Особливості висвітлення палестино-ізраїльського конфлікту у світових ЗМІ

Abstract

У статті зроблено спробу визначити особливості висвітлення палестино-ізраїльського конфлікту у світових ЗМІ. Матеріалом дослідження стали публікації із сайтів трьох ЗМІ – «The Washington Post», «The Guardian» та «Al Jazeera». Розглянуто складнощі, з якими може зіткнутися журналіст при висвітленні збройних конфліктів. По-перше, це загрози фізичному та ментальному здоров’ю журналіста. По-друге, це складність абстрагуватися від власних уподобань у конфлікті. По- третє, це складнощі при визначенні статусу сторін конфлікту. Зазначено, що у палестино-ізраїльському конфлікті виникають складнощі з визначенням статусу ХАМАС, оскільки далеко не всі країни світу вважають угруповання терористами. Розглянуто погляди на конфлікт двох якісних приватних газет – «The Washington Post» та «The Guardian». Інтрига щодо позиції якісних видань полягає в тому, що вони є у США та Європі, тобто гіпотетично мали б підтримувати Ізраїль проти колективного арабського світу. Насправді ці ЗМІ утрималися на високому рівні якості та висвітлюють конфлікт збалансовано. У матеріалах газет простежується певна критичність щодо єврейської держави. Якщо у «The Washington Post» ця критичність радше вгадується, то журналісти «The Guardian» висловлюють її досить відверто та емоційно. Американська газета, висловлюючи своє ставлення, має враховувати погляди потужної єврейської діаспори США. Що стосується «The Guardian», то газета критикує Ізраїль з ліберальних антивоєнних позицій британської та європейської еліти. Державну катарську телекомпанію «Al Jazeera» давно критикують за необ’єктивність та досить відверту комунікацію з особами, діяльність яких певна частина світу розглядає як терористичну. Інтрига щодо висвітлення конфлікту катарським ЗМІ полягає в тому, чи спробують працівники медіа принаймні зробити вигляд зовнішньої об’єктивності для світової аудиторії. На практиці сайт арабського медіа звалюється у відверту антиізраїльську та антиамериканську пропаганду. При цьому використовується добір «правильних» джерел інформації, глузування та маніпулювання фактами.Зроблено припущення, що працівники ЗМІ добре знають свою цільову аудиторію, на яку подібні публікації впливають досить ефективно.The article attempts to identify the peculiarities of the coverage of the Palestinian-Israeli conflict in the world media. The research was based on publications from the websites of three media outlets –«The Washington Post», «The Guardian» and «Al Jazeera». The author talks about the difficulties that journalists may face when covering armed conflicts. Firstly, it is the threats to the physical and mental health of the journalist. Secondly, it is the difficulty of abstracting from one's own preferences in the conflict. Thirdly, it is difficulty in determining the status of the parties to the conflict. The author notes that in the Palestinian-Israeli conflict there are difficulties in determining the status of Hamas, since not all countries in the world consider the group to be terrorists. The article examines the views on the conflict of two high-quality private newspapers – «The Washington Post» and «The Guardian». The intrigue of the position of quality publications is that they are located in the United States and Europe, i.e., they should hypothetically support Israel against the collective Arab world. In fact, both media outlets have maintained a high level of quality and have covered the conflict in a balanced manner. Moreover, the newspapers' coverage is somewhat critical of the Jewish state. While «The Washington Post's» criticism is more of a guess, the Guardian's journalists express it quite frankly and emotionally. When expressing its attitude, an American newspaper must take into account the views of the powerful Jewish diaspora in the United States. As for the Guardian, the newspaper criticizes Israel from the liberal anti-war position of the British and European elite. The state-owned Qatari television company Al Jazeera has long been criticized for its bias and rather open communication with individuals whose activities are considered terrorist by some parts of the world. The intrigue with the Qatari media's coverage of the conflict is whether they will at least try to pretend to be objective to a global audience. In practice, the Arab media's website is falling into outright anti-Israeli and anti-American propaganda. It uses a selection of «correct» sources of information, mockery and manipulation of facts. The author of the article assumes that media workers are well aware of their target audience, which is quite effectively influenced by such publications.