О глубинном строении Евлах-Агджабединского прогиба Азербайджана по данным гравимагнитометрических исследований
No Thumbnail Available
Date
2016
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Abstract
Цель. Целью исследований являются вопросы вычисления глубины залегания кристаллического
фундамента, выяснения его структурного положения по отношению к поверхности мезозоя и закономерности
распределения вулканогенных образований в Евлах-Агджабединском прогибе Азербайджана. Методика.
Методика основывается на использование данных грави– и магниторазведки, позволяющих построению
регрессионных уравнений для вычисления глубины залегания фундамента и построения пространственного
положения вулканогенных образований. Результаты. Построена новая структурная схема кристаллического
фундамента по Евлах-Агджабединскому прогибу. Установлено, что наиболее опущенная часть фундамента
смещена к югу на 20 км по сравнению с предыдущей схемой. По вновь построенной схеме на западе прогиба
по фундаменту установлен глубинный разлом с большой амплитудой, соответствующий глубинным
разломам по мезозою, выявленной сейсморазведкой МОГТ. Была сравнена структурное положение
поверхностей кристаллического фундамента и мезозойского комплекса отложений, изучена прост-
ранственное положение вулканогенных тел развивающихся, в основном, между этими поверхностями. Также
установлено, что структурное положение фундамента и мезозоя в некотором виде повторяются, а
вулканогенные образования развиты в бортовых частях прогиба. Распределение эффузивных образований в
локальном ареале дает основание считать, что в Куринской впадине и смежных с нею территориях в мезозое
были выполнены, главным образом, отложениями в осадочной фации с обильным содержанием в них
органических веществ, т.е. тех исходных материалов, необходимых для образования углеводородов.
Предполагается наличие ловушек нефти и газа под мощными слоями вулканического происхождения.
Научная новизна. Выявлено, что построить единую корреляционную зависимость, позволяющая вычислить
глубины залегания кристаллического фундамента по всему Евлах-Агджабединскому прогибу не
представляется возможным. Установлено, что на западной части Евлах-Агджабединского прогиба проходит
глубинный разлом с большой амплитудой и западная часть приподнята на несколько километров.
Практическая значимость. Полученные результаты успешно могут быть использованы при уточнении
структурного положения кристаллического фундамента а также, при оценке нефтегазоносности глубинных
ловушек, связанных с вулканогенными постройками. Мета. Метою досліджень є питання визначення глибини залягання кристалічного фундаменту,
з’ясування його структурного положення відносно поверхні мезозою і закономірності розподілу
вулканогенних утворень у Євлах-Агджабедінському прогині Азербайджану. Методика. Методика
ґрунтується на використанні даних граві- і магніторозвідки, що дають змогу побудувати регресійні
рівняння для обчислення глибини залягання фундаменту і побудувати просторове положення
вулканогенних утворень. Результати. Побудовано нову структурну схему кристалічного фундаменту по
Євлах-Агджабедінському прогину. Встановлено, що найбільш опущена частина фундаменту зміщена на
південь на 20 км порівняно з попередньою схемою. За новозбудованою схемою на заході прогину по
фундаменту встановлено глибинний розлом з великою амплітудою, відповідною до глибинних розломів
по мезозою, виявленою сейсморозвідкою МОГТ. Було позрівняно структурне положення поверхонь
кристалічного фундаменту і мезозойського комплексу відкладень, вивчено просторове положення
вулканогенних тіл, що розвиваються, переважно, між цими поверхнями. Також встановлено, що
структурне положення фундаменту і мезозою в деякому вигляді повторюються, а вулканогенні світи
розвинені в бортових частинах прогину. Розподіл еффузивних утворень у локальному ареалі дає підставу
вважати, що в Курінській западині і суміжних з нею територіях у мезозої були, головним чином,
відкладення в осадової фації з рясним вмістом у них органічних речовин, тобто тих вихідних матеріалів,
необхідних для утворення вуглеводнів. Передбачається наявність пасток нафти і газу під потужними
шарами вулканічного походження. Наукова новизна. Виявлено, що побудувати єдину кореляційну
залежність, що дає змогу обчислити глибини залягання кристалічного фундамента по всьому Євлах-
Агджабедінському прогину не можливо. Встановлено, що на західній частині Євлах-Агджабедінського
прогину проходить глибинний розлом з великою амплітудою і західна частина піднята на кілька
кілометрів. Практична значущість. Отримані результати успішно можна використати у разі уточнення
структурного положення кристалічного фундаменту, а також під час оцінювання нафтогазоносності
глибинних пасток, пов’язаних з вулканогенними будівлями. Purpose. The aim of research is the question of calculating the depth of the crystalline basement, determine
its structural position against the surface of the Mesozoic and the laws of the dimension distribution of volcanic
rocks in the Yevlakh-Agjabedi trough Azerbaijan. Methodology. The technique is based on the use of these
gravitational and magnetic, allowing the construction of the regression equation to calculate the depth of the
foundation and construction of the spatial position of volcanic formations. Results. It built a new block diagram
of the crystalline basement on the Yevlakh-Agjabedi deflection. It was found that the most lowered part of the
foundation shifted south by 20 km compared to the previous scheme. For newly built circuit in the west of the
foundation set deep fault trough with large amplitude corresponding to the deep faults detected by Mesozoic
seismic CDP. Was to compare the structural position of the crystalline basement of the complex surfaces and
Mesozoic sediments, studied the spatial position of the volcanic bodies developing mainly between these
surfaces. It is also established that the provisions of the structural foundation of the Mesozoic and some form of
repeated and volcanic rocks developed in the side parts of the trough. Distribution of volcanic formations in the
local habitat gives reason to believe that in the Kura depression and its related areas in the Mesozoic were carried
out mainly in sedimentary facies sediments with abundant content of organic substances, i.e. the raw materials
necessary for the formation of hydrocarbons. It is assumed the presence of oil and gas traps under thick layers of
volcanic origin. Originality. It was revealed that build a single correlation dependence for calculating the depth
of the crystalline basement around the Yevlakh-Agjabedi deflection is not possible. It was established that on the
western part of Yevlakh-Agjabedi flexure runs deep fault with large amplitude and the western part is raised for
several kilometers. The practical significance. These results can successfully be used in the refinement of the
structural position of the crystalline basement and, when assessing the oil and gas potential of deep traps
associated with volcanic structures.
Description
Keywords
кристаллический фундамент, Евлах-Агджабединский прогиб Азербайджана, гравиразведка, магниторазведка, вулканогенные образования, ловушки нефти и газа, кристалічний фундамент, Євлах-Агджабедінський прогин Азербайджану, гравірозвідка, магніторозвідка, вулканогенні світи, пастки нафти і газу, crystalline basement, Yevlakh-Agjabedi flexure Azerbaijan, gravimetric, magnetic, volcanic formations, oil and gas traps
Citation
Гадиров В. Г. О глубинном строении Евлах-Агджабединского прогиба Азербайджана по данным гравимагнитометрических исследований / В. Г. Гадиров, К. В. Гадиров, А. Г. Гамидова // Геодинаміка. – 2016. – № 1 (20). – С. 133–143. – Библиография: с. 140–141.