Архітектурно-планувальні вирішення дерев’яних рекреаційних об’єктів Карпатського регіону
Loading...
Date
2020
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Національний університет "Львівська політехніка"
Abstract
У дисертації здійснено характеристику, аналіз та оцінку архітектурних рішень рекреаційних об’єктів із дерева в Карпатському регіоні України. Висвітлено поняття «сучасна дерев’яна рекреаційна архітектура Карпатського регіону». Проаналізовано архітектурно-планувальні вирішення дерев’яних рекреаційних об’єктів європейських країн, зокрема Польщі, Словаччини, Румунії, Чехії, Австрії, Швейцарії. Вдосконалено методику дослідження дерев’яної архітектури та визначено підхід до інвентаризації дерев’яних рекреаційних об’єктів. Проведено ретроспективний аналіз архітектурно-планувальних вирішень дерев’яних рекреаційних будівель Карпатського регіону, виявлено стильові тенденції, історичні періоди розвитку відпочинкової архітектури. Уточнено архітектурно-етнографічне районування Карпат, яке дозволило виявити центри розвитку сучасної дерев’яної архітектури. Систематизовано і структуровано емпіричний матеріал про сучасні дерев’яні рекреаційні об’єкти в Карпатському регіоні, виявлено нові та трансформовані існуючі типи громадських закладів і рекреаційного житла. Обґрунтовано методику збереження, трансформації та переосмислення традицій у сучасній дерев’яній архітектурі регіону. Здійснено оцінку змін та окреслено генезу архітектурно-планувальних вирішень дерев’яних рекреаційних об’єктів у регіоні. Обґрунтовано основні методичні вимоги розвитку сучасної дерев’яної відпочинкової архітектури. Розроблено комплекс практичних рекомендацій, які передбачають реалізацію сформульованих засад вдосконалення й розвитку архітектурно-планувальних вирішень дерев’яних рекреаційних об’єктів Карпатського регіону. The dissertation systematized existing scientific developments, updated the categorical-conceptual apparatus, clarified the boundaries and classification features of the Carpathian territorial-recreational system. The concept of "modern wooden recreational architecture of the Carpathian region" is derived. The analysis of architectural and planning, engineering-constructive and functional-compositional solutions of wooden recreational objects on the territory of European countries: Poland, Slovakia, Romania, Switzerland, Czech Republic, Austria; the characteristics of the recreational industry of these countries in the urban context are given. A systematic approach has been chosen to develop a research methodology. Historical tendencies in the wooden recreational architecture of the Carpathian region were revealed with the application of general scientific methods: analysis and synthesis, analogy, comparison and generalization. The approach to inventory of wooden recreational objects is improved. The method of generalization defines the main criteria for identifying trends and assessing architectural and planning solutions of wooden recreational facilities in the Carpathian region. Key problems in the formation of wooden recreational architecture allowed to reveal the analysis of functional-planning, architectural-compositional and engineering-constructive solutions. The method of generating summary tables and "vertical" and "horizontal" analysis revealed the characteristics of objects based on well-founded criteria and their regional features. Retrospective analysis of architectural and planning decisions of wooden recreation facilities of the Carpathian region, consideration of the preconditions that influenced the formation and development of the recreational sector in general, as well as analysis of the ethnographic context contributed to the clarification of the architectural and ethnographic zoning of the Carpathians. The significant influence of the multinational composition of the population of Galicia in conjunction with the ethnic groups of the Ukrainian Carpathians on the formation of the architecture of recreation facilities in each historical period has been confirmed. The generalization of architectural and planning decisions of recreation objects in the period from 1820 to 1991 has been made. The main historical stages and stylistic directions in architecture, which corresponded to the situation, have been revealed. New transformations of existing types of public establishments and buildings for staying of holidaymakers have been revealed. The transition from quantitative to qualitative indicators in the wooden recreational construction of the Carpathians has been documented. The method of preservation, transformation and rethinking of traditions that have a long history, which will enable to improve architectural and planning solutions of wooden recreational objects of the Carpathian region and substantiate the principles of architectural solutions, has been determined. The estimation of changes and genesis of architectural and planning decisions of wooden recreational objects in the region has been carried out. A set of principles has been found: imitation, variability, ecological, ethnographic, autonomy and representativeness. The complex of practical recommendations has been developed, which include: settlement of the general urban development situation in recreational centers; refusal from the "blind" copying of architectural details of historical styles and their competent use; the implementation of the principle of environmental friendliness, the use of natural traditional materials for the decoration of buildings and structures; complex examination of project documentation, author's supervision of the construction process. В диссертации осуществлено характеристику, анализ и оценку архитектурных решений рекреационных объектов с дерева в Карпатском регионе Украины. Освещены понятие «современная деревянная рекреационная архитектура Карпатского региона». Проанализированы архитектурно-планировочные решения деревянных рекреационных объектов европейских стран, в частности Польши, Словакии, Румынии, Чехии, Австрии, Швейцарии. Усовершенствована методика исследования деревянной архитектуры и определен подход к инвентаризации деревянных рекреационных объектов. Проведен ретроспективный анализ архитектурно-планировочных решений деревянных рекреационных объектов Карпатского региона, выявлены стилевые тенденции, исторические периоды развития отпускной архитектуры. Уточнение архитектурно-этнографический районирования Карпат, которое позволило выявить центры развития современной деревянной архитектуры. Систематизированы и структурированы эмпирический материал о современных деревянные рекреационные объекты в Карпатском регионе, выявлены новые и трансформированы существующие типы общественных заведений и рекреационного жилья. Обоснована методика сохранения, трансформации и переосмысления традиций в современной деревянной архитектуре региона. Осуществлена оценка изменений и намечены генеза архитектурно-планировочных решений деревянных рекреационных объектов в регионе. Обоснованы основные методические требования развития современной деревянной отпускной архитектуры. Разработан комплекс практических рекомендаций, которые предусматривают реализацию сформулированных принципов совершенствования и развития архитектурно-планировочных решений деревянных рекреационных объектов Карпатского региона.
Description
Keywords
дерев’яна рекреаційна архітектура, архітектурно-планувальні вирішення, інженерно-конструктивні особливості, Карпатський рекреаційний регіон, традиція, дерев’яний об’єкт, регіоналізм, wooden recreational architecture, architectural and planning solutions, engineering and design features, Carpathian recreation region, tradition, wooden object, regionalism, деревянная рекреационная архитектура, архитектурно-планировочные решения, инженерно-конструктивные особенности, Карпатский рекреационный регион, традиция, деревянный объект, регионализм
Citation
Савчук А. І. Архітектурно-планувальні вирішення дерев’яних рекреаційних об’єктів Карпатського регіону : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури : 18.00.02 – архітектура будівель та споруд / Андрій Іванович Савчук ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка». – Львів, 2020. – 285 с. – Бібліографія: с. 223–234 (126 назв).