Вихідні поняття для дослідження віктимологічного апарату внутрішньосімейного насильства

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Видавництво Львівської політехніки
Lviv Politechnic Publishing House

Abstract

Зазначено, що злочинність, як прояв протиправних посягань, є однією з актуальних проблем нашої держави, а протидія їй – важливим напрямом діяльності держави загалом, і правоохоронних органів зокрема. У всі часи корислива злочинність сприймалася як серйозна загроза найвищим суспільним цінностям, що зумовлювало суспільний попит на ефективні форми протидії та захисту інтересів людини, суспільства і держави від корисливих насильницьких посягань, зниження ризику стати жертвою цих кримінальних правопорушень. Поняття «насильство» в даний час широко використовується не тільки в повсякденному житті, а й входить в термінологічний апарат різних наук. Філософія, психологія, кримінальне право, кримінологія, криміналістика та інші науки підходять до вирішення проблеми визначення поняття «насильство» самостійно, не використовуючи вже існуючі визначення в суміжних галузях. Визначення насильства може відрізнятися залежно від цілей його застосування. Це пов’язано з тим, що саме насильство має досить «широкий формат». Це соціально-правове явище, не обмежене рамками кримінального права. Іншими словами, до насильства можна віднести як кримінальні правопорушення, так і адміністративні правопорушення, а також інші форми поведінки, які формально не є правопорушеннями, але суперечать загальноприйнятим і затвердженим нормам поведінки, створюючи передумови насильницького правопорушення як такого. У зв’язку з цим необхідно зазначити, що в контексті реального дослідження використовуватиметься лише кримінально-правове поняття насильства, в контексті дослідження основних напрямів віктимологічного апарату внутрішньосімейного насильства, що оцінюється з позиції кримінального права як правопорушення і, відповідно, має всі його ознаки.
Crime, as a manifestation of illegal encroachments, is one of the urgent problems of our state, and counteracting it is an important area of activity of the state in general, and law enforcement agencies in particular. At all times, mercenary-violent crime was perceived as a serious threat to the highest social values, which led to public demand for effective forms of counteraction and protection of the interests of people, society and the state from mercenary violent encroachments, reducing the risk of falling victim to these crimes. The concept of "violence" is currently widely used not only in everyday life, but is also included in the terminological apparatus of various sciences. Philosophy, psychology, criminal law, criminology, forensics and other sciences approach the solution of the problem of defining the concept of "violence" independently, without using already existing definitions in related fields. The definition of violence may vary depending on the purposes of its use. This is due to the fact that the violence itself has a rather "wide format". It is a social and legal phenomenon, not limited by the framework of criminal law. In other words, violence can include both criminal offenses and administrative offenses, as well as other forms of behavior that are not formally delicts, but contradict the generally accepted and approved norms of behavior, forming prerequisites for violent crime as such. In this regard, it is necessary to specify that in the context of the real study, only the criminal law concept of violence will be used, evaluated from the standpoint of the criminal law as an offense and, accordingly, possessing all its features. Such a concept is necessary for clearly defining the subject of research, operating on it to distinguish related problems in the process of studying empirical material.

Description

Citation

Гумін О. Вихідні поняття для дослідження віктимологічного апарату внутрішньосімейного насильства / Олексій Гумін // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2023. — № 1(37). — С. 265–270.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By