Мовна толерантність у назвах осіб старшого віку: можливості медіа у формуванні й руйнуванні стереотипів

Simple item page
dc.citation.epage94
dc.citation.journalTitleВісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістика
dc.citation.spage87
dc.contributor.affiliationЛьвівський національний університет імені Івана Франка
dc.contributor.affiliationIvan Franko National University of Lviv
dc.contributor.authorДацишин, Христина
dc.contributor.authorDatsyshyn, Khrystyna
dc.coverage.placenameЛьвів
dc.coverage.placenameLviv
dc.date.accessioned2023-09-13T07:13:01Z
dc.date.available2023-09-13T07:13:01Z
dc.date.created2022-02-22
dc.date.issued2022-02-22
dc.description.abstractСучасні засоби масової інформації значною мірою впливають на сприйняття представників тих чи інших соціальних груп. Стандарти журналістики вимагають дотримуватися принципу мовної толерантності, уникати слів та висловів, які сприяють формуванню негативних стереотипів. У цьому контексті актуальним є дослідження використаних у медіа назв осіб за віком. Цей аспект вивчення мовної толернатності не перебуває у фокусі особливих зацікавлень дослідників, зокрема, з огляду на глибоку закоріненість у повсякденне слововживання в різних сферах назв із пейоративними семами, через що мовці не задумуються про значення тих чи інших лексем. Наслідком цього є формування негативного, певної мірою дискримінаційного стереотипу старшої людини. Дослідження виявило, що для називання осіб старшого віку в українських медіа використовують словосполучення “людина похилого віку”, “стара людина”, “старша людина”, “літня людина”, “бабуся і дідусь”, “людина поважного віку”, “людина третього віку”, “пенсіонер”, “довгожитель”, натомість в аналізованих текстах не виявлено слова “сеньйор”. Окреслюючи осіб тої самої вікової категорії, ці слова, однак, по-різному їх маркують, зокрема словосполучення “людина похилого віку”, яке є офіційним терміном, має негативні конотації і, відповідно, формує образ старшої особи як пасивного члена суспільства. Водночас потрібно зауважити, що медіа прагнуть уникати цього словосполучення, що не завжди можливо зробити, з огляду на його офіційний статус. Для називання необхідно обирати слова і словосполучення, що мають позитивне забарвлення або є нейтральними, вказують на досвід старшої людини, повагу і пошану до неї. Наслідком послідовного дотримання засад мовної толерантності може стати переосмислення офіційної термінології, пов’язаної з віком людини, руйнування негативного стереотипу старшої людини як особи пасивної, хворої, нездатної до руху вперед, для якої все найкраще залишилося в минулому. Формуючи образ людини у віці понад 60 років як соціально активної особистості, медіа сприятимуть не тільки змінам у громадській думці, а й новому усвідомленню літніми людьми свого способу життя і своїх можливостей.
dc.description.abstractModern mass media significantly influence the perception of certain social groups. Journalistic standards require adherence to the principle of language tolerance, avoid words and expressions that contribute to the formation of negative stereotypes. In this context, the study of age names used in the media is relevant. This aspect of research on language tolerance is not in the focus of special interest of researchers, in particular, given the deep rootedness of names with pejorative semes in everyday vocabulary in various fields, so speakers do not think about the meaning of tokens. The result is the formation of a negative, to some extent discriminatory stereotype of the elderly. The study found that the Ukrainian media use the phrases “person of sloping age”, “old person”, “elderly person”, “grandma”, “grandpa”, “person of respectable age”, “person in years”, “person of the third age”, “pensioner”, “long-lived”, while the word “senior” was not found in the analyzed texts. When referring to people of the same age, these words, however, differently mark these people, in particular, the phrase “person of sloping age”, which is an official term, has negative connotations and, accordingly, forms the image of the elderly as a passive member of society. At the same time, it should be noted that the media seek to avoid this phrase, which is not always possible given its official status. For naming it is necessary to choose words and phrases that have a positive color or are neutral, indicate the experience of the older person, respect and esteem for her. Consistent adherence to the principles of language tolerance could result in a rethinking of official age-related terminology, breaking the negative stereotype of the older person as a passive, sick, incapacitated person for whom all the best is left in the past. By shaping the image of an older person as a socially active person, the media could contribute not only to changes in public opinion, but also to a new awareness by older people of their way of life and their capabilities.
dc.format.extent87-94
dc.format.pages8
dc.identifier.citationДацишин Х. Мовна толерантність у назвах осіб старшого віку: можливості медіа у формуванні й руйнуванні стереотипів / Христина Дацишин // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістика. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2022. — Том 2 (4). — С. 87–94.
dc.identifier.citationenDatsyshyn K. Language tolerance in the names of elderly people: possibilities of media in the formation and destruction of stereotypes / Khrystyna Datsyshyn // Bulletin of Lviv Polytechnic National University: journalism. — Lviv : Lviv Politechnic Publishing House, 2022. — Vol 2 (4). — P. 87–94.
dc.identifier.doidoi.org/10.23939/sjs2022.02.087
dc.identifier.urihttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/59961
dc.language.isouk
dc.publisherВидавництво Львівської політехніки
dc.publisherLviv Politechnic Publishing House
dc.relation.ispartofВісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Журналістика, 2022
dc.relation.ispartofBulletin of Lviv Polytechnic National University: journalism, 2022
dc.relation.references1. Вікова структура населення України. (2021). URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікова_структура_населення_України
dc.relation.references2. Романова Н. Ф., Тимошенко Н. Є. (2018). Спілкування з людьми похилого віку. Київ, 152 с.
dc.relation.references3. Виртосу І. (2016). “Нумо, бабусю!” або Як в Україні люди похилого віку наповнюють життя новими смислами. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/numo-babusyu
dc.relation.references4. Ґудзик К. (1999). Поезія і мудрість старості. URL: https://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/poeziya-imudrost-starosti
dc.relation.references5. Печончик Т. (2018). Чому мова ворожнечі потрапляє у ЗМІ і як цьому запобігти? URL: https://zmina.info/articles/chomu_mova_vorozhnechi_potrapljiaje_u_zmi_i_jiak_comu_zapobigti-2/
dc.relation.references6. Ісакова Т. О. (2016). Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору // Стратегічні пріоритети. № 4 (41). С. 90–97.
dc.relation.references7. Антоненко Ю. (2019). Толерантність в українській лінгвокультурі (аналіз лексикографічних джерел) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 70. С. 223–233.
dc.relation.references8. Муравьева Н. Язык толерантности и язык интолерантности. URL: http://www.tolerance.ru/Yazyk-tolintol.php?PrPage=SMI
dc.relation.references9. Сабан О. (2013). Інклюзивна мова як засіб реалізації принципу толерантності. Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Вип. 33. Серія філологічна. С. 121–123.
dc.relation.references10. Сухомлин О. (2009). Проблема суржику в контексті мовної толерантності журналіста // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. № 32. С. 282–291.
dc.relation.references11. Ткачук Т. (2017). До питання про мовну толерантність (результати опитування, проведеного у Вінницькій області) // Language: Classic – Modern – Postmodern. № 3. С. 68–76. URL: https://philarchive.org/archive/TKA-4
dc.relation.references12. Андрєєва Т., Чернишова М. (2011). Роль засобів масової інформації у формуванні толерантрості // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия “Философия. Культурология. Политология. Социология”. Том. 24 (6). № 3–4. С. 198–203.
dc.relation.references13. Бондаренко Т. (2017). Толерантність vs ненависть. Підсумки аналізу українських онлайн-видань на наявність мови ворожнечі. URL: https://detector.media/infospace/article/128312/2017-07-18-tolerantnist-vsnenavyst-pidsumky-analizu-ukrainskykh-onlayn-vydan-na-nayavnist-movy-vorozhnechi/
dc.relation.references14. Антисуржик (2017). Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / заг. ред. О.Сербенської. Львів: Апріорі. 304 с.
dc.relation.references15. Огляд міжнародного досвіду (2018). URL: https://www.prostir.ua/wp-content/uploads/2018/12/Оглядміжнародного-досвіду.pdf
dc.relation.references16. Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” (1994). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text
dc.relation.references17. Словник української мови: в 11 т. (1970–1980) / ред. І. К. Білодід. Київ: Наукова думка.
dc.relation.references18. Jarema D. (2016). Zrozumieć seniora - potrzeby i emocje osób starszych. URL: https://www.doz.pl/czytelnia/a12239-Zrozumiec_seniora_-_potrzeby_i_emocje_osob_starszych
dc.relation.references19. Pikuła N. G. (2016). Obraz osoby starszej w przestrzeni medialnej. Studia Socialia Cracoviensia 8. No. 2 (15). S. 199–212. URL: http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.ojs-doi-10_15633_ssc_2009/c/2009-1952.pdf
dc.relation.referencesen1. Age structure of the population of Ukraine. (2021). URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Vikova_struktura_naselennia_Ukrainy
dc.relation.referencesen2. Romanova N. F., Tymoshenko N. Ie. (2018). Communication with the elderly. Kyiv, 152 p.
dc.relation.referencesen3. Vyrtosu I. (2016). “Сome on, Grandma!” or How elderly people in Ukraine fill their lives with new meanings. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/numo-babusyu
dc.relation.referencesen4. Gudzyk K. (1999). URL: Poetry and wisdom of old age. https://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/poeziyai-mudrost-starosti
dc.relation.referencesen5. Pechonchyk T. (2018). Why is hate speech in the media and how to prevent it? URL: https://zmina.info/articles/chomu_mova_vorozhnechi_potrapljiaje_u_zmi_i_jiak_comu_zapobigti-2/.
dc.relation.referencesen6. Isakova T. O. (2016). Hate speech as a problem of the Ukrainian information space || Strategic priorities. No. 4 (41). S. 90–97.
dc.relation.referencesen7. Antonenko Yu. (2019). Tolerance in Ukrainian linguistic culture (analysis of lexicographic sources) // Bulletin of Lviv University. Philological series, Issue 70. P. 223–233.
dc.relation.referencesen8. Murav’eva N. The language of tolerance and the language of intolerance. URL: http://www.tolerance.ru/Yazyk-tol-intol.php?PrPage=SMI
dc.relation.referencesen9. Saban O. (2013). The problem of surzhik in the context of language tolerance of a journalist. Scientific notes [National University “Ostroh Academy"], Issue 33. Philological series. P. 121–123.
dc.relation.referencesen10. Sukhomlyn O. (2009). The problem of surzhik in the context of language tolerance of a journalist // Bulletin of Lviv University. Journalism series. No. 32. P. 282–291.
dc.relation.referencesen11. Tkachuk T. (2017). On the issue of language tolerance (results of a survey conducted in Vinnytsia region) // Language: Classic – Modern – Postmodern. No. 3, P. 68–76. URL: https://philarchive.org/archive/TKA-4
dc.relation.referencesen12. Andrieieva T., Chernyshova M. (2011). The role of the media in the formation of tolerance // Scholarly notes of the Taurida V. I. Vernadsky National University Series “Philosophy. Culturology. Political science. Sociology”. Volume. 24 (6). No. 3–4. P. 198–203.
dc.relation.referencesen13. Bondarenko T. (2017). Tolerance vs hatred. Results of the analysis of Ukrainian online publications for the presence of hate speech. URL: https://detector.media/infospace/article/128312/2017-07-18-tolerantnist-vs-nenavystpidsumky-analizu-ukrainskykh-onlayn-vydan-na-nayavnist-movy-vorozhnechi/
dc.relation.referencesen14. Antysurzhyk (2017). We learn to behave politely and speak correctly / ed. O.Serbenska. Lviv: Apriori. 304 p.
dc.relation.referencesen15. Review of international experience. (2018). URL: https://www.prostir.ua/wp-content/uploads/2018/12/Ohliad-mizhnarodnoho-dosvidu.pdf
dc.relation.referencesen16. Law of Ukraine “On the basic principles of social protection of labor veterans and other elderly citizens in Ukraine”. (1994). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text
dc.relation.referencesen17. Dictionary of the Ukrainian language: in 11 vols. (1970–1980) / ed. I. Bilodid. Kyiv: Naukova dumka.
dc.relation.referencesen18. Jarema D. (2016). Zrozumieć seniora – potrzeby i emocje osób starszych. URL: https://www.doz.pl/czytelnia/a12239-Zrozumiec_seniora_-_potrzeby_i_emocje_osob_starszych
dc.relation.referencesen19. Pikuła N. G. (2016). Obraz osoby starszej w przestrzeni medialnej // Studia Socialia Cracoviensia 8. No. 2 (15). S. 199–212. URL: http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.ojs-doi-10_15633_ssc_2009/c/2009-1952.pdf
dc.relation.urihttps://uk.wikipedia.org/wiki/Вікова_структура_населення_України
dc.relation.urihttps://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/numo-babusyu
dc.relation.urihttps://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/poeziya-imudrost-starosti
dc.relation.urihttps://zmina.info/articles/chomu_mova_vorozhnechi_potrapljiaje_u_zmi_i_jiak_comu_zapobigti-2/
dc.relation.urihttp://www.tolerance.ru/Yazyk-tolintol.php?PrPage=SMI
dc.relation.urihttps://philarchive.org/archive/TKA-4
dc.relation.urihttps://detector.media/infospace/article/128312/2017-07-18-tolerantnist-vsnenavyst-pidsumky-analizu-ukrainskykh-onlayn-vydan-na-nayavnist-movy-vorozhnechi/
dc.relation.urihttps://www.prostir.ua/wp-content/uploads/2018/12/Оглядміжнародного-досвіду.pdf
dc.relation.urihttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text
dc.relation.urihttps://www.doz.pl/czytelnia/a12239-Zrozumiec_seniora_-_potrzeby_i_emocje_osob_starszych
dc.relation.urihttp://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.ojs-doi-10_15633_ssc_2009/c/2009-1952.pdf
dc.relation.urihttps://uk.wikipedia.org/wiki/Vikova_struktura_naselennia_Ukrainy
dc.relation.urihttps://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/poeziyai-mudrost-starosti
dc.relation.urihttp://www.tolerance.ru/Yazyk-tol-intol.php?PrPage=SMI
dc.relation.urihttps://detector.media/infospace/article/128312/2017-07-18-tolerantnist-vs-nenavystpidsumky-analizu-ukrainskykh-onlayn-vydan-na-nayavnist-movy-vorozhnechi/
dc.relation.urihttps://www.prostir.ua/wp-content/uploads/2018/12/Ohliad-mizhnarodnoho-dosvidu.pdf
dc.rights.holder© Національний університет “Львівська політехніка”, 2022
dc.rights.holder© Дацишин Х., 2022
dc.subjectмедіа
dc.subjectмедіатекст
dc.subjectмова ЗМІ
dc.subjectмова толерантності
dc.subjectстереотип
dc.subjectслово
dc.subjectсловосполучення
dc.subjectконотація
dc.subjectпейоративна сема
dc.subjectособа старшого віку
dc.subjectназви осіб за віком
dc.subjectmedia
dc.subjectmedia text
dc.subjectmedia language
dc.subjectlanguage of tolerance
dc.subjectstereotype
dc.subjectword
dc.subjectphrase
dc.subjectconnotation
dc.subjectpejorative sema
dc.subjectelderly person
dc.subjectnames of persons by age
dc.subject.udc050"20"
dc.subject.udc[659.1
dc.subject.udc77.03/.08]
dc.titleМовна толерантність у назвах осіб старшого віку: можливості медіа у формуванні й руйнуванні стереотипів
dc.title.alternativeLanguage tolerance in the names of elderly people: possibilities of media in the formation and destruction of stereotypes
dc.typeArticle

Files

Original bundle
Now showing 1 - 2 of 2
No Thumbnail Available
Name:
2022v2__4__Datsyshyn_K-Language_tolerance_in_the_87-94.pdf
Size:
796.92 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Download
No Thumbnail Available
Name:
2022v2__4__Datsyshyn_K-Language_tolerance_in_the_87-94__COVER.png
Size:
379.88 KB
Format:
Portable Network Graphics
Download
License bundle
Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
1.78 KB
Format:
Plain Text
Description:
Download

Collections

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. – 2022. – Випуск 2 (4)