Integrated greenhouse module as one of the promising areas for the development of greenhouse structures
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавництво Львівської політехніки
Lviv Politechnic Publishing House
Lviv Politechnic Publishing House
Abstract
В статті актуалізується питання оранжерейних споруд України, більшість яких, після активного періоду розбудови (середина – друга половина ХХ ст.), досягла своєї межі в архітектурно-конструктивних та інноваційно-технологічних аспектах, оскільки сучасні науково-практичні праці в галузі архітектури та проектування оранжерейних споруд майже відсутні. Метою даного дослідження є виявлення перспективних напрямків розвитку оранжерейних споруд, встановлення типів інтегрованих оранжерейних модулів та формування основних рекомендацій по їх організації. Методологічний апарат дослідження складається з трьох етапів (підготовчий, дослідницький та синтезуючий) з використанням таких методів: аналіз літературних та наукових джерел, метод термінологічного уточнення понять, метод логічного аналізу, метод критичного та порівняльного аналізу, графоаналітичний метод, узагальнення, метод індукції, метод гіпотези та прогнозування. В результаті дослідження прикладів світового досвіду було виділено п’ять типів інтеграції оранжерейних модулів у структуру будівель та споруд різної типології: «оранжерейний модуль – відкритий атріум», концепція якого полягає у створенні зеленого модулю в просторі відкритого атріуму, для організації культурно-естетичної точки тяжіння; «оранжерейний модуль – закритий атріум», що формується в просторі відокремленого, закритого атріуму, яким розділяють різні функціональні блоки, та створюють буферну зону для працівників заклад; «оранжерейний модуль – «зелені» кімнати», що впроваджуються в ті функціональні блоки, які, в міру своєї специфіки, потребують психологічно-розвантажувальних кабінетів, кімнат емоційної релаксації та медитації; «оранжерейний модуль – поверх», який слугує буферним поверхом між різними функціональними блоками, аби створити для людей комфортний екологічно-соціальний фон робочого середовища; «оранжерейний модуль – вся будівлі» є найбільш рідкісним типом, який підвищує рівень працездатності, мотивації та креативності. Аналіз окремих споруд дозволив виявити наступні рекомендації по інтеграції оранжерейних модулів: оранжерейні модулі треба закладати на етапі проектування; необхідно враховувати медичний, ботанічний та естетичний аспекти; ретельно добирати асортимент рослин; вірний догляд за рослинами забезпечить довголіття модуля; оранжерейний модуль має розв’язувати поставлені задачі. Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що результати можна використовувати для створення рекомендацій і методологічних рекомендацій з проектування оранжерейних модулів.
The study addresses the issue of greenhouse structures in Ukraine, most of which, after an active period of construction (mid-20th century to the second half), have reached their limit in architectural-constructional and innovation-technological aspects, as contemporary scientific and practical papers in the field of architecture and greenhouse design are almost absent. The purpose of this study is to identify promising areas for the development of greenhouse structures, establish types of integrated greenhouse modules, and formulate basic recommendations for their organisation. The research methodology consists of three stages (preparatory, research and synthesis) using methods such as analysis of literary and scientific sources, terminological clarification of concepts, logical analysis, critical and comparative analysis, graph-analytical method, generalisation, induction, hypothesis and forecasting. As a result of examining examples of global experience, five types of integration of greenhouse modules into the structure of buildings and structures of various typologies were identified: “greenhouse module – open atrium”, the concept of which is to create a green module in the space of an open atrium to organise a cultural and aesthetic point of attraction; “greenhouse module – closed atrium”, which is formed in the space of a separate, closed atrium that separates different functional blocks and creates a buffer zone for employees of the institution; “greenhouse module – ‘green’ rooms”, which are implemented in those functional blocks that, to the extent of their specificity, require psychological and unloading rooms, rooms for emotional relaxation and meditation; “greenhouse module – floor”, which serves as a buffer floor between different functional blocks to create a comfortable environmental and social background for people in the working environment; “greenhouse module – entire building” is the rarest type, which increases the level of efficiency, motivation and creativity. An analysis of individual structures allowed identifying the following recommendations for integrating greenhouse modules: greenhouse modules should be incorporated in the design stage; medical, botanical and aesthetic aspects should be considered; carefully select the assortment of plants; proper care of plants will ensure the longevity of the module; the greenhouse module should address the set tasks. The practical value of this study lies in the fact that the results can be used to create recommendations and methodological guidelines for designing greenhouse modules.
The study addresses the issue of greenhouse structures in Ukraine, most of which, after an active period of construction (mid-20th century to the second half), have reached their limit in architectural-constructional and innovation-technological aspects, as contemporary scientific and practical papers in the field of architecture and greenhouse design are almost absent. The purpose of this study is to identify promising areas for the development of greenhouse structures, establish types of integrated greenhouse modules, and formulate basic recommendations for their organisation. The research methodology consists of three stages (preparatory, research and synthesis) using methods such as analysis of literary and scientific sources, terminological clarification of concepts, logical analysis, critical and comparative analysis, graph-analytical method, generalisation, induction, hypothesis and forecasting. As a result of examining examples of global experience, five types of integration of greenhouse modules into the structure of buildings and structures of various typologies were identified: “greenhouse module – open atrium”, the concept of which is to create a green module in the space of an open atrium to organise a cultural and aesthetic point of attraction; “greenhouse module – closed atrium”, which is formed in the space of a separate, closed atrium that separates different functional blocks and creates a buffer zone for employees of the institution; “greenhouse module – ‘green’ rooms”, which are implemented in those functional blocks that, to the extent of their specificity, require psychological and unloading rooms, rooms for emotional relaxation and meditation; “greenhouse module – floor”, which serves as a buffer floor between different functional blocks to create a comfortable environmental and social background for people in the working environment; “greenhouse module – entire building” is the rarest type, which increases the level of efficiency, motivation and creativity. An analysis of individual structures allowed identifying the following recommendations for integrating greenhouse modules: greenhouse modules should be incorporated in the design stage; medical, botanical and aesthetic aspects should be considered; carefully select the assortment of plants; proper care of plants will ensure the longevity of the module; the greenhouse module should address the set tasks. The practical value of this study lies in the fact that the results can be used to create recommendations and methodological guidelines for designing greenhouse modules.
Description
Citation
Merzhievskay N. Integrated greenhouse module as one of the promising areas for the development of greenhouse structures / Natalia Merzhievskay, Anzhelica Dunaievska // Architectural Studies. — Lviv Politechnic Publishing House, 2023. — Vol 9. — No 2. — P. 7–19.