Адвокатське самоврядування в контексті судово-правової реформи в Україні

Abstract

У статті розкрито проблеми концептуалізації та інституалізації адвокатського са- моврядування в контексті судово-правової реформи в Україні, запропонувати напрями реформування його організаційних і функціональних основ. Окреслено принципи ін- ституційного розвитку адвокатського самоврядування: єдність адвокатських об’єднань, що діють у межах держави; організацію діяльності на основі партнерства із органами державної влади; удосконалення інституту адвокатури на базисі міжнародних принци- пів й стандартів як у галузі надання правничої допомоги, так і в сфері адвокатської дія- льності; позиціонування адвокатури як самоврядної незалежної організації, що підпо- рядкована інтересам/запитам не державницького апарату, а соціуму (громадянському суспільству), спрямованої на забезпечення положень ст. 59 та 131-2 Основного Закону, а саме на надання професійної правничої допомоги. Зауважено, що активізація та залучення адвокатського корпусу у процес форму- вання стратегії розвитку адвокатської спільноти є одним із визначальних завдань орга- нів адвокатського самоврядування. Це можливо здійснити шляхом прийняття відповід- них рішень цими органами на максимально прозорому й публічному рівні. Визначено п’ять основних пріоритетів реформування інституту адвокатського са- моврядування: по-перше, посилення професійних прав адвокатів та гарантій адвокат- ської діяльності; по-друге, удосконалення критеріїв та процедури доступу до професії адвоката; по-третє, удосконалення інституту дисциплінарної відповідальності адвоката; по-четверте, удосконалення адвокатського самоврядування; по-п’яте, забезпечення про- зорих бюджетних та фінансових процедур в органах адвокатського самоврядування.The article reveals the problems of conceptualization and institutionalization of the self-government of lawyers in the context of judicial reform in Ukraine, and suggests directions for reforming its organizational and functional foundations. The principles of institutional development of bar self-government are outlined: the unity of bar associations operating within the state; organization of activities based on partnership with state authorities; improvement of the institute of advocacy on the basis of international principles and standards both in the field of providing legal aid and in the field of advocacy; positioning the bar as a self-governing independent organization that is subordinated to the interests/requests not of the state apparatus, but of society (civil society), aimed at ensuring the provisions of Art. 59 and 131-2 of the Basic Law, namely on the provision of professional legal assistance. It was noted that activation and involvement of the legal profession in the process of forming a strategy for the development of the legal community is one of the defining tasks of the legal self-government bodies. This can be done by making relevant decisions by these bodies at the most transparent and public level. Five main priorities for reforming the institution of advocate self-governance have been identified: first, strengthening the professional rights of advocates and guarantees of advocacy; secondly, improvement of the criteria and procedures for access to the profession of a lawyer; thirdly, improvement of the institution of lawyer disciplinary responsibility; fourthly, improvement of self-governance of lawyers; fifth, ensuring transparent budgetary and financial procedures in the self-governing bodies of lawyers.