Організаційно-правові аспекти протидії корупційним діянням у сфері освіти

Abstract

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних та практичних питань, пов’язаних з організаційно-правовими аспектами протидії корупційним діянням у сфері освіти. Розглянуто розвиток корупції від найдавніших часів до сьогодення та проаналізовано сучасні підходи до розуміння поняття протидії корупції; схарактеризовано адміністративно-правовий механізм запобігання та протидії корупції у сфері освіти; визначено суб’єктів запобігання та протидії корупції. Розкрито види та об’єктивні і суб’єктивні ознаки корупційних діянь, що вчиняються у сфері освіти; досліджено проблеми, пов’язані з визначенням суб’єкта відповідальності за корупційні проступки у сфері освіти. Систематизовано адміністративно-правові заходи протидії корупційним проступкам у сфері освіти; схарактеризовано поняття, сутність та види організаційно-правових заходів та заходів адміністративного примусу у протидії корупційним діянням у сфері освіти. Обґрунтовано низку змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що складаються у процесі протидії корупції. Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических и практических вопросов, связанных с организационно-правовыми аспектами противодействия коррупционным проявлениям в сфере образования. Рассмотрено развитие коррупции от древнейших времен до современности и проанализированы современные подходы к пониманию понятия противодействия коррупции; дана характеристика административно-правового механизма противодействия коррупции в сфере образования; определены субъекты противодействия коррупции в сфере образования, среди которых особое место отведено Министерству образования и науки, молодежи и спорта Украины, обоснована необходимость создания специального государственного органа противодействия коррупции – Государственной службы расследований. Раскрыты виды, а также объективные и субъективные признаки коррупционных деяний, совершаемых в сфере образования. Особое внимание уделено проблемам, связанным с определением субъекта ответственности за коррупционные проступки в сфере образования, указано на целесообразность решения на законодательном уровне вопроса об установлении статуса государственного служащего научно-педагогическим работникам, что позволит применять к правонарушителям из их среды антикоррупционное законодательство. Систематизированы административно-правовые меры противодействия коррупции в сфере образования на организационно-правовые и меры административного принуждения; дана характеристика понятия, сущности и видов организационно-правовых мер и мер административного принуждения противодействия коррупционным деяниям в сфере образования; проанализированы виды административных взысканий, предусмотренных за совершение коррупционного проступка, и особенности административной ответственности за коррупционные проступки научно-педагогических работников. Обоснован ряд положений об изменениях и дополнениях в ныне действующие нормативно-правовые акты, регулирующие отношения, складывающиеся в процессе противодействия коррупции. The dissertation deals with the comprehensive research of the theoretical and practical issues related to organizational and legal aspects of counteraction to corruption acts in the education sector. The historical development of corruption in the education sector is described and modern approaches to understanding the concept of counteraction to corruption are analyzed, the administrative-legal mechanism haracteristic of counteraction to corruption in the education sector is given; the subjects of counteraction to corruption are defined. Types, objective and subjective features of corruption acts in the education sector are revealed; problems related to the determination of the subject of responsibility for corruption acts in the education sector are investigated. Administrative and legal measures of counteraction to corruption acts in the education sector are systemized; the concept, essence and types of organizational and legal measures and measures of administrative compulsion in counteraction to corruption acts in the education sector are characterized; the peculiarities of administrative responsibility for corruption offences of scientific-pedagogical employees are analyzed. The suggestions for changes and additions to the existing normative-legal acts that regulate the relationships in the process of counteraction to corruption are made.