Is the publication legal/law/judicial?

Abstract

Проблема з’ясування правильності використання понять «правовий», «правничий», «юридичний» за чітким призначенням перебуває нині в полі зацікавлення науковців-правознавців, мовознавців, термінологів. Участь у докладному вивченні цього питання беруть також і комунікативісти, для яких з’ясування цієї проблематики є важливим і потрібним для подальших різнотипних медіадосліджень. Різноголосся науковців щодо використання зазначених понять можна пояснити, на нашу думку, передовсім не зовсім чіткою усталеністю загального термінного поля в царині юридичної (правничої) науки. Метою дослідження було з’ясування правильності слововживання в самоідентифікації видань на правову/правничу/юридичну тематику. Задля досягнення мети ми виокремлюємо необхідність виконання таких завдань: – виокремити самоназви в описі видань на правову/правничу/юридичну тематику; – визначити лінгвістичні особливості понять «юридичний», «правовий», «правничий» та особливості науково-практичного дискурсу з цього питання. Як було простежено із назв та описів видань, частина з них містить термін «юридичний», а інші – «правовий» чи «правничий». У процесі дослідження ми виокремили думки журналістикознавців, філологів та юристів (як науковців, так і практиків) щодо коректності використання цих слів в означенні цільового призначення видання. Спеціалізована преса, що опирається на необхідність інформаційного обслуговування вмотивованого читача (вузькопрофільного фахівця чи спеціаліста широкого профілю), послуговується здебільшого зазначеними поняттями як рівнозначними. На нашу думку, заслуговує уваги позиція, що видання для правників, де вміщується фахова інформація, подана в офіційноділовому стилі (стандартизована, точна і лаконічна, містить штампи і кліше, прямий порядок слів та інше), доцільніше було б іменувати «правниче медіа», а видання, де вміщено інформацію про право (правовідносини), яка викладена у публіцистичному стилі мовлення, – «правові ЗМІ», ті, що вміщують тексти нормативно-правових актів та їх роз’яснення – «юридичні». З огляду на це вважаємо за потрібне звернути увагу комунікативістів на необхідність ширшого фахового обговорення проблеми використання спеціалізованої термінології у медіадослідженнях з урахуванням проаналізованих у нашому дослідженні напрацювань науковців.The problem of clarifying the correct use of the concepts of legal, law, and judicial for a clear purpose is currently in the field of interest of legal scholars, linguists, and terminologists. Communicators are also involved in the detailed study of this issue, for whom clarifying this issue is important and necessary for further media research of various kinds. The disagreement among scholars on the use of these concepts is explained, in our opinion, primarily by the not entirely clear establishment of the general term field in the domain of judicial («legal») science. The purpose of the research was to determine the correctness of word usage in the selfidentification of legal/law/judicial publications. In order to achieve this goal, we emphasize the need to fulfill the following tasks: – to distinguish self-titles in the description of legal/law/judicial publications; – to establish the linguistic features of the concepts of «legal», «law», «judicial» and the peculiarities ofscientific and practical discourse on this issue. As we have seen from the titles and descriptions of the publications, some of them contain the term «judicial» and others «legal» or «law». In the course of the study, we have identified the opinions of journalism scholars, philologists, and lawyers, both academics and practitioners, on the correctness of using these words in defining the intended purpose of the publication. The specialized press, which is based on the need to provide information services to a motivated reader (a narrow-profile specialist or a generalist), mostly uses the above concepts as equivalent. In our opinion, it is worth noting that publications for lawyers that contain professional information presented in an official business style (standardized, accurate and concise, containing stamps and clichés, straightforward word order, etc.) should be more appropriately called law media, and publications that contain information about law (legal relations) presented in a journalistic style of speech should be called legal media, and those that contain texts of regulatory legal acts and their explanations should be called judicial media In view of this, we consider that it is necessary to draw the attention of communicators to the need for a broader professional discussion of the problem of using specialized terminology in media research, taking into account the work ofscholars analyzed in our study.