Оцінка параметрів безпілотних авіаційних комплексів військового призначення

Abstract

Мета статті – аналізування безпілотних авіаційних комплексів, які використовують для розвідки противника, та визначення характеристик, які повинен мати БпАК, щоб відповідати потребам артилерійської розвідки. Наведено результати моделювання ефективності різних зразків безпілотних авіаційних комплексів в інтересах артилерії (засоби артилерійської та повітряної розвідки) на основі SWOT-аналізу. Точність і доцільність на належному рівні ще не досліджені й потребують детальних обґрунтувань. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування безпілотних авіаційних комплексів. Виконано моделювання ефективності наявних зразків безпілотних авіаційних комплексів у інтересах артилерії на основі SWOT-аналізу. Здійснено порівняння отриманих результатів з даними застосування безпілотних авіаційних комплексів у бойових умовах та їхніми тактико-технічними характеристиками. Результати. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку БпАК військового призначення. Обґрунтовано параметри, яким повинен відповідати БпАК для артилерійської розвідки. Необхідність цього дослідження зумовлена тим, що, хоч з 2014 р. і до сьогодні ведуться бойові дії на сході нашої держави, досі чітко не визначено, якими повинні бути характеристики безпілотного авіаційного комплексу, щоб здійснювати розвідку противника в інтересах артилерії. До сьогодні не визначено факторів, які підвищують потенціал БпАК чи понижують його. На основі моделювання та аналізу визначено, які тактико-технічні характеристики найістотніше впливають на виконання завдань, а які найменше; встановлено, які чинники це спричиняють та які заходи необхідні для поліпшення ситуації. Виявивши розходження, ми розрахували основні параметри безпілотних авіаційних комплексів, які найкраще відповідають заявленим параметрам. Результати зіставлень та аналіз інформації з відкритих джерел дали змогу встановити такі характеристики: дальність роботи БпЛА ‒ близько 30‒50 км, що дає змогу працювати в радіусі, необхідному для артилерійської розвідки; час польоту ‒ близько 2‒3 год, що потрібно для виконання завдань на максимальних відстанях; можливість програмування більше ніж 50 маршрутних точок, щоб змінювати маршрут у випадку негайної потреби; серед можливостей корисного навантаження має бути: камера з високою роздільною здатністю і кратністю понад 20х, для отримання чіткого зображення, нічний або тепловізійний прилад, щоб вести розвідку в умовах поганої видимості, захист від засобів РЕБ і РЕР, що надає змогу БпЛА безперебійно працювати та забезпечує його безпеку, максимальна швидкість ‒ не менше ніж 100 км/год. Наукова новизна полягає в аналізі активного застосування сучасних безпілотних авіаційних комплексів у зоні бойових дій, що забезпечує впровадження принципово нових засобів отримання інформації про противника та координат цілей. Вивчення досвіду застосування розвідувальної безпілотної авіації дає підстави стверджувати про зростання її ролі у системі повітряної розвідки в збройних конфліктах і локальних війнах другої половини ХХ ст. і сучасності. Це зумовлено необхідністю оперативного виявлення об’єктів противника і своєчасного доведення розвідувальних даних до органів управління військами і зброєю, а також потребою у точних, повних і достовірних даних про характеристики і координати важливих наземних об’єктів противника, які підлягали знищенню високоточною зброєю. Практичне значення. Встановлено напрями, у яких найдоцільніше коригування дій для підвищення ефективності застосування БпАК. Результати дослідження будуть корисні для державних структур та приватних підприємств, які плануватимуть внесення змін до чинних БпАК та проєктування нових зразків, у контексті збільшення масштабу бойових дій. Виокремлено географічні особливості, на які потрібно звернути найбільшу увагу, аналізуючи застосування БпАК. Висвітлено методику здійснення дослідження. Описано особливості імітаційної моделі з параметрами, необхідними для забезпечення потреб РВіА, а також зроблено висновки щодо ефективності запропонованих характеристик БпАК для артилерійської розвідки порівняно із наявними зразками

The purpose of the article is to conduct an analysis of the existing unmanned aerial systems that are used in the interests of enemy intelligence and to determine the parameters that the BpAK should meet in order to meet the needs of artillery intelligence. The results of modeling the effectiveness of existing samples of unmanned aircraft systems in the interests of artillery (artillery and aerial reconnaissance) based on a SWOT analysis are presented. The accuracy and expediency of this method have not been adequately investigated and require detailed justification. Method. Research based on the analysis of available literary sources on this topic and the practical application of unmanned aircraft systems. A study was conducted by modeling the effectiveness of existing samples of unmanned aircraft systems in the interests of artillery based on a SWOT analysis. A comparison of the obtained results with data on the use of unmanned aircraft systems in combat conditions and their tactical and technical characteristics was made. The results. The trends and prospects for the development of BpAK for military purposes are analyzed. Reasonable parameters that the BpAK must meet for artillery reconnaissance. The need for this study is caused by the fact that, despite the fact that from 2014 to today, hostilities have been taking place in the east of our country, it is not clearly defined what properties an unmanned aircraft complex should have in order to carry out reconnaissance of the enemy in the interests of artillery. To date, the factors that increase the potential of BpAK or reduce it have not been determined. On the basis of modeling and analysis, it was determined which tactical and technical characteristics have the greatest impact on the performance of tasks, as well as which ones have the least impact, it was established which factors cause this and which measures need to be implemented to improve the situation. Based on the results of the obtained discrepancies, the main parameters of unmanned aircraft complexes were calculated, which are the best correspond to the declared parameters. The results of the comparisons and the analysis of information from open sources confirmed that the range of the RLA is about 30‒50 km, which will allow it to work in the necessary radius for artillery reconnaissance; flight time ‒ about 2‒3 hours, necessary to perform tasks at maximum distances; the possibility of programming more than 50 route points, for the ability to change the route in case of immediate need; among the capabilities of the payload should be: a camera with a high resolution and a multiplicity of more than x20, for obtaining a clear image, a night or thermal imaging device, for the possibility of conducting reconnaissance in conditions of poor visibility, protection against EW devices, which allows the UAV to work without interruption and ensures safety UAV, maximum speed – not less than 100 km/h. The scientific novelty consists in the active use of modern unmanned aircraft systems in the combat zone, which ensures the introduction of fundamentally new means of obtaining information about the enemy and the coordinates of targets. The conducted analysis of the experience of using unmanned reconnaissance aircraft allows us to draw a conclusion about the growth of its role in the air reconnaissance system in armed conflicts and local wars of the second half of the 20th century and today. This was due to the need to quickly locate enemy targets and timely provide intelligence data to the military and weapons control bodies, as well as the need for accurate, complete and reliable data on the characteristics and coordinates of important enemy ground targets that were to be destroyed by high-precision weapons. Practical meaning. The directions in which it is most expedient to apply the correction of actions to increase the effectiveness of the application of BpAK have been established. The results of the research are designed for the planning by state structures and private enterprises of making changes to the existing BpAK and designing new samples, in the context of increasing the scale of hostilities. Geographical features are highlighted, which should be paid the most attention when analyzing the use of BpAK. Research methodology is revealed. The features of the simulation model with the necessary parameters to meet the needs of RViA are described, as well as conclusions are drawn regarding the effectiveness of the proposed characteristics of BpAK for artillery reconnaissance in comparison with existing samples.