Правове регулювання охорони рослинного та тваринного світу України крізь призму адаптації вітчизняного законодавства до права ЄС

Abstract

Проаналізовано окремі аспекти адаптації норм вітчизняного законодавства до законодавства ЄС. Зосереджено увагу на нормах окремих законодавчих актів, що характеризуються частковою відповідністю до Директив ЄС у сфері охорони довкілля. Констатовано, що труднощі у застосуванні вказаних норм виникають не стільки через їхню нечіткість чи інші дефекти законодавчої техніки, а, передусім, через відсутність усвідомлення правозастосовцем важливості таких екологічних проблем як збереження середовищ існування окремих видів флори та фауни. В статье анализируются отдельные вопросы адаптации норм отечественного законодательства к законодательству ЕС. Внимание сосредоточено на нормах отдельных законодательных актов, что характеризируются как частично соответствующие Директивам ЕС в сфере охраны окружающей среды. Констатируется, что трудности в правоприменении возникают не столько из-за нечеткости норм или иных дефектов законодательной техники, а, в первую очередь, из-за отсутствия осознания правоприменителем таких экологических проблем как сохранение среды обитания отдельных видов флоры и фауны. This article examines some aspects of adaptation norms of national legislation with EU legislation. The emphasis on the provisions of some legislative acts, characterized by the partial compliance with the EU directives on environmental protection. It notes that the difficulties in applying these rules arise not so much because of lack of clarity or other defects legislative techniques and, primarily, due to lack of awareness of the importance of environmental issues like conservation of habitats of certain species of flora.