Використання історичних садиб як об’єктів і засобів туризму

Abstract

Необхідність розширення існуючих туристичних маршрутів та створення сервісної інфраструктури для їх обслуговування стимулює регенерацію історичних садиб, які, з одного боку, не визнані пам’ятками, а отже – не зберігаються, а з іншого – є цінними як носії інформації про історичні методи освоєння ланшафту в регіоні. Використання історичних садиб в галузі туризму є обґрунтованим, оскільки як об’єкт вони доповнюють природно-історичні вузли краю, а як засіб – історично поєднують утилітарну й естетичну функції.. The necessity of wide spreading existing tourism ways and creating the service network for their use stimulates the regeneration of historical manors, those that are not considered historical monuments, and therefore they are not protected by the federal law. On the other hand, they are valuable in the way of delivering information about ancient methods of accustoming the region landscapes. The use of the historical manors for tourism is obvious, because as objects they complete natural and historical points of the region and as resources – historically combine utilitarian and aesthetical functions.