Architectural methods of designing specialized dwellings for underutilized blank facades

Abstract

Урбанізоване середовище міст, які розвиваються, потребує все нових та нових житлових площ та місць для прикладання праці. Розширення міста за рахунок нових територій є затратним і екстенсивним шляхом розвитку. У тканині міст є занадто багато неефективно використаної площі у вигляді глухих торців. Прикладами невикористання таких торців є історичні міста, як-от Лондон та Львів. Хоча ці два міста є прикладами реалізацій різних архітектурних, культурних, економічних, соціальних традицій, перед ними постала можливість спільного вирішення ущільнення існуючої забудови. Поруч із функцією ущільнення забудови, важливою є необхідність подолання асоціальних явищ в незадіяних містом закутках. У ході реновації старої забудови відкриваються нові можливості з інтеграції нових утворень, що збагатять середовище та місто. Концепція полягає в гуманізації глухих торців і повернення людського масштабу урбанізованим просторам міст, не забираючи площі від міста. В Лондоні є житлова криза. Ціни на квартири нескінченно зростають, якість житла падає, і нижчий-середній економічний клас людей переселяються щодальше від міста, де хочуть жити. До того, щоб людство мінімізувало свій вплив на навколишнє середовище, нам потрібно максимізувати користь і ефективність нашої існуючої забудови. Архітектор має відповідальність використовувати весь потенціал середовища, в якому він/вона проєктує. Використання екстенсивних засобів розвитку приводить до кінцевого збільшення затрат та неефективності в майбутньому. Концепція використання незадіяних торців є одним із варіантів розв’язання проблеми неефективно використаної площі та повернення/використання потенціалу середовища в місті. На прикладі ділянки в Лондоні показано можливість перепланування і перетворення на високоякісну та цікаву територію, з дитячими майданчиками замість асфальтованого подвір’я, з вуличками, де перевагу віддають пішоходові, а не автомобілю. Як результат – у цій забудові збільшено щільність населення та надано можливість із розгортання офісних робочих місць поблизу дому. Наповнення існуючої житлової забудови місцями праці та новими типами субжитла зменшує маятникову міграцію в місті та додає життя спальним районам та субурбії. Нові часи дають нові виклики, і архітектори повинні показувати можливі шляхи розв’язання існуючих проблем.

The urban environment of developing cities requires more and more residential dwellings and workplaces. Expanding the city into the new, undeveloped territory is a tired and comprehensive method of expansion. In the existing framework of cities, there is an abundance of inefficiently used space in the guise of blank walls. London and Lviv are examples of cities which are guilty of this. Even though the two cities have developed their own architectural, cultural, economic, and social traditions, they still share the same potential to increase their density without sacrificing the comfort of their citizens. In the process of renovating existing developments, we have met with new possibilities of integrating new typologies, which can enrich the environment and city. This concept is a proposal for densifying the city using underutilized spaces while enrichening the environment.