricultural lands, which constrain their market. In this regard, it was developed recommendations for creating of the effective functioning of land market. This includes: the development of a number of legislative and regulatory acts that would improve the system of collection cadastral and land planning documentation; develop effective mechanisms of agricultural crediting; form an effective advisory service of land and property relations. Scientific novelty consists in development of new approaches to creation of land market, based not on deriving the maximum profit but meet the needs of the population. Practical significance. Given in the article conclusions and recommendations can be used by the legislative and executive authorities in creating mechanisms for the effective functioning of real estate markets. Мета. Періодичне продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення не вирішує основного завдання земельної реформи - вільний обіг земель з метою покращення добробуту населення, підвищення соціально-економічного розвитку територій на основі розробки нових економічних, фінансово-кредитних міжгосподарських взаємозв’язків та механізмів. При цьому повинні бути сформовані на законодавчому та нормативно-правовому рівні певні передумови функціонування ринку земель, визначивши перед цим його функцію. Відповідно до вищезазначеного, цільова функція визначається як сукупність економічних, технічних, управлінських та інших дій, заходів, рішень тощо щодо ефективного та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення в контексті максимального підвищення соціально- матеріального стану населення території. Методика. В основу досліджень покладені методи аналітичного аналізу фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств у різні періоди; структури та форми організації фінансово-кредитної системи; принципи формування агропідприємств. Результати. В результаті проведених досліджень висвітлені основні недоліки впровадження обігу земель сільськогосподарського призначення, які стримують їх ринок. У зв’язку з цим розроблені рекомендації щодо створення перед¬умов ефективного функціонування ринку земель. Це зокрема: розробка багатьох законодавчих та нормативно-правових актів, які б дали змогу удосконалити систему збору кадастрової та землевпорядної документації; розробити ефективні механізми кредитування сільгоспвиробників; сформувати ефективну консультативну службу із земельно-майнових відносин. Наукова новизна полягає у розробці нових підходів до формування ринку землі, які базуються не на отриманні максимальних прибутків, а на задоволенні потреб населення. Практичне значення. Наведені в статті висновки і рекомендації можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади під час створення механізмів ефективного функціонування ринків нерухомості. Цель. Периодическое продления моратория на продажу земель сельскохозяйственного назначения не решает основной задачи земельной реформы - свободное обращение земель с целью улучшения благосостояния населения, повышение социально-экономического развития территории на основе развития новых экономических, финансово-кредитных межхозяйственных взаимосвязей и механизмов. При этом должны быть сформированы на законодательном и нормативно-правовом уровне определенные предпосылки функционирования рынка земель, определив перед этим эго функцию. Согласно вышеуказанному, целевая функция определяется как совокупность экономических, технических, управленческих и иных действий, мероприятий, решений и т.п. по эффективному и рациональному использованию земель сельскохозяйственного назначения в контексте максимального повышения социально-материального положения населения территории. Методика. В основу положены методы аналитического анализа финансово-хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий в различные периоды; структуры и формы организации финансово-кредитной системы; принципы формирования агропредприятий. Результаты. В результате проведенных исследований освещены основные недостатки введения оборота земель сельскохозяйственного назначения, сдерживающих их рынок. В связи с этим разработаны рекомендации по созданию предпосылок эффективного функционирования рынка земель. Это в частности: разработка ряда законодательных и нормативно-правовых актов, которые бы разрешили усовершенствовать систему сбора кадастровой и землеустроительной документации; разработка эффективных механизмов кредитования сельхозпроизводителей; формирование эффективной консультативной службы с земельно-имущественных отношений. Научная новизна заключается в разработке новых подходов к формированию рынка земли, которые базируется не на получении максимальной прибыли, а на удовлетворении потребностей населения. Практическое значение. Приведены в статье выводы и рекомендации могут быть использованы органами законодательной и исполнительной власти при создании механизмов эффективного функционирования рынков недвижимости.Item Системна соціально-екологічна оцінка антропогенно порушених земель(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Артамонов, В. В.; Василенко, М. Г.; Міхно, П. Б.Мета. Метою роботи є оцінка антропогенно порушених земель за їх екологічним станом і сумарною величиною отриманої соціально-економічної ефективності використання. Методика. Антропогенне порушення земель є наслідком реалізації певної соціально-економічної потреби суспільства і за її вичерпання, потребує подальшої рекультивації з метою усунення негативних наслідків, заподіяних навколишньому середовищу екологічного, економічного та інших видів збитків. Територію порушення земель принципово можна характеризувати масштабом порушення та двома взаємопов’язаними показниками - її екологічним станом та отриманою сумарною величиною соціально-економічної ефективності використання. Значення цих показників змінюються протягом “життєвого циклу” існування порушеної землі - від початку порушення до завершення рекультивації відпрацьованих земель. Тому методика дослідження передбачає аналіз порушених земель на різних етапах їх “життєвого циклу” із урахуванням невизначеності проблеми вибору раціонального напряму використання рекультивованих земель. Результати. Основним результатом аналізу “життєвого циклу” порушених земель є висновок про те, що повністю відновити порушені землі до їх початкового стану принципово неможливо через глибинні геологічні та гідрологічні зміни. Період існування порушеної землі визначається погіршенням екологічного стану території і потребує належного екологічного обгрунтування. Наукова новизна. Науковою новизною є розроблення діаграми “життєвого циклу” порушених земель і її аналіз. Практична значущість. Практичну значущість має висновок про те, що раціональне земле¬користування території порушених земель потребує позитивного багаторічного соціально-економічного балансу її використання. Збільшення тривалості існування відпрацьованої землі погіршує екологічний стан території та соціально-економічну ефективність її використання. Кінцевий та початковий стани екологічної та соціально-економічної ефективності використання території можуть не збігатися, а бути кращими чи гіршими залежно від цільового вибору напряму рекультивації відпрацьованих земель, що є окремим науково- практичним завданням. Цель. Целью статьи является оценка антропогенно нарушенных земель по их экологическому состоянию и суммарной величине полученной социально-экономической эффективности использования. Методика. Антропогенное нарушение земель является следствием реализации определенной социально-экономической потребности общества и при ее исчерпании нуждается в дальнейшей рекультивации с целью устранения негативных последствий причиненного окружающей среде экологического, экономического и других видов ущерба. Территорию нарушения земель принципиально можно охарактеризовать масштабом непосредственного нарушения и двумя взаимосвязанными показателями - ее экологическим состоянием и полученной суммарной величиной социально-экономической эффективности использования. Значения этих показателей изменяются в течение “жизненного цикла” существования нарушенной земли - от начала нарушения до окончания рекультивации отработанных земель. Поэтому методика исследования предполагает анализ нарушенных земель на различных этапах их “жизненного цикла” с учетом неопределенности проблемы выбора рационального направления использования рекультивированных земель. Результаты. Основным результатом анализа “жизненного цикла” нарушенных земель является вывод о том, что полностью восстановить нарушенные земли до их начального состояния до нарушения принципиально невозможно вследствие значительных геологических и гидрогеологических изменений. Период существования нарушенной земли определяется нарушением экологического состояния территории, что требует соответствующего экологического обоснования. Научная новизна. Научной новизной является разработка диаграммы “жизненного цикла” нарушенных земель и ее анализ. Практическая значимость. Практическую значимость имеет вывод о том, что рациональное землепользование территории нарушенных земель требует позитивного многолетнего баланса ее использования. Увеличение длительности существования отработанной земли ухудшает экологическое состояние территории и социально-экономическую эффективность ее использования. Конечный и начальный состояния экологической и социально-экономической эффективности использования территории могут не совпадать, а быть лучшими или худшими, в зависимости от целевого выбора направления рекультивации отработанных земель, что является отдельной научно-практической задачей. Purpose. The aim of the article is to assess the anthropogenically disturbed lands according to their ecological status and the total value of the result of its socio-economic efficiency use. Methodology. Anthropogenic land disturbance is a consequence of the implementation of specific socio-economic needs of society and, when exhausted, requires further reclamation aimed at eliminating the negative effects of environmental ecological, economic and other types of damages. The territory of the land disturbance basically can be characterized by the scale of direct infringement and two inter related indicators - its ecological status and received total value of socio-economic efficiency of use. The values of these parameters change during the “life cycle” of disturbed land - from the beginning to the end of reclamation of the waste land. Therefore, the research methods involve the analysis of disturbed land at different stages of their “life cycle” with taking into consideration the uncertainty of the problem of choosing rational use of recultivated lands. Results. The main result of the analysis of the “life cycle” of disturbed lands is the conclusion that to fully restore disturbed land to its initial state before the violation is impossible due to the significant geological and hydrogeological changes. The period of disturbed land is determined by the violation of ecological condition of the territory that requires an appropriate environmental studies. Originality. The scientific novelty is the development of the “life cycle” diagram of disturbed land and its analysis. Practical significance. The practical significance is the conclusion that the rational use of land area of disturbed lands requires a positive balance of long-term use. Increasing of the disturbed land existence worsens the ecological state of the territory and the socioeconomic efficiency of its use. The final and the initial state of the environmental and socio-economic efficiency of use of the territory can not be the same, and to be the best or the worst, depending on the desired reclamation of disturbed land, which is a separate scientific and practical task.Item Обгрунтування показників конфігурації земельних ділянок під час проведення рівноцінного обміну(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Малашевський, М. А.; Бугаєнко, О. А.Мета. При проведенні рівноцінного обміну у сучасних соціально-економічних умовах серед інших характеристик важливе місце посідає конфігурація земельних ділянок. Метою дослідження є обгрунтування відповідних показників, врахування яких надасть можливість здійснювати зіставлення обмінюваних земельних ділянок за встановленим критерієм. Методика. Здійснено порівняльний аналіз найпоширеніших коефіцієнтів, які характеризують конфігурацію земельної ділянки. При цьому враховувалася виняткова роль земель як чинника виробництва та просторового базису, відповідно і конфігурація земельної ділянки оцінювалася як технологічна умова. З цією метою розглянуто поняття “конфігурації'” з погляду впливу на ефективність використання земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Виконано аналіз результатів розрахунків виокремлених коефіцієнтів для земельних ділянок різної конфігурації з огляду на міру відображення форми, протяжності, компактності та ламаності меж, а також можливості врахування за їх допомогою корисної площі під час визначення розмірів рівноцінних земельних ділянок у процесі обміну земель, відповідно до існуючих підходів. Результати. Виокремлено основні характеристики конфігурації, за якими можна оцінити земельні ділянки з погляду ефективності використання як рівноцінні під час обміну. Запропоновано формулу розрахунку коефіцієнта ламаності меж та коефіцієнта відцентрованості, застосування якого відповідає встановленим вимогам щодо характеристики конфігурації земельної ділянки у перерізі розрахунку рівноцінного обміну земель. Наукова новизна. Обґрунтовано ефективність використання коефіцієнта відцентрованості для врахування конфігурації земельної ділянки за рівноцінного обміну земель. Практична значущість. Використання отриманого в результаті дослідження коефіцієнта відцентрованості дає змогу враховувати конфігурацію земельних ділянок під час зіставлення у процесі обміну. Отже, доцільним є застосування вказаного коефіцієнта під час розрахунків рівноцінного обміну у перерізі проведення масштабних заходів щодо впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, за індивідуальних ініціатив землевласників у межах чинного законодавства. Результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях. Цель. При проведении равноценного обмена в современных социально-экономических условиях среди прочих характеристик важное место занимает конфигурация земельных участков. Целью исследования является обоснование соответствующих показателей, учет которых предоставит возможность производить сопоставление обмениваемых земельных участков по установленному критерию. Методика. Произведен сравнительный анализ самых распространенных коэффициентов, характеризующих конфигурацию земельного участка. При этом учитывалась исключительная роль земель как фактора производства и пространственного базиса соответственно, конфигурация земельного участка оценивалась как технологическое условие. С этой целью рассмотрено понятие конфигурации с точки зрения влияния на эффективность использования земельних участков сельскохозяйственного назначения и населенных пунктов. Был произведен анализ результатов расчетов выделенных коэффициентов для земельных участков разной конфигурации с учетом степени отображения формы, протяженности, компактности и изломанности границ, а также возможности учета при их помощи полезной площади в процессе определении размеров равноценных земельных участков в процессе обмена земель в соответствии с существующими подходами. Результаты. Выделены основные характеристики конфигурации по которым возможно оценить земельные участки с точки зрения эффективности использования как равноценные при обмене земель. Предложена формула расчета коэффициента изломанности границ и коэффициента отцентрованности, использование которого отвечает установленным требованиям по характеристикам конфигурации земельного участка в разрезе расчета равноценного обмена земель. Научная новизна. Обоснована эффективность использования коэффициента отцентрованности для учета конфигурации земельного участка при равноценном обмене земель. Практическая ценность. Использование полученного в результате исследования коэффициента отцентрованности позволяет учитывать конфигурацию земельных участков при сопоставлении в процессе обмена. Таким образом, целесообразно применять указанный коэффициент при расчетах равноценного обмена в разрезе масштабных мероприятий по упорядочению существующих землевладений и землепользований, при индивидуальных инициативах землевладельцев согласно действующему законодательству, результаты могут быть использованы в следующих научных исследованиях. Purpose. In current social and economic conditions configuration of land plots is one of the most important characteristics of peer land exchange. The purpose of the research is data substantiation which allows to contrast land plots to be exchanged by preset criteria. Methodology. Contrastive analysis of the most common factors characterizing the land plot configuration has been carried out. The exclusive role of land as the production means and spatial basis has been taken into consideration. Respectively, land plot configuration is valuated as a technological precondition. With this aim, the notion of configuration from the point of view of agricultural and inhabited locality land plots usage has been scrutinized. The analysis of these factors calculation for land plots of various configuration has been carried out considering the extent to which form , length, compactness , crooked limits and possibilities for taking into consideration the useful area at defining the area of peer land plots during land exchange according to the existing approaches has been carried out. Results. Main characteristics of configuration with the help of which it is possible to valuate land plots as the peer ones for exchange from the point of view of usage have been singled out. A formula for crooked limits and alignment factors calculation, the usage of which meets the requirements of the land plot configuration characteristics from the point of view of peer land exchange calculation has been suggested. Scientific novelty. The effectiveness of alignment factor for land plot configuration at peer land exchange has been substantiated. Practical significance. Usage of the developed in research alignment factor allows to take into consideration land plot configuration at comparison during exchange. Thus, usage of the factor at peer land exchange calculation in large-scale measures on the existing land ownership and land tenure improvement at land owners' individual initiatives within the existing legislation is viable. Results of the research can be used in the future scientific works.Item Часткові випадки застосування методу прямої капіталізації доходів в оцінці нерухомості(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Губар, Ю.Мета. Актуальним є вирішення проблеми подолання впливу інфляційних процесів на визначення вартості нерухомості. Метою досліджень є виведення математичних залежностей для економіки України [МСО-1,2006; МСО-2,2006; НС-1,2003; НС-2,2004]. Методика. Методичний підхід, що грунтується на капіталізації чистого доходу (дохідний підхід), застосовується для оцінки нерухомості, яку купують і продають з урахуванням її здатності приносити прибуток і спрямовану на визначення вартості нерухомості, як поточної вартості майбутніх доходів. Підхід грунтується на принципах очікування, попиту і пропозиції, заміщення. Дохідний підхід, як і порівняльний потребує наявності відповідних порівнювальних даних. При цьому предметом дослідження і аналізу є потенційний валовий дохід від здачі в оренду нерухомості; втрати від недоотримання орендних платежів; можливість отримання додаткового прибутку та операційні витрати. У цьому випадку вони повинні бути ринковим доказом рівня дохідності оцінюваної нерухомості. Результати. Виконані дослідження доводять важливість застосування методу прямої капіталізації доходів в оцінці нерухомості. На прикладах доведена спроможність теоретичних досліджень. Аналізуючи математичні залежності, можна отримати темп зростання та інтенсивність чистого операційного доходу. Після цього, знаючи чисті орендні доходи, можливо розрахувати і валові доходи, тобто ставки орендної плати. Наукова новизна. Виконані дослідження доводять, що отримані математичні залежності повністю узгоджуються не тільки для випадків, коли інфляція має постійний, стабільний характер, але і для змінних інфляційних процесів економіки України. В наведених дослідженнях враховуються не просто номінальна ставка дисконтування, темп зростання вартості земельних ділянок і орендних ставок, а також їх різниці, які залишаються сталими для змінних інфляційних процесів. І тому, коли на перспективу прогнозується темп інфляції за роками, можна стверджувати, що отримані математичні залежності не будуть давати значних похибок. Практична значущість. В роботі виконано практичну реалізацію теоретичних розробок. Дослідження дають змогу отримати математичні залежності для отримання коректних і обгрунтованих характеристик об’єкта оцінки. Представлені у роботі дослідження можна застосовувати для більшості населених пунктів України з метою достовірного визначення ринкової вартості нерухомості методом прямої капіталізації доходів [Губар Ю., 2012, 2014, 2015]. Цель. Актуальным является решение проблемы преодоления влияния инфляционных процессов для определения стоимости недвижимости. Целью исследований является вывод математических зависимостей для переходной экономики Украины. Методика. Методический подход, основанный на капитализации чистого дохода, применяется для оценки недвижимости, которая покупается и продается с учетом ее способности приносить прибыль и направлена на определение стоимости недвижимости, как текущей стоимости будущих доходов. Подход базируется на принципах ожидания, спроса и предложения, замещения. Доходный подход, как и сравнительный, требует наличия соответствующих сравнительных данных. При этом предметом исследования и анализа является потенциальный валовой доход от сдачи в аренду недвижимости; потери от арендных платежей; возможность получения дополнительной прибыли и операционные расходы. В этом случае они должны служить рыночным доказательством уровня доходности оцениваемой недвижимости. Результаты. Выполненные исследования доказывают важность применения метода прямой капитализации доходов в оценке недвижимости. Выполнено практическую реализацию теоретических исследований. Анализируя математические зависимости, мы получаем возможность расчета темпов возрастания и интенсивности чистого операционного дохода. После этого, зная чистые арендные доходы, появляется возможность рассчитать и валовые доходы, то есть ставки арендной платы. Полученные зависимости могут быть использованы оценщиком в случаях, когда необходимо: определить стоимость здания при известной стоимости земельного участка, темпов возрастания стоимости, известном среднегодовом чистом операционном доходе от недвижимости на дату оценки. Оценить доходы использования зданий и ставки арендной платы, если известна стоимость земельного участка, темпы ее роста и стоимость здания. Оценить стоимость здания с использованием аналогичной информации об объекте-аналоге с известной стоимостью, когда известна стоимость земельного участка, темп ее роста и доходы от недвижимости на дату оценки. Научная новизна. Выполненные исследования показывают, что полученные математические зависимости полностью согласуются не только для случаев, когда инфляция носит постоянный, стабильный характер, но и для переменных инфляционных процессов переходной экономики Украины. В приведенных исследованиях учитываются не просто номинальная ставка дисконтирования, темп роста стоимости земельных участков и арендных ставок, а также их разницы, которые остаются постоянными для переменных инфляционных процессов. И поэтому, когда на перспективу прогнозируется темп инфляции по годам, можно утверждать, что полученные математические зависимости не будут давать значительных погрешностей. Практическая значимость. В работе выполнена практическая реализация теоретических разработок. Исследования позволили получить математические зависимости для более корректных и обоснованных характеристик объекта оценки. Полученные в работе математические зависимости полностью согласуются для стран с переходной экономикой (сменные темпы инфляции и темпы роста доходов). Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является создание и внедрение в Украине методологии кадастровой оценки недвижимости, которая должна базироваться на общепринятых методах оценки рыночной стоимости недвижимости. Purpose. An urgent solution to the problem is to overcome the impact of inflation to determine the value of the property. The purpose of research is to derive mathematical relationships for the transition of the economy of Ukraine. Methodology. The methodical approach based on the capitalization of net income used for the valuation of real estate, which is bought and sold based on its ability to make a profit, and aims to determine the property value as the current value of future income. The approach is based on the expectations of the principles of supply and demand substitution. The income approach, as well as comparative, requires the relevant comparative data. At the same time the subject of research and analysis is the potential gross income from the rental of real estate; losses from the lease payments; the possibility of obtaining additional revenue and operating expenses. In this case, they must serve as proof of the market rate of return on real estate evaluated. Results. The studies demonstrate the importance of applying the method of direct capitalization income in real estate appraisal. Achieved practical implementation of the theoretical research. By analyzing the mathematical relationships, we are able to calculate the rate of increase and the intensity of net operating income. Then, knowing the net rental income, it is possible to calculate and gross revenues rents. These dependencies can be used by the appraiser in cases when it is necessary: to determine the value of the building at a certain value of the land, the rate of increase in the cost of the known average annual net operating income from the property at the valuation date. Rate revenues ofbuildings and rents, if we know the value of the land, its growth rate and the cost of the building. Rate value of the building using the same information about an object with a known value of the analogue, when we know the cost ofland, its growth rate and income from real estate at the valuation date. Originality. The studies show that the resulting mathematical relationships are fully consistent not only in cases where inflation is permanent, stable character, but also for the variables of inflation in transition economy of Ukraine. In these studies take into account notjust the nominal discount rate, the growth rate of the value of land and rents, as well as their differences, which remain constant for variable inflation. And so when the future is projected rate of inflation over the years, it can be argued that the mathematical relationships will not give significant errors we have obtained. Practical significance. This paper presents the practical implementation of the theoretical developments. Studies have yielded mathematical relationships for a correct and reasonable performance evaluation of the object. The results obtained in the mathematical relationships are entirely consistent for the countries with economies in transition (shift inflation and income growth). Prospects for further research in this direction is the creation and implementation of the methodology in Ukraine cadastral valuation of real estate, which should be based on generally accepted methods for estimating the market value of real estate.Item Достовірність інформативності публічної кадастрової карти України(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Перович, І.Мета. Достовірність інформативності публічної кадастрової карти України є важливою складовою відкритого демократичного суспільства. Вона дає змогу приймати адекватні існуючим реаліям адміністративні рішення органів влади щодо розвитку територій, окремих фізичних та юридичних осіб щодо інвестицій, зміни форм власності та цільового використання земель тощо. Зважаючи на вищевикладене, на основі аналізу даних публічної кадастрової карти України запропоновані методичні підходи до усунення існуючих недоречностей, які виявлені на цій карті. Методика. В основу виконаних досліджень покладені методи аналітичного аналізу та системного підходу усунення недостовірних даних щодо місця розташування земельних ділянок, точності відображення їхніх площ та правового статусу. Зокрема, виконано дослідження достовірності інформації публічної кадастрової карти для Західного регіону України (курорт Східниця та Східне (м. Кривий Ріг). Результати. Для частини земельних ділянок встановлено: їх місцерозташування не відповідає реальному стану, як в розрізі окремих населених пунктів, так і регіонів; точність представлення площ є різною; не встановлена форма власності, а для деяких земельних ділянок і цільове призначення та порядковий номер. З метою усунення вказаних недоречностей вдосконалено методику інформативності публічної карти України шляхом відповідного корегування існуючих обмінних файлів, спираючись на достовірність кадастрових номерів окремих земельних ділянок. Наукова новизна. Запропоновано одночасно відображати місцерозташування земельної ділянки на публічній кадастровій карті, використовуючи унікальний кадастровий номер; точність представлення площ земельних ділянок повинна відповідати масштабу карти, категорії земель та величині самої площі; форми власності повинні бути обов’язково представлені, інакше такі файли повинні бути відкориговані або анульовані. Практична значущість. Проведені теоретичні дослідження та практичні рекомендації дають змогу покращати достовірність даних щодо земельних ділянок, приведених на публічній кадастровій карті України, що сприятиме розвитку територій та покращанню інвестиційного клімату. Цель. Достоверность информативности публичной кадастровой карты Украины есть важной составной частью открытого демократического общества. Она позволяет принимать адекватные существующим реалиям административные решения органов власти по развитию территорий, отдельных физических и юридических лиц по инвестированию, смены форм собственности и целевого использования земель. Учитывая вышеизложенное, на основании анализа данных существующей публичной кадастровой карты Украины, предложены методические подходы к устранению существующих противоречий, которые обнаружены на данной карте. Методика. В основу исследований положены методы аналитического анализа и системного подхода к устранению недостоверных данных по местоположению земельных участков, точности отображения их площадей и правового статуса. В частности выполнено исследование достоверности информации публичной кадастровой карты для Западного региона Украины (курорт Сходница) и Восточного (г. Кривой Рог). Результаты. Для части земельных участков установлено: их местоположение не соответствует реальности как в разрезе отдельных населенных пунктов, так и регионов; точность представления площадей различная; не определены формы собственности, а для некоторых земельных участков - целевое назначение, порядковый номер. С целью устранения указанных неточностей усовершенствовано методику информативности публичной кадастровой карты Украины путем соответствующего корректирования существующих обменных файлов, основываясь на достоверности кадастровых номеров отдельных земельных участков. Научная новизна. Предложено однозначно отображать местоположение земельного участка на публичной кадастровой карте, используя уникальный кадастровый номер; точность представления площадей земельных участков должна соответствовать масштабу карты, категории земель и их площади; типы собственности должны быть обязательно представлены, в противном случае такие файлы должны быть откорректированы либо аннулированы. Практическая значимость. Приведенные теоретические исследования и практические рекомендации позволяют улучшить достоверность данных о земельных участках, приведенных па публичной кадастровой карте Украины, что способствует развитию территорий и улучшению инвестиционного климата. Purpose. Authenticity of informativeness of public cadastral map of Ukraine is an important component of an open democratic society. It allows to adopt adequate to existing realities administrative decisions of the authorities regarding the development of territories, of certain individuals and legal entities regarding the investments, changes of forms of ownership and intended use of lands and so on. In view of the foregoing, on the basis of the analysis of data of public cadastral map of Ukraine the methodical approaches on eliminating of existing inappropriateness, which was detected on this map, were proposed. Methods. In a basis of executed researches there were the methods of analytical analysis and systemic approach of eliminating the unreliable data regarding the location land plots, accuracy of displaying of their areas and legal status. In particular, made research public cadastral map for west region Ukraine (health resort Shidnytsia) and East (t. Kryvyj Rig). Results. For the part of the land parcel established: realp locations do not meet state as in individual localities and regions; accurate representation area is different; ownership is not establish, land-purpose and order number. For the purpose secified irrelevant improved the methodic of informativeness of public cadastral map of Ukraine was improved through the appropriate adjustments of existing exchange files, relying on the reliability of cadastral numbers of separate land plots. Scientific novelty. It was proposed to display simultaneously the location of land plot on public cadastral map using the unique cadastral number; the accuracy of representation of the areas of land plots might match the scale of the map, the category of land and the value of the area; the types of ownership should be necessarily presented, otherwise such files should be corrected or canceled. The practical significance. Theoretical researches and practical recommendations will allow to improve the reliability of data about the land plots, which are in public cadastral map of Ukraine, and that will facilitate the development of territories and improvement of the investment climate.Item Методика визначення об'єму Львівського полігону ТПВ з використанням архівних картографічних матеріалів та БПЛА TRIMBLE UX-5(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Лозинський, В. А.; Нікулішин, В. І.; Третяк, К. Р.; Шило, Є. О.Мета. Львівський полігон твердих побутових відходів має певні особливості, які повинні враховуватися пьід час розроблення методики визначення об’єму. А саме - початковий рельєф з сильною розчленованістю та перепадом висот більше як 70 м унеможливлює задавання початкової горизонтальної площини під час визначення об’єму. Що стосується сучасної поверхні сміттєвого тіла, то її ухили змінюються у межах від 0 до 85°, а перепад висот становить більше як 80 м. Це призводить до значних похибок за рельєф під час виконання аерофотознімання. Основною метою роботи є розроблення методики визначенім об’єму Львівського полігону твердих побутових відходів із використанням архівних картографічних матеріалів та даних аерофотознімання станом на жовтень 2015 року з урахуванням особливостей досліджуваного об’єкта. Методика та результати роботи. Незважаючи на розвиток сучасних технологій та цифрової картографії, паперові карти залишаються надалі джерелом отримання інформації, яка може використовуватись в подальшому для виконання багатьох наукових задач. Отримання даних для визначення об’ємів полігонів твердих побутових відходів можливе за допомогою дистанційних та контактних методів. Серед дистанційних методів великого застосування набувають безпілотні літальні апарати. Відповідно до поставленої мети ми відтворили початковий рельєф полігону ТПВ станом на 1957 рік. Виконано аерофотознімання Львівського полігону ТПВ станом на жовтень 2015 року із застосуванням БПЛА TRIMBLE UX-5. Визначено об’єм та площу полігону. Експериментально встановлено, що визначення об’ємів потрібно виконувати за TIN-mo- делями. А використання GRID-моделей з кроком від 5 см до 20 м не дає можливості визначити об’єм Львівського полігону ТПВ. Розраховано оцінку точності визначення об’єму Львівського полігону твердих побутових відходів. Отримані результати на основі геодезичних даних порівняні з ваговим методом. Наукова новизна та практична значущість. Вперше в Україні визначено об’єм чинного полігону ТПВ. Запропонована методика визначення об’єму з використанням БПЛА. Також вперше змодельована початкова поверхня та структура рельєфу Львівського полігону ТПВ із використанням архівних картографічних матеріалів станом на 1957 р. Практична значущість результатів полягає у запропонованій авторами методиці, яка дає змогу оперативно визначати параметри полігону відповідно до ДБН В.2.4-2-2005. Цель. Львовский полигон твердых бытовых отходов имеет определенные особенности, которые должны учитываться при разработке методики определения объема. А именно, начальный рельеф с сильной расчлененностью и перепадом высот более 70 м исключает задания начальной горизонтальной плоскости при определении объема. Что касается современной поверхности мусорного тела, то ее уклоны изменяются в пределах от 0 до 85°, а перепад высот составляет более 80 м. Это приводит к значительным погрешностям за рельеф при выполнении аэрофотосъемки. Основной целью работы является разработка методики определения объема Львовского полигона твердых бытовых отходов по архивным картографическим материалам и данным аэрофотосъемки состоянием на октябрь 2015 года с учетом особенностей исследуемого объекта. Методика и результаты. Несмотря на развитие современных технологий и цифровой картографии, бумажные карты остаются в дальнейшем источником получения информации, которая может служить в дальнейшем для решения ряда научных задач. Получение данных для определения объемов полигонов твердых бытовых отходов возможно с помощью дистанционных и контактных методов. Среди дистан¬ционных методов все большее применение получают беспилотные летательные аппараты. В соответствии с поставленной целью мы воссоздали первоначальный рельеф полигона ТБО по состоянию на 1957 год. Выполнены аэрофотосъемки Львовского полигона ТБО по состоянию на октябрь 2015 года с применением БПЛА TRIMBLE UX-5. Определены объем и площадь полигона. Экспериментально установлено, что определение объемов следует выполнять по TIN-моделям. А использование GRID-моделей с шагом от 5 см до 20 м. В достаточной мере точно не дает возможности определить объем Львовского полигона ТБО. Научная новизна и практическая значимость. Впервые в Украине определен объем действующего полигона ТБО. Предложена методика определения объема с использованием БПЛА. Также впервые смоделирована начальная поверхность и структура рельефа Львовского полигона ТБО по архивным картографическим материалам состоянием на 1957 г. Практическая значимость заключается в предложенной авторами методике, которая позволяет оперативно определять параметры полигона в соответствии с ДБН В.2.4-2-2005. Purpose. Lviv landfill has some features that should be considered when developing the methodology for determining the volume . The initial relief of severe fragmentation and a height difference of more than 70 meters make it is impossible to set the original horizontal plane for determining the volume . The slope of current garbage body surface ranges from 0 to 85 degrees and a vertical drop is more than 80 m. This leads to significant relief errors in carry out for aerialphotography . The main purpose is development of methodology for determining the volume of Lviv landfill using archival cartographic materials and data of aerialphotography in October 2015 taking into account the features of the object. Methodology and results . Despite the development of modern technologies and digital cartography paper maps are source of information that can be used to solve a number of scientific problems . Obtaining data for determining the volume of landfill is possible through the use of remote and contact methods . The most popular among remote methods are UAV . According to our purpose, we have reproduced the original relief of landfill in 1957. Conducted aerialphotography of Lviv landfill in October 2015 using UAVs TRIMBLE UX-5 . Determined volume and area of the Lviv landfill . Experimentally establish that the volume should be determined by TIN models . Because the use of GRID models in increments of 5 cm to 20 m does not enable to accurately determine the volume of Lviv landfill . Conducted accuracy estimation of the volume of Lviv landfill . The results based on geodetic data were compared with weight method data. Scientific novelty and practical significance. The first in Ukraine was determined the volume of existing landfills . Proposed new methodology of determining the volume using UAVs . Also conducted modeling of the initial surface and relief structure of Lviv landfill using archival cartographic materials in 1957. The practical significance of obtained results is the proposed by the author’s methodology that allows operatively determine the parameters of the landfill in accordance with DBN V .2.4-2-2005.Item Аналіз сучасних методів знімання під час опрацювання великомасштабних планів(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Глотов, В. М.; Гуніна, А. В.Мета. Проведення аналізу сучасних методів знімання під час опрацювання великомасштабних планів. Методика. Створення великомасштабних планів є важливим завданням в галузі картографування України, оскільки наявні топографічні плани з часом потребують оновлення, тому що перестають відповідати сучасному стану місцевості. Сфера застосування великомасштабних планів є різноманітною: розробка генеральних планів міст та сільських населених пунктів, інженерна підготовка та озеленення територій міст і селищ, складання проектів осушення та зрошення земель сільськогосподарського призначення, ведення кадастру населених пунктів тощо. Тому важливим завданням є проведення робіт із оновлення та створення топографічних планів, які будуть застосовуватись для потреб, які згадані вище. До того ж неякісна кадастрова інформація в базах даних, яка створювалась впродовж багатьох років, призводить до виникнення проблем із межуванням сусідніх ділянок. Тому виправлення цих помилок також є актуальним завданням. Для того, щоб визначити оптимальний варіант вирішення питань, згаданих вище, автори наводять порівняльну харак¬теристику геодезичного методу та методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для опрацювання великомасштабних планів. В результаті проведеного аналізу можна зробити висновок, що саме недоліки традиційних засобів знімання (отримання даних за допомогою космічних супутників, повітряних пілотованих апаратів та тахеометрів) стали передумовами застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з топографічною метою. Результати. На основі аналізу методів знімання з метою створення велико¬масштабних планів були відзначені переваги та недоліки застосування кожного з методів. Внаслідок цього зроблено висновок, що порівняно з іншими методами ДЗЗ та геодезичним методом, під час застосування БПЛА виникає можливість оперативно створювати великомасштабні плани (1:2000, 1:1000, 1:500) з відповідною точністю визначення координат. Наукова новизна. В результаті проведеного дослідження виконано аналіз технологій сучасних методів зніманім, та на його основі зроблені висновки щодо переваг методу опрацювання великомасштабних планів із застосуванням БПЛА. Практична значущість. Обгрунтування можливості застосування знімків, отриманих за результатами аерознімання з БПЛА невеликих за площею територій (8-10 км2), для створення великомасштабних планів у масттттабах 1:2000, 1:1000, 1:500. Головною перевагою БПЛА є те, що вихідні дані аерознімання можна також застосовувати для одержання просторової інформації у важкодоступних зонах, моніторингу потенційно небезпечних для життя людини об’єктів, інвентаризації земель населених пунктів.Цель. Проведение анализа современных методов съемки при обработке крупномасштабных планов. Методика. Создание крупномасштабных планов является важной задачей в области картографирования Украины, поскольку имеющиеся топографические планы со временем нуждаются в обновлении, так как перестают соответствовать современному состоянию местности. Сфера применения крупномасштабных планов разнообразна: разработка генеральных планов городов и сельских населенных пунктов, инженерная подготовка и озеленение территорий городов и поселков, составление проектов осушения и орошения земель сельскохозяйственного назначения, ведения кадастра населенных пунктов. Поэтому важной задачей является проведение работ по обновлению и созданию топографических планов, которые будут применяться для нужд, упомянутых выше. К тому же некачественная кадастровая информация в базах данных, которая создавалась на протяжении многих лет, приводит к возникновению проблем с определением границ соседних участков. Поэтому исправление этих ошибок также является актуальной задачей. Для того, чтобы определить опти¬мальный вариант решения этих вопросов, авторы приводят сравнительную характеристику геодезического метода и методов ДЗЗ для обработки крупномасштабных планов. В результате проведенного анализа необходимо сделать вывод, что именно недостатки традиционных средств съемки (получение данных с помощью космических спутников, воздушных пилотируемых аппаратов и тахеометров) стали предпосылками применения БПЛА в топографических целях. Результаты. На основе анализа методов съемки с целью создания крупномасштабных планов были отмечены преимущества и недостатки применения каждого из методов. В результате сделан вывод, что в сравнении с другим методам ДЗЗ и геодезическим методам, при применении БПЛА возникает возможность оперативно обрабатывать крупномасштабные планы (1: 2000, 1:1000, 1:500) с соответствующей точностью определения координат. Научная новизна. В результате проведенного исследования выполнен анализ технологий современных методов съемки, и на его основании сделаны выводы о преимуществах метода обработки крупномасштабных планов с применением БПЛА. Практическая значимость. Обоснование возможности применения снимков, полученных по результатам аэросъемки с БПЛА небольших по площади территорий (8-10 км2), для обработки планов в масштабе 1: 2000, 1:1000, 1:500. Главным преимуществом БПЛА является то, что исходные данные аэросъемки можно применять для получения пространственной информации в труднодоступных зонах, мониторинга потенциально опасных для жизни человека объектов, инвентаризации земель населенных пунктов. Aim. Analysis modern methods surveying of processing large-scale plans. Method. Creating large-scale plans is an important task in mapping Ukraine because the existing topographic plans eventually need to be updated because it no longer meets the current state of the area. The scope of large-scale plans are diverse: the development of general plans of cities and rural areas, landscaping and engineering training areas of cities and towns, drafting drainage and irrigation of agricultural land cadastre settlements and so on. So important is carrying out works on updating and creating topographical plans that will be used for the purposes referred to above. In addition, poor quality cadastral information in databases, created over the years, leading to problems with surveying the neighboring areas. Therefore, the correction of these errors is also urgent task. In order to determine the best option to address these issues, the authors bring characteristics of geodetic methods and techniques of remote sensing to handle large-scale plans. The analysis must conclude that it is the shortcomings of traditional means of removal (receiving data using space satellites, manned aerial vehicles and total stations) were the preconditions for the application of UAVs in topographic purposes. Results. Based on the analysis methods of removal in order to create large-scale plans were marked advantages and disadvantages of each method. Consequently, it is concluded that in contrast to other methods of remote sensing and geodetic methods, the application of UAV becomes possible to efficiently handle large-scale plans (1: 2000, 1:1000, 1:500) with appropriate accuracy of the coordinates. Scientific novelty. The study made analysis of the technologies of modern methods of removal, and on the basis of its conclusions on an optimized method of processing large-scale plans of using UAVs. The practical significance. Justification possibility of using images obtained from the UAVs aerosurveying results small areas (8-10 km2 to create the plans at 1: 2000, 1:1000, 1:500. The main advantage of UAVs is that the aerosurveying original data can also be used for the acquisition of spatial information in remote areas, monitoring potentially dangerous to human life objects inventory ofland settlements.Item Оновлення топографічних карт Іраку масштабу 1:50000 за знімками, отриманими із супутника IKONOS(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Абдаллах, P. А.; Четверіков, Б. В.Мета. Знаходження точного, швидкого та економічного способу оновлення карт за допомогою інформації, отриманої за даними дистанційного зондування. Проведено усі необхідні дослідження для оновлення карти досліджуваного району міста Кербала (Ірак) масштабу 1: 50000, що востаннє оновлювалась у 1984 році. Методика. Оновлення карти здійснювалось у три етапи. Перший етап - цифрова обробка космічних знімків і карт за допомогою професійної ГІС ArcGIS9. Після об’єднання системи координат космічного знімка і карти виконана контрольна класифікація. Оновлення карти здійснювалося за допомогою порівняння кожного шару, отриманого з космічного знімка, з його аналогом на карті, вивчення збільшення міста Кербала і фіксації змін, які відбулися у мережі доріг і каналів. Другий етап - польові дослідження. Цей етап включає виявлення усіх частин досліджуваної території, вибір чітких точок на супутниковому знімку як опорних (GCP). Ці опорні точки використовувались для геометричного коригування зображення. Обов’язковою частиною цього етапу є перетворення даних, отриманих із супутникових зображень, оскільки на супутникових знімках використовується Всесвітня геодезична система координат (WGS84), а опорні точки мають значення координат у старій системі Іраку (Clark). Використовувались 30 точок, розташованих по усій території досліджуваного регіону, кожна з яких є перетином двох і більше ліній або транспортною розв’язкою. Третім етапом досліджень було виготовлення карт. Цей етап передбачає виробництво цифрових карт, які сумісні з ГІС і подальшу оцінку їх точності. Результати. В результаті проведених досліджень визначено процедуру оновлення старих топографічних карт з детальними рекомендаціями для їх векторизації, створена оновлена карта з використанням DGPS, дистанційного зондування та ГІС-технологій для отримання високоточних цифрових багатофункціональних карт досліджуваного регіону. Наукова новизна. Метод контрольованої класифікації космічних знімків даз змогу швидко оновити застарілі карти з високою точністю нанесення нових об’єктів. Практична значущість. Запропонована методика оновлення карт масштабу 1:50000, що грунтується на напівавтоматичній класифікації космічних знімків, дає змогу за доволі короткий час внести зміни до об’єктів. Для території Іраку сьогодні це завдання є дуже актуальним, оскільки останні оновлення карт цього масштабу і дрібніше виконувались ще у 1984 році. Целью работы является нахождение точного, быстрого и экономичного способа обновления карт с помощью информации, полученной по данным дистанционного зондирования. Были проведены все необходимые исследования для обновления карты исследуемого района города Кербала (Ирак) масштаба 1: 50000, которая в последний раз обновлялась в 1984 году. Методика. Обновление карты осуществлялось в три этапа. Первый этап - цифровая обработка космических снимков и карт с помощью профессиональной ГИС ArcGIS9. После объединения системы координат космического снимка и карты была выполнена контролируемая классификация. Обновление карты осуществлялось путем сравнения каждого слоя, полученного из космического снимка с его аналогом на карте, изучение увеличения города Кербала и фиксации изменений, которые произошли в сети дорог и каналов. Второй этап - полевые исследования. Данный этап включает выявление всех частей исследуемой территории, выбор четких точек на спутниковом снимке в качестве опорных (GCP). Данные опорные точки использовались для геометрической коррекции изображения. Обязательной частью этого этапа является преобразование данных, полученных со спутни¬ковых изображений, поскольку на спутниковых снимках используется Всемирная геодезическая система координат (WGS84), а опорные точки имеют значения координат в старой системе Ирака (Clark). Исполь¬зовались 30 точек, расположенных по всей территории исследуемого региона, каждая из которых является пересечением двух и более линий или транспортной развязкой. Третьим этапом исследований было изготовление карт. Данный этап предусматривает производство цифровых карт, которые совместимы с ГИС и дальнейшую оценку их точности. Результаты. В результате проведенных исследований определена процедура обновления старых топографических карт с подробными рекомендациями по их векторизации, создана обновленная карта с использованием DGPS, дистанционного зондирования и ГИС-технологий для получения высокоточных цифровых многофункциональных карт исследуемого региона. Научная новизна. Метод контролируемой классификации космических снимков позволяет быстро обновить устаревшие карты с высокой точностью нанесения новых объектов. Практическая значимость. Предложенная методика обновления карт масштаба 1: 50000, основанная на полуавтоматической классификации космических снимков, позволяет в достаточно короткий срок внести изменения объектов. Для территории Ирака в настоящее время эта задача является очень актуальной, поскольку последнее обновление карт данного масштаба и мельче выполнялось еще в 1984 году. The aim is to find accurate, fast and economical way to update maps with information obtained by remote sensing data. There were all the necessary research to update the maps of the study area city of Kerbala (Iraq) scale 1: 50,000, which was last upgraded in 1984. Method. Updating map was carried out in three stages. The first stage - the digital processing of satellite images and maps using GIS professional ArcGIS9. After combining the coordinate system of satellite images and maps was performed controlled classification. Updating map was carried out by comparing each layer derived from satellite images, with its analogue map, study increase the city Kerbala and fixing changes that have occurred in the network of roads and canals. The second phase - field research. This phase includes identification of all parts of the study area, the choice of clear points on the satellite image as a reference (GCP). These reference points used for geometric correction of the image. The obligatory part of this stage is to convert the data obtained from satellite images, since the satellite images used World Geodetic Datum (WGS84), and the reference points have the coordinates in the old system of Iraq (Clark). We used 30 points located throughout the region under study, each of which is the intersection of two or more lines or transport interchange. The third stage of the research was to manufacture cards. This stage involves the production of digital maps that are compatible with GIS and further assess their accuracy. Results. As a result of the research determined how to update old topographic maps with detailed recommendations for their vectorization, updated map created using DGPS, remote sensing and GIS technology for high-precision digital multifunction cards studied region. Scientific novelty. The method of controlled classification of satellite images to quickly update the old maps accurately applying new facilities. The practical significance. The technique of updating map scale of 1: 50,000, which is based on semi-automatic classification of satellite images allows a sufficiently short time to change objects. For Iraq at present, this problem is very important, since the last update maps of smaller scale and still enforced in 1984.Item Оцінка точності регіонального комбінованого GNSS-розв'язку(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Доскіч, С. В.Мета. Оцінити точність отриманого регіонального комбінованого розв’язку за зміни тривалості спостережень та конфігурації мережі опорних станцій. Методика. Вихідними даними для дослідження були результати спостережень тривалістю чотири тижні на 119 референцних станціях України. З цих спостережень сформовано чотири мережі з різним набором опорних станцій і для кожної мережі обчислено комбінований розв’язок. Обчислення комбінованого розв’язку виконувалось програмою GAMIT/GLOBK, змінюючи такі параметри, як тривалість спостережень (3 дні, 1, 2, 3, 4 тижні) та параметри трансформування (лінійні і кутові). Одну мережу з кількістю опорних станцій 24 і відповідний їй розв’язок ми взяли за еталонний і порівнювали його з розв’язками, отриманими з першої мережі, де кількість опорних станцій дорівнює 6, другої мережі, де кількість опорних станцій дорівнює 18 і третьої з 14 опорними станціями. Також із Комбінаційного центру EPN були взяті координати станцій, які під час дослідження необхідності кутових параметрів трансформування, були прийняті за істинні. Порівнявши значення істинних та визначених у комбінованому розв’язку координат станцій мереж, отримані середні квадратичні помилки положення станцій. Результати. Аналіз отриманих значень середніх квадратичних помилок положення станцій показав, що під час створення регіональних комбінованих розв’язків, а саме при накладанні мінімальних обмежень, доцільніше використовувати, окрім лінійних параметрів трансформування, ще й кутові. А також використовувати як опорні станції найвищого класу, які рівномірно розташовані на території України та за її межами, та повністю охоплюють територію країни. Наукова новизна та практична значущість. Можливості отримання регіональних комбінованих розв’язків, використовуючи невеликий часовий період спостережень: від трьох днів до чотирьох тижнів (місяць), є ще не дослідженими. Результати дослідження дають можливість встановити оптимальний час спостережень для національних мереж, а також оптимальну конфігурацію мережі та необхідні значення параметрів трансформування у регіональних комбінованих розв’язках. Цель. Оценить точность полученного регионального комбинированного решения при изменении продолжительности наблюдений параметров сети опорных станций. Методика. Исходными данными для исследования были результаты наблюдений продолжительностью четыре недели на 119 референсных станциях Украины. Из этих наблюдений сформированы четыре сети с различным набором опорных станций и для каждой сети вычислено комбинированное решение. Вычисления комбинированного решения выполнялось программой GAMIT/GLOBK, изменяя такие параметры, как продолжительность наблюдений (3 дня, 1, 2, 3, 4 недели) и параметры трансформирования (линейные и угловые). Одну сеть с количеством опорных станций 24 и соответствующим ей решением мы приняли за эталон и сравнивали его с решениями, полученными с первой сети, где количество опорных станций равно 6, второй сети, где количество опорных станций равно 18 и третьей с 14 опорными станциями. Также с Комбинационного центра EPN были взяты координаты станций, которые при исследовании необходимости угловых параметров трансформации, были приняты как истинные. Сравнив значения истинных и определенных в комбинированном решении координат станций сетей, мы получили средние квадратические ошибки положения станций. Результаты. Анализ полученных значений средних квадратических ошибок положения станций показал, что при создании региональных комбинированных решений, а именно при наложении минимальных ограничений, целесообразнее использовать кроме линейных параметров трансформирования еще и угловые. А также использовать как опорные станции высокого класса, которые равномерно расположены на территории Украины и за ее пределами, и полностью охватывают территорию страны. Научная новизна и практическая значимость. Возможности получения региональных комбинированных решений, используя небольшой временной период наблюдений от трех дней до четырех недель (месяц), является не исследованными на сегодняшний день. Результаты исследования дают возможность установить оптимальное время наблюдений для национальных сетей, а также оптимальную конфигурацию сети и необходимые значения параметров трансформации в региональных комбинированных решениях. The main goal of our research was to estimate the accuracy regional combined GNSS solution by changing the duration of observations and configuration of the reference stations network. Methods. As the initial date for investigation were the results of 4 weeks from 119 reference stations in Ukraine. These results of observation were used for design four networks with different sets of reference stations and for each network was calculated the combined solutions. The estimation of the combined solution was performed by program GAMIT/GLOBK, changing parameters such as the duration of observation (3 days , 1, 2 , 3, 4 weeks) and the transformation parameters (linear and angular). One network with 24 reference stations and the appropriate solution we took as real position of stations and compared it with the solutions obtained from the first network where the number of reference stations is 6 , the second network where the number of reference stations is 18 and third is 14 reference stations. Also from EPN Analysis Combination Centre we took the stations coordinates for investigation requirement angular parameters of transformation. By comparing the real coordinate and coordinate determined in our combined solution we compute RMS of the positioning. Results. The RMS analysis revealed that in creating a combined regional solutions when imposing minimal constraint metod appropriate to use in addition to the linear transformation parameters also angular. Also used as the fiducial stations of the highest class , which are uniformly located in Ukraine and abroad, and completely cover the country. Scientific novelty and practical significance. Opportunities for regional solutions combined using a small time period of observations from three days to four weeks (monthly) , is not investigation today. The survey results make it possible to set the best time for observing national networks as well as the optimal network configuration settings and necessary transformation in regional combined solutions.Item Моніторинг тропосферної водяної пари у західній транскордонній зоні України(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Савчук, С. Г.; Заблоцький, Ф. Д.Мета. Виявлення достовірних оцінок зенітних тропосферних затримок (ZTD) за даними GNSS- спостережень (дистанційний моніторинг тропосфери) на активних референнних станціях західної транскордонної зони України. Методика. Важливим продуктом, який отримують в GNSS-метеорології, є зенітні тропосферні затримки, а їхній безпосередній зв’язок із інтегрованою /осаджуваною водяною парою дає змогу отримати оперативну інформацію для числового прогнозування погоди. Однією із основних проблем у процесі використання таких результатів є достовірність отриманих оцінок величин інтегрованої/осаджуваної водяної пари із аналізу GNSS-даних. Відповідно стратегія аналізу GNSS-даних повинна забезпечувати такі оцінки ZTD, які відповідають вимогам GNSS-метеорології. Визначення величин ZTD традиційно грунтувалося на аналізі даних в режимі пакетного мережевого розв’язку з використанням методу найменших квадратів і способу спостереження, що спирається на утворення подвійних різниць (DD), та у режимі, близькому до реального часу (NRT). Абсолютний метод точного позиціонування (РРР), для реалізації якого був необхідний доступ до точних поправок супутникових годинників разом з прогнозованими орбітами, фактично не використовувався. З точки зору стратегії аналізу GNSS-даних метод РРР є популярним завдяки створенню у режимі реального часу (RT) Міжнародною службою GNSS (IGS) та іншими організаціями таких продуктів, як точні орбіти супутників і поправки годинників. З метою порівняння були вибрані дані ZTD, отримані програмними пакетами NRT-DD Bernese GNSS software та RT- PPP ALBERDING GNSS STATUS Software за період лютий-березень 2016 року. Критерієм вибору була максимальна кількість даних на кожній станції спостережень (2880 значень) за вказаний період. Усього для порівняння були вибрані 17 GNSS-станцій. Для кожної станції були побудовані графіки зміни ZTD за вказаний період спостережень, а також обчислена часова зміна різниць ZTD, отримана двома програмними пакетами. Результати. За результатами порівнянь виявлено, що використання різних стратегій опрацювання GNSS-даних не вносить істотного впливу на точність визначення зенітних тропосферних затримок. Отримані оцінки в 1-2 см цілком задовольняють вимоги до отримання зазначеного продукту у метеорології та кліматології. Наукова новизна. Проведені дослідження двох принципово різних стратегій опрацювання GNSS-даних дали змогу виявити реальну точність визначення зенітних тропосферних затримок, що дає змогу вважати отримані результати достовірнішими порівнянно з результатами, отриманими іншими дослідниками. Практична значущість. Отримані оцінкові величини ZTD з регіональної мережі перманентних GNSS- станцій західної транскордонної зони України можуть бути цінною інформацією у задачах числового прогнозування погоди. Цель. Выявление достоверных оценок зенитных тропосферных задержек (ZTD) по данным GNSS- наблюдений (дистанционный мониторинг тропосферы) на активных референцных станциях западной трансграничной зоны Украины. Методика. Важным продуктом, который получают в GNSS-метеорологии, являются зенитные тропосферные задержки, а их непосредственная связь с интегрированным /осаждаемым водяным паром позволяет получать оперативную информацию для числового прогнозирования погоды. Од¬ной из основных проблем в процессе использования таких результатов является достоверность полученных оценок величин интегрированного/осаждаемого водяного пара из анализа GNSS-данных. Соответственно, стратегия анализа GNSS-данных должна обеспечивать такие оценки ZTD, которые соответствуют требованиям GNSS-метеорологии. Определение величин ZTD традиционно базировалось на анализе данных в режиме пакетного сетевого решения с использованием метода наименших квадратов и способа наблюдений, опирающихся на создание двойных разностей (DD) в режиме, близком к реальному времени (NRT). Абсолютный метод точного позиционирования (РРР), для реализации которого был необходим доступ к точным поправкам спутниковых часов вместе с прогнозированными орбитами, практически не использовался. С точки зрения стратегии анализа GNSS-данных метод РРР является популярным благодаря созданию в режиме реального времени (RT) Международной службой GNSS (IGS) и другими организациями таких продуктов, как точные орбиты спутников и поправок часов. С целью сравнения были отобраны данные ZTD, полученные программными пакетами NRT-DD Bernese GNSS software и RT-PPP ALBERDING GNSS STATUS Software за февраль-март 2016 года. Критерием отбора было максимальное количество данных на каждой станции наблюдений (2880 значений) в указанный период. Всего для сравнения было выбрано 17 GNSS-станций. Для каждой станции были построены графики изменения ZTD за указанный период наблюдений, а также вычислено часовое изменение разностей ZTD, полученное двумя программными пакетами. Результаты. По результатам сравнений выявлено, что использование разных стратегий обработки GNSS-данных не влияет существенно на точность определения зенитных тропосферных задержек. Полученные оценки 1-2 см удовлетворяют полностью требования для получения указанного продукта в метеорологии и климатологии. Научная новизна.Проведенные исследования двух принципиально различных стратегий обработки GNSS-данных позволили выявить реальную точность определения зенитных тропосферных задержек, которые разрешают считать полученные результаты более достоверными в сравнении с результатами, полученными другими исследователями. Практическая значимость. Полученные оценочные величины ZTD с региональной сети перманентных GNSS-станций западной трансграничной зоны Украины могут стать ценной информацией в задачах числового прогнозирования погоды. Aim. Identifying of reliable estimates of zenith tropospheric delay (ZTD) by the data of GNSS observations (remote monitoring of the troposphere) on the active reference stations of the west cross-border zone of Ukraine. Methods. The zenith tropospheric delays, and their direct link with integrated / precipitated water vapor are important products that are obtained in GNSS-meteorology. They allow to get the rapid information for numerical weather prediction. The reliability of the estimates of the integrated / precipitated water vapor from the GNSS data analysis is one of the main problems in the use of these results. Accordingly, strategy of analysis GNSS data should provide such ZTD estimations, which meet requirements of GNSS-meteorology. The determination of ZTD values was grounded traditionally on data analysis in the mode of packet network solution using least square method and observation technique which based on double differencing (DD) in the NRT mode. The absolute method of PPP which required precise corrections for satellite clocks together with predicted orbits, wasn’t applied practically. From point of view of analysis strategy of GNSS data the PPP method is popular thanks to creating by the International GNSS Service (IGS) and others institutions of a such products as accurate satellite orbits and clock corrections in RT mode. For comparing the ZTD data, obtained by the packages NRT-DD Bernese GNSS software and RT-PPP ALBERDING GNSS STATUS Software were selected for the February-March of 2016. The maximum amount of data at each observation station (2880 values) was by the selection criterion in this period. 17 GNSS stations were selected for comparison. The graphs of ZTD change over this period have been constructed for each station, as well as the hour changes of ZTD differences obtained by two packages. Results. Comparison results established the following: the use of different processing strategies GNSS data not significantly affect on the accuracy of zenith tropospheric delay. The obtained estimates of 1-2 cm fully satisfy the requirements for the indicated product in meteorology and climatology. Scientific novelty. The realized studies of two fundamentally different processing strategies GNSS data revealed the real accuracy of the zenith tropospheric delay, which allows to consider the results more reliable in comparison with results obtained by other researchers. Practical significance. Estimated values of ZTD obtained from a regional network of permanent GNSS stations of the western cross-border zone of Ukraine can become a valuable information in problems of numerical weather prediction.Item Дослідження річних змін зенітної тропосферної затримки за даними українських метеостанцій(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Паляниця, Б. Б.; Олійник, В. Р.; Бойко, В. М.Мета. Метою дослідження у цій роботі є визначення складових зенітної тропосферної затримки для різних станцій на території України та порівняння їх між собою. Методика. Під час визначення тропосферної затримки її отримують як суму сухої та вологої складових. Розрахунки складових зенітної тропосферної затримки проводилися інтегральним методом за даними аерологічного зондування атмосфери. Оскільки суха складова є більш прогнозованою, то важливо було встановити вплив вологої складової на сумарну поправку, яка є чутливішою до зміни метеорологічних параметрів. Результати. Для обчислення складових тропосферної затримки використано дані аерологічного зондування атмосфери, отримані на території України, зокрема на метеорологічних станціях Львів, Київ, Одеса і Харків протягом 2015 року. Ці дані доповнювалися до верхньої границі нейтральної атмосфери даними Стандартної моделі атмосфери (СМА-81). На основі отриманих атмосферних профілів проводились обчислення сухої та вологої складових зенітної тропосферної затримки. У результаті обчислень отримано графіки зміни величин сухої та вологої складових, що дають змогу порівняти особливості та характер цих змін протягом річного періоду на різних станціях. Наукова новизна. Сьогодні дослідження зміни тропосферної затримки у результати ГНСС-вимірів зали¬шається актуальним, оскільки пов’язане із питанням точнішого врахування впливу тропосфери на супутникові виміри, а відповідно й на підвищення точності визначення координат пунктів на поверхні Землі. Актуальність роботи полягає у тому, що сьогодні остаточно ще не сформульований цілісний підхід до вра¬хування регіональних кліматичних особливостей чи то станів тропосфери і відповідного їхнього врахування під час обчислення величини затримки. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані для побудови регіональних моделей зміни тропосферної затримки, а також для прогнозування впливу тропосфери на ГНСС-виміри. Побудовані графіки зміни значень зенітної тропосферної затримки дали можливість оцінити її зміну протягом річного періоду, а також порівняти значення на різних станціях. Цель. Целью исследования в данной работе является определение составляющих зенитной тропосферной задержки для разных станций па территории Украины и сравнение их между собой. Методика. При определении тропосферной задержки ее получают как сумму сухой и влажной составляющих. Расчеты составляющих зенитной тропосферной задержки проводились интегральным методом по данным аэрологических зондирований атмосферы. Поскольку сухая составляющая более прогнозируемая, то важно установить влияние влажной составляющей на суммарную поправку, которая является более чувствительной к изменению метеорологических параметров. Результаты. Для вычисления составляющих тропосферной задержки использованы данные аэрологических зондирований атмосферы, полученные на территории Украины, в частности на метеорологических станциях Львова, Киева, Одессы и Харькова в течение 2015 года. Эти данные дополнялись к верхней границе нейтральной атмосферы данными Стандартной модели атмосферы (СМА-81). На основе полученных атмосферных профилей проводились вычисления сухой и влажной составляющих зенитной тропосферной задержки. В результате вычислений получены графики изменения величин сухой и влажной составляющих, которые позволяют сравнить особенности и характер этих изменений в течение летнего периода на разных станциях. Научная новизна. В настоящее время вопросы исследования изменения тропосферной задержки и результаты ГНСС-измерений остаются актуальными, поскольку связаны с вопросом точного учета влияния тропосферы на спутниковые измерения, а соответственно, и с повышением точности определения координат пунктов на поверхности Земли. Актуальность вопроса заключается в том, что сегодня окончательно еще не сформулирован целостный подход к учету региональных климатических особенностей или состояний тропосферы и соответствующий их учет при исчислении величины задержки. Практическая значимость. Полученные результаты могут быть использованы в дальнейшем для построения региональных моделей изменения тропосферной задержки, а также для прогнозирования влияния тропосферы на ГНСС-измерения. Построенные графики изменения значений зенитной тропосферной задержки позволили оценить ее изменение в течение летнего периода, а также сравнить значения на разных станциях. The aim. The aim of the research in this paper is to determine the components of zenith tropospheric delay for different stations in Ukraine and comparing them with each other. Method. When determination the tropospheric delay it is obtained as a sum of dry and wet components. Calculations of components of zenith troposphere delay were implemented by integral method using data upper-air sounding of atmosphere. Since the dry component is more predictable, an important task was to determine the impact of wet part on the total amendment, whereas the wet component is largely dependent on weather changes. Results. For calculation of the components of tropospheric delay there were used data of upper-air sounding of atmosphere received on the territory of Ukraine, in particular on meteorological stations of Lviv, Kiev, Odessa and Kharkiv during 2015 year. These data were supplemented to the upper limit of the neutral atmosphere with the data the Standard Model of the atmosphere (CMA-81). On the base of the received atmospheric profiles there were made the calculations of dry and wet components of zenith tropospheric delay. Using results of calculations diagrams of changes of dry and wet components were obtained that gives possibility to compare features and character of these changes during the year period at various stations. Scientific novelty. Currently, the researches of change of tropospheric delay in GNSS measurements results is actual because it is related to the issue of more accurate account of the impact of troposphere on satellite measurements, and therefore with increasing of accuracy of determination of points coordinates on the Earth's surface. The actuality of the issue lies in the fact, that today there has not been yet formulated a holistic approach taking into account regional climatic peculiarities or conditions of the troposphere and their corresponding when calculating the value of delay. The practical significance. Obtained results can be used further for creation of regional models of change of troposphere delays, and to predict the impact of troposphere on the GNSS measurements. The diagrams of change of values of zenith tropospheric delay gave the opportunity to evaluate its change during the year period and to compare the values on different stations.