Innovation utility formation

Abstract

The article deals with the concept of innovation consumer utility. Three levels of innovation consumer utility are identified. They are: formal utility, purchase utility and consumption utility. The levels of forming utility of a new product are considered and the features of this process are defined in terms of traditional marketing concepts. The authors justify technology of the innovation consumer utility formation according to stages of the innovation process to provide successful innovation activities. Particular attention is paid to the definition of mutually motivating mechanism of distributing the innovation utility effect between two most important subjects of value creation: the consumer and the manufacturer. To implement this mechanism, the author proposes to use an approach to determining the necessary coefficient of relative reduction in cost per unit. The maximum value of the coefficient corresponds to the case when all the economic effect of products utility increase is received by the manufacturer. At the same time the consumer receives no additional cost reduction per unit of product utility effect. Розкрито зміст поняття споживчої корисності інновації, зокрема виділено три рівні: формальну корисність, корисність придбання, корисність використання. Також розглянуто рівні формування корисності нового товару, означено особливості цього процесу у термінах традиційної маркетингової концепції. Для успішної інноваційної діяльності автори обґрунтовують технологію формування споживчої корисності інновації за етапами інноваційного процесу. Особливу увагу, на думку автора, слід приділити визначенню взаємомотивуючого механізму розподілу корисного ефекту від інновації між двома найважливішими суб’єктами створення цінності: споживачем та виробником. Для реалізації такого механізму автор пропонує підхід до визначення необхідного коефіцієнта відносного зменшення витрат на одиницю корисного ефекту у споживача. Максимальне значення коефіцієнта відповідає випадку, коли весь економічний ефект від підвищення рівня корисності продукції одержує виробник, а споживач не отримує додаткового зниження витрат на одиницю корисного ефекту від продукції.