Understanding the True Nature of Relations between the EU and the Gulf Cooparation Council, and Predicting Tomorrow

Abstract

Історія європейсько-арабських відносин насичена неспокійними, трагічними, напруженими, але також оптимістичними подіями. Протягом століть народи Європи та Близького Сходу жили разом і взаємодіяли, торгуючи, домовляючись та завойовуючи одне одного. Однак ми бачимо, що постійно розвиваються норми міжнародного права, дипломатії та загальної поваги, тому співпраця та партнерство є основними принципами сучасних відносин між європейськими країнами та країнами Перської затоки. Цих принципів дотримуються дві регіональні організації, а саме: Європейський Союз та Рада співробітництва країн Перської затоки, які мають унікальні інституційні характеристики. За останні три десятиліття ці дві організації зробили багато для налагодження взаємовигідних економічних зв’язків, практикували дуже цінну комерційну взаємодію та досягли значного поступу у політичній сфері. Втім ще не час говорити про повне порозуміння та гармонію у відносинах. Через багато перешкод дві організації не змогли скористатися всіма можливостями для повноцінного співробітництва. Тому характер двосторонніх відносин між Європою та країнами Перської затоки набув надзвичайно ексцентричної та дивної форми, яка є одночасно потужною та конкретною, а також слабкою й ненадійною. Тим не менше, незважаючи на всі недоліки та перешкоди, можна передбачити більш позитивні наслідки такої співпраці та бути оптимістичним щодо майбутнього стану співпраці між європейськими країнами та країнами Перської затоки. Тому в цій статті проаналізовані відносини між ними на інституціональному рівні в контексті позитивних та негативних наслідків міжнародного співробітництва на основі правових договорів та інших офіційних документів.

History of Euro-Arab relations is full of with troubled, tragic, stressed but also optimistic and sanguine occasions. Through the ages, people of the Europe and the Middle East have lived together and interacted, by trading, negotiating, and conquering each other. Within the framework of constantly developing international law, diplomacy and universal respect rules, however, the spirit of cooperation and partnership has started to be lived and strengthened between two civilizations. In this sense, two regional organizations, the European Union, and the Gulf Cooperation Council are coming forward with their unique institutional characteristics. In last 3 decades, these two organizations succeeded many remarkable missions, created highly profitable economic relations, practiced very valuable commercial interacts, and harvested significant acquisitions from each other’s political, and economic backgrounds. However, mentioning about the creation of a complete alliance is impossible. Due to many obstacles and even sometimes due to preferential choices; the two actors could/did not unlock their potentials for a fullyfledged cooperation and collaboration processes. Therefore, the nature of the bilateral relations between Europe and Gulf has taken a highly eccentric and strange shape which is both powerful and concrete, and also weak and intangible. Nonetheless, despite of all drawbacks and unknown points; it is possible to anticipate more positive and brighter implications in the future and to be optimistic about the tomorrow of the relations between the parties, because of the necessity of comprehensive cooperation. In this paper, the relations between parties will be analysed with their positive and negative aspects under the context international cooperation by focusing legal treaties between them and other platforms that parties met.