Using of propaganda and persuasive statements in Polish political discourse

Abstract

Метою цього дослідження є обговорення обраних теорій, механізмів і інструментів соціального впливу: процесу, який дозволяє впливати як на окремих людей, так і на соціальні групи, на прикладі польських виборчих кампаній 2015 року. Зберігає свою актуальність питання про ефективність впливу медіа-контенту на одержувача інформації, визначений як досягнення очікуваних результатів відправника (наприклад, зміни в поведінці, зміни у відносинах і т.д.). Стаття є теоретичним та емпіричним дослідженням. Теоретичні основи складаються з концепції соціального впливу і витоків формування громадської думки. Основним джерелом для цього дослідження є класичний аналіз, який провів Джон Заллер "Природа і походження громадської думки" (1992). Емпіричний внесок містить контент-аналіз декількох прикладів комунікаційних технік, використаних під час президентських і парламентських виборів 2015 року в Польщі. Методи, які описав і класифікував американський Інститут аналізу пропаганди (1937), було широко використані в останніх польських виборчих кампаніях. Повертаючись до вже класичних прикладів впливу засобів масової інформації, обговорюємо точність пропагандистських інструментів. Аналізуючи випадки, згадані нижче, робимо висновок, що такі методи, як: ігри в слова, хибні зв’язки, спеціальні заклики, образи, загальноприйняті звернення ефективно працюють незалежно від того, що сучасні люди і групи людей поліпшили свої компетенції в комунікації.The purpose of presented study is to discuss chosen theories, mechanisms and tools of social impact, understood as a process that allows influencing individuals and groups, in reference to Polish political discourse (). The issue of effectiveness of media content on the recipient, defined as achieving results expected by the sender (such as changes in behaviour, attitudes etc.) is still current and worth being analysed. This paper is both theoretical and empirical. Theoretical background consists of the concept of social impact and origins of forming public opinion. The empirical contribution involves content analysis of set of examples from presidential and parliamentary elections 2015 in Poland. Describing which techniques classified and outlined by American Institute of Propaganda Analysis (1937) have been broadly used in contemporary Polish political discourse and in media content. Referring to already classical examples of media impact, the accuracy of propaganda tools was discussed. Analyzing cases mentioned below, a conclusion is drawn, that techniques such as word games, false connections, special appeals, name calling, glittering generalities, work effectively in contemporary persuasive communication.Целью представленного исследования является обсуждение выбранных теорий, механизмов и инструментов социального воздействия: процесса, который позволяет влиять как на отдельных людей, так и на социальные группы, на примере польских избирательных кампаний 2015 года. Сохраняет свою актуальность вопрос об эффектив- ности влияния медиа-контента на получателя информации, определённый как достижение ожидаемых результатов отправителя (например, изменения в поведении, изменения в отношениях и т.д.). Статья является теоретическим и эмпирическим исследованием. Теоретические основы состоят из концепции социального воздействия и истоков формирования общественного мнения. Основным источником для этого исследования является классический анализ, проведенный Джоном Заллером в работе “Природа и происхождение общественного мнения” (1992). Эмпирический вклад включает в себя контент-анализ нескольких примеров коммуникационных техник, использованных во время президентских и парламентских выборов 2015 года в Польше. Методы, описанные и классифицированые американским Институтом анализа пропаганды (1937), были широко использованы в последних польских избирательных кампаниях. Возвращаясь к уже классическим примерам воздействия средств массовой информации, обсуждается точность пропагандистских инструментов. Анализируя случаи, упомянутые ниже, делается вывод, что такие методы, как: игры в слова, лож- ные связи, специальные призывы, оскорбления, общепринятые обращения эффективно работают независимо от того, что современные люди и группы людей улучшили свои компетенции в коммуникации.